Ухвала суду № 70045115, 02.11.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 355/1394/16-ц Головуючий у І інстанції Литвиненко О. Л.Провадження № 22-ц/780/3647/17 Доповідач у 2 інстанції Білоконь О. В.Категорія 30 02.11.2017

УХВАЛА

Іменем України

02 листопада 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі :

головуючого судді - Білоконь О.В.,

суддів: Верланова С.М., Савченка С.І.,

при секретарі Воробей В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «УБА-АГРОСВІТ» на рішення Баришівського районного суду Київської області від 31 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УБА-АГРОСВІТ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ,-

встановила:

У листопаді 2016 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на таке.

09 травня 2016 року, ОСОБА_3, керуючи в нетверезому стані транспортним засобом трактором «МТЗ-82.1.26», державний номерний знак НОМЕР_2 з напівпричіпом оприскувачем «ОПШ», власником якого є ТОВ «УБА-АГРОСВІТ», здійснюючи маневр розвороту ліворуч на 63 км а/д Київ-Харків, не надав перевагу в русі зустрічному автомобілю «OPEL MOVANO», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4, внаслідок чого трапилась ДТП.

Постановою Баришівського районного суду Київської області від 14 липня 2016 року, яка залишена без змін постановою Апеляційного суду Київської області від 03 листопада 2016 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні даної ДТП. ОСОБА_3 перебував в трудових відносинах з ТОВ «УБА-АГРОСВІТ».

Згідно звіту про визначення вартості матеріального збитку позивачу за пошкодження її автомобіля заподіяно шкоду в розмірі 293227 гривень 65 копійок.

Враховуючи викладене, позивач просила суд стягнути з ТОВ «УБА-АГРОСВІТ» на користь ОСОБА_2 матеріальний збиток в розмірі 293227 гривень 65 копійок, кошти за виконання звіту в розмірі 2000 гривень, судові витрати та витрати на правову допомогу.

Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 31 травня 2017 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «УБА-АГРОСВІТ» на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоди, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 269 178 гривень 74 копійки, витрати за виконання звіту в розмірі 2000 гривень 00 копійок, судовий збір в розмірі 2691 гривню 79 копійок, всього стягнути 273 870 гривень 53 копійки.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду з підстав порушення судом норм матеріального права, за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги вказав, що ДТП за участю третьої особи сталась поза робочим часом та не у зв'язку з виконанням останнім трудових обов'язків у ТОВ «УБА-АГРОСВІТ», а тому заподіяна шкода має бути відшкодована саме водієм ОСОБА_3, а не відповідачем.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам рішення суду відповідає з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що завдані позивачу збитки працівником ТОВ «УБА-АГРОСВІТ» під час виконання трудових обов'язків мають бути відшкодовані останнім.

Колегія суддів із вказаними висновками погоджується, оскільки вони є обґрунтованими, відповідають вимогам закону та матеріалам справи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27 березня 1992 р. (під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і т.ін.).

Статтею 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 09 травня 2016 року близько 19 години 50 хвилин в Київській області на 63 км а/д Київ-Харків ОСОБА_3, керуючи в нетверезому стані транспортним засобом трактором «МТЗ-82.1.26», державний номерний знак НОМЕР_2 з напівпричіпом оприскувачем «ОПШ», власником якого є ТОВ «УБА-АГРОСВІТ», здійснюючи маневр розвороту ліворуч на 63 км а/д Київ-Харків, не надав перевагу в русі зустрічному автомобілю «OPEL MOVANO», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4, внаслідок чого трапилась ДТП.

Постановою Баришівського районного суду Київської області від 14 липня 2016 року, яка залишена без змін постановою Апеляційного суду Київської області від 03 листопада 2016 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні даної ДТП.

За таких обставин вина ОСОБА_3 не підлягає доказуванню в порядку ст. 61 ЦПК України.

Згідно звіту про визначення вартості матеріального збитку позивачу за пошкодження її автомобіля заподіяно шкоду в розмірі 293227 гривень 65 копійок.

Таким чином, з вищенаведених матеріалів справи видно, що на момент дорожньо-транспортної пригоди, 9 травня 2016 року, відповідач ТОВ «УБА-АГРОСВІТ» був володільцем джерела підвищеної небезпеки, з яким ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах в момент вчинення ДТП.

З таких обставин, висновок суду першої інстанції про те, що відповідач як володілець джерела підвищеної небезпеки має відповідати за спричинену шкоду, ґрунтується на матеріалах справи та вимогах ст. 1172 та ч.2 ст. 1187 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що на момент ДТП ОСОБА_3 не перебував в трудових відносинах з ТОВ «УБА-АГРОСВІТ», оскільки ДТП сталась поза межами робочого часу останнього, тому відповідач не повинен нести відповідальність за спричинену позивачеві шкоду, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечуються сторонами, на момент ДТП ОСОБА_3 працював ТОВ «УБА-АГРОСВІТ» на посаді тракториста ( а.с.60-63, 81 т.2).

Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків розуміється виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов'язків працівника ( правовий висновок , до якого дійшов Верховний Суд України за наслідком розгляду справи №6-229цс14).

Відповідно до подорожнього листа № 326159 серії 10 ААЮ виданого 9 травня 2016 року ТОВ «УБА-АГРОСВІТ», водій ОСОБА_3, виїхав з гаража о 8 годині ранку на тракторі «МТЗ-82.1.26», державний номерний знак НОМЕР_2 з метою виконання завдання - на полі № 1 Волошинівка-Селичівка вносити гербіциди, виїзд дозволений, що скріплено підписом механіка ( а.с.103-104, т.2)

Доказів про те, що ОСОБА_3 повернув транспорт в гараж після закінчення робочого часу о 17 годині, або про те, що останній неправомірно заволодів транспортним засобом, матеріали справи не містять.

Таким чином шкода, заподіяна позивачеві у зв»язку з ДТП, чпрчинена саме у зв'язку з виконанням трудових обов'язків ОСОБА_3, що мало місце 9 травня 2016 року о 19 годині 50 хвилин в Київській області на 63 км а/д Київ-Харків.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що відповідальність за спричинену позивачі шкоду має нести відповідач як володілець джерела підвищеної небезпеки, оскільки шкода заподіяна з вини ОСОБА_3, який знаходився з даною організацією в трудових відносинах, під час виконання трудових обов»язків.

Доводи апелянта про порушення судом норм матеріального та процесуального права при його ухваленні, на думку апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи, оскільки повністю спростовуються зазначеними належними та допустимими доказами по справі.

Інших доводів в обґрунтування апеляційної скарги не апелянт не зазначив.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УБА-АГРОСВІТ» відхилити.

Рішення Баришівського районного суду Київської області від 31 травня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.

Головуючий

Судді :