Ухвала суду № 70043486, 01.11.2017, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/5106/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Кирилюк В.Ф. Провадження № 22-ц/773/1453/17 Категорія: 27 Доповідач: Шевчук Л. Я.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2017 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Шевчук Л.Я.,

суддів - Грушицького А.І., Киці С.І.,

секретар с/з - Вергун Т.С.,

з участю:

боржника - ОСОБА_3,

представника боржника - ОСОБА_4,

представника державної виконавчої служби - Левчук І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за поданням головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_3, за апеляційною скаргою боржника ОСОБА_3 та її представника - ОСОБА_4 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 вересня 2017 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Боржник ОСОБА_3 та її представник - ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 вересня 2017 року, якою подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_6 задоволено.

Постановлено тимчасово обмежити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до повного виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 квітня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Не погодившись із постановленою судом ухвалою, боржник та її представник подали апеляційну скаргу, у якій просять ухвалу суду скасувати та постановити ухвалу про відмову в задоволенні подання державного виконавця.

В судовому засіданні боржник та його представник апеляційну скаргу підтримали та просили скаргу задовольнити, державний виконавець апеляційну скаргу заперечила та просила апеляційну скаргу відхилити.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, а також доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Задовольняючи подання державного виконавця про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України, суд першої інстанції виходив з того, що боржник діє недобросовісно та умисно ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї судовим рішенням, яким з боржника в користь банку стягнуто заборгованість за кредитним договором.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та зроблені з дотриманням вимог закону.

Право громадян України на пересування, в тому числі і залишення території України, закріплено у статті 33 Конституції України. У той же час Конституція України передбачає можливість обмеження наданих громадянинові прав у випадках, що незаборонені законом.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов'язань.

Пункт 19 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішенням про стягнення періодичних платежів.

Отже законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України у разі ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань.

Згідно статті 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Необхідною передумовою обрання такого заходу забезпечення виконання рішення суду, як обмеження боржника у праві виїзду за межі України, що передбачено статтею 377-1 ЦПК України, є встановлення судом дійсних обставин ухилення боржника від виконання судового рішення.

Як убачається із матеріалів справи, рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 квітня 2016 року постановлено стягнути з позичальника ОСОБА_3 в користь ПАТ «Креді Агріколь Банк» 13162, 15 дол. США, та 18802 грн. заборгованості за кредитним договором №285/07 - і від 09.01.2007 року, а також стягнуто 3003,28 грн. судового збору (а. с. 96-97). На виконання вказаного судового рішення 14 квітня 2016 року Луцьким міськрайонним судом було видано виконавчий лист (а. с. 128).

Постановою головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області Левчук І.О. 25 липня 2016 року відкрито виконавче провадження (ВП №51762165) за даним виконавчим листом (а.с.126).

З метою перевірки майнового стану боржника головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області подавались запити до Державної податкової служби України та до Пенсійного фонду України, з повідомлень яких убачається, що боржник офіційно не працевлаштована, пенсії не отримує, рахунки, відкриті у банках та інших фінансових установах, відсутні.

Також державним виконавцем подавалися запити в органи та установи, що реєструють право власності на рухоме та нерухоме майно. З інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек вбачається, що за боржником зареєстровано двокімнатну квартиру по АДРЕСА_1, яка перебуває в іпотеці АТ «Індекс-Банк», на яку заборонено звертати стягнення відповідно до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Рухоме майно за боржником ОСОБА_3 не зареєстровано.

Постановою головного державного виконавця від 28 липня 2017 року про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника (а. с. 125).

Крім того, судом встановлено, що на виклики державного виконавця боржник не з'являється та не реагує, про що свідчать відповідні акти, складені державним виконавцем (а. с. 111 - 112).

Із повідомлення Державної прикордонної служби України вбачається, що ОСОБА_3 неодноразово перетинала державний кордон України.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що боржник, достовірно знаючи про наявність рішення суду та виконавчого листа та про стягнення з неї грошових коштів, добровільно рішення суду не виконує, офіційно ніде не працює, про причини несплати коштів виконавця не повідомляє, а отже, має місце ухилення боржника від виконання своїх зобов'язання.

На підставі наведеного суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 312, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу боржника ОСОБА_3 та її представника - ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 вересня 2017 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді