Вирок № 70034312, 21.08.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.08.2017 Справа №607/19708/15-к

Номер провадження 1-кп/607/265/2017

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Ломакіна В.Є.

при секретарі с/з ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тернополі матеріали кримінального провадження №12015210010000200 від 29 січня 2015 року про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, непрацюючого, на утриманні матір ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 259 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_3, представника потерпілого ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_2,-

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_2 29 січня 2015 року о 9:25 год. перебуваючи в м. Тернопіль, у стані алкогольного спяніння, діючи умисно, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що поширена ним інформаціє є неправдивою, здійснив дзвінок з мобільного телефону номер 063-54-60-165 на лінію «102» та завідома неправдиво повідомив оперативного чергового УМВС України в Тернопільській області про загрозу вибуху через замінування Державного вищого навчального закладу «Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України», який розміщений за адресою м. Тернопіль, майдан ОСОБА_1, 1, що призвело до дезорганізації функціонування закладу, порушення спокою його працівників та безпідставного відволікання сил і засобів спеціальних служб для перевірки вказаного повідомлення.

Крім того, 29 січня 2015 року о 12:37 год. ОСОБА_2 перебуваючи в м. Тернопіль, у стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що поширена ним інформація є неправдивою, повторно здійснив дзвінок з мобільного телефону номер 063-546-73-62 на лінію «102» та завідома неправдиво повідомив оперативного чергового УМВС України в Тернопільській області про загрозу вибуху через замінування Державного вищого навчального закладу «Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України», який розміщений за адресою м. Тернопіль, майдан ОСОБА_1, 1, що призвело до дезорганізації функціонування закладу, порушення спокою його працівників та безпідставного відволікання сил і засобів спеціальних служб для перевірки вказаного повідомлення.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 259 КК України визнав повністю, підтвердив зазначені в обвинувальному акті обставини, доповнити нічого не може. У вчиненому він щиро розкаюється, повністю відшкодував шкоду завдану злочином. Просить суд його суворо не карати.

Допитана в судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_4 суду показала, що обвинувачений ОСОБА_2 повністю відшкодував Тернопільському вищому навчальному закладу «Тернопільський державний медичний університет» імені ОСОБА_6 Міністерства охорони здоровя України шкоду завдану злочином. А тому, жодних претензій до ОСОБА_2 вона не має, просить суд суворо обвинуваченого не карати.

Крім власного визнання вини, обвинувачений ОСОБА_2 повністю погодився зі всіма доказами, що були зібрані під час досудового розслідування і підтверджували його винуватість у вчиненні злочину, передбаченогоч.2 ст. 259 КК України, згідно обвинувального акту, відмовившись від його дослідження під час судового розгляду.

Зясувавши думку учасників судового провадження про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд, у відповідності до вимог ч.3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, зясувавши правильність розуміння обвинуваченим зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції, а також розяснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини та докази, суд приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні злочину та вважає, що органами досудового розслідування його дії кваліфіковано вірно за ч.2 ст. 259 КК України, тобто завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене повторно.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65КК України, враховує ступінь тяжкості, характер та наслідки вчиненого злочину, ставлення обвинуваченого до злочину та поведінку після його вчинення, особу винного, зокрема те, що він раніше не судимий, позитивно характеризується по місцю проживання, на утриманні має матір похилого віку, обставини, які помякшують покарання щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку. Обставини, які обтяжують покарання вчинення злочину у стані алкогольного спяніння. Підстав для застосування ст. 69 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому, суд не вбачає.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що з метою виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2, йому слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі.

Разом з тим, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк, оскільки виправлення останнього можливе без відбування покарання.

Приймаючи рішення про звільнення обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, з встановленням йому іспитового строку, у порядку визначеному ст. 75 КК України, суд взяв до уваги те, що обвинувачений повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, повністю відшкодував завдані збитки, із врахуванням його характеризуючих даних, ступеню тяжкості вчиненого злочину.

Водночас, суд, вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_2 в період дії іспитового строку, відповідно до ст. 76 КК України, на нього слід покласти обовязки: періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов Державного вищого навчального закладу «Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України» до ОСОБА_2 про стягнення 8500 грн. матеріальної шкоди та 15000 грн. моральної шкоди слід залишити без розгляду у звязку із відмовою позивача від позовних вимог.

Згідно з положеннями ст. 124 КПК України, із обвинуваченого ОСОБА_2 підлягають стягненню на користь держави витрати за проведення судової експертизи.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 259 КК України і призначити йому покарання за цією статтею у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому 1 (один) рік іспитового строку.

Зобовязати ОСОБА_2, відповідно до ст. 76 КК України, в період дії іспитового строку періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути із ОСОБА_2 процесуальні витрати за проведення експертизи відео,-звукозапису №19/18-72 від 23 грудня 2015 року в розмірі 1843,20 (одна тисяча вісімсот сорок три грн. 20 коп.) в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Цивільний позов Державного вищого навчального закладу «Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України» до ОСОБА_2 про стягнення 8500 грн. матеріальної шкоди та 15000 грн. моральної шкоди залишити без розгляду у звязку із відмовою позивача від позовних вимог.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддяОСОБА_7