Рішення № 7004928, 01.12.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2009 р. Справа № 3/232/09

за позовом: Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми “ЕЛІЖ”

54001, м. Миколаїв, вул. Московська, 13, кв. 40

До:                     Товариства з обмеженою відповідальністю “Водній мир”

54052, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 9

про: стягнення заборгованості в сумі 8428,13 грн..

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Сиресін О.О., за довіреністю, Молдованова І.В. - директор;

Від відповідача: не з’явився ;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача 6941,45 грн. основного боргу з нарахуванням індексу інфляції та 1486,68 грн. - 3 % річних.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору постачання №452/х від 09.09.08р., норм господарського й Цивільного законодавства України та мотивовані тим, що відповідач в порушення договірних зобов’язань не розрахувався за отриманий товар.

Відповідач вимог ухвали суду не виконав, відзив по суті спору не надав, свого представника в судове засідання не направив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

01.12.09р. позивач в судовому засіданні клопоче про розгляд справи по суті та залучення до справи додаткових доказів (акти звірок), які свідчать про неодноразове підтвердження відповідачем наявності у нього боргу перед позивачем.

Отже, справу розглянуто на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

09.09.08р. між сторонами був укладений договір постачання №452, згідно з умовами якого позивач, як постачальник, приймав на себе зобов’язання поставляти і передавати у власність покупцю, а відповідач, як покупець, зобов’язується прийняти й оплатити товар, відповідно до умов цього договору.

Згідно п.5.3 договору товар, що поставляється покупцю за даним договором, підлягає оплаті на наступних умовах і в наступний термін: протягом наступного тижня за товар реалізований протягом попереднього тижня.

Матеріали справи свідчать, що відповідно до видаткових накладних №РН-00080 від 08.10.08р. та №РН-00070 від 24.09.08р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму (3480,00 + 2470,00) 5950,00 грн.

Відповідач же не оплатив одержану продукцію в обумовлений договором строки.

Акти звірки неодноразово складені між сторонами свідчать про те, що ТОВ «Водній мир» погоджується з наявністю боргу в сумі 5950,00 грн.

Претензію №160 від 24.09.09р. яка була скерована позивачем відповідачу, останній залишив поза увагою.

Відповідно до п.1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно норм ст.ст. 525,526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання не провівши оплату за отриману продукцію.

Слід зазначити, що відповідач не скористався своїм правом бути присутнім в судовому засіданні та спростувати позовні вимоги позивача надавши відповідні докази й заперечення суду.

За приписами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, виходячи з вищенаведеного позивач цілком обґрунтував нарахував відповідачу до стягнення борг з урахування індексу і інфляції за весь час прострочення в розмірі 6941,45 грн. та 3% річних від простроченої суми з 01.01.09р. по 31.10.09р. в сумі 1486,68 грн.

Відповідно до п. 2 ст 193 господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Таким чином, наведене свідчить, що вимоги позивачем заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 83, 84, 85 ГПК України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Водній мир” (54052, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 9 , код 30396682) на користь Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми “ЕЛІЖ” (54001, м. Миколаїв, вул. Московська, 13, кв. 40, код 34606980) 6941,45 грн. основного боргу з нарахуванням індексу інфляції та 1486,68 грн. - 3 % річних, 102,00 грн. держмита та 325, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя