Рішення № 7004529, 04.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/72004.12.09 За позовомВідкритого акціонерного товариства «Завод сантехнічних заготовок»

доДослідно –виробничого підприємства «Київенергомаш»у формі Закритого акціонерного товариства

простягнення 28003,92 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Мирутенко М.М. –дов. № 234 від 11.06.2009 року;

від відповідача: не з’явився;

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство «Завод сантехнічних заготовок»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Дослідно –виробничого підприємства «Київенергомаш»у формі Закритого акціонерного товариства про стягнення 28003,92 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов’язання щодо оплати товару поставленого згідно видаткових накладних, копії яких містяться в матеріалах справи.

Ухвалою від 26.10.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 16.11.2009 року.

В судовому засіданні 16.11.2009 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 16.11.2009 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача розгляд справи було відкладено на 04.12.2009 року.

В судовому засіданні 04.12.2009 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 04.12.2009 року вдруге не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 04.12.2009 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також заслухавши пояснення представника позивача Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до видаткових накладних № СТ –0004706 від 10 жовтня 2008 року на суму 59719,90 грн., № СТ –0004769 від 14 жовтня 2008 року на суму 28025,02 грн., № СТ –0004855 від 17 жовтня 2008 року на суму 5460,00 грн., № СТ –0004893 від 20 жовтня 2008 року на суму 9555,00 грн., № СТ –0004707 від 10 жовтня 2008 року на суму 24259,25 грн., № СТ –0004797 від 15 жовтня 2008 року на суму 2168,09 грн., № СТ –0004940 від 23 жовтня 2008 року на суму 837,90 грн. та довіреностей на отримання товарно –матеріальних цінностей серії ЯПК № 923493 від 10 жовтня 2008 року, серії ЯПЗ № 791517 від 15 жовтня 2008 року, серії ЯПЗ № 791535 від 23 жовтня 2008 року, які долучені до матеріалів справи, позивач передав, а відповідач отримав продукцію теплоенергетичного та сантехнічного призначення на загальну суму 161749,91 грн. Однак, відповідач за поставлений товар розрахувався частково, у зв’язку з чим у останнього перед позивачем утворилася заборгованість на суму 27169,48 грн.

10 березня 2009 року позивач направив на адресу відповідача претензію, яка була вручена 23.03.2009 року, що засвідчується копією повідомлення про вручення поштового відправлення, з вимогою погасити заборгованість у сумі 27169,48 грн., однак остання залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою(ч.2 ст. 207).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 27169,48 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 399,73 грн. та інфляційні втрати в сумі 434,71 грн.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням дати вручення вимоги та семиденного строку від дня її пред'явлення, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково за період з 31.03.2009 року по 25.08.2009 року в сумі 330, 50 грн., а позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат, перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем, підлягають задоволенню повністю в сумі 434,71 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Дослідно –виробничого підприємства «Київенергомаш»у формі Закритого акціонерного товариства (місцезнаходження: 02002, м. Київ, Дніпровський р –н, вул. Марини Раскової, 11, кв. 608; фактична адреса: 03039, м. Київ, вул. Ізюмська, 5, код ЄДРПОУ 20009865) на користь Відкритого акціонерного товариства «Завод сантехнічних заготовок»(місцезнаходження: 03062, м. Київ, Святошинський р –н, вул. Екскаваторна, 24, код ЄДРПОУ 05503272) 27169 (двадцять сім тисяч сто шістдесят дев’ять) грн. 48 коп. – основного боргу, 434 (чотириста тридцять чотири) грн. 71 коп. –інфляційних втрат, 330 (триста тридцять) грн. 50 коп. –3% річних, 279 (двісті сімдесят дев'ять) грн. 35 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 42. коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

08.12. 2009 року