Рішення № 7005130, 18.11.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2009 р. Справа № 45/263-09

вх. № 7639/5-45

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Сотніков В.А., доручення № 22 від 11.09.2009 року

відповідача - не з’явився

розглянувши справу за позовом ПП НВФ "Юнітек", м. Харків

до ППФ "Деріс", с. Руська Лозова

про стягнення 44143,06 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача 38631,71 грн. основного боргу, 3056,49 пені, 695,35 грн. річних та 1759,51 грн. інфляційних, мотивуючи неналежним виконанням з боку відповідача своїх зобов’язань щодо оплати поставленого позивачем товару по договору купівлі-продажу № 13/02/09-1 від 13 лютого 2009 року, укладеного між позивачем та відповідачем. Також до стягнення заявлено державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою суду від 24 вересня 2009 року про порушення провадження у справі розгляд справи було призначено на 14 жовтня 2009 року о 10:50.

Під час розгляду справи в суді позивач позов підтримує.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення та доводи позивача, з’ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд встановив що між позивачем і відповідачем було укладено договір купівлі-продажу № 13/02/09-1 від 13.02.09 р.

Таким чином між сторонами виникли правовідносини купівлі-продажу, які регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.

На виконання даного договору позивач передав у власність відповідача соняшник в кількості 56,938 тон вартістю 111631,71 грн., про що свідчить видаткова накладна № РН-0000030 від 20.02.2009 р і довіреність серії ЯПП № 097721 від 14.02.2009 р.

Пунктом 5.1. договору № 13/02/09-1 від 13.02.09 р. було передбачено, що відповідач оплачує товар протягом одного банківського дня по факту поставки товару, згідно виставленого рахунку. На виконання даного зобов’язання відповідач сплатив позивачу 73000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками позивача від 23.02.2009 р (50000,00 грн.), 12.03.2009 р (20000,00 грн.) і 28.05.2009 р (3000,00 грн.). Про виставлення позивачем рахунку відповідачеві свідчить посилання на рахунок № 30 від 20.02.200р в платіжних дорученнях на вищезазначені суми. В результаті у позивача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 38631,71 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписом 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою та четвертої статті 612 ЦК України: боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов’язання по оплаті вартості отриманого товару у встановлений договором строк, на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не представив, суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 38631,71 грн. такими, що відповідають фактичним обставина справи і підлягають задоволенню.

Згідно п. 7.3 договору № 13/02/09-1 від 13 лютого 2009 року сторони домовились, що у випадку несвоєчасної оплати за товар покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,5 % (але не більше подвійної облікової ставки НБУ) від суми неоплаченого товару за кожен день прострочки. Враховуючи вказану умову договору, позивач просив стягнути з відповідача суму 3056,49 грн. пені за несвоєчасну оплату отриманого товару, нараховану за період з 22.02.2009 р по 21.08.2009 р. Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно 232 Господарського Кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов’язання підтверджується матеріалами справи, вимоги позивача щодо стягнення 3056,49 грн. пені за несвоєчасну оплату отриманого товару, нараховану за період з 22.02.2009р по 21.08.2009р. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції і три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки інший розмір не передбачений договором, три проценти річних обчислені позивачем за весь час прострочення, починаючи з 22.02.2009 р по 17.09.2009 р і їх розмір складає 695,35 грн.

Сума інфляційних обчислено відповідачем з 22.02.2009 р по 17.09.2009 р і їх розмір складає 1759,51грн.

Враховуючи, що факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов’язання підтверджується матеріалами справи, з відповідача має бути стягнуто 695,35 грн. процентів річних і 1759,51грн. інфляційних нарахованих за період з 22.02.2009 р по 17.09.2009 р.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню і з відповідача має бути стягнуто 38631,71 грн. боргу, 3056,49 грн. пені, 695,35 грн. процентів річних, 1759,51грн. інфляційних.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Керуючись Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст. 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 530, 549, 610, 611, 625, 655, 692, Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 43, 44, 49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства фірми "ДЕРІС", 62332, Харківська обл., Дергачівський р-н, с. Руська Лозова, вул. Белгородська, 1а, (код ЗКПО 35206991) на користь Приватне підприємство "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА "ЮНІТЕК", м. Харків, вул. 23 Серпня, 20-А (код ЗКПО 33901332; р/р 260047001 в АКБ "Райффайзенбанк Аваль", МФО 350589) 38631,71 грн. боргу, 3056,49 грн. пені, 695,35 грн. процентів річних, 1759,51 грн. інфляційних, 441,43 грн. державного мита та 325,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 23 листопада 2009 року

справа № 45/263-09