Рішення № 7003897, 19.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.11.09 р.                     Справа № 9/110                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „АЙДАР”, м.Донецьк

до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь”, м.Маріуполь

про стягнення 152129грн.44коп.

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: Серьогін А.О. – директор (за протоколом №8 від 21.05.2006р.); Костюк А.А. – представник (за довіреністю б/н від 17.09.2009р.);

від відповідача: Фурсова О.О. – юрисконсульт (за довіреністю №09-18/1489 від 02.01.2009р.)

З 12.11.2009р. о 14год.40хв. по 19.11.2009р. о 14год.10хв. у судовому засіданні оголошено перерву згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „АЙДАР”, м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь”, м.Маріуполь про стягнення заборгованості в розмірі 152129грн.44коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 129233грн.86коп., 3% річних в розмірі 3898грн.25коп. та інфляційних витрат в розмірі 18997грн.33коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №020-198д від 26.06.2008р., додаткову угоду №1 від 07.07.2008р. до даного договору, видаткову накладну №161 від 21.08.2008р., рахунок №234 від 21.08.2008р., податкову накладну №173 від 08.08.2008р.

Відповідач надав відзив на позовну заяву б/н та дати, відповідно до якого проти позовних вимог заперечує, посилаючись на їх недоведеність.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №4230720 Відкрите акціонерне товариство „Металургійний комбінат „Азовсталь”, м.Маріуполь в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України зареєстроване як юридична особа.

12.11.2009р. позивачем надані пояснення до позову б/н від 12.11.2009р., відповідно до яких останній наполягає на задоволенні позову.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

26.06.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „АЙДАР”, м.Донецьк та Відкритим акціонерним товариством „Металургійний комбінат „Азовсталь”, м.Маріуполь укладений договір №020-198д, відповідно з яким продавець (позивач) зобов`язується передати, а покупець (відповідач) зобов`язується прийняти та оплатити продукцію для ККЦ (п.1.1 договору).

Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, між сторонами виникли господарські правовідносини щодо поставки товару за договором №020-198д від 26.06.2008р.

Пунктом 3.1 договору та п.2.2 додаткової угоди №1 від 07.07.2008р. до даного договору передбачено, що товар постачається на умовах DDP (склад покупця) у відповідності до правил ІНКОТЕРМС 2000.

Відповідно до п.2.3 додаткової угоди №1 від 07.07.2008р., строк поставки – 45 календарних днів з моменту сплати передоплати у відповідності до п.3.1 даної специфікації.

Одночасно, п.3.1 вищезазначеної додаткової угоди сторони передбачили, що покупець перераховує попередній платіж в розмірі 30% від вартості постачаємої продукції на розрахунковий рахунок постачальника протягом 10 днів з моменту підписання сторонами договору.

Пунктом 1.1 додаткової угоди визначено загальну вартість продукції – 184619грн.80коп.

На сплату належного до поставки товару позивачем на адресу відповідача виставлений рахунок №234 від 21.08.2008. на суму 184619грн.80коп., копія якого додана до матеріалів справи.

За твердженням позивача, 07.08.2008р. Відкритим акціонерним товариством „Металургійний комбінат „Азовсталь” була здійснена 30% передоплати в сумі 55385грн.94коп. (про що свідчить наявна в матеріалах справи копія банківської виписки від 07.08.2008р.), після чого на виконання умов договору Товариством з обмеженою відповідальністю „АЙДАР” на адресу відповідача була здійснена поставка товару на загальну суму 184619грн.80коп., що підтверджується видатковою накладною №161 від 21.08.2008р., податковими накладними №173 від 08.08.2008р., №177 від 21.08.2008р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Наразі, видаткова накладна №161 від 21.08.2008р. не має безпосереднього посилання на договір №020-198д від 26.06.2008р., проте суд вважає, що підставою здійснення вказаної поставки є саме договір №020-198д від 26.06.2008р., оскільки:

-          по-перше, в накладній №161 від 21.08.2008р. зазначено, що товар отриманий представником відповідача за довіреністю НБЙ №336379 від 21.08.2008р., в свою чергу у вказаній довіреності підставою отримання цінностей зазначено договір №020-198д від 26.06.2008р.;

-          по-друге, найменування товару, зазначеного у видатковій накладній відповідає найменуванню товару, зазначеного у додатковій угоді №1 від 07.07.2008р. до договору №020-198д від 26.06.2008р.;

-          по-третє, при сплаті 30% передоплати призначенням платежу відповідач зазначив саме договір №020-198д від 26.06.2008р.;

-          по-четверте, у податковій накладній №173 від 08.08.2008р. умовою поставки зазначено договір №020-198д від 26.06.2008р.

Одночасно, позивачем надані письмові пояснення б/н від 12.11.2009р., відповідно до яких останній зазначає, що під час дії договору №020-198д від 26.06.2008р. між позивачем та відповідачем інших правовідносин не існувало.

Фактичне отримання відповідачем товару за видатковою накладною №161 від 21.08.2008р. підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на видатковій накладній в графі „получил(а)” за довіреністю НБЙ №336379 від 21.08.2008р. (копія вказаної довіреності залучена до матеріалів справи), на підставі чого суд вважає, що продукція прийнята відповідачем без заперечень.

Заперечення відповідача щодо недоведеності факту поставки за п.2.4 додаткової угоди та п.3.2 договору, судом не приймаються, оскільки умовами зазначених пунктів передбачені документи, які лише опосередковують поставку, однак не визначають її фактичне здійснення. Одночасно, ч.3 п.3.2 договору передбачено, що при поставці товару автомобільним транспортом датою поставки вважається дата передачі продукції покупцю у відповідності із товаротранспортною накладною. Таким чином, суд вважає факт поставки товару за видатковою накладною №161 від 21.08.2008р. доведеним.

Пунктом 3.2 додаткової угоди №1 від 07.07.2008р. визначено, що залишкові 70% від вартості постачаємої продукції перераховуються покупцем на розрахунковий рахунок постачальника за фактом поставки обладнання протягом 10 банківський днів.

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За твердженням позивача, всупереч вимогам договору та закону, на момент подання позовної заяви до суду, відповідач не оплатив залишкову вартість отриманого товару, у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 1292330грн.86коп.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Зобов’язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, здійснивши поставку продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви до суду за останнім утворилась заборгованість в розмірі 1292330грн.86коп.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що заборгованість в розмірі 1292330грн.86коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, враховуючи фактичне отримання відповідачем спірної продукції, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „АЙДАР”, м.Донецьк в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 1292330грн.86коп. обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

На ряду з зазначеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 3898грн.25коп. та інфляційні витрати в розмірі 18997грн.33коп.

Відповідно до ч.2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеного, за розрахунком позивача, сума 3% річних за період прострочення з 05.09.2008р. по 11.09.2009р. становить 3898грн.25коп. та сума інфляційних витрат за відповідний період становить 18997грн.33коп.

Перевіривши арифметичний розрахунок інфляційних витрат та 3% річних, суд зазначає, що їх розмір не суперечить вимогам чинного законодавства, а відтак вимоги позивача в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 18997грн.33коп. та 3% річних в розмірі 3898грн.25коп. є такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „АЙДАР”, м.Донецьк, до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь”, м.Маріуполь про стягнення заборгованості в розмірі 152129грн.44коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 129233грн.86коп., 3% річних в розмірі 3898грн.25коп. та інфляційних витрат в розмірі 18997грн.33коп. – задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь” (за адресою: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1, р/р 26003501676000 в ПУМБ м. Маріуполя, МФО 335742, код ЄДРПОУ 00191158) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „АЙДАР” (за адресою: пр. київськи, 46, м. Донецьк, 83054, р/р 26004118300 в ЗАТ „Донгорбанк” в м. Донецьку, МФО 334970, код ЄДРПОУ 31762269) суму основного боргу в розмірі 129233грн.86коп., 3% річних в розмірі 3898грн.25коп. та інфляційні витрати в розмірі 18997грн.33коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1521грн.29коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У судовому засіданні 19.11.2009р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя