Рішення № 70037749, 02.11.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 125/1526/15-ц Провадження № 22-ц/772/2035/2017Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 27 Доповідач Сопрун В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області в складі :

головуючого: Сопруна В.В.,

суддів: Медяного В.М., Денишенко Т.О.,

за участю секретаря: Сніжко О.А.,

за участю сторін: представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання кредитного договору недійсним, -

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Барського районного суду Вінницької області від 12 червня 2017 року, -

в с т а н о в и л а :

В липні 2015 року ПАК КБ «Приватбанк» звернувся у суд з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи позовні вимоги тим, що між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_4 16 липня 2008 року укладено кредитний договір №VICWGA0000000020, згідно з яким банк зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 32312,24 доларів США на термін до 16 липня 2023 року, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленими кредитним договором. Погашення заборгованості здійснюється щомісяця в період сплати, який складається з заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами, згідно кредитного договору. У випадку порушення зобов'язань за кредитним договором відповідач сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом. Банк свої зобов'язання за договором виконав та надав відповідачу кредит у розмірі 32312,24 доларів США. Однак відповідач в порушення умов кредитного договору свої зобов'язання не виконав, а саме не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановленому порядку та строки. У зв'язку із даними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач ОСОБА_4 має заборгованість в сумі 32961,70 доларів США.

Таким чином, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 32961,70 доларів США, що станом на 26 червня 2015 року за курсом 21,19 грн., складає 698458,44 грн.

В свою чергу ОСОБА_4 звернулась до суду із зустрічним позовом в якому просила визнати недійсним кредитний договір від 16 липня 2008 року №VICWGA0000000020 укладений між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_4

Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 22 березня 2017 року, первісний позов ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №VICWGA0000000020 від 16 липня 2008 у розмірі 31932,58 доларів США, що станом на 26 червня 2015 року за курсом 21,19 грн. складає 676651,37 гривень, з яких: 27820,33 доларів США заборгованість за кредитом; 2531,41 доларів США заборгованість за відсотками; 11,80 доларів США штраф (фіксована частина), 1569,04 доларів США штраф (процента складова). В решті позовних вимог відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання кредитного договору недійсним відмовлено.

Вирішено питання щодо стягнення судового збору.

11 квітня 2017 року ОСОБА_4 звернулась до районного суду з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, в якій просила скасувати рішення Барського районного суду Вінницької області від 22 березня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 12 червня 2017 року заяву ОСОБА_5 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задоволено, рішення Барського районного суду Вінницької області від 22 березня 2017 року про часткове задоволення позову ПАТ КБ «Приватбанк» скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволені позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ПАТ КБ «Приватбанк» подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення Барського районного суду Вінницької області від 12 червня 2017 року скасувати та відмовити у задоволені заяви ОСОБА_4 про перегляд рішення Барського районного суду Вінницької області від 22 березня 2017 року за нововиявленими обставинами.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши осіб, які зявилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення за таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішенням, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам судове рішення не відповідає.

Стаття 10 ЦПК України зобов'язує кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. Доказами являються будь-які фактичні дані, які встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів (ст. 57 ЦПК України).

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Судом встановлено, що між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_4 16.07.2008 року укладено кредитний договір №VICWGA0000000020.

За умовами кредитного договору банк зобов'язався надати позичальнику кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу на строк з 16.07.2008 року по 16.07.2023 рік включно у вигляді не поновлювальної лінії у розмірі 32312,24 доларів США, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,25% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 3,00% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, винагороди за резервування ресурсів у розмірі 4,08% річних від суми зарезервованих ресурсів.

Згідно договору погашення заборгованості за кредитним договором здійснюється щомісяця. В період сплати позичальник щомісяця повинен надати банку кошти в сумі 551,93 дол. США згідно графіку погашення кредиту для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди, комісії (п. 8.1 кредитного договору).

Позичальник зобов'язався використати кредит на цілі, зазначені в п. 8.1 кредитного договору; сплатити відсотки за користування кредитом. Банк має право стягнути кредит до настання дати, передбаченої п. 8.1 кредитного договору, у т.ч. шляхом звернення стягнення на заставне майно, при настанні умов, передбачених п. 2.3.3 (п. 2.3.7 кредитного договору).

У випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, позичальник сплачує банку пеню у розмірі, який зазначений у п. 8.4 договору за кожний день прострочки. Сплата пені здійснюється у гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати (п. 5.1 кредитного договору).

При порушенні позичальником зобов'язань із погашення кредиту, позичальник сплачує банку пеню в розмірі 0,15% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, але не менше 1 гривні (п. 8.4 кредитного договору).

Відповідно до висновку експерта №6/6/2016 від 11.11.2016 року судово-економічної експертизи за результатами дослідження виписок банку за період з 16.07.2008 року по 26.06.2015 року документально підтверджується відображення в обліку ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості ОСОБА_4 по тілу кредиту за Кредитним договором №VICWGA0000000020 від 16.07.2008року, станом на 26.06.2015 року в сумі - 27 820,33 доларів США.

За результатами дослідження виписок банку по рахунках за період з 16.07.2008 року по 26.06.2015 року документально підтверджується відображення в обліку ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості ОСОБА_4 по відсоткам за користування кредитними коштами за Кредитним договором №VICWGA0000000020 від 16.07.2008 року, станом на 26.06.2015 року в сумі 2531,41 доларів США.

Як вбачається з договору іпотеки від 16.07.2008 року, укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» та піддубною Л.А., предметом даного договору є надання іпотекодавцем в іпотеку нерухомого майна, а саме квартири, що розташована за адресою: Вінницька обл., м. Бар, вул. Жовтневої Революції, 3/36 (пункти 33.1, 33.3 іпотечного договору).

Відповідно до п. 33.2 за даним договором іпотекою забезпечується виконання зобов'язань іпотекодавця за кредитним договором від 16.07.2008 року №VICWGA0000000020. Також відповідно до умов договору іпотеки іпотекодержатель у разі порушень умов кредитного договору іпотекодавцем має право задовольнити свої вимоги за рахунок майна, що передано в іпотеку.

Згідно п. 16.9 Договору іпотеки квартири, у разі звернення стягнення на Предмет іпотеки згідно з п.16.7 цього договору Іпотекодержатель має право задовольнити за рахунок Предмету іпотеки свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи відсотки, винагороди та інші платежі. Відшкодування збитків, неустойки, витрати на утримання Предмету іпотеки, а також на здійснення забезпечених іпотекою вимог.

У п.22 Договору іпотеки квартири зазначено, що у випадку порушення Кредитного договору Позичальником або цього договору Іпотекодавцем Іпотекодержатель направляє Іпотекодавцю і Позичальнику письмову вимогу про усунення порушення. Якщо протягом тридцяти денного строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі почати звернення стягнення на Предмет іпотеки відповідно до цього договору. Звернення стягнення на Предмет іпотеки здійснюються у випадках, передбачених п.п.16.7.1, 16.7.2, 16.9. цього договору, відповідно до розділу V Закону України «Про іпотеку» на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, що міститься в цьому договорі.

При зверненні стягнення на Предмет іпотеки в позасудовому порядку сторони погодились, що початкова ціна Предмету іпотеки встановлюється в розмірі 50 % від його вартості згідно п.11 цього договору. Іпотекодержатель має право реалізувати Предмет іпотеки за ціною, вище зазначеної в цьому пункті.

Вартість Предмета іпотеки складає 253937,05 грн. (п.33.4. Договору іпотеки квартири).

Згідно ч.1, 3 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до даних інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна 01.11.2016 право приватної власності на об'єкт нерухомості квартиру за адресою: Вінницька обл., м. Бар, вул. Жовтневої Революції, 3/36, зареєстровано за ПАТ КБ «Приватбанк» на підставі договору іпотеки.

Звернення стягнення на Предмет іпотеки за вибором Іпотекодержателя може бути здійснено у позасудовому порядку шляхом: переходу до Іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, про що Іпотекодержатель зобов'язаний письмово повідомити Іпотекодавця; або продажу Предмету іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом (п.27 Договору іпотеки квартири).

Отже, ПАТ КБ «Приватбанк» скористався своїм правом на звернення стягнення зазначеної квартири у позасудовому порядку шляхом переходу до Іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки.

Відповідно до звіту про оцінку майна №513 від 30.09.2016 року, оціночна вартість трикімнатної квартири, загальною площею 61,36 кв.м., житловою площею 47,28 кв.м., що розташована за адресою: Вінницька обл., м. Бар, вул. М. Леонтовича ( колишня ОСОБА_6)АДРЕСА_1, складає 479750 грн.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що з ОСОБА_4 слід стягнути на користь ПАТ КБ «Приватбанку» різницю заборгованості, виходячи з наступного.

Відповідно до п.24 Договору іпотеки квартири, у випадку, коли суми, вирученої від продажу Предмету іпотеки, недостатньо для повного задоволення вимог Іпотекодержателя, останній має право одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення своїх вимог, з іншого майна Іпотекодавця, у першу чергу перед іншими кредиторами. Реалізація цього майна здійснюється у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Як вбачається з п.28 Договору іпотеки квартири, термін дії договору до повного виконання Іпотекодавцем зобов'язань за Кредитним договором та всіма додатковими угодами до нього.

Згідно розрахунку заборгованості та виписки по рахунку за кредитним договором №VICWGA0000000020 від 16.07.2008 року вбачається, що позивачем станом на 26.06.2015 року нарахована заборгованість в загальній сумі 32961,70 доларів США, що еквівалентно 698 458,44 грн. із них 27 820,33 доларів США заборгованість за кредитом; 2531,41 доларів США заборгованість за відсотками; 663,54 доларів США заборгованість з комісії; 365,58 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 11,80 доларів США штраф (фіксована частина), 1569,04 доларів США штраф (процента складова).

Відповідно дост. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (ч. 1ст. 626 ЦК України).

Визначення поняття зобовязання міститься у ч. 1ст. 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобовязанняце правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з нормоюст. 526 ЦК Українизобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ст.ст.1048,1056-1 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип та розмір процентної ставки визначається кредитним договором.

Згідно з ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Тобто пеня це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір, поки зобовязання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення. Правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Кредитним договором передбачена відповідальність за порушення зобовязання, а саме: пеня та штраф. Тобто за одне й те саме порушення зобовязання передбачена подвійна відповідальність одного виду. При цьому в ст. 61 Конституції України зазначено, що ніхто не може бути притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до Правової позиції Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 р. у справі №6-2003цс15 згідно зі ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобовязань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 663,54 доларів США та пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором у розмірі 365,58 доларів США задоволенню не підлягають, так як є подвійним стягненням.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що у відповідача наявна заборгованість в розмірі 31932,58 доларів США, що за курсом 21,19 грн. відповідно до службового розпорядження НБУ від 26.06.2015 року складає 676651,37 грн.

Однак, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки оціночна вартість трикімнатної квартири, складає 479750 грн., а заборгованість становить 676651,37 грн., тобто заборгованість перевищує вартість квартири, а отже з ОСОБА_4 потрібно стягнути на користь ПАТ КБ «Приватбанк» різницю нестягнутої заборгованості в розмірі 196901,37 грн., тобто 676651,37 грн. 479750 грн., а в решті позовних вимог відмовити.

Крім того, колегія суддів приходить до висновку, що зустрічний позов ОСОБА_4 до ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання кредитного договору недійсним є необґрунтованим та підлягає залишенню без задоволення, оскільки ОСОБА_4 з пропозиціями про внесення змін до умов договору про надання кредитних послуг, визнання недійсним певних умов договору, не зверталася, що свідчить про її згоду з усіма умовами договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умова про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі інші умови, щодо яких за заявою хоча б однією із сторін має бути досягнуто згоди.

Також колегією суддів встановлено, що сторони погодили усі істотні умови договору, в тому числі щодо строку, суми кредитування, процентної ставки, про що свідчить її підпис у договорі.

Відповідно до вимог ч.1, 5 ст. 88 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» витрати по оплаті судового збору в розмірі 4134,92 грн. слід стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» з яких: 1969,01 грн. за подання позовної заяви (196901 грн. *1 % станом на час звернення до суду) та 2165,91 грн. за подання апеляційної скарги (1969,01 грн. * 110%).

Відповідно до статті 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.

Рішення Барського районного суду Вінницької області від 12 червня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким:

позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. 29092829003111, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором №VICWGA0000000020 від 16 липня 2008 року в розмірі 196901 (сто дев'яносто шість тисяч дев'ятсот одну) гривну 37 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» витрати по оплаті судового збору в розмірі 4134 (чотири тисячі сто тридцять чотири) гривні 92 копійки.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання кредитного договору недійсним залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

На рішення може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: підпис ОСОБА_7

Судді: підписи ОСОБА_8

ОСОБА_9

Згідно з оригіналом: ОСОБА_7