Ухвала суду № 70044842, 18.07.2017, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/502/17

Провадження № 2 с /368/3/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2017 р. м. Кагарлик Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

Головуючий: суддя Закаблук О.В.

При секретарі: Широкоступ К.М.

- розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Кагарлицького районного суду Київської області заяву представника позивача про повернення судового збору в цивільній справі № 368/502/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, суд, -

В С Т А Н О В И В :

В матеріалах справи міститься письмова заява представника позивача, - ОСОБА_2, ( а.с., 31 32), в якій вона просить суд:

- повернути суму коштів в розмірі 800,00 грн. на поточний рахунок 26000010517301 в ПАТ «Альфа Банк», МФО 300346, код ЄДРПОУ 23243188.

Свої вимоги представник позивача в мотивувальній частині заяви обґрунтовує наступним:

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 18.04.2017 позовну заяву залишено без руху.

Позивачем сплачено судовий збір, про що суду надано відповідне платіжне доручення.

Позивачем здійснено сплату судового збору більше, ніж встановлено діючим законодавством України.

26 січня 2017 року ПАТ «Київобленерго» звернулось до Кагарлицького суду Київської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення суми боргу за спожиту електричну енергію з ОСОБА_1 До заяви було долучено квитанцію про сплату судового збору в розмірі 800 грн.

Ухвалою Кагарлицького суду Київської області від 15.03.2017 за заявою боржника ОСОБА_1 судовий наказ був скасований.

Згідно зі ст. 99 ЦПК України у разі відмови в прийнятті заяви про видачу судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі предявлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу зараховується до суми судового збору, встановленої за позовну заяву.

18 квітня 2017 року ПАТ «Київобленерго» звернулось з позовом до Кагарлицького районного суду Київської області про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію з ОСОБА_1 До позовної заяви було долучено платіжне доручення про сплату судового збору в розмірі 800 грн.

Таким чином, як і передбачено Законом України «Про судовий збір», Позивачем було сплачено за подачу позову 1600,00 грн.

У зв'язку зі сплатою Позивачем на підставі ухвали суду від 18.04.2017 (про залишення без руху) додаткової суми судового збору в розмірі 800.00 грн. Позивачем сплачено суму судового збору більше, ніж передбачено зазначеним законом.

В судове засідання, яке відбулося 18.07.2017 року, представник позивача не з»явився, проте, на адресу Кагарлицького районного суду надійшла письмова заява представника позивача, в якій вона просить суд слухати справу щодо повернення судового збору без її участі, ( а.с., 64).

В судове засідання, яке відбулося 18.07.2017 року, відповідачка ОСОБА_1 не з»явилася, хоча повідомлялася судом належним чином про день, час та місце слухання справи.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає на підставі ч. 2 ст. 197 ЦПК України розглянути справу без участі осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів, та в задоволенні заяви представника позивача про повернення суми судового збору відмовити, шляхом винесення судового рішення у формі ухвали, обґрунтовуючи своє рішення наступним.

Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні, та застосування до них норм матеріального та процесуального права.

18.04.2017 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, ( а.с., 2 3), в якій позивач просив суд винести рішення, на підставі якого:

- стягнути з Відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» суму боргу по оплаті за спожиту електроенергію в розмірі 8596,08 грн. (вісім тисяч п»ятсот дев»яносто шість грн.. 08 коп) на розрахунковий рахунок 26034312998482 в ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 322669, Код ЄДРПОУ 23243188;

- стягнути з Відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн.. 00 коп) на поточний рахунок 26000010517301 в ПАТ «Альфа Банк», МФО 300346, код ЄДРПОУ 23243188.

До позову було додано платіжне доручення № НОМЕР_1 від 11 січня 2017 року, ( а.с., 1), з якого вбачається, що позивачем при поданні позовної заяви було сплачено судового збору на загальну суму 800 (вісімсот) грн..

18.04.2017 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі ч. 3 ст. 11 1 ЦПК України для слухання даної справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В., ( а.с., 21).

18.04.2017 року суддею Кагарлицького районного суду Київської області винесено ухвалу, ( а.с. 22), на підставі якої:

- позовну заяву позовом Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію залишено без руху т надано ПАТ «Київобленего» строк н усунення недоліків, який не оже перевищувати п»яти днів з дня отримання позивачем ухвали для усунення недоліків позовної заяви, які зазначені в мотивувальній частині ухвали, т попереджено ПАТ «Київобленерго», якщо вони не усунуть недоліки позовної заяви в зазначений вище термін, то позовна заява буде визнана не поданою і буде повернута.

Підставою для залишення позовної заяви без руху послугувала та обставина, що до позовної заяви додано фінансовий документ, який засвідчував сплату судового збору в розмірі лише 800 грн., проте, згідно Закону України «Про судовий збір» за подачу позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1600 грн., а тому було необхідно доплатити судовий збір в розмірі 800 грн., та подати до суду оригінал платіжного документа.

03.05.2017 року позивачем на виконання ухвали суду від 18.04.2017 року надано до суду оригінал платіжного доручення № НОМЕР_2 від 10 квітня 2017 року, ( а.с., 25), яке посвідчує той факт, що позивачем доплачено судовий збір в розмірі 800,00 грн., що в сукупності з платіжним дорученням № НОМЕР_1 від 11 січня 2017 року, ( а.с., 1) засвідчує факт сплати позивачем судового збору в розмірі 1600 грн.

04.05.2017 року Кагарлицьким районним судом на підставі ст.ст. 122, 127 ЦПК України винесено ухвалу, на підставі якої відкрито провадження, та призначено справу до судового слухання, ( а.с., 27).

20.06.2017 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшла письмова заява представника позивача ОСОБА_2, в якій представник позивача просить суд залишити позовну заяву без розгляду, ( а.с., 55).

21.06.2017 року Кагарлицьким районним судом винесено ухвалу, на підставі якої:

- позов Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, - залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, ( а.с., 57 58).

Отже, що стосується повернення судового збору, то дане питання, зокрема, врегульовано ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст. 99 ЦПК України, та положеннями пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».

Згідно ст. 7 Закону України «Про судовий збір», - повернення судового збору:

1. Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у звязку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);

5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у звязку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

2. У випадках, установленихпунктом 1 частини першоїцієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установленихчастиною першою цієї статті, - повністю.

3. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Згідно ч. 2 ст. 99 ЦПК України у разі відмови в прийнятті заяви про видачу судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред»явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу зараховується до суми судового збору, встановленої за позовну заяву.

Згідно п. 26 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», №10 від 17 жовтня 2014 року, (із змінами та доповненнями, внесеними постановою пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2015 року № 10), (далі постанова):

- законодавством не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У звязку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14 інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зі змінами)).

Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, зокрема в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду.

(абзац другий та третій пункту 26 у редакції постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2015 року № 10)

Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Згідно п. 42 Постанови статтею 7 Закону № 3674-УІ врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, визначених цією статтею, і перелік яких є вичерпним. Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується судом за результатами розгляду справи за клопотанням особи, яка його сплатила, що відповідає принципу диспозитивності цивільного судочинства (частина перша статті 7 Закону № 3674-УІ «Про судовий збір»). Про таке повернення зазначається: в ухвалі, якою заява повертається або відмовляється у відкритті провадження у справі, за подання якої сплачується судовий збір; у резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом № 3674-УІ); в ухвалі про повернення сум судового збору, постановленій як окремий процесуальний документ.

Сплачена сума судового збору повертається не лише в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, а й у разі відмови у відкритті апеляційного та касаційного провадження (пункт 3 частини першої статті 7 Закону № 3674-УІ «Про судовий збір»),

При цьому поданий заявником платіжний документ, що підтверджує сплату судового збору, повертається заявнику, а до матеріалів справи приєднується належним чином посвідчена копія цього документа. Про заміну зазначеного документа копією здійснюється відповідна відмітка в описі справи.

Законом № 3674-VІ не передбачено граничного терміну повернення сплаченої суми судового збору.

Згідно п. 43 Постанови Законом № 3674-VІ не врегульовано порядок повернення сплаченої суми судового збору в разі неподання до суду заяви чи скарги, тому у суду відсутні підстави для видачі процесуальних чи будь-яких інших документів щодо повернення з Державного бюджету України відповідних сум. Про це заявники повідомляються листом за підписом відповідального працівника апарату суду.

Законом № 3674-VІ також не передбачено можливості повернення сум судового збору, сплачених за видачу судом копій документів, якщо заявник у подальшому відмовився від одержання таких копій.

Разом із тим питання щодо повернення сплаченої суми судового збору в разі неподання до суду заяви, скарги чи неотримання копій документів заявник може вирішувати згідно з Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за№ 1650/24182.

Згідно п. 44 Постанови питання щодо повернення сплаченої суми судового збору в будь-якому разі вирішується судом, який вирішував питання, повязані з відкриттям провадження у справі, чи розглядав справу, навіть якщо таку сплату помилково здійснено не за місцем розгляду справи.

Отже, підсумовуючи вищевказані фактичні обставини справи та норми процесуального та матеріального права, суд зазначає наступне:

- в матеріалах справи відсутні будь які докази того, що позивачем було сплачено суму судового збору більше, ніж передбачено Законом.

Так, при подачі позовної заяви в її мотивувальній частині позивачем слід було окремо зазначити, що позивач вже звертався до Кагарлицького районного суду Київської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення суми боргу за спожиту електричну енергію з ОСОБА_1, проте, ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 15.03.2017 року за заявою боржника ОСОБА_1 судовий наказ був скасований.

На підтвердження вищевказаних обставин позивачу слід було надати належним чином завірені:

- копію заяви на видачу судового наказу;

- платіжне доручення, яке б посвідчувало факт сплати судового збору за видачу судового наказу;

- копію ухвали Кагарлицького районного суду Київської області від 15.03.2017 року про скасування судового наказу.

Проте, позивачем таких документів до позовної заяви не було додано, що і потягнуло за собою винесення ухвали суду про залишення позову без розгляду та надання терміну позивачу для усунення недоліків, вказаних в ухвалі, ( а.с. 22).

- При відсутності платіжного доручення, яке засвідчує факт сплати судового збору за видачу судового наказу, визнавати доплату судового збору у розмірі 800 грн. на підставі платіжного доручення № НОМЕР_2 від 10 квітня 2017 року, яка була здійснена на виконання ухвали суду від 18.04.2017 року, ( а.с., 22), не можливо визнати як факт сплати позивачем суми судового збору більше, ніж передбачено Законом, як на тому наполягає позивач, що, в свою чергу, виключає застосування положення п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Окрім того, слід зазначити, що в даному випадку сума сплаченого судового збору на підставі п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» не повертається, так як позовна заява залишена без розгляду на підставі заяви представника позивача, що, звісно, виключає повернення судового збору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст. 99 ЦПК України, та положеннями пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», п. 1 ч. 1 ст. 208, 209, 210, 213 215, 218 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви представника позивача про повернення судового збору в цивільній справі № 368/502/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена на підставі п. 15 ч. 1 ст. 293 ЦПК України.

На підставі ч. 2 ст. 294 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п»яти днів з дня її проголошення.

У разі, якщо ухвалу було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п»яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: О.В. Закаблук