Рішення № 70028917, 30.10.2017, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 2/331/29/2017

ЄУН 331/227/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2017 року місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд міста Запоріжжя в складі :

головуючого - судді - Скользнєвої Н.Г.,

при секретарі - Постарнак М.М.,

за участю представника

позивача (за первісним позовом) ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа : Четверта Запорізька державна нотаріальна контора , про визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за заповітом та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 ОСОБА_3, треті особи : приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5»я Дмитріївна, ОСОБА_3, Четверта Запорізька державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним.

В С Т А Н О В И В:

У січні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа : Четверта Запорізька державна нотаріальна контора, який в подальшому, а саме у лютому 2016 року уточнила, та остаточно просила суд визнати за нею право власності на 2/3 та 1/6 частини, а всього ? частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті чоловіка ОСОБА_6, померлого 14.01.2015 р. ( т.1, а.с.65).

В обґрунтування заявленої вимоги зазначила, що 14.01.2015 р. помер її чоловік ОСОБА_6 ОСОБА_7 відомостей з Реєстру прав власників ОСОБА_6 на день смерті належали на праві спільної сумісної власності 2/3 частини та на праві приватної власності 1/6 частина в АДРЕСА_2.

21.06.2014 р. ОСОБА_6 на випадок своєї смерті склав заповіт , посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 ( далі приватний нотаріус ОСОБА_5Д.) за № 292. Відповідно до умов цього заповіту спадкодавець ОСОБА_6 заповів все свої майно ОСОБА_2 Після смерті чоловіка, вона у строк, встановлений законом, звернулася з відповідною заявою про прийняття спадщини до Четвертої Запорізької державної нотаріальної контори ( далі Четверта нотконтора). Проте, отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом вона не має можливості, оскільки правовстановлюючи документи на спадкове майно знаходяться у відповідача ОСОБА_4 Надати їх у розпорядження нотаріуса він відмовляється.

Відповідач ОСОБА_4, заперечуючи проти позову, у лютому 2016 р. звернувся до суду із зустрічним позовом, який в подальшому, а саме у червні 2016 року уточнив, та, позиваючись до ОСОБА_2, треті особи : приватний нотаріус ОСОБА_5, ОСОБА_3, Четверта нотконтора, просив суд визнати недійсним заповіт від 21.06.2014 р., складений ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 292 ( т.2, а.с. 5-10).

В обґрунтування заявленої вимоги зазначив, що він є рідним сином ОСОБА_6, який помер 14.01.2015 р. У померлого ОСОБА_6 є ще один син ОСОБА_3 та дружина ОСОБА_2

На момент смерті 14.01.2015 р. ОСОБА_6 на праві приватної власності належала ? частка квартири АДРЕСА_3.

Таким чином, 14.01.2015 р., в день смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина у вигляді ? частки квартири АДРЕСА_4.

За місцем знаходження спадкового майна разом із померлим батьком ОСОБА_6 постійно проживав і був зареєстрований його молодший син ОСОБА_4 ( позивач за зустрічним позовом).

19.01.2015 р. він звернувся до Четвертої нотконтори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька.

Листом від 15.07.2015 р. нотконтора повідомила, що за життя ОСОБА_6 склав заповіт не на користь синів. Надати інформацію про спадкоємця за заповітом та копію заповіту нотаріус відмовила.

І лише, отримавши із суду позов ОСОБА_2, він дізнався, що за життя , а саме 21.06.2014 р. його батько ОСОБА_6 склав заповіт на користь ОСОБА_2

Вважає, що в момент підписання заповіту його батько не усвідомлював значення своїх дій і не міг ними керувати , з наступних підстав.

Так, ОСОБА_6 за життя страждав тяжкими хворобами, які беззаперечно вплинули на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Після 25.09.2013 р. і по день смерті 14.01.2015 р. ОСОБА_6 не міг самостійно пересуватися, не міг самостійно обслуговувати себе, постійно потребував стороннього догляду.

