Постанова № 70051940, 06.11.2017, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/967/17

Провадження № 2-а/304/35/2017

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2017 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

при секретарі Соханич Л.Ю.,

за участі позивача ОСОБА_1,

його представника ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за зміненим позовом ОСОБА_1 до Перечинського обєднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, який мотивує тим, що по досягненню пенсійного віку він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком. Таку останній йому призначив з 22 листопада 2015 року з врахування страхового стажу 32 роки 8 місяців 3 дні без врахування окремих періодів роботи (у звязку з тим, що у трудовій книжці не зазначено дату наказу на прийом на роботу, не враховано період з 09 серпня 1978 року по 29 січня 1979 року в радгоспі «Павел Магаданський», а у звязку з відсутністю нарахування заробітної плати та сплати страхових внесків не враховано періоди з 01 серпня 1991 року по 07 лютого 1995 року (робота в кооперативі «Черес-Кооп»), з 01 квітня 2000 року по 30 вересня 2000 року, з 01 січня 2001 року по 24 вересня 2002 року (робота у ВАТ «Перечинський Агрокомплекс»), з 01 липня 2003 року по 31 липня 2003 року, з 01 липня 2004 року по 31 липня 2004 року (робота в ДП Перечинській ЛДЗ МОУ)). Про даний факт він дізнався із листа відповідача № 7/М-99-01/03 від 30 березня 2017 року на його заяву про перерахунок пенсії, подану у березні 2017 року. Вказаним листом Перечинське обєднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області фактично відмовило йому у перерахунку трудового стажу та пенсії, чим повторно порушило його право на соціальний захист. Так, основним документом, що підтверджує стаж роботи є заповнена належним чином трудова книжка. Його трудова книжка жодних неточностей не містить, виправлення у записі № 14 про звільнення з радгоспу «Павел Магаданський» здійснені згідно вимог закону. Крім цього, ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до 2004 року не передбачала сплату страхових внесків, а обовязок по сплаті страхових внесків та відповідальність за їх несвоєчасну або не в повному обсязі сплату покладено на страхувальника, тому його вини у відсутності таких немає. За таких обставин просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови йому в зарахуванні до загального стажу вказаних періодів роботи, зарахувати такі в страховий стаж при призначенні пенсії та зобовязати Перечинське обєднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області провести перерахунок його пенсії з дня звернення, а саме з 16 березня 2017 року, з врахуванням вказаних періодів роботи. До початку розгляду справи по суті позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій уточнив періоди роботи, яких стосуються позовні вимоги, а саме робота в радгоспі «Павела Магаданського» з 09 серпня 1978 року по 29 січня 1979 року; в кооперативі «Черес-Кооп» з 01 серпня 1991 року по 07 лютого 1995 року; у ВАТ «Перечинський Агрокомплекс» (п/о «Агрокомплекс») з 01 квітня 2000 року по 30 вересня 2000 року, з 26 січня 2001 року по 30 квітня 2001 року, з 01 серпня 2002 року по 24 вересня 2002 року та у ДП Перечинській ЛЗД МОУ з 01 липня 2003 року по 31 липня 2003 року, з 01 липня 2004 року по 31 липня 2004 року, та просив провести перерахунок пенсії з дня звернення до відповідача, а саме з 03 травня 2017 року.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 змінену позовну заяву підтримали з підстав, викладених у ній, та просили таку задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні змінений позов не визнав та просив у його задоволенні відмовити в повному обсязі з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов, в яких свою позицію мотивує тим, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок пенсії є відповідна заява особи з доданими до неї документами, подана до уповноваженого органу ПФУ в установленому законом порядку. Однак позивач із заявою про перерахунок пенсії до них не звертався, натомість тільки подав звернення від 16 березня 2017 року, а відповідь на таке має тільки інформативний характер і не може вважатися діями щодо відмови у перерахунку пенсії. Що стосується зарахування періоду роботи в радгоспі «Павел Магаданський» з 09 серпня 1978 року по 29 січня 1979 року, то у трудовій книжці позивача не зазначено дату наказу про прийняття на роботу у вказану установу, у даті звільнення містяться виправлення, а будь-яких інших уточнюючих документів (довідки, виписки з наказів, особові рахунки й відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики і т.д.) позивачем не надано. Крім цього, відповідно до ст. ст. 3, 56 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» обовязковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за періоди роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами та сплата підприємствами, організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України. Однак жодних доказів у підтвердження вищевказаного позивачем також не надано, сплата страхових внесків не здійснювалася, а тому спірні періоди до стажу роботи позивача не зараховані. Враховуючи наведене та те, що з 01 квітня 2000 року по 30 вересня 2000 року та з 01 січня 2001 року по 24 вересня 2002 року позивач, крім роботи у ВАТ «Перечинський Агрокомплекс», працював по сумісництву у ДП «Перечинська лісозаготівельна дільниця» МОУ та МШБПМК, йому пенсія призначена без врахування спірних періодів ще протоколом № 957 від 25 листопада 2015 року, який у шестимісячний строк не оскаржений, тому враховуючи, що ОСОБА_1 знав про розмір отримуваної пенсії, однак з даним позовом до суду звернувся тільки 22 серпня 2017 року, просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом.

Згідно преамбули до Закону України № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року (далі - Закон № 1788-XII) цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до трудової книжки ОСОБА_1, останній працював, зокрема з 09 серпня 1978 року по 29 січня 1979 року в радгоспі «Павел Магаданський», з 02 серпня 1990 року по 07 лютого 1995 року в кооперативі «Черес-Кооп», з 02 червня 1998 року по 24 вересня 2002 року в Перечинському п/о «Агрокомплекс», з 25 вересня 2002 року по 04 лютого 2004 року та з 05 лютого 2004 року по 31 серпня 2004 року в ДП Перечинській лісозаготівельній дільниці Міністерства оборони України (а. с. 11-19).

Також встановлено, що з 22 листопада 2015 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з врахуванням страхового стажу у розмірі 31 рік 7 місяців 18 днів (а. с. 51).

Як вбачається з повідомлення Перечинського обєднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області № 150-М-99-72 від 01 червня 2017 року, ОСОБА_1 при призначенні пенсії не були зараховані наступні періоди роботи: з 09 серпня 1978 року по 29 січня 1979 року в радгоспі «Павел Магаданський» (у звязку з наявністю у записі трудової книжки виправлення дати звільнення з роботи); з 01 серпня 1991 року по 07 лютого 1995 року в кооперативі «Черес-Кооп» (у звязку з відсутністю нарахування заробітної плати та сплати страхових внесків за цей період); з 01 січня 1999 року по 31 грудня 1999 року, з 01 квітня 2000 року по 30 вересня 2000 року, з 01 січня 2001 року по 24 вересня 2002 року ВАТ «Агрокомплекс» (у звязку з відсутністю нарахування заробітної плати та сплати страхових внесків за ці періоди); з 01 липня 2003 року по 31 липня 2003 року, з 01 липня 2004 року по 31 липня 2004 року в ДП Перечинський ЛЗД МОУ (у звязку з відсутністю нарахування заробітної плати та сплати страхових внесків за ці періоди) (а. с. 24).

На підставі заяви позивача від 03 травня 2017 року йому перераховано пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» з врахуванням страхового стажу 32 роки 8 місяців 3 дні (з 01 вересня 2016 року у звязку з наданням позивачем довідки про нарахування заробітної плати ВАТ «Агрокомплекс» період з 01 січня 1999 року по 31 грудня 1999 року такий було додано до страхового стажу) (а. с. 27).

21 вересня 2017 року ОСОБА_1 повторно здійснено перерахунок пенсії, внаслідок чого донараховано стаж та заробіток за даними, наявними в реєстрі зарахованих осіб Державного реєстру загальнообовязкового державного соціального страхування відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року (зі змінами від 09 грудня 2015 року № 1028), за періоди роботи в МШБПМК Перечин з 01 січня 2001 року по 25 січня 2001 року та Перечинській лісозаготівельній дільниці МО України з 01 травня 2001 року по 31 липня 2007 року, внаслідок чого стаж роботи позивача склав 33 роки 11 місяців 26 днів, що стверджується повідомленням Перечинського обєднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області № 22/М-99-01/06 від 28 вересня 2017 року та розпорядженням № 123829 від 28 вересня 2017 року. Інші періоди роботи ОСОБА_1 зараховані не були (а. с. 70-72).

Таким чином, відповідач не зарахував ОСОБА_1 наступні періоди роботи: в радгоспі «Павела Магаданського» з 09 серпня 1978 року по 29 січня 1979 року; в кооперативі «Черес-Кооп» з 01 серпня 1991 року по 07 лютого 1995 року; у ВАТ «Перечинський Агрокомплекс» (п/о «Агрокомплекс») з 01 квітня 2000 року по 30 вересня 2000 року, з 26 січня 2001 року по 30 квітня 2001 року, з 01 серпня 2002 року по 24 вересня 2002 року та у ДП Перечинській ЛЗД МОУ з 01 липня 2003 року по 31 липня 2003 року, з 01 липня 2004 року по 31 липня 2004 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 1788-XII громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 цього Закону страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Територіальні органи Пенсійного фонду обчислюють страховий стаж відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (до 1 січня 2004 року).

Так, у Законі № 1788-XII йдеться про стаж роботи, що дає право на призначення трудових пенсій (загальний трудовий стаж).

Згідно ч. 1 ст. 56 цього Закону до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Таким чином, зміст поняття «загальний трудовий стаж» є ширшим, ніж поняття «страховий стаж», оскільки до першого включаються також періоди суспільно корисної діяльності, коли особа не підлягала загальнообов'язковому соціальному страхуванню.

Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом України у постанові від 22 квітня 2014 року у справі № 21-65а14, який відповідно до ст. 244-2 КАС України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ст. 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Згідно норми ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, також містить норму, що саме трудова книжка є основним документом, який підтверджує стаж роботи, а згідно з пунктом 3 цього ж Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Встановлено, що позивачем до Перечинського обєднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області надано належно оформлену трудову книжку із записами про спірні періоди роботи, що дає підстави для зарахування таких до загального страхового стажу роботи при призначенні пенсії.

Крім цього, згідно повідомлення державного архіву Закарпатської області Закарпатської обласної державної адміністрації № М-310/01-22 від 31 серпня 2017 року документи кооперативу «Черес-Кооп» на зберігання до даного архіву не передавалися (а. с. 79).

Відповідно до архівної довідки № 190, виданої архівним сектором Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області 15 серпня 2017 року на підставі фонду № 91, опис № 2, накази по кадрах за 1998-2002 роки, у документах архівного фонду «Перечинський р/о Агрокомплекс» ОСОБА_1 значиться трактористом з 02 червня 1998 року (наказ на прийняття № 15-к) по 24 вересня 2002 року (наказ про звільнення № 14-к) (а. с. 26).

Згідно наказу Міністерства оборони України № 199 від 13 квітня 2016 року припинено юридичну особу - державне підприємство Міністерства оборони України «Перечинська лісозаготівельна дільниця» шляхом її ліквідації, а документи, строк зберігання яких становить більше 10 років, які утворені в процесі діяльності підприємства, разом з першим примірником ліквідаційного балансу наказано передати до Галузевого державного архіву Міністерства оборони України у встановленому порядку. Разом з цим, згідно довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України вих. № 179/1/ВОЗ/2028 від 31 серпня 2017 року та повідомлення архівного сектору Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області № 55/01-09 від 15 серпня 2017 року документи державного підприємства Міністерства оборони України «Перечинська лісозаготівельна дільниця» до архівів не надходили (а. с. 25, 28-29, 81, 82-83).

Щодо несплати страхових внесків, то відповідно до ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» обовязок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків покладено на страхувальника.

Відповідно до частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, та те, що позивач не повинен нести відповідальність за порушення законодавства з боку страхувальника, тому суд приходить до висновку про наявність всіх правових підстав для задоволення зміненого позову за виключенням періоду роботи ОСОБА_1 з 09 серпня 1978 року по 29 січня 1979 року в радгоспі «Павел Магаданський».

Так, що стосується даного періоду роботи позивача, то суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, відповідач відмовив ОСОБА_1 у зарахуванні вказаного періоду у звязку з відсутністю у трудовій книжці дати наказу про прийняття на роботу та наявністю виправлення у даті запису звільнення з роботи.

Відповідно до п. п. 2.6., 2.9. Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29 липня 1993 року, у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження та заохочення та ін. мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження. У разі втрати наказу чи розпорядження або невідповідності їх фактично виконуваній роботі виправлення відомостей про роботу здійснюється на основі інших документів, що підтверджують виконання робіт, не зазначених у трудовій книжці.

Згідно п. 2.10 даної Інструкції у розділі "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження", "Відомості про заохочення" трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається. У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: "Запис за № таким-то недійсний. Прийнятий за такою-то професією (посадою)" і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки.

Норми аналогічного змісту містяться також у Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР № 162 від 20 червня 1974 року (чинної на момент виникнення спірних правовідносин).

Таким чином, оскільки відомості у трудовій книжці ОСОБА_1 про роботу в радгоспі «Павел Магаданський» внесені не в повному обсязі, містять виправлення (закреслення), на підтвердження яких жодного належного та допустимого доказу позивачем не надано, тому даний період зарахуванню до стажу роботи останнього не підлягає.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 46 Конституції України, ст. 48 КЗпП України, ст. ст. 1, 56, 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. ст. 24, 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 6, 17, 18, 70, 71, 86, 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

змінений позов ОСОБА_1 до Перечинського обєднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати противоправними дії Перечинського обєднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до стажу роботи наступних періодів роботи: з 01 серпня 1991 року по 07 лютого 1995 року, з 01 квітня 2000 року по 30 вересня 2000 року, з 26 січня 2001 року по 30 квітня 2001 року, з 01 серпня 2002 року по 24 вересня 2002 року, з 01 липня 2003 року по 31 липня 2003 року, з 01 липня 2004 року по 31 липня 2004 року.

Зобовязати Перечинське обєднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області зарахувати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, до стажу роботи періоди роботи в кооперативі «Черес-Кооп» з 01 серпня 1991 року по 07 лютого 1995 року; у ВАТ «Перечинський Агрокомплекс» (п/о «Агрокомплекс») з 01 квітня 2000 року по 30 вересня 2000 року, з 26 січня 2001 року по 30 квітня 2001 року, з 01 серпня 2002 року по 24 вересня 2002 року та у ДП Перечинській ЛЗД МОУ з 01 липня 2003 року по 31 липня 2003 року, з 01 липня 2004 року по 31 липня 2004 року.

Зобовязати Перечинське обєднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком з урахуванням зарахованих періодів роботи, починаючи з 03 травня 2017 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий:ОСОБА_4