Постанова № 70053153, 03.11.2017, Розівський районний суд Запорізької області

РОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________________

Справа № 327/335/17

Провадження № 3/327/78/2017

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.11.2017 року смт. Розівка

Суддя Розівського районного суду Запорізької області Завіновська А.П., розглянувши матеріали, які надійшли з ГУ ДФС в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка займає посаду завідувача Розівської державної нотаріальної контори ГТУЮ у Запорізькій області, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

за ч. 1 ст. 163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и л а:

згідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 10 серпня 2017 року о 12 годині 37 хвилин, керівником Розівської державної нотаріальної контори ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_1 до Розівського відділення Пологівської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, подано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплачено) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку за формою № 1ДФ за ІІ квартал 2017 року із порушенням встановленого строку подачі розрахунку. При граничному строку подачі розрахунку 09.08.2017 року, його фактично подано 10.08.2017 року, тобто із затримкою на один день, чим порушено вимоги п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 розділу ІІ, п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 розділу ІV Податкового кодексу України, та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, тобто несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.

В судове засідання ОСОБА_1 не зявилась, подала до канцелярії суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Крім того, у заяві зазначила, що вину у вчиненні правопорушення не визнає, оскільки не є субєктом цього правопорушення, т.я. не відноситься до податкових агентів в розумінні Податкового Кодексу України, на підтвердження чого додала до заяви відповідні документи (а.с. 8).

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, та подала заяву про розгляд справи у її відсутність, суд вважає можливим слухати справу у відсутність останньої, враховуючи, що її права, передбачені ч. 1 ст. 268 КУпАП не порушуються.

Перевіривши матеріали справи та надавши оцінку наявним доказам у ній, суд доходить наступного висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи з вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобовязаний зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Частина 1 ст. 163-4 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення альтернативного правопорушення - несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.

Диспозиція ст. 163-4 КУпАП є бланкетною, а тому для зясування характеру порушення слід звертатись до інших законодавчих актів, зокрема і Податкового кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами проведеної Державною фіскальною службою України ГУ ДФС у Запорізькій області камеральної перевірки податкової звітності за формою № 1ДФ, поданої керівником Розівської нотаріальної конториГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_1, складено акт від 09.10.2017 року № 356/08-01-13-02/25767429, яким встановлено, що податковий розрахунок за формою № 1ДФ за II квартал 2017 року подано з порушенням встановленого строку подачі розрахунку. При граничному строку подачі розрахунку 09.08.2017 року, його подано 10.08.2017 року, тобто з затримкою на один день, чим порушено вимоги п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 розділу ІІ, п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 розділу ІV Податкового кодексу України (а.с.3).

Внаслідок цих обставин, 11.10.2017 року Більмацьким відділенням Пологівського ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області стосовно керівника Розівської нотаріальної конториГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбаченеч. 1 ст. 163-4 КУпАП (а.с. 4).

Нормами п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 розділу ІІ Податкового кодексу України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 розділу ІV Податкового кодексу України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Підпунктом 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб визначається як юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно до п. 18.1 ст. 18 Податкового кодексу України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Водночас, відповідно до п. 174.4 ст. 174 Податкового кодексу України нотаріус щокварталу подає до органу державної податкової служби за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчення договорів дарування у порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку.

Таким чином, за змістом п. 174.4. ст. 174 Податкового кодексу України інформація, яку повинен подавати нотаріус до органу державної податкової служби, не є податковою звітністю в розумінні глави 2 розділу II Податкового кодексу України (аналогічну позицію висловлює і Вищий адміністративний суд України, ухвала від 17.02.2014 року справа № К/800/51421/13, ухвала від 14.05.2015 р. № К/800/4751/13).

Про те, що зазначена інформація, не є податковою звітністю, свідчать і надані ОСОБА_1 докази, зокрема податковий розрахунок суд доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форми № 1ДФ), Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, тощо (а.с.12-20).

Таким чином, посилаючись на порушення ОСОБА_1 вимог п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 розділу ІV Податкового кодексу України, орган фіскальної служби, не врахував, що в даному випадку, остання, як керівник нотаріальної контори, не є податковим агентом, відповідно до зазначених норм законодавства, а тому не може нести адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, через порушення вимог п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 розділу ІV Податкового кодексу України.

За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.

Згідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у звязку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що провадження у справі відносно ОСОБА_1, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, слід закрити у звязку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

п о с т а н о в и л а:

провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-4 КУпАП відносно ОСОБА_1, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити, у звязку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Запорізької області протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги через районний суд.

Суддя: А.П. Завіновська