Постанова № 70047, 08.08.2006, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.06

Справа №АС3/410-06.

Господарський суд Сумської області , у складі судді Левченко П.І. , розглянувши матеріали справи

за позовом Виробничо-комерційної фірми « Побутсервіс» ТОВ, м. Суми

до відповідача Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області, м.Суми

про скасування рішення.

За участю представників сторін:

від позивача – Плевако Н.А., Доценко І.О.

від відповідача – Євтушенко О.А.

В засіданні приймала участь секретар судового засідання Ю.В.Литвиненко

Суть спору: позивач просить суд скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області № 7 від 27.04.2006 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін до Виробничо-комерційної фірми товариства з обмеженою відповідальністю «Побутсервіс», як необґрунтоване та таке, що не відповідає реальним обставинам та суперечить законодавству.

Відповідач у відзиві на позовну заяву ( запереченнях проти адміністративного позову ВКФ « Побут сервіс» ТОВ ) не погоджується з позивачем, вважаючи, що інспекцією встановлено факт заниження обсягів наданих населенню послуг з поточного ремонту, виконаного за рахунок квартирної плати у 2005 році.

Відповідач наполягає, що філією позивача – житлово – експлуатаційною дільницею не було проведено перерахунку зі споживачами зайво нарахованих до сплати коштів за фактично не надані послуги з поточного ремонту в сумі 6 352 грн. 30 коп., тому, згідно ст. 14 Закону України « Про ціни і ціноутворення» за це порушення винесено рішення про застосування економічних санкцій до відповідача від 27.04.2006 року № 7 на загальну суму 19 056 грн. 90 коп., в тому числі штраф в розмірі 12 704 грн. 60 коп.

Тому, відповідач просить залишити в силі його рішення та відмовити в задоволенні позовної заяви позивачеві.

Дослідивши матеріали справи , заслухавши пояснення представників сторін , господарський суд встановив :

З 10 березня 2006 року по 11 квітня 2006 року відповідач провів перевірку позивача з питань дотримання державної дисципліни цін при формуванні і застосуванні розмірів плати за утримання будинків та при будинкових територій згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 560 в Філії ВКФ «Побут сервіс» ТОВ – ЖЕД ( житлово-експлуатаційної дільниці) за період з 01.01.20004 року по 01.01.2006 року, про що було складено відповідачем акт від 11.04.2006 року.

За наслідками перевірки, на підставі згаданого вище акту від 11.04.2006 року , відповідач прийняв рішення № 7 від 27.04.20006 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким вирішив вилучити у ВКФ « Побут сервіс» ТОВ у доход місцевого бюджету м. Суми 6 352 грн. 30 коп. та стягнути штраф у дохід місцевого бюджету м. Суми 12 704 грн. 60 коп.

В рішенні № 7 від 27.04.2006 року зазначено, що розглянувши матеріали перевірки Філії ВКФ « Побут сервіс» ТОВ – ЖЕД, відповідач встановив порушення при застосуванні в розрахунках з населенням плати за утримання будинків та при будинкових територій ( квартирної плати) за рахунок включення у вартість вказаних послуг виконаних не в повному обсязі робіт по проведенню поточного ремонту за період з 01.01.2005 року по 31.12.2005 року і, таким чином, Філією ВКФ «Побут сервіс» ТОВ - ЖЕД було порушено вимоги п. 11 рішення Сумської міської ради від 18.07.2000 року № 350 «Про встановлення розмірів квартирної плати та плати (для приватизованих квартир) за утримання будинків та при будинкових територій в м. Суми». Керуючись ст.14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» відповідач вирішив застосувати до позивача вищезгадані економічні санкції.

Господарський суд, з’ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами, заслухавши пояснення представників сторін, у тому числі в ході судових дебатів, дійшов висновку щодо правомірності та обґрунтованості позовних вимог позивача які підлягають задоволенню повністю.

Згідно вимог ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача , якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному разі, відповідач, заперечуючи проти адміністративного позову, не довів суду правомірності свого рішення № 7 від 27.04.2006 року, не надав суду доказів обґрунтованості та законності прийнятого рішення, не спростував доводи позивача, викладені ним у позовній заяві, у виступах представників в судовому засіданні під час розгляду справи, в судових дебатах.

Зокрема, відповідач не спростував твердження позивача про те, що житлово-експлуатаційна дільниця не є відособленим структурним підрозділом позивача, не має ні окремого штату працівників, ні самостійного чи відокремленого балансу, ні рахунків у банківських установах, ні печатки, ні відокремленого майна ( основних та оборотних засобів), яке б обліковувалось на самостійному ( окремому ) балансі дільниці.

Більш того, в самому акті перевірки від 11.04.2006 року, складеному відповідачем, зазначено, що ЖЕД, не є юридичною особою, не має самостійного балансу, не має особистого рахунку в банку, користується печаткою, бланками фірми «Побутсервіс», всі види надходжень через ЖЕД є доходами ВКФ «Побутсервіс» ТОВ.

За таких обставин, цілком обґрунтованими та правомірними є твердження позивача щодо того, що й усі витрати на діяльність ЖЕД є витратами ВКФ «Пробутсервіс» ТОВ, а витрати ВКФ «Побутсервіс» загалом на всі його дільниці, цехи, відділи ( у тому числі на житлово-експлуатаційну дільницю ) складаються не лише з двох статей витрат, врахованих при здійсненні перевірки відповідачем ( витрат на матеріали та заробітної плати робочих, які безпосередньо здійснюють обслуговування та ремонт житлового фонду), а й з експлуатаційних витрат ( експлуатація машин та механізмів, загально виробничих витрат, адміністративних витрат ). Здійснення діяльності житлово-експлуатаційної дільниці, яка є одним з невеличких невідокремлених підрозділів багатопрофільної фірми, не можливе без використання транспорту, механізмів та інструментів фірми, робітників фірми ( водіїв, механіка, енергетика, диспетчера і т.д.) , без використання дизельного пального, бензину, запчастин фірми « Побутсервіс» вцілому. На здійснення діяльності ЖЕД використовується праця адміністративного персоналу фірми «Побутсервіс», заробітна плата водіїв , механіка, енергетика , диспетчера тощо, амортизація основних фондів також пропорційно відноситься на витрати кожного підрозділу ( дільниці, цеху, відділу) фірми.

Таким чином, відповідачем у своїх висновках по перевірці витрат позивача на здійснення поточного ремонту житлового фонду у 2005 році безпідставно занижено загальні витрати фірми на цей вид діяльності ( робіт) з 77,7 тис. грн. до 41,5 тис. грн.

Зокрема, додатки № 13 та №15 до акту перевірки беззаперечно свідчать про фактичні витрати фірми на поточний ремонт житлового фонду у 2005 році в сумі 77,7 тис. грн. і об’єктивність цих даних не спростована відповідачем, з огляду на вищевикладене .

Фінансові результати господарської діяльності ЖЕД за 2005 рік ( додаток 16 до акту ) свідчать про те , що чистий дохід від діяльності цієї дільниці по обслуговуванню та ремонту житлового фонду склав 132 517 грн. 00 коп., а витрати фірми на цю діяльність ( на обслуговування та ремонт житлового фонду ) склали 254 699 грн. 00 коп., тобто, позивач від діяльності ЖЕД по обслуговуванню та ремонту житлового фонду має збитки в сумі 122 182 грн. 00 коп., несучи витрати на обслуговування та ремонт житлового фонду за рахунок всієї фірми, а тому, не врегулювання відповідачем при перевірці позивача його загальних витрат на забезпечення кваліфікованого, якісного, гарантованого обслуговування та ремонту житлового фонду, його технічного обладнання та надання житлово-комунальних послуг є безпідставним та необґрунтованим, що потягло за собою до невідповідаючих дійсності висновків у акті перевірки від 11.04.2006 року та до прийняття відповідачем необґрунтованого, не відповідаючого фактичним даним та реальним обставинам рішення №7 від 27.04.2006 року , яке з огляду на викладене підлягає скасуванню.

На підставі всього вищевикладеного, адміністративний позов позивача підлягає задоволенню повністю.

Згідно ч.1 ст. 94 КАС України , судові витрати позивача по сплаті державного мита в умі грн.. 40 коп. присуджуються з Державного бюджету України позивачеві.

Тому, керуючись ст.ст.71,94,160-163 КАС України , господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Адміністративний позов ВКФ «Побут сервіс» ТОВ задовольнити повністю.

2. Скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області №7 від 27.04.2006 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін до Виробничо-комерційної фірми товариства з обмеженою відповідальністю «Побут сервіс» ( м. Суми ) .

3. Повернути з Державного бюджету України ( код бюджетної класифікації 22090200 ) витрати на державне мито в сумі 3 грн. 40 коп. Виробничо-комерційній фірмі товариству з обмеженої відповідальності « Побутсервіс » ( м. Суми, вул. Тополянська , 26/1 ; код ЄДРПОУ 14005202 ) .

4. Згідно ст. 186 КАС України заява про апеляційне оскарження постанови подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення (з дня складення постанови в повному обсязі). Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

5. Згідно ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання, апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

6. Копію постанови надіслати сторонам по справі.

Повний текст постанови підписаний 08.08.2006 року.