В 2005 році при стаціонарному обстеженні терапевтичного відділення в/ч-А3309 встановлений діагноз : « Распространенный остеохондроз позвоночника с длительным болевым синдромом. Вертеброгенная правосторонняя люмбалгия вследствии протрузии диска L5 позвонка, умеренно выраженный синдром. Церебральный атеросклероз. Дисциркуляторная энцефалопатия второй стадии с антено-невротическим и вести було-атоксическим синдромом, умеренно выраженные. Гипертоническая болезнь 2 стадии. Гипертензивное серце ( гипертрофия левого желудочка). ИБС. Атеросклеротический кардіосклероз НО. Хронический холецистит. Двусторонний хронический гайморит. Деформирующий артроз тазобедренных суставов з незначительным нарушением функций. Склеротическо- гипертоническая ангиопатия сетчатки І-ІІ ст. обеих глаз».

В 2007 році при стаціонарному обстеженні терапевтичного відділення в/ч-А 3309 встановлені скарги на слабкість у кінцівках, подразливість, головний біль, запаморочення, втомлюваність, порушення сну. На протязі багатьох років завищені цифри АТ. Кожен рік проходить стаціонарне лікування 1-2 рази на рік. Гіпотензівні препарати приймає не регулярно. Встановлений діагноз : « Дисциркуляторна ( атеросклеротична, гіпертонічна) енцефалопатія 2 стадії з антено невротичним синдромом».

В 2008 році при стаціонарному обстеженні терапевтичного відділення МСЧ ОАО « Мотор Сич» встановлені скарги : « Боли в эпигастрии, в мезагастрии с иррадиацией в спину, постоянно усиливающиеся в ночное время, общая слабость. Периодические головные боли в затылочной области, головокружения, кратковременные синкопальные состояния, неустойчивость АД в течении суток». Встановлений діагноз : Хронический панкреатит стадия обострения. Хронический гастродуоденит стадия обострения. Гипертоническая болезнь 2 ст., высокая стадия риска, гипертензивное сердце, СН 0».

В 2009 році при стаціонарному обстеженні терапевтичного відділення МСЧ ОАО « Мотор Січ» встановлені скарги : « Головыне боли, головокружения, шаткость при ходьбе, высокие цифры АД». Встановлений діагноз : «Гипертоническая болезнь 2, высокая степень риска, гипертензивное сердце, СН 0; Неосложненный гипертензивный криз ( 23.01.2009). Астено- невротический синдром».

В цьому ж році при стаціонарному обстеженні терапевтичного відділення в/ч- А3309 встановлений діагноз : « Гіпертонічна хвороба ІІ ст. Гіпертензівне серце, висока ступінь додаткового ризику. Астено невротичним синдромом».

В 2010 році при стаціонарном обстеженні терапевтичного відділення МСЧ ОАО «Мотор Січ» встановлені скарги : «Головокружения системного характера, шум в ушах, боли в левой половине грудной клетки, усиливающиеся при движении туловища, частые падения, давление повышается свыше 200/100». Встановлений діагноз : « Гипертоническая болезнь 2, тяжелой степени тяжести, высокий класс риска, гипертензивное сердце, СН 0; гипертензивная ангиоретинопатия. Хроническая гипертензивная энцефалопатия. Неалкогольный стеатогепатит минимальной степени активности».

В 2011 році при стаціонарному обстеженні терапевтичного відділення МСЧ ОАО «Мотор Січ» встановлені скарги : « Шаткость при ходьбе , головокружения, частые падения, выраженная общая слабость, высокие цифры артериального давления, которые купирует клофелином, снижение массы тела, снижение аппетита. Назначенную комбинированную антигиперттензионную терапию принимает не регулярно. Встановлений діагноз : « Артериальная гипертензия 2, умеренная степень тяжести, высокий класс риска. Хроническая гипертензивная энцефалопатия. Токсическая полинейропания с преимущественным поражением нижних конечностей. Миопатический синдром, сенситивная атаксия. Токсический гепатит умеренной степени активности».

В 2012 році при стаціонарному обстеженні терапевтичного відділення в/ч- А3309 надійшов ОСОБА_6 зі скаргами на виражену слабкість у нижніх кінцівках та забруднення рухів, нестійкість ходи, частий головний біль, подразливість, запаморочення, втомлюваність, порушення сну, біль в ділянці серця, завищені цифри АТ, серцебиття, задуха, набряк в нижній треті обох нижніх кінцівок. Встановлений діагноз : « Остеохондроз шийного, грудного та поперекового відділів хребта зі значним порушенням функцій. Білатеральна люмбоішіалгія, радикулонейропатія, стійкий довготривалий больовий синдром, часто рецидивуючий перебіг порушення функції нижніх кінцівок. Ішемічна хвороба серця : стенокардія напруги, ФК-2. Гіпертонічна хвороба ІІІ стадії. Гіпертензівне серце ( гіпертрофія лівого шлуночка). Атеросклеротичний кардіосклероз. СН-2А. Церебральний атеросклероз. Дисциркуляторна ( атеросклеротична, гіпертонічна) енцефалопатія 2 стадії з помірно вираженим антено- невротичним та веслібуло атаксичним синдромами. Деформуючий остеортроз обох тазостегнових суглобів першого ступеню з помірним порушенням функції. Пресбіопія. Ангіопатія сітківки за гіпертонічним типом другої стадії».

Відповідно до довідки № 987 від 8.10.2012 року Запорізького обласного комісаріату ОСОБА_6 звільнений по ст. 59п «Б» ( по хворобі) є інвалідом 2 групи ( довідка до акта огляду МСЕК Серія АД № 185215 від 29.09.2012 року).

Відповідно до Довідки до акта ( № 745) огляду МСЕК ОСОБА_8 10 ААБ. Дата огляду 25.09.2013 р. ОСОБА_6 встановлена група інвалідності Перша Б з 13.09.2013 року « Заболевание получено в период прохождения военной службы. Нуждается в постоянном постороннем уходе».

ОСОБА_7 преемственности врачей ССНМП и амбулаторно поликлинической сети 5 12.01.2015 р. « ОСОБА_9, 69 лет установлен диагноз : прогрессирующий дисциркул. смешанного генеза ЦА . Психиатр. синдром ИВС. Цироз печени.»

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть першопричинами смерті ОСОБА_6 є прогресуюча енцефалопатія ІІІ стадії, психоорганічний синдром, церебральний атеросклероз ІІІ ІХС. Постійна форма фібрілізації передсердь СНІІІ.

За таких підстав, ОСОБА_4 вважає, що в момент підписання заповіту 21.06.2014 р. на користь ОСОБА_2, його батько ОСОБА_6 не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними.

Крім цього, вважає, що заповіт підписаний не батьком ОСОБА_6, а іншою особою. ОСОБА_6 через свої фізичні вади, які виникли внаслідок наявних у нього захворювань, не міг самостійно писати, підписувати документи.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 17 лютого 2016 року зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2, треті особи : приватний нотаріус ОСОБА_5, ОСОБА_3, Четверта нотконтора про визнання недійсним заповіту об»єднаний в одне провадження із первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа : Четверта нотконтора , про визнання права власності на частку квартири в порядку спадкування за заповітом ( т.1, а.с.105).

В суді позивачка за первісним позов ОСОБА_2 позов підтримала з підстав, викладених по тексту її позову, просила суд його задовольнити. Проти зустрічного позову ОСОБА_4 - заперечувала з тих підстав, що її чоловік ОСОБА_3С.в момент складання заповіту у повному обсязі усвідомлював значення своїх дій та міг ними керувати. При цьому зазначила, що на психічні захворювання її чоловік ніколи не страждав. Окрім цього, волевиявлення заповідача про позбавлення права на спадкування своїх синів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було вільним і відповідало його внутрішній волі.

Представник позивачки за первісним позовом ОСОБА_2 в суді повністю підтримав позицію свого довірителя.

В суді позивач за зустрічним позовом ОСОБА_4 позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених по його тексту, просив суд його задовольнити. Проти первісного позову ОСОБА_2 заперечував, просив у його задоволенні відмовити.

Третя особа за зустрічним позовом ОСОБА_3 в суді повністю підтримав позицію позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4 по відношенню як до первісного, так і зустрічного позовів.

Представник третьої особи, як за первісним, так і за зустрічним позовом Четвертої Запорізької державної нотаріальної контори в судове засідання не з»явився, проте надав суду письмову заяву з проханням розглядати справу за його відсутності ( т.1, а.с.26, 77, 110, т.2 а.с.3, 19, 103).

Третя особа за зустрічним позовом приватний нотаріус ОСОБА_5 в суді проти зустрічного позову ОСОБА_4 заперечувала, у зв»язку з чим просила в його задоволенні відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, як за первісним, так за зустрічним позовами, взявши до уваги позиції третіх осіб, пояснення свідків, перевіривши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, що 21 червня 2014 року від імені ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживав та був зареєстрований за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_2, було складено заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5, за реєстровим номером 292, за яким ОСОБА_6 все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде належати йому на день його смерті і на що за законом матиме право заповідав ОСОБА_2 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 ( т.1, а.с.10).

З 20 червня 2014 року ОСОБА_6 та ОСОБА_2 знаходились в зареєстрованому шлюбі ( т.1, а.с.6).

14 січня 2015 року ОСОБА_6 помер ( т.1, а.с.5).

Відповідно до положень ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

ОСОБА_7 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов»язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

На момент відкриття спадщини, а саме станом на 14 січня 2015 року померлому ОСОБА_6 на праві власності належала ? частина квартири № 81, що знаходиться у будинку № 161 по вул.. Горького в м. Запоріжжі.

Спадкоємцями за законом першої черги у відповідності до вимог ст. 1261 ЦК України є сини померлого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 та дружина померлого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6

Проте, як зазначалось вище ОСОБА_6 21.06.2014 р. склав на їм»я своєї дружини ОСОБА_2 вищезазначений заповіт. Отже, ОСОБА_2 є спадкоємцем майна померлого за заповітом.

19 січня 2015 року ОСОБА_4, у передбачений статтями 1269, 1270 ЦК України порядок та строк, звернувся до Четвертої запорізької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом після померлого 14.01.2015 р. батька ОСОБА_6, яка була зареєстрована за № 35 та на її підставі заведено спадкову справу № 19 за 2015 рік.( т.1, а.с. 28)

26 січня 2015 року ОСОБА_2, у передбачений статтями 1269, 1270 ЦК України порядок і строк, звернулася до Четвертої запорізької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом після померлого 14.01.2015 р. чоловіка ОСОБА_6, яка була зареєстрована за № 47 та долучена до спадкової справи № 19 за 2015 р. ( т.1, а.с.11 ).

Син померлого ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_6 до відповідного нотаріального органу не звертався, оскільки, як пояснив в суді, на майно, яке залишилося після смерті батька він не претендував на користь свого брата ОСОБА_4

Постановою державного нотаріуса Четвертої запорізької державної нотаріальної контори

ОСОБА_8 від 25 листопада 2015 року відмовлено ОСОБА_2 у видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлого 14.01.2015 р. чоловіка ОСОБА_6, на спадкове майно, що складається з ? частини квартири 81, що заходиться в будинку № 161 по вул.. Горького в м. Запоріжжі з тих підстав, що нею не було надано правовстановлюючих документів на об»єкт нерухомого майна, що входить до складу спадщини. (т.1, а.с. 7-8).

У зв»язку з тим, що оригінали вищевказаних документів у ОСОБА_2 відсутні, вона вимушена була звернутися до суду з відповідним позовом, який є , в тому числі предметом цього судового розгляду.

В свою чергу, син померлого ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просить суд визнати вищезазначений заповіт недійсним з тих підстав, що по-перше, його батько ОСОБА_3 в момент підписання заповіту не усвідомлював значення своїх дій та не міг ними керувати, а по-друге, вважає, що заповіт підписаний не його батьком, а іншою особою.

Обгрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи ( постанова Пленуму Верховного Суду України « Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 р., № 14).

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч.1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одгу або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

За ч.2 ст. 1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Заповіт є правочином, тому на нього поширюються загальні положення про правочин, якщо у книзі шостій ЦК України немає відповідного правила.

Відповідно до ч.1 ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та ( або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті інших осіб, чиї цивільні права та інтереси порушені.

Правила зазначеної норми права поширюються на ті випадки, коли не має законних підстав для визнання громадянина недієздатним, однак є дані про те, що у момент укладення правочину він перебував у такому стані, коли не міг розуміти значення своїх дій або керувати ними.

У пункті 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 « Про судову практику у справах про спадкування» судам роз»яснено, що суд визнає заповіт недійсним, якщо він був складений особою, яка через стійкий розлад здоров»я не усвідомлювала значення своїх та не могла керувати ними. Для встановлення психічного стану заповідача в момент складання заповіту, який давав би підставу припустити, що особа не розуміла значення своїх дій і ( або) не могла керувати ними на момент складання заповіту, суд призначає посмертну судово психіатричну експертизу ( ст. 145 ЦПК України).

На виконання вимоги ст. 145 ЦПК України та за клопотанням представника позивача за зустрічним позовом, з метою встановлення психічного стану ОСОБА_6 на момент підписання ним заповіту від 21 червня 2014 року, ухвалою суду від 20 липня 2016 року у цій справі було призначено судову психіатричну ( посмертну) експертизу, на вирішення якої були поставлені наступні питання.: 1. В якому психічному стані знаходився ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, під час складання та підписання ним заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 21 червня 2014 року за реєстровим номером 292, за яким ОСОБА_6 все належне йому майно заповідав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 ? 2. Чи міг ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер 14 січня 2015 року за своїм психічним станом у зазначений час 21 червня 2014 року при підписанні спірного заповіту розуміти значення своїх дій та керувати ними ?

Проведення експертизи було доручено експертам Комунальної установи Обласна психіатрична лікарня. В розпорядження експертів були надані : матеріали цивільної справи № 2/331/393/2016 ( ЄУН 331/227/16-ц) ; медико- експертну справу відносно ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( у т.ч. акти огляду МСЕК № 137 від 23.05.2005 р., № 42 від 25.09.2012 р., № 745 від 25.09.2013 р.), заведену КУ « Обласний центр медико- соціальної експертизи» ЗОР ; медичні картки стаціонарного хворого №№ 7804, 378, 1377, 9175 госпітальне відділення дата госпіталізації відповідно з 19.11.2008 р. до 02.12.2008 р., з 21.01.2009 р. до 04.02.2009 р., з 26.02.2010 р. до 10.03.2010 р., з 15.12.2011 р. до 26.12.2011 р., заведені медико санітарною частиною АТ « Мотор Січ» ; медичну картку № 200735 ( 18) , заведену КЗ « ЗЦПМСД №1» ( т.2, а.с.27-32).

ОСОБА_7 висновку посмертної судово- психіатричної експертизи № 495 від 23.09.2016, складеного експертною комісією КУ « ОКПЛ» ЗОР, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, під час складання та підписання ним заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 21 червня 2014 року за реєстровим номером 292, за яким ОСОБА_6 все належне йому майно заповідав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, виявляв ознаки психічних розладів у вигляді легкого когнітивного розладу внаслідок органічного ураження головного мозку складного ґенезу ( судинного та токсичного), ускладненого адінамічним синдромом. Ступінь наявних психічних розладів була така, що істотно впливала ( обмежувала) на його здатність в повній мірі усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними під час складання заповіту ( т.2, а.с.37-49).

В суді , в процесі дослідження експертного висновку № 495 від 23.09.2016, представник позивача за зустрічним позовом заявила про те , що зазначений документ є неконкретним і не містить чітких й однозначних висновків щодо психічного стану заповідача ОСОБА_2 .С. Як на її думку, висновок про психічну патологію може бути тільки індивідуальним, оскільки повинні враховуватися особливості конкретної ситуації та конкретної особи. У висновку повинно бути докладно зазначено, що розвиток психіатричної симптоматики багатоваріантний і значення загальних закономірностей для індивідуального прогнозу обмежено, наявні психічні розлади мають прямий причинний зі»язок із захворюваннями, якими страждав померлий ОСОБА_6

На підставі викладеного, звернулася до суду з клопотанням про призначення у цій справі додаткової судової психіатричної ( посмертної) експертизи , проведення якої доручити експертам КУ « ОКПЛ» ЗОР.

З урахуванням думок всіх учасників процесу, кожного в окремості, які підтримали заявлене клопотання, ухвалою суду від 16 січня 2017 року у цій справі було призначено додаткову судову психіатричну ( посмертну) експертизу, на вирішення якої були поставлені наступні питання : 1. Чи мав ОСОБА_6 ознаки психічних розладів ? 2. Чи міг ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер 14 січня 2015 року вільно і свідомо приймати рішення про складання заповіту 21 червнчя 32014 і реалізувати його своїми діями, чи міг він повною мірою усвідомлювати фактичний зміст власних дій відносно складання заповіту і керувати ними на час складання заповіту 21 червня 2014 року ?

Проведення експертизи було доручено експертам Комунальної установи Обласна психіатрична лікарня. В розпорядження експертів були надані : матеріали цивільної справи № 2/331/393/2016 ( ЄУН 331/227/16-ц) ; медико- експертну справу відносно ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( у т.ч. акти огляду МСЕК № 137 від 23.05.2005 р., № 42 від 25.09.2012 р., № 745 від 25.09.2013 р.), заведену КУ « Обласний центр медико- соціальної експертизи» ЗОР ; медичні картки стаціонарного хворого №№ 7804, 378, 1377, 9175 госпітальне відділення дата госпіталізації відповідно з 19.11.2008 р. до 02.12.2008 р., з 21.01.2009 р. до 04.02.2009 р., з 26.02.2010 р. до 10.03.2010 р., з 15.12.2011 р. до 26.12.2011 р., заведені медико санітарною частиною АТ « Мотор Січ» ; медичну картку № 200735 ( 18) , заведену КЗ « ЗЦПМСД №1» ( т.2, а.с.79-84).

ОСОБА_7 висновку додаткової посмертної судово- психіатричної експертизи № 148 від 10.03.2017, складеного експертною комісією КУ « ОКПЛ» ЗОР, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, під час складання та підписання ним заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 21 червня 2014 року за реєстровим номером 292, за яким ОСОБА_6 все належне йому майно заповідав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, виявляв ознаки психічного розладу у вигляді легкого когнітивного розладу внаслідок органічного ураження головного мозку складного ґенезу ( судинного та токсичного), ускладненого адінамічним синдромом. Ступінь наявних психічних розладів був такий, що істотно впливав ( обмежував) на його здатність в повній мірі усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними під час складання заповіту ( т.2, а.с.86-99).

Допитана в суді ОСОБА_10- лікар судово психіатричний експерт 4-го класу, зі стажем експертної роботи 12 років, в суді пояснила, що під час формування відповідей експертною комісією на запитання суду, що містилися в ухвалах від 20.07.2016, 16.01.2017, ретельним чином були вивчені надані для проведення експертного дослідження матеріали цивільної справи № 2/331/29/2017 ( № 331/227/16-ц) та матеріли медичних документів відносно ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7

На підставі досліджених матеріалів комісія прийшла остаточного висновку, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, під час складання та підписання ним заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 21 червня 2014 року за реєстровим номером 292, за яким ОСОБА_6 все належне йому майно заповідав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, виявляв ознаки психічного розладу у вигляді легкого когнітивного розладу внаслідок органічного ураження головного мозку складного ґенезу ( судинного та токсичного), ускладненого адінамічним синдромом. Ступінь наявних психічних розладів був такий, що істотно впливав ( обмежував) на його здатність в повній мірі усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними під час складання заповіту

