Рішення № 70030827, 02.10.2017, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/3824/17

пр.№ 2/464/1160/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.10.2017 м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова

у складі: головуючого - судді Мички Б.Р.

за участю секретаря судового засідання Янишин М.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання таким, що втратив право на користування житловим приміщенням,

у с т а н о в и в:

позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить: визнати відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, а саме квартирою № 40, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Дністерська, 4.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що вищезгадана квартира, яка знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Дністерська, буд.4. кв.40, належить на праві спільної часткової власності позивачу (4/9 частини на підставі договору дарування), ОСОБА_3 (5/18 частин на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом) та ОСОБА_4 (5/18 частин на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом). У згаданій квартирі зареєстрований відповідач ОСОБА_2, однак такий у даній квартирі фактично не проживає з грудня 2014 року, що підтверджується актом комісії ЛКП «Дністер», його особистих речей, одягу та майна в ній немає. Зазначає, що жодної додаткової домовленості або договору щодо того, що відповідач буде проживати у їхній квартирі, між ними немає, перешкод у користуванні квартирою йому не чинили. Стверджує, що відповідач обмежує їхні законні права, оскільки не оплачує комунальні послуги, не цікавиться квартирою та не збирається у ній проживати, а у позивача та інших співвласників виникла необхідність продати дану квартиру. Однак на неодноразові прохання добровільно знятися з реєстрації відповідач не реагував, казав звертатися до суду. У зв’язку із чим вимушена звернутися до суду із вказаним позовом.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилися, подали до суду письмові заяви, в яких просять розглядати справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять такі задоволити, щодо заочного рішення не заперечують.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений у порядку, передбаченому ст.74 Цивільного процесуального кодексу України, через оголошення у газеті «Львівська пошта», а тому, згідно ст.224 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає можливим розглядати справу у його відсутності, заочно, на підставі наявних у справі доказів.

Треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання не з’явилися. Від ОСОБА_3 до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Оскільки інша третя особа була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, суд вважає можливим розглядати справу у їх відсутності.

У зв'язку із неявкою у судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося згідно із вимогами ч.2 ст.197 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та з’ясувавши її дійсні обставини, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що квартира № 40, яка знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Дністерська, 4, належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що підтверджується відповідними витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 35345501 від 24.03.2015, № 12463405 від 08.11.2013, № 12468509 від 08.11.2013.

З довідки з місця проживання про склад сімї і прописки № 1901 від 18.05.2017 вбачається, що у квартирі № 40, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Дністерська, 4, зареєстрована одна особа: ОСОБА_2 (піднаймач). В матеріалах справи наявний акт комісії ЛКП «Дністер» від 23.05.2017 у складі гол. інженера ЛКП “Дністер” ОСОБА_6 та майстра ОСОБА_7, складений про те, що зі слів сусідів на вул.Дністерській, буд.4. кв.40, зареєстрований, але не проживає з грудня 2014 року ОСОБА_2 Вказане своїми підписами стверджують сусіди ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Відповідно до ст.ст. 316, 317, 319, 391 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, яке він здійснює на власний розсуд. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Права власника жилого будинку, квартири визначені ст.383 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.383 Цивільного кодексу України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

У відповідності до ст.405 Цивільного кодексу України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до акта комісії ЛКП «Дністер» від 23.05.2017 зі слів сусідів відповідач ОСОБА_2 з грудня 2014 року у спірній квартирі не проживає.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач не проживає у спірній квартирі понад встановлений законом строк збереження права користування нею, поважних причин не проживання чи перешкод йому у користуванні такою судом не встановлено. Таким чином позовні вимоги позивача про визнання відповідача таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, є підставними та обґрунтованими.

Відповідно до ст.88 Цивільного процесуального кодексу України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Таким чином з відповідача на користь позивача потрібно стягнути 640 грн. судового збору.

На підставі ст.ст. 15, 16, 316, 317, 319, 383, 391, 405 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 10, 57-60, 74, 88, 197, 208, 209, 212-215, 218, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України,

у х в а л и в:

позов задоволити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право на користування приміщенням - квартирою № 40, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Дністерська, 4.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 640 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м.Львова протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час його проголошення, - в той же строк з дня отримання його копії. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання такої рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою до Сихівського районного суду м.Львова протягом 10 днів з дня отримання його копії. Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого Цивільним процесуальним кодексом України.

Суддя Б.Р. Мичка