Рішення № 70043814, 07.11.2017, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/1513/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2017 року Житомирський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді - Зубчук І.В.

секретаря с/з - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третьої особи органу опіки та піклування Овруцької районної державної адміністрації в Житомирській області про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеною позовною заявою, в якій просить позбавити відповідача батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обовязків, життям сина не цікавиться, не спілкується з ним, не турбується про його виховання, фізичний та духовний розвиток, має заборгованість по сплаті аліментів, а тому є всі підстави позбавити його батьківських прав, що стало підставою для подачі позову до суду.

Позивач позов підтримала з вищезгаданих підстав, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не зявився. У відповідності до ч.5 ст.74 ЦПК України належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи за адресою проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи у відсутності відповідача та представника позивача, що відповідає вимогам ст.224 та ч.2 ст.158 ЦПК України.

Представники третіх осіб органу опіки та піклування Овруцької районної державної адміністрації та органу опіки та піклування Житомирської районної державної адміністрації в судове засідання не зявилися, подали до суду листи про розгляд справи у їх відсутність.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 народився 31 липня 2005 року в свідоцтві про народження якого батьками записані: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.2).

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 08 лютого 2008 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_3 (дошлюбне Власенко) ОСОБА_6 розірвано (а.с.3).

Згідно довідки-розрахунку нарахування заборгованості по аліментах ОСОБА_3 за період з 22 грудня 2010 року по 01 лютого 2017 року загальна сума заборгованості згідно матеріалів виконавчого провадження станом на 01 лютого 2017 року становить 23793 гривні 65 копійок (а.с.7-8).

Відповідно до акту обстеження сімї від 28 березня 2017 року ОСОБА_2 розлучена із колишнім чоловіком ОСОБА_3, який із сином не спілкується, участі у його вихованні не приймає, має заборгованості по сплаті аліментів (а.с.9).

Згідно висновку органу опіки та піклування Овруцької районної державної адміністрації встановлено, що шлюб між подружжям розірвано, батько після розлучення з дружиною повністю самоусунувся від виховання та матеріального забезпечення свого сина. Окрім того для неповнолітньої дитини створені всі необхідні умови для повноцінного розвитку, ОСОБА_3 забезпечений одягом, взуттям, різноманітними продуктами харчування, у нього наявна окрема кімната умебльована сучасними меблями, а тому є доцільним позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.41-42).

Таким чином, судом встановлено, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, що є підставою відповідно до п.2 ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України для позбавлення батьківських прав.

Відповідно до вимог ст.ст. 150, 180 Сімейного кодексу України батьки зобовязані виховувати дитину, піклуватися про стан здоровя, її фізичний, духовний та моральний розвиток, що є найважливішими обовязками матері і батька, а також повинні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року, сімя є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Частина 4 ст.155 Сімейного кодексу України передбачає, що ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої Законом, зокрема, п.2 ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України передбачає, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обовязків по вихованню дитини.

З матеріалів справи слідує, що відповідач свідомо ухиляється від виконання батьківських обовязків по вихованню неповнолітнього сина, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання, не спілкується з дитиною.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що є всі підстави для задоволення позову про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 по відношенню до його малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч.2 ст.51 Конституції України) і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві.

Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 pоку, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Це положення відбите в українському законодавстві. Зміст глави 15 Сімейного кодексу України вказує на обов'язок кожного з батьків утримувати дитину. Таке утримання є безумовним, оскільки Закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов'язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є батьки працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, тому судовий збір у сумі 640 гривень підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 3, 57, 60, 208, 212-215, 218, 223, 224, 367 ЦПК України, ст.ст. 141, 150, ч.1 ст. 152, 157, 164-166 Сімейний кодекс України, Законом України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, в/ч А-2038, Житомирського району, Житомирської області батьківських прав відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір в розмірі 640 гривень.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Житомирський районний суд Житомирської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: І. В. Зубчук