Вирок № 70051049, 02.11.2017, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/5913/17

Провадження № 1-кп/265/428/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2017 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді - Костромітіної О.О., за участю секретаря Куксенко А.С.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області кримінальне провадження № 12017050000000262 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Пасленк, Польща, українки, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, працюючої на посаді медичної сестри ПП «Іридалаб», розлученої, раніше не судимої, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1

у скоєнні кримінальних злочинів, передбачених ст.358 ч.2, ст.358 ч.3 КК України,

за участю сторін кримінального провадження

прокурора Ткач Є.В.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

за участю захисника Кондратьєвої М.А.,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до наказу директора ПП «Іридалаб» № К-012 від 29.08.2012 року, прийнято на посаду медичної сестри зазначеного підприємства, при цьому її робочим місцем визначено кабінет № З КНП «Міська поліклініка №2», що розташовано за адресою: м. Маріуполь, проспект Перемоги, 5, в якому ПП «Іридалаб» здійснює свою діяльність на підставі договору оренди № 2895-0, укладеного з КНП «Міська поліклініка № 2» 15.03.2016 року.

Юридична особа ПП «Іридалаб» (код ЄДРПОУ 36319069) зареєстрована 22.01.2009 року та на підставі ліценції МОЗ України АЕ 282110 здійснює діяльність у вигляді загальної медичної практики.

Відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №285 від 02.03.2016 року, суб'єкт господарювання, який є закладом охорони здоров'я, зобов'язаний: дотримуватися вимог до ведення форм первинної облікової документації, що затверджені МОЗ та надавати медичну допомогу та медичні послуги відповідно до локальних протоколів або на підставі уніфікованих клінічних протоколів, затверджених наказами МОЗ.

Відповідно розділу 8 посадової інструкційної картки медичної сестри кабінету забору проб для бактеріологічного дослідження, затвердженої директором ПП «Іридалаб» 29.08.2017 року, з якою ОСОБА_1 ознайомлена під особистий підпис, метою діяльності медичної сестри є проведення забору біоматеріалу від пацієнтів; робота медсестри здійснюється відповідно до чинного закону про охорону здоров'я, нормативно-правових актів, які визначають діяльність закладів охорони здоров'я; медична сестра повинна знати: чинне законодавство і нормативно-правові акти, які регламентують діяльність лікувально-профілактичних закладів, основи права в медицині, права, обов'язки і відповідальність медсестри.

Відповідно розділу 12 вказаної інструкційної картки, у разі невиконання посадової інструкції, порушення алгоритму робочого процесу та іншого порушення, медична сестра несе персональну дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність у відповідності до норм чинного законодавства України.

Таким чином, ОСОБА_1 відповідно до положень посадової інструкції медичної сестри та у зв'язку із виконуваними нею обов'язками, не наділена адміністративно-господарськими або організаційно-розпорядчими функціями, тобто не є службовою особою, однак є працівником юридичної особи - ПП «Іридалаб» (код ЄДРПОУ 36319069).

22 травня 2017 року приблизно об 11:37 годині, ОСОБА_3 за вказівкою медичної сестри КНП «Міська поліклініка №2» ОСОБА_4, яка не є службовою особою та яка раніше, цього ж дня отримала від нього неправомірну вигоду у розмірі 500 грн. за сприяння в оформленні та видачі йому особистих медичних книжок форми 1-ОМК на своє ім'я та ще чотирьох осіб (ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8), яких він планував найняти для здійснення діяльності з реалізації риби на ринку, прибув до кабінету № 3, розташованому в приміщенні КНП «Міська поліклініка №2» за адресою: м. Маріуполь, проспект Перемоги, 5, що є робочим місцем медичної сестри ПП «Іридалаб» ОСОБА_1, яку ОСОБА_4 в телефонному режимі попросила поставити в медичних документах трьох осіб відмітки про здійснення необхідних лабораторних досліджень без фактичної присутності таких осіб, на що ОСОБА_1 погодилась.

Так, перебуваючи в зазначеному кабінеті, ОСОБА_1, будучи працівником юридичної особи, після внесення ОСОБА_9 офіційного платежу до каси медичної установи ПП «Іридалаб», діючи умисно, з метою складання завідомо підроблених офіційних документів, в порушення: ст. 21 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», наказу Міністерства охорони здоров'я України №280 від 23.07.2002 року «Щодо організації проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів працівниками окремих професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб», а також постанови Кабінету Міністрів України № 559 від 23.05.2001 року «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок», якими передбачено обов'язковість проходження профілактичних медичних оглядів особами, які працюють продавцями на ринку та регламентовано порядок проведення таких оглядів; наказу Міністерства охорони здоров'я №527 від 28.07.2014 року «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я, які надають амбулаторно-поліклінічну допомогу населенню, незалежно від підпорядкування та форми власності», яким затверджено форму первинної облікової документації № 140-5/о «Медична карта огляду осіб для визначення спроможності займатися відповідним видом діяльності за станом здоров'я» та інструкцію щодо її заповнення, за відсутності у медичному закладі ОСОБА_10, ОСОБА_5 та ОСОБА_11 зробила в офіційних документах на ім'я ОСОБА_10 та ОСОБА_5 - медичних картах затвердженої форми № 140-5/о, а також в особових медичних книжках на ім'я ОСОБА_10, ОСОБА_5 та ОСОБА_11, ведення яких відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України №150 від 21.02.2013 року «Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 23 липня 2002 року №280» скасовано, але які до цього часу ведуться персоналом поліклініки для зручності проведення медичного огляду, по три відбитки штампів ПП «Іридалаб» у графах «на кишкові інфекції», «на патогенний стафілокок», «інші за показанням», зміст яких свідчить про проведення відбору біологічного матеріалу у вказаних осіб та відсутність у ньому збудників: OKI, St aureus та ВИ-антигену.

З метою доведення свого злочинного замислу, спрямованого на підроблення офіційних документів, до завершення, на кожному із зроблених відбитків штампу, а також у графах «на кишкові інфекції», «на патогенний стафілокок», «інші за показанням» в медичній карті форми 140-5/о на ім'я ОСОБА_8, ОСОБА_1, розуміючи, що серед іншого, занесені до медичних книжок форми 140-5/о результати лабораторного дослідження, що свідчать про відсутність збудників OKI, St aureus та ВИ-антигену, надають право на оформлення на ім'я ОСОБА_10, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 медичних книжок форми 1-ОМК, власноруч виконала записи щодо порядкового номеру начебто проведеного відбору біологічного матеріалу у вказаних осіб «722», «720» та «713» відповідно та запис щодо дати їх начебто відібрання «22/0517». Після цього ОСОБА_1 засвідчила у медичних книжках форми 140-5/о факт проведення відбору біологічного матеріалу ОСОБА_10 і ОСОБА_5 та відсутність у ньому збудників OKI, St aureus, ВИ-антигену власним підписом, а в медичній книжці форми 140-5/о на ім'я ОСОБА_8 власноруч виконала запис «Иридал», при цьому у зображеннях трьох штампів, виконаних нею в особистій медичній книжці на ім'я останнього, ОСОБА_1 також тричі виконала свій підпис.

В подальшому, медичні карти форми № 140-5/о на ім'я ОСОБА_10, ОСОБА_5 та ОСОБА_11, до яких медична сестра ПП «Іридалаб» ОСОБА_1, діючи умисно, у відсутність зазначених осіб, без фактичного відібрання їх біологічного матеріалу та без проведення лабораторного дослідження у встановленому порядку, внесла недостовірні відомості, а саме засвідчила факт відсутності збудників OKI, St aureus, ВИ-антигену, стали підставою оформлення та видачі 23.05.2017 на ім'я останніх особистих медичних книжок форми 1-ОМК.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинила кримінальний злочин, передбачений ч.2 ст.358 КК України, тобто підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів..

Крім того, 23.05.2017 року приблизно об 10:08 годині, ОСОБА_3 за вказівкою медичної сестри КНП «Міська поліклініка №2» ОСОБА_4, яка 22.05.2017 року отримала від нього неправомірну вигоду у розмірі 500 грн. за сприяння в оформленні та видачі йому особистих медичних книжок форми 1- ОМК на своє ім'я, а також ще чотирьох осіб (ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8), яких він планував найняти для здійснення діяльності з реалізації риби на ринку, прибув до кабінету № 3, розташованому в приміщенні КНП «Міська поліклініка №2» за адресою: м. Маріуполь, проспект Перемоги, 5, що є робочим місцем медичної сестри ПП «Іридалаб» ОСОБА_1 Перебуваючи у вказаному кабінеті, ОСОБА_3 попросив ОСОБА_1 поставити в медичних документах на своє ім'я та на ім'я ОСОБА_7 відмітки про здійснення необхідних лабораторних досліджень без відібрання та відповідного лабораторного дослідження аналізів, що стосується безпосередньо нього та у відсутності ОСОБА_7, пояснивши, що він прийшов по рекомендації медичної сестри КНП «Міська поліклініка №2» ОСОБА_4, на що ОСОБА_1 погодилась.

Так, перебуваючи в зазначеному кабінеті, ОСОБА_1, будучи працівником юридичної особи, після внесення ОСОБА_9 офіційного платежу до каси медичної установи ПП «Іридалаб», діючи повторно, умисно, з метою складання завідомо підроблених офіційних документів, в порушення: ст.21 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», наказу Міністерства охорони здоров'я України №280 від 23.07.2002 року «Щодо організації проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів працівниками окремих професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб», а також постанови Кабінету Міністрів України № 559 від 23.05.2001 року «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок», якими передбачено обов'язковість проходження профілактичних медичних оглядів особами, які працюють продавцями на ринку та регламентовано порядок проведення таких оглядів; наказу Міністерства охорони здоров'я №527 від 28.07.2014 року «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я, які надають амбулаторно-поліклінічну допомогу населенню, незалежно від підпорядкування та форми власності», яким затверджено форму первинної облікової документації № 140-5/о «Медична карта огляду осіб для визначення спроможності займатися відповідним видом діяльності за станом здоров'я» та інструкцію щодо її заповнення, за відсутності у медичному закладі ОСОБА_7, а також без фактичного відбору біологічного матеріалу ОСОБА_9, зробила в офіційних документах на ім'я останнього, а також на ім'я ОСОБА_7 - медичних картах затвердженої форми № 140-5/о у графах «на кишкові інфекції», «на патогенний стафілокок», «інші за показанням», а також в особових медичних книжках, ведення яких відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України №150 від 21.02.2013 року «Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 23 липня 2002 року №280» скасовано, але які до цього часу ведуться персоналом поліклініки для зручності проведення медичного огляду, по три відбитки штампів ПП «Іридалаб» зміст яких свідчить про проведення відбору біологічного матеріалу у вказаних осіб та відсутність у ньому збудників: OKI, St aureus та ВИ-антигену.

З метою доведення свого злочинного замислу, спрямованого на підроблення офіційних документів, до завершення, на кожному із зроблених відбитків штампу, а також у графах «на кишкові інфекції», «на патогенний стафілокок», «інші за показанням» в медичних карті форми 140-5/о на ім'я ОСОБА_9 та ОСОБА_7, ОСОБА_1, діючи повторно, умисно, розуміючи, що серед іншого, занесені до медичних книжок форми 140-5/о результати лабораторного дослідження, що свідчать про відсутність збудників OKI, St aureus та ВИ-антигену, надають право на оформлення на ім'я ОСОБА_9 та ОСОБА_7 медичних книжок форми 1-ОМК, власноруч виконала записи щодо порядкового номеру начебто проведеного відбору біологічного матеріалу у вказаних осіб «740» та «743» відповідно та запис щодо дати їх начебто відібрання «23/0517». Після цього ОСОБА_1 засвідчила факт проведення відбору біологічного матеріалу зазначених осіб та відсутність у ньому збудників OKI, St aureus, ВИ-антигену власними підписами, виконаними у зображенні кожного штампу.

В подальшому, медичні карти форми № 140-5/о на ім'я ОСОБА_9 та ОСОБА_7, до яких медична сестра ПП «Іридалаб» ОСОБА_1, діючи повторно, умисно, у відсутності ОСОБА_7 та без фактичного відібрання її біологічного матеріалу та біологічного матеріалу ОСОБА_9, без проведення лабораторного дослідження у встановленому порядку, внесла недостовірні відомості, а саме засвідчила факт відсутності збудників OKI, St aureus, ВИ-антигену, могли стати підставою оформлення та видачі на ім'я зазначених осіб медичних книжок форми 1-ОМК.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинила кримінальний злочин, передбачений ч.3 ст.358 КК України, тобто підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів.

21 серпня 2017 року між прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Донецької області ОСОБА_12 з одного боку та обвинуваченою у кримінальному провадженні ОСОБА_1 з іншого боку, за участю захисника обвинуваченої ОСОБА_13, укладено угоду про визнання винуватості, із змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 під час досудового розслідування беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні даних кримінальних злочинів, а також зобов'язалася беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень у судовому провадженні.

Сторони погоджуються визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ст. 358 ч.2 та ст.358 ч.3 КК України та призначити покарання за ст. 358 ч.2 КК України у вигляді штрафу у розмірі 680 гривень, за ст.358 ч. 3 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбуття покарання у вигляді тримання під вартою із призначенням іспитового строку.

Відповідно до положень ст.473 КПК України наслідком укладання та затвердження угоди для прокурора ґ. чи обвинуваченої є обмеження оскарження вироку згідно ст.ст.394, 424 КПК України, для обвинуваченої ОСОБА_1 - також її відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 і 4 п.1 ч.4 ст. 474 КПК України.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст.476 КПК України прокурор має право впродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку. Обвинувачена ОСОБА_1 розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення її до кримінальної відповідальності встановленої законом, відповідно до ст.389-1 КК України.

У судовому засіданні обвинувачена просила вказану угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ст.358 ч.2, ст.358 ч.3 КК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості їй зрозумілі, підтвердила, що угода укладалася добровільно. Просила звільнити її від призначеного покарання на підставі п.ґ ч.1 ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році», оскільки вона є пенсіонеркою.

Захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_2 просила угоду затвердити та звільнити обвинувачену ОСОБА_1 від призначеного покарання на підставі п.ґ ч.1 ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

У судовому засіданні прокурор просив суд угоду затвердити, не заперечував проти звільнення обвинуваченої від призначеного покарання відповідно до Закону України «Про амністію у 2016 році».

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам, встановленим ст.ст.470, 472 КПК України, суд прийшов до висновку про затвердження угоди, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.ст.468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та тяжких злочинів, внаслідок яких шкоди причинено лише державним або суспільним інтересам, або правам та інтересам окремих осіб, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 КК України.

Скоєні ОСОБА_1 кримінальні злочини, передбачені ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 КК України, відповідно до ст.12 КК України, є злочинами невеликої та середньої тяжкості.

Зміст угоди відповідає вимогам ст.471 КПК України та закону. Підстави для відмови в затвердженні угоди, передбачені ч.7 ст.474 КПК України, відсутні.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена ОСОБА_1 цілком розуміє права, наслідки укладення та затвердження даної угоди, характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, визначені ч.5 ст.474 КПК України, ч.2 ст.473 КПК України.

Відповідно до пояснень обвинуваченої суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України та на її основі може бути ухвалений вирок, оскільки її умови не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладання угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченою взятих на себе зобов`язань. Правова кваліфікація кримінальних злочинів, скоєних ОСОБА_14, визначена правильно. Крім того, суд бере до уваги той факт, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є відповідними ступеню тяжкості вчиненого кримінального злочину та характеристиці особи обвинуваченої, яка раніше не судима, за місцем проживання характеризується посередньо, вину у скоєні злочинів визнала повністю, щиро розкаялася у скоєному.

Згідно ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену міру покарання.

Таким чином, суд дійшов висновку про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_1 і призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання за ч.2 ст.358 КК України у вигляді штрафу у розмірі 680 гривень, за ч.3 ст.358 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік.

При призначенні покарання за сукупністю злочинів суд вважає необхідним застосувати при призначенні покарання обвинуваченій за ст. 70 КК України принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим та остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік із застосуванням до обвинуваченої вимог ст.ст. 75,76 КК України.

Щодо заявленого обвинуваченою ОСОБА_1 клопотання про застосування відносно неї Закону України «Про амністію у 2016 році» суд виходить з наступного.

07 вересня 2017 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2016 році».

Пунктом «ґ» ч.1 ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» передбачено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, які на день набрання чинності цим Законом досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до ст.10 Закону України «Про амністію у 2016 році» питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою особи, яка підтримує публічне обвинувачення в суді чи здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їхніх захисників чи законних представників.

Так, ОСОБА_1 вчинила злочини, передбачені ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 КК України, які відповідно до ст.12 КК України є злочинами невеликої та середньої тяжкості, на день набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році» досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тому підлягає звільненню від призначеного покарання.

Суд не вирішує питання про витрати на залучення експерта, оскільки стороною обвинувачення не надано документів на підтвердження зазначених витрат.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.314, 468, 469, 471, 473- 475, 476 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 21серпня 2017 року в рамках кримінального провадження № 112017050000000262 укладену між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 КК України та призначити покарання:

- за ч.2 ст.358 КК України у вигляді штрафу в розмірі 40 (сорока) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 680 (шістсот вісімдесят) гривень;

- за ч.3 ст.358 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік.

Згідно із ч. 1 ст. 70 КК України, застосовуючи принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, з випробуванням, строком на 1 (один) рік, якщо вона протягом іспитового терміну не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.

Відповідно до ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 в період випробувального терміну повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі п.«ґ» ч.1 ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання.

Речові докази: медичну карту огляду особи для визначення спроможності займатися відповідним видом діяльності за станом здоров'я форми 140-5/0 на ім'я ОСОБА_3; медичну карту огляду особи для визначення спроможності займатися відповідним видом діяльності за станом здоров'я форми 140-5/0 на ім'я ОСОБА_7; медичну карту огляду особи для визначення спроможності займатися відповідним видом діяльності за станом здоров'я форми 140-5/0 на ім'я ОСОБА_10; медичну карту огляду особи для визначення спроможності займатися відповідним видом діяльності за станом здоров'я форми 140-5/0 на ім'я ОСОБА_15; медичну карту огляду особи для визначення спроможності займатися відповідним видом діяльності за станом здоров'я форми 140-5/0 на ім'я ОСОБА_16; особову медичну книжку на ім'я ОСОБА_7 серія НОМЕР_2; собову медичну книжку на ім'я ОСОБА_15 серія НОМЕР_3; особову медичну книжку на ім'я ОСОБА_16 серія НОМЕР_4; особову медичну книжку на ім'я ОСОБА_10 серія НОМЕР_5; особову медичну книжку на ім'я ОСОБА_3 серія НОМЕР_6; журнал ПП «Іридалаб» з написом «канцелярская книга», залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом тридцяти діб з дня його проголошення, а засудженим, що перебуває під вартою, - в той самий строк з моменту отримання копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя О.О. Костромітіна