Цей висновок свідчить про те, що ОСОБА_2 страждав на ряд хронічних захворювань, приймав відповідні ліки, не міг самостійно пересуватися по квартирі, приймати їжу тощо, що свідчить про те, що у своєму фізичному безпорадному стані він був залежною від сторонньої допомоги та догляду людиною. Не зважаючи на те, що у ОСОБА_2 станом на червень 2014 року спостерігалися зниження здатності утримання уваги , зосередженості, пам»яті, під час складання та підписання заповіту 21.06.2014 р. ОСОБА_2 був адекватним; розумів, що відбувається ; конкретно вірно оцінював ситуацію. Тобто, він чітко розумів, що підписує документ про те, що в разі його смерті все належне йому майно успадкує його дружина ОСОБА_2 Проте, з оглядом на хвороби, якими він страждав на час складання та підписання заповіту, він не в повній мірі міг прогнозувати ту ситуацію, яка буде викликана в подальшому в результаті таких його дій. В процесі експертного дослідження не було виявлено суттєвих порушень психіки ОСОБА_2, які б дозволили зробити висновок про те, що на час складання та підписання заповіту він не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Третя особа приватний нотаріус ОСОБА_5, який посвідчував спірний заповіт, в суді пояснила, що при посвідченні заповіту вона особисто спілкувалася з померлим, залишити все своє майно дружині ОСОБА_2 було його виваженим рішенням. З ОСОБА_6 вона ( нотаріус) спілкувалася приблизно 15 хвилин. Це був чоловік похилого віку ; розмовляв він повільно, проте вона чітко розуміла його намір розпорядитися своїм майном. Він був адекватним, розумів, що робить. Будь-яких сумнівів з приводу його психічного стану, або підозр щодо розумності його дій при складанні та підпису заповіту, у неї ( нотаріуса) не виникало. Заповіт посвідчувала на квартирі у ОСОБА_6 на прохання його дружини ОСОБА_2, оскільки ОСОБА_6 мав можливість пересувати тільки в межах квартири на візку. При посвідченні заповіту ОСОБА_6 був у тверезому стані. Під текстом заповіту він самостійно зробив запис та поставив свій підпис.

Свідок ОСОБА_11 в суді пояснила, що з ОСОБА_6 та ОСОБА_2 у неї були дружні стосунки. Останній раз вона бачилася з ОСОБА_6 у грудні 2014 року, коли приїжджала до ОСОБА_6 у гості. На той час ОСОБА_6 пересувався по квартирі за допомогою візка. Проте, коли вона його бачила, він лежав. На той час вона спостерігала, що він приймав їжу самостійно ; коли вона з ним спілкувалася, він розумів про що йде мова, у повному обсязі усвідомлював значення своїх дій. Під час візиту вона спостерігала, що стосунки між ОСОБА_2 були дуже добрі. При цьому, у розмові ОСОБА_6 їй скаржився на синів, сказав, що своїх дітей він не виховал.

Обставини складання заповіту свідку невідомі.

На які хвороби хворів ОСОБА_6 та які ліки приймав свідку невідомо.

Свідок ОСОБА_12 в суді пояснив, що померлий ОСОБА_6 його рідний брат. З кінця 2013 р. по весну 2014 р. бачився з братом один раз на тиждень. Останній раз бачив брата у липні 2014 року.

На початку 2013 року ОСОБА_6 пересувався лише по квартирі, за межі квартири на вулицю вже не виходив. У нього були проблеми зі спиною.

Коли був у брата у гостях, він його не кормив, лише подавав на його прохання чай, який він пив самостійно, охопивши чашку двома руками, оскільки у нього дуже тремтіли руки.

У травні червні 2014 р. були випадки, коли брат його не впізнавав. Так, коли він приходив до брата, останній дуже уважно на нього дивився і питав « Ти хто?». В цей період часу ОСОБА_2 як правило знаходився у лежачому стані. У нього не було сил пересуватися по квартирі навіть на візку. Розмовляв брат мало, оскільки через сильні головні болі йому було важко це робити.

ОСОБА_2 скаржився свідку на головні болі, підвищений артеріальний тиск.

Коли брат вже не виходив з квартири, до нього приходили товариши, які приносили йому алкогольні напої. Алкоголь ОСОБА_2 вживав кожного дня. Після прийняття алкоголю поводив себе спокійно, та як правило спав.

Свідок ОСОБА_13 в суді пояснила, що померлий ОСОБА_6 був її сусідом. З 2013 року він з квартири не виходив.

Останній раз вона бачила ОСОБА_6 весною 2014 року, коли заходила в квартиру, де він мешкав. Він знаходився у лