Ухвала суду № 70053499, 07.11.2017, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/3426/17

Провадження № 2/456/1940/2017

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

07 листопада 2017 року суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Гула Л. В. , вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третіх осіб: Стрийського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Стрийської державної нотаріальної контори про встановлення факту родинних відносин,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 просить встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_3, яка померла 19.12.2008 року, була його матір’ю.

Статтею 119 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, ціну позову щодо вимог майнового характеру, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, із зазначенням доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування, перелік документів, що додаються до заяви. Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Одним з основних питань здійснення права на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ст. 3 ЦПК України) є шлях його реалізації. Відповідно до ч. 1 ст. 118 ЦПК України таким шляхом реалізації права на захист є позов. Позов - це вимога особи (позивача чи іншої уповноваженої особи) до іншої особи (відповідача), що грунтується на спірних правовідносинах між ними про захист своїх або чужих порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Позов у цивільному процесуальному праві України має такі ознаки: позов пред'являється лише до суду першої інстанції та є підставою для відкриття позовного провадження; позов повинен містити матеріально-правову вимогу про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства; позов може бути поданий будь-якою заінтересованою особою у встановленому законом порядку; процесуальні норми, які регламентують вимоги порядку пред'явлення позову та його оформлення є загальними, а наслідки їх порушення застосовуються до всього цивільного судочинства; позов, який пред'являється особою до суду першої інстанції зі своїми вимогами до іншої сторони передбачає для цієї сторони право на пред'явлення зустрічного позову, який за своєю суттю є антиподом вимог першої сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 234 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 256 ЦПК України суди розглядають справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно з п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року із наступними змінами, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, лише коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки виключно для самого заявника, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію у зв’язку із втратою годувальника.

Крім цього, необхідно враховувати думку Верховного Суду України, викладену в аналізі судової практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення від 17.07.2012 року, згідно з якою факт родинних відносин між фізичними особами встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв’язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо.

З аналізу наведених норм закону та роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вбачається, що справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки, виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення.

Згідно з ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна особа зобов’язана довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що встановлення факту родинних відносин позивачу необхідне для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом. Однак, позивач ОСОБА_1 помилково звернувся до суду з позовом, хоча ці вимоги підлягають розгляду в порядку окремого, а не позовного провадження.

Подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, а саме: даний позов не може бути підставою для відкриття позовного провадження, оскільки справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами підлягають розгляду в порядку окремого провадження.

Вказані обставини є перешкодою для відкриття провадження у справі.

Вважаю, що за таких обставин позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу термін для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 119, 121, 293 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третіх осіб: Стрийського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Стрийської державної нотаріальної контори про встановлення факту родинних відносин залишити без руху і надати позивачу термін для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня отримання копії даної ухвали.

У разі невиконання вимог даної ухвали позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.В.Гула