Ухвала суду № 70029401, 06.11.2017, Михайлівський районний суд Запорізької області

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 311/4608/15-к

Провадження № 1-кп/321/113/2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

06.11.2017 смт. Михайлівка

Михайлівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Кравченко Н.О., суддів: Машкіної Н.В., Березнікова О.В., запасного судді Олійника М.Ю., при секретарі судового засідання Цаплі Г.В., за участю: прокурора Гірного В.І., захисників: ОСОБА_1, ОСОБА_2, обвинувачених: ОСОБА_3, ОСОБА_4, провівши у відкритому судовому засіданні у залі суду підготовче судове засідання по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, п.п.6, 12 ч.2 ст.115 КК України,

В С Т А Н О В И В:

17 жовтня 2017 року, після скасування Апеляційним судом Запорізької області ухвали про повернення обвинувального акту прокурору, до Михайлівського районного суду Запорізької області надійшли матеріали кримінального провадження № 12015080190002271 за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, п.п.6, 12 ч.2 ст.115 КК України. Підготовче судове засідання призначалось на 27 жовтня 2017 року, однак через неявку захисника було відкладено на 06 листопада 2017 року.

В підготовче судове засідання не зявився потерпілий сільський голова ОСОБА_5, надав суду заяву Орлянської сільської ради Василівського району Запорізької області з проханням розглянути дану кримінальну справу у їх відсутність.

Враховуючи думку всіх учасників підготовчого розгляду суд вважає за можливе провести підготовчій розгляд у відсутність потерпілого.

В підготовчому судовому засіданні прокурор зазначив про можливість призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_1 погодився із думкою прокурора щодо можливості призначення справи до судового слухання, але вважав, що явка потерпілого є обовязковою.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_2 погодився з думкою прокурора щодо призначення справи до судового слухання.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку свого захисника.

Одночасно прокурором заявлено клопотання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт, приходить до висновку про можливість призначення кримінального провадження до судового розгляду, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта.

Так, під час досудового розслідування угоди у кримінальному провадженні не укладались, підстави для повернення обвинувального акту прокурору, згідно ухвали апеляційного суду Запорізької області від 03.10.2017 року для продовження досудового розслідування, в порядку, передбаченому ст.ст. 468 475 КПК України, відсутні. Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.п. 4 8 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України, немає. Підстав для проведення судового розгляду в закритому судовому засіданні немає. Визначено питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.

Всі питання, повязані з підготовкою до судового розгляду, передбачені ст. 315 КПК України, вирішені.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 КПК України, після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

В обґрунтування клопотання про обрання запобіжного заходу прокурором зазначається, що ОСОБА_4обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, що кваліфікується як: напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньо. змовою групою осіб, із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, що кваліфікується як: вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння іншій людині смерті, з корисливих мотивів, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 прокурор обґрунтовує наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений стійких соціальних завязків не має, постійного місця роботи не має, не навчається, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, а саме вчинення особливо тяжких злочинів, за яке передбачене довічне позбавлення волі, та невідворотності покарання за його вчинення, існує ризик, що обвинувачений перебуваючи на волі, буде переховуватись від суду, чим перешкоджатиме встановленню істини у провадженні, в звязку з чим є достатні підстави вважати, що останній з метою ухилення від покарання за вчинені особливо тяжкий злочини, може без перешкод залишити своє місце проживання. Також, ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, оскільки свідки у вказаному кримінальному провадженні, є мешканцями с. Орлянське Василівського району Запорізькій області і вони добре знають один одного, а тому існує ризик впливу ОСОБА_6 на свідків з метою зміни ними показань. Крім того, прокурором зазначається про наявність ризику вчинення ОСОБА_4 інших кримінальних правопорушень. З метою уникнення вказаних ризиків, та забезпечення виконання процесуальних рішень у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 неможливо застосувати більш мякий запобіжний захід ніж тримання під вартою.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання та посилався на відсутність обставин для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважав, що виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обовязків можливо шляхом застосування більш мякого запобіжного заходу а саме домашнього арешту з 20-00 год. до 06-00 год.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.

Дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд приходить до висновку про необхідність його часткового задоволення, враховуючи таке:

В силу ст.ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Тримання під вартою, за нормами ч.1 ст.183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1, 2, 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним обвинуваченим кримінального правопорушення;2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави судді вважати що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187. п.п.6. 12 ч. 2 ст.115 КК України, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років, а також довічне позбавлення волі. Підтвердженням факту скоєння ОСОБА_4 зазначених кримінальних правопорушень прокурор зазначає зібрані у кримінальному провадженні докази, а саме: показання свідка ОСОБА_7, показання свідка ОСОБА_8, показання свідків ОСОБА_9 11.С та ОСОБА_10, протокол огляду місця події від 25.10.2015, протокол огляду трупа ОСОБА_11

Проте, потреба у застосуванні запобіжного заходу саме у вигляді арешту в звязку з наявністю ризиків, передбачених п.п.1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: що ОСОБА_4 зможе переховуватися, а також зможе впливати на свідків чи вчинити інший злочин, жодним чином прокурором в ході розгляду клопотання доведена не була.

Таким чином, дійсно є підстави для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 заходу забезпечення кримінального провадження. Але, відповідно до положень ст. 196 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу повинна містити відомості про обставини, які свідчать про недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, необхідно враховувати вимоги п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ч.2 ст.8 КПК України, є частиною національного законодавства.

У звязку із чим доречно зауважити, що у справі «Хайрединов проти України» (№ 38717/04, рішення від 14.10.2010 року) Європейський суд з прав людини визнав порушення статті 5 Конвенції про захист прав людини за обставин, коли національні органи не привели достатніх підстав для взяття заявника під варту, а суди не розглянули можливості застосування альтернативних запобіжних заходів.

Наявність зазначеного вище ризику поряд з обґрунтованим обвинуваченням та, з урахуванням недоведеності недостатності обрання ОСОБА_4 більш мякого запобіжного заходу, у відповідності до положень ч. 4 ст. 194 КПК України, дає підстави для застосування альтернативного запобіжного заходу у виді домашнього арешту, враховуючи, що обвинувачений має місце неофіційної праці, має постійне місце мешкання з родиною, раніше не судимий.

Вирішуючи питання про період виконання підозрюваним обовязку перебування у житловому приміщенні, суд враховує, що для запобігання ризику вчинення інших кримінальних правопорушень, ОСОБА_4 І.А. необхідно зобовязати перебувати за місцем проживання з 20 години до 06 години.

В обґрунтування клопотання прокурором зазначається, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, що кваліфікується як: напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньо. змовою групою осіб, із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, що кваліфікується як: вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння іншій людині смерті, з корисливих мотивів, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 прокурор обґрунтовує наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений стійких соціальних зв'язків не має, постійного місця роботи не має, не навчається, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, а саме вчинення особливо тяжких злочинів, за яке передбачене довічне позбавлення волі, невідворотності покарання за його вчинення, та те, що йому відомо про вчинення ним особливо тяжких злочинів в період частини не відбутого покарання за вчинення попереднього злочину, а саме грабежу, існує ризик, що перебуваючи на волі, буде переховуватись від суду, чим перешкоджатиме встановленню істини у провадженні, в звязку з чим є достатні підстави вважати, що останній з метою ухилення від покарання за вчинені особливо тяжкі злочини, може без перешкод залишити своє місце проживання.

Крім того, ОСОБА_3 може незаконно впливати на свідків, оскільки свідки у вказаному кримінальному провадженні, є мешканцями с. Орлянське Василівського району Запорізькій області і вони добре знають один одного, а тому існує ризик виливу ОСОБА_3 на свідків з метою зміни ними показань.

В той же час, ОСОБА_3 будучи судимим за вчинення умисного корисливого злочину, а саме грабежу відповідно до вироку Василівського районного суду від 01.10.2015, судимість за яке не знята і не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення та перевиховання не став та знову вчинив особливо тяжкі кримінальні правопорушення. Таким чином, існує ризик вчинення ОСОБА_3 іншого кримінального правопорушення. З метою уникнення вказаних ризиків, та забезпечення виконання процесуальних рішень у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 неможливо застосувати більш мякий запобіжний захід ніж тримання під вартою.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_2 заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на відсутність обставин для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважав, що виконання обвинуваченим ОСОБА_3, покладених на нього процесуальних обовязків можливо шляхом застосування більш мякого запобіжного заходу а саме домашній арешт з 20-00 години до 06-00 години. Зазначив, що його підзахисному запропоновували працевлаштування.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку свого захисника, заперечував проти задоволення клопотання прокурора.

Дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд приходить до висновку про необхідність його часткового задоволення, враховуючи таке:

В силу ст.ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Тримання під вартою, за нормами ч.1 ст.183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1, 2, 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним обвинуваченим кримінального правопорушення;2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави судді вважати що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187. п.п.6. 12 ч. 2 ст.115 КК України, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років, а також довічне позбавлення волі.

Підтвердженням факту скоєння ОСОБА_3 зазначених кримінальних правопорушень прокурор зазначає зібрані у кримінальному провадженні докази, а саме: показання свідка ОСОБА_7, показання свідка ОСОБА_8, показання свідків ОСОБА_9 11.С та ОСОБА_10, протокол огляду місця події від 25.10.2015, протокол огляду трупа ОСОБА_11

Проте, потреба у застосуванні запобіжного заходу саме у вигляді арешту в звязку з наявністю ризиків, передбачених п.п.1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: що ОСОБА_3 зможе переховуватися, а також зможе впливати на свідків чи вчинити інший злочин, жодним чином прокурором в ході розгляду клопотання доведена не була.

Таким чином, дійсно є підстави для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 заходу забезпечення кримінального провадження. Але, відповідно до положень ст. 196 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу повинна містити відомості про обставини, які свідчать про недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, необхідно враховувати вимоги п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ч.2 ст.8 КПК України, є частиною національного законодавства.

У звязку із чим доречно зауважити, що у справі «Хайрединов проти України» (№ 38717/04, рішення від 14.10.2010 року) Європейський суд з прав людини визнав порушення статті 5 Конвенції про захист прав людини за обставин, коли національні органи не привели достатніх підстав для взяття заявника під варту, а суди не розглянули можливості застосування альтернативних запобіжних заходів.

Наявність зазначеного вище ризику поряд з обґрунтованим обвинуваченням та, з урахуванням недоведеності недостатності обрання ОСОБА_3 більш мякого запобіжного заходу, у відповідності до положень ч. 4 ст. 194 КПК України, дає підстави для застосування альтернативного запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Вирішуючи питання про період виконання підозрюваним обовязку перебування у житловому приміщенні, суд враховує, що для запобігання ризику вчинення інших кримінальних правопорушень, ОСОБА_3 необхідно зобовязати цілодобово перебувати за місцем проживання. Окрім того, враховуючи, що а ні обвинуваченим, а ні його захисником суду не надано жодного доказу на твердження про можливість працевлаштування та графіку роботи, суд вважає за необхідне обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту -цілодобово.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.177, 178, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 314 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Закінчити підготовче провадження і призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, п.п.6, 12 ч.2 ст.115 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні о 15 годині 00 хвилин 13 листопада 2017 року в приміщенні Михайлівського районного суду Запорізької області за адресою: Запорізька область, смт. Михайлівка, вул. Артезіанська, 6-а.

Розгляд кримінального провадження проводити у відкритому судовому засіданні колегією суддів у складі трьох професійних суддів, за участю запасного судді.

В судове засідання викликати учасників судового провадження згідно обвинувального акту.

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_4 задовольнити частково.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на два місяці, починаючи з 06 листопада 2017 року по 04 січня 2018 року.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обовязки:

- не залишати місце свого проживання у період з 20 години до 06 години за адресою: Запорізька область, Василівський район, с. Орлянське, вул. Центральна, 106;

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 передати для виконання Василівському ВП ГУНП в Запорізькій області.

Розяснити обвинуваченому ОСОБА_4, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ, з метою контролю за його поведінкою, мають право зявлятися в житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, повязаних із виконанням покладених на нього зобовязань.

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_3 задовольнити частково.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 2 місяці, починаючи з 06 листопада 2017 року по 04 січня 2018 року.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 такі обовязки:

- не залишати місце свого проживання цілодобово за адресою: Запорізька область, Василівський район, с. Орлянське, вул. Кериченка, 86.

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту у відношенні ОСОБА_3 передати для виконання Василівському ВП ГУНП в Запорізькій області.

Розяснити обвинуваченому ОСОБА_3, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ, з метою контролю за його поведінкою, мають право зявлятися в житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, повязаних із виконанням покладених на нього зобовязань.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Н.О. Кравченко

Судді: Н.В. Машкіна

ОСОБА_12