Ухвала суду № 70048543, 03.11.2017, Деснянський районний суд міста Києва

2-к/754/3/17

Справа № 754/5626/17

У Х В А Л А

Іменем України

03 листопада 2017 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді - Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання - Моторенко К.О.,

розглянувши клопотання директора Відкритого акціонерного товариства «Бобруйський завод біотехнологій» ОСОБА_1 про визнання та надання дозволу на виконання на території України рішення економічного суду Могильовської області від 16.11.2016 року та судового наказу від 08.12.2016 року по справі № 170-11/2016 за позовом прокурора м. Бобруйська в інтересах Відкритого акціонерного товариства «Бобруйський завод біотехнологій» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автовиктан» про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2017 року до Деснянського районного суду м. Києва від Господарського суду м. Києва надійшло за належністю клопотання директора Відкритого акціонерного товариства «Бобруйський завод біотехнологій» ОСОБА_1 про визнання та надання дозволу на виконання на території України рішення економічного суду Могильовської області від 16.11.2016 року та судового наказу від 08.12.2016 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автовиктан» на користь Відкритого акціонерного товариства «Бобруйський завод біотехнологій» суму неустойки - 286 118,01 доларів США.

Повідомленнями від 03.05.2017 року, 29.06.2017 року, 24.07.2017 року та 05.10.2017 року суд повідомляв боржника про надходження клопотання стягувача і пропонував боржнику у місячний строк подати можливі заперечення проти цього клопотання.

Боржник в свою чергу у судові засіданні на неодноразові виклики не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 395 ЦПК України, неявка без поважних причин у судове засідання будь-якої із сторін або їх представників, стосовно яких суду відомо про своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою з сторін не було порушено питання про перенесення його розгляду. Питань про перенесення розгляду даного клопотання до суду не надходило.

Суд, розглянувши клопотання та дослідивши подані до клопотання документи, вважає за необхідне клопотання директора Відкритого акціонерного товариства «Бобруйський завод біотехнологій» ОСОБА_1 про визнання та надання дозволу на виконання на території України рішення економічного суду Могильовської області від 16.11.2016 року та судового наказу від 08.12.2016 року по справі № 170-11/2016 за позовом прокурора м. Бобруйська в інтересах Відкритого акціонерного товариства «Бобруйський завод біотехнологій» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автовиктан» неустойки, задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 390 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних чи господарських справ; іноземних чи міжнародних арбітражів)визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

На даний час між Україною і Російською Федерацією чинна Конвенція «Про правову допомогу і правові відносини по цивільним, сімейним і кримінальним справам», підписана країнами-учасницями СНД в м. Мінську 22.01.1993 року та ратифікована Україною Законом України «Про ратифікацію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах» від 10.11.1994 року №240/94-ВР (далі - Мінська Конвенція).

Відповідно до частини 2 статті 54 Мінської Конвенції, суд, який розглядає клопотання про визнання і надання дозволу на примусове виконання рішення, обмежується встановленням того, що передбачені цією Конвенцією умови додержано. У такому випадку суд постановляє рішення про примусове виконання.

Відповідно до вимог частини 1статті 392 ЦПК України питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.

У відповідності до ч. 1 ст. 391 ЦПК України, рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред'явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 ЦПК України, до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Судом встановлено, що рішенням судді економічного суду Могильовської області від 16.11.2016 року по справі № 170-11/2016 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Бобруйський завод біотехнологій» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автовиктан» про стягнення неустойки було задоволено.

Зокрема, вказаним рішенням стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автовиктан» на користь Відкритого акціонерного товариства «Бобруйський завод біотехнологій» 286 118,01 доларів США неустойки.

Відповідно до доданих до клопотання документів вбачається, що відповідач по справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Автовиктан» повідомлялося про час та місце розгляду справи шляхом направлення судового доручення економічного суду Могильовської області про вручення судових документів Товариству з обмеженою відповідальністю «Автовиктан» до Господарського суду м. Києва.

Також вбачається, що рішення судді економічного суду Могильовської області від 16.11.2016 року по справі № 170-11/2016 за позовними вимогами Відкритого акціонерного товариства «Бобруйський завод біотехнологій» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автовиктан» про стягнення неустойки вступило в законну силу 08.12.2016 року, на території Республіки Білорусь не виконувалось і підлягає виконанню.

Строк пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання: клопотання про визнання та виконання рішення іноземного суду подано у відповідності до вимог ст. 391 ЦПК України.

Враховуючи, що при розгляді клопотання про визнання та надання дозволу на виконання на території України рішення судді економічного суду Могильовської області від 16.11.2016 року та судового наказу від 08.12.2016 року по справі № 170-11/2016 за позовом прокурора м. Бобруйська в інтересах Відкритого акціонерного товариства «Бобруйський завод біотехнологій» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автовиктан» неустойки, не встановлені обставини, передбачені статтею 55 Мінської Конвенції, ст.396 ЦПК України, які б перешкоджали виконанню рішення суду на території України, а також те, що при розгляді клопотання суд обмежується лише встановленням того, що передбачені Мінською Конвенцією умови додержано, суд вважає клопотання обґрунтованим і вказане рішення підлягає примусовому виконанню на території України в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автовиктан» на користь Відкритого акціонерного товариства «Бобруйський завод біотехнологій» неустойки в розмірі 286 118,01 доларів США.

Згідно ч.6 ст.395 ЦПК України, розглянувши подані документи, суд постановляє ухвалу про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду.

Згідно п. 8 ст. 395 ЦПК України, якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного Банку України на день постановлення ухвали.

На день постановлення даної ухвали, а саме 03.11.2017 року, курс долару США по відношенню до гривні України встановлено Національним банком України і відповідно до повідомлення, що міститься на офіційному сайті Національного банку України становить 2693.1378 грн. за 100 доларів.

Отже, при перерахунку іноземної валюти за курсом Національного банку України сума в перерахунку в національній валюті України становить: неустойку - 286 118,01 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 03.11.2017 року складає - 7 705 552,28 грн.

На підставі ст. ст. 51-55 Конвенції «Про правову допомогу і правові відносини по цивільним, сімейним і кримінальним справам» від 22.01.1993 року керуючись ст.ст. 197, 390-398 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання директора Відкритого акціонерного товариства «Бобруйський завод біотехнологій» ОСОБА_1 про визнання та надання дозволу на виконання на території України рішення економічного суду Могильовської області від 16.11.2016 року та судового наказу від 08.12.2016 року по справі № 170-11/2016 за позовом прокурора м. Бобруйська в інтересах Відкритого акціонерного товариства «Бобруйський завод біотехнологій» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автовиктан» про стягнення коштів - задовольнити.

Визнати та надати дозвіл на примусове виконання рішення судді економічного суду Могильовської області від 16.11.2016 року та судового наказу від 08.12.2016 року у справі за позовом прокурора м. Бобруйська в інтересах Відкритого акціонерного товариства «Бобруйський завод біотехнологій» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автовиктан» на користь Відкритого акціонерного товариства «Бобруйський завод біотехнологій» 286 118,01 доларів США неустойки, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 03.11.2017 року складає - 7 705 552,28 гривень.

Видати виконавчий лист про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автовиктан» (02156, м. Київ, вул. Шолом - Алейхема, 18, ІПН 384028126524) на користь Відкритого акціонерного товариства «Бобруйський завод біотехнологій» (м. Бобруйськ, вул. Чехова, 54, р/р 3012101458027, УНН 700068910, МФО 153001369) 286 118,01 доларів США неустойки, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 03.11.2017 року складає - 7 705 552 гривень 28 копійок.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: