Постанова № 7002981, 30.11.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2009 р.                                                                       справа № 2а-19291/09/0570

час прийняття постанови: 14-00

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Шинкарьової І.В.

при секретарі                                                  Скокіні О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Донецьк

до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»

про стягнення заборгованості перед бюджетом в сумі 3022715,00 грн.

за участю представників:

від позивача:                               Харченко Є.В. за дов. від 25.11.2009 р.,

Кулай Л.О. за дов. від 25.11.2009 р.,

Гой В.П. за дов. від 22.04.2009 р.,

Чирикіна Н.В. за дов. від 08.04.2009 р.,

Карімов І.Ф. за дов. від 25.11.2009 р.

від відповідача:                     Ніяка О.В. за дов. від 21.07.2009 р.

ВСТАНОВИВ:

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Донецьк звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» про стягнення заборгованості перед бюджетом в сумі 3022715,00 грн.

У позовній заяві позивач зазначив, що відповідач має податковий борг з податку на прибуток підприємства у розмірі 3022715,00 гривень у зв’язку з несплатою самостійно узгоджених податкових зобов’язань.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», для забезпечення надходження податкового зобов’язання та у зв’язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов’язання в установлений строк відповідачу були надіслані перша податкова вимога №1/11 від 26 січня 2002 року, друга податкова вимога №2/80 від 06 березня 2002 року. Вищевказані податкові вимоги були отримані особисто уповноваженою особою відповідача. Крім того 08 березня 2002 року та 30 вересня 2004 року прийняті рішення про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів. Однак, погашення податкового боргу відповідачем не здійснено, у зв’язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг з податку на прибуток підприємства у розмірі 3022715,00 грн. (арк. справи 2-4).

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні проти позовних вимог не заперечував.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради 02 вересня 2004 року, код ЄДРПОУ 33161769 (арк. справи 10) та знаходиться на обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Донецьк як платник податків, про що свідчить довідка від 04 серпня 2009 року №93/10/29-014-2 (арк. справи 23).

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з вимогами статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року № 1251-ХІІ платники податків зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків у строки, визначені законом, повинні подавати до податкового органу декларації, бухгалтерську звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, розрахунку (надалі - податкової декларації), вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпункт 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону встановлює, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до абзацу «а» підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяці – протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідачем до податкового органу була подана податкова декларація з податку на додану вартість від 20 жовтня 2009 року, яким відповідач самостійно визначив суму податкових зборів (арк. справи 26-27).

Заборгованість відповідача по податковому зобов’язанню в сумі 3022715,00 грн. утворилася внаслідок несплати самостійно узгоджених податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що також підтверджується і актом звірки податкового боргу за податковими зобов’язаннями станом на 01 листопада 2009 року (арк. справи 24).

У відповідності до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Відповідачу було надіслано першу податкову вимогу №1/11 від 26 січня 2002 року на суму 361322,20 грн. та другу податкову вимогу №2/80 від 06 березня 2002 року на суму 4134,05 грн. У зв’язку з непогашенням податкового боргу протягом дії другої податкової вимоги, керівником податкового органу були прийняті рішення від 08 березня 2002 року №5 та від 30 вересня 2004 року №2 про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів, (арк. справи 33,34).

Заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкових зобов’язань, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли у відповідності до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до частини 1 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду.

Частиною 3 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно вимог статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-61, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Донецьк до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» про стягнення заборгованості перед бюджетом в сумі 3022715,00 грн. (три мільйони двадцять дві тисячі сімсот п'ятнадцять гривень, 00 коп.) задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (83000, Донецька область, місто Донецьк, вулиця Артема, будинок 63, ЄДРПОУ 33161769) на користь Державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 3022715,00 грн. (три мільйони двадцять дві тисячі сімсот п'ятнадцять гривень, 00 коп.) на р/р №31114029700002, код платежу 14010100, отримувач ГУ ДКУ в Донецькій області, ОКПО 23977045, банк ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 30 листопада 2009 року в присутності представників сторін. Постанова у повному обсязі складена 04 грудня 2009 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Шинкарьова І.В.