Ухвала суду № 70050475, 02.11.2017, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер справи: 225/3479/16-к

Номер провадження:1-кп/225/56/2017

УХВАЛА

02 листопада 2017 року м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Ткач Г.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Черникової Н.В.,

прокурора - Магідіна Б.В.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дзержинського міського суду Донецької області кримінальне провадження ЄРДР №12014050220001411 від 28.08.2014 за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 (до 2016 року - м. Котовськ) Одеської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 (до 2016 року - м. Котовськ), будинок офіцерського складу №528 квартира №49, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.4 ст. 296, ч.1 ст.121 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дзержинського міського суду Донецької області перебуває дійсне кримінальне провадження.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 заявив клопотання про змінузапобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2 з тримання під вартою на особисту поруку на підставі ст. 180 КПК України народного депутата України ОСОБА_3

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав клопотання захисника про взяття його на особисту поруку та просив задовольнити заяву народного депутата України.

В судовому засіданні народний депутат України ОСОБА_3 підтримав свою письмову заяву про особисту поруку відносно обвинуваченого ОСОБА_2 пояснив, що вінручається за належну поведінку та явку обвинуваченого за викликом, а також виконання ним всіх покладених обовязків.

Прокурор вважав, що в задоволенні клопотання захисника слід відмовити, оскільки запобіжний захід у вигляді особистої поруки не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, поручителя, зясувавши розуміння обов'язків поручителя і наслідки їх невиконання, права на відмову від прийнятих на себе зобов'язань, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно зі ст.331 КПК України, під час судового розгляду, суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Відповідно до ст. 180 КПК України, особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру письмового зобовязання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобовязуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі № 511-550/0/4-13 від 04.04.2013 року "Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України" зазначив, що при обранні такого запобіжного заходу, як особиста порука, суд має враховувати, що наявність одного поручителя може бути визнана достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру (народний депутат України, депутат місцевої ради, особа, яка відзначена державними нагородами тощо).

Судом встановлено, що народний депутат України ОСОБА_3 є особою, яка заслуговує на особливу довіру, повагу до його громадянської та державної позиції, намірів та бажань взяти на поруки обвинуваченого, відповідальність за його належну процесуальну поведінку, а також суд впевнений, що він спроможний виконати всі покладені законом обов'язки особистого поручителя.

Однак, при вирішенні питання можливості передачі ОСОБА_2 під особисту поруку суд вважає, що особиста порука є не достатнім запобіжним заходом, який би зміг забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

При вирішенні питання щодо можливості зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м`який, суд враховує вимоги ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України.

Згідно з п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. При цьому, відповідно практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного.

Разом з цим, відповідно до практики ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи вищенаведене, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям Європейського суду з прав людини, суд вважає виправданим тримання обвинуваченого під вартою.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів. Виходячи з досліджених на даний час обставин, не роблячи передчасних висновків, щодо вини обвинуваченого, судом при вирішення питання про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою в якості ризику, зазначається, що, виходячи з характеру та обставин інкримінованих злочинів, обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду.

За таких умов суспільний інтерес у завершенні неупередженого розгляду даного кримінального провадження слід визнати виключними обставинами.

Суд вважає, що обраний відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням його тривалості, відповідає характеру суспільного інтересу та завданням кримінального провадження щодо захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177,180,194,331,369-372 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

У клопотанні захисника ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на особисту поруку народного депутата України ОСОБА_3 в порядку ст. 180 КПК України відносно обвинуваченого за ч.2 ст. 146, ч.4 ст. 296, ч.1 ст. 121 КК України ОСОБА_2 - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя