Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 20/30109.12.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдінгова компанія «ІЗОБУД»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Максімус»
Про стягнення 422328,05 грн.
Суддя Палій В.В.
Секретар Молочна Н.С.
Представники сторін:
від позивача Рябека П.О.- предст. (дов. від 15.09.2009р.)
від відповідача Кириченко Н.С.- предст. (дов. від 13.08.2009р.)
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позовні вимоги заявлені про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 422328,05грн. (300565,04грн. –основного боргу, 56539,83грн. –пені, 25248,03грн. –10% річних, 42349,61грн. – збитків від інфляції), яка виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань по сплаті поставленого позивачем товару за договором купівлі-продажу №62/09-08 від 04.09.2008р., а також витрати по сплаті державного мита –4247,02грн., витрати по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236,00грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.10.2009р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/301, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 20.10.2009р.
20.10.2009р. судом одержано клопотання від відповідача про відкладення розгляду справи, для надання можливості представнику відповідача ознайомитись із матеріалами справи.
У судовому засіданні 20.10.2009р. клопотання судом задоволено.
У судовому засіданні 20.10.2009р. представник позивача надав суду банківські виписки на підтвердження часткової оплати товару відповідачем.
У зв’язку із задоволенням клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та з метою витребування ненаданих суду документів, розгляд справи 20.10.2009р. відкладено на 04.11.2009р.
04.11.2009р. розгляд справи не відбувся, у зв’язку з тим, що станом на 04.11.2009р. суддя Палій В.В. перебував на лікарняному.
06.11.209р. судом одержано уточнення позовних вимог від позивача, відповідно до якого позивач просить суд стягнути з відповідача 300565,04грн.-основного боргу, 25375,12грн. -10% річних, 42349,61грн.-збитків від інфляції, 36166,62грн.-пені, а також понесені позивачем судові витрати –4044,56грн.-державного мита, 236,00грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою від 09.11.2009р. розгляд справи призначено на 18.11.2009р.
У судовому засіданні 18.11.2009р. уточнені позовні вимоги прийняті судом до розгляду.
Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти позовних вимог, посилаючись на те, що відповідачем не було здійснено 100% передоплату товару, відповідно позивач не повинен був поставляти товар. Рахунки-фактури відповідачу не виставлялись та позивачем не надано доказів їх виставлення. Крім того, позивачем пропущено строк позовної давності для нарахування пені.
У судовому засіданні 18.11.2009р. судом оголошено перерву до 25.11.2009р.
З метою витребування додаткових доказів по справі, розгляд справи 25.11.2009р. відкладено.
08.12.2009р. судом одержано уточнення позовних вимог від позивача, відповідно до яких позивач зазначив про зміну найменування відповідачем та просить суд стягнути з ТОВ «Виробничо-будівельна компанія «Легіон»на користь позивача 300565,04грн. –основного боргу, 25375,12грн. -10% річних, 42349,61грн.-збитків від інфляції, 36166,62грн.-пені, 4280,56грн. –судових витрат, понесених позивачем. До уточнення позовних вимог додано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відповідача.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідачем змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Максімус» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Легіон».
Згідно з ст. 25 ГПК України, в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації, господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі.
За наведених обставин, у судовому засіданні 09.12.2009р. суд здійснив заміну відповідача його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Легіон», про що зазначається у рішенні суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
в с т а н о в и в :
04.09.2008р. між позивачем та ТОВ «Виробничо-будівельна компанія «Максімус»(правонаступником якого є ТОВ «Виробничо-будівельна компанія «Легіон») було укладено договір купівлі-продажу №62/09-08 (далі –договір), відповідно до умов якого продавець (позивач) зобов’язується передати будівельні матеріали (далі –товар) у власність покупця, а покупець (відповідач) зобов’язується прийняти товар і оплатити за нього встановлену даним договором вартість.
Відповідно д п.1.2. договору перехід всіх ризиків на товар (випадкового знищення або ушкодження товару) відбувається в момент передачі товару від позивача відповідачу, що оформляється належним чином (видатковою накладною) у письмовій формі.
Позивачем було поставлено на користь відповідача товар на загальну суму 325382,40грн., що підтверджується видатковими накладними №Тк-0004181 від 25.09.08р., №Тк-0004246 від 30.09.08р., №Тк-0004354 від 03.10.08р., які підписані уповноваженою особою позивача та уповноваженою довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей особою відповідача та скріплені печатками юридичних осіб, належним чином завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Відповідно до п. 5.6. договору оплата товару здійснюється тільки на умовах 100% передплати відповідачем шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок позивача.
Таким чином, строк оплати товару, поставленого згідно видаткової накладної №Тк-0004181 від 25.09.08р., настав 24.09.08р., згідно накладної №Тк-0004246 від 30.09.08р. –29.09.08р., а згідно №Тк-0004354 від 03.10.08р. –02.10.08р.
Проте, відповідач здійснив часткову оплату поставленого товару згідно видаткової накладної №Тк-0004181 від 25.09.08 у сумі 24817,36грн., що підтверджується банківськими виписками позивача (в матеріалах справи), а повну вартість поставленого товару в сумі 300565,04грн. - відповідач не оплатив, що призвело до виникнення заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар на загальну суму 300565,04грн.
04.03.2009р. позивач надіслав відповідачу претензію №464 від 03.03.2009р. з вимогою сплатити заборгованість за поставлений товар у сумі 300565,04грн., проте відповідач, у встановлений законодавством строк, відповіді на претензію не надав, заборгованість не оплатив.
У зв’язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 300565,04грн. основного боргу.
Заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, який підписаний сторонами 31.12.2008р.
Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 300565,04грн. основного боргу вважається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Посилання відповідача на те, що на виконання п. 3.3 договору позивач не виставив відповідачу рахунки-фактури для здійснення попередньої оплати, відповідно відповідач не зміг провести передоплату, не приймається судом до уваги, оскільки як у підписаних відповідачем видаткових накладних, так і у довіреностях на отримання товарно-матеріальних цінностей, які виписані відповідачем уповноваженій особі відповідача на отримання товару, містяться посилання на рахунок-фактуру №Тк-0004521 від 29.08.2008р., що підтверджує факт його виставлення позивачем та отримання відповідачем.
Посилання відповідача на те, що без здійснення попередньої оплати відповідачем, позивач не повинен був поставляти товар, вважається судом необґрунтованим, скільки поставка товару позивачем та його прийняття відповідачем без здійснення передоплати, не звільняє відповідач від обов’язку оплатити одержаний від позивача товар.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за порушення виконання грошового зобов’язання 36166,62грн. –пені, 25375,12грн. –10% річних, 42349,61грн. – збитків від інфляції.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Відповідно до п.7.3. договору у разі порушення відповідачем строків оплати вартості фактично поставленого товару, позивач має право вимагати оплати цієї вартості, сплати відсотків у розмірі 10% річних від суми заборгованості та збитків від інфляції (відповідно до ст.. 625 Цивільного кодексу України), а також сплати пені, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період неоплати, за кожен день неоплати від суми заборгованості.
Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
Відповідно до п.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Дослідивши матеріали справи, керуючись нормами ст. 253 ЦК України, враховуючи строки оплати, встановлені п. 5.6. договору, суд дійшов висновку, що період прострочення виконання відповідачем грошового зобов’язання за накладною №Тк-0004181 від 25.09.08р. починається з 25.09.08р., за накладною №Тк-0004246 від 30.09.08р. –з 30.09.08р., за накладною №Тк-0004354 від 03.10.08р. –з 03.10.08р.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки застосовується позовна давність в один рік.
Відповідачем заявлено про пропуск позивачем позовної давності щодо вимоги про стягнення пені.
Відповідно до п. п. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Згідно із п. 3 ст. 547 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Оскільки пеня нараховується за кожен день прострочення виконання зобов’язання, суд приходить до висновку про те, що строк позовної давності для заявлення вимоги про стягнення пені пропущений позивачем за період з 25.09.2008р. по 30.09.2008р. включно (враховуючи те, що згідно із вхідним штампом суду, позивач звернувся до суду 01.10.2009р.). Таким чином, розрахунок пені здійснюється судом за 183 дні, починаючи з 01.10.2008р.
Ознайомившись з розрахунком пені позивача, суд задовольняє зазначену вимогу відповідно до уточненого розрахунку суду з урахуванням положень ст. 258 ЦК України, 253 ЦК України та ч.6. ст. 232 ГК України, у розмірі 35579,59грн. (перерахунок здійснено судом за кожною накладною з 01.10.2008р. за 183 дні).
10% річних підлягають стягненню з відповідача у розмірі 25195,60грн. (з урахування приписів статті 253 ЦК України).
Вимога позивача про стягнення з відповідача 42349,61грн. –збитків від інфляції підлягає задоволенню у розмірі, згідно розрахунку позивача.
Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, а саме: 300565,04грн –основного боргу, 35579,59грн. –пені, 25195,60грн. –10% річних, 42349,61грн. –збитків від інфляції.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 25, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Здійснити заміну відповідача у справі №20/301 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Максімус»його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Легіон»(м. Київ, вул. Пирогова, 10-В, код ЄДРПОУ 33194914).
2. Позовні вимоги задовольнити частково.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Легіон»(м. Київ, вул. Пирогова, 10-В; код ЄДРПОУ 33194914) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдінгова компанія «ІЗОБУД»(м. Київ, пров. Куренівський, 17, код ЄДРПОУ 34427530) 300565,04грн –основного боргу, 35579,59грн. –пені, 25195,60грн. –10% річних, 42349,61грн. –збитків від інфляції, 4036,90грн. - державного мита, 235,55грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
5. В іншій частині позовних вимог –відмовити.
6. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Трейдінгова компанія «ІЗОБУД» (м. Київ, пров. Куренівський, 17, код ЄДРПОУ 34427530) з Держаного бюджету України 23,74грн. –зайво сплачене державне мито, перераховане згідно платіжного доручення №70162 від 17.09.2009р.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя В.В. Палій
Судове рішення № 7004637, Господарський суд м. Києва було прийнято 09.12.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 20/301. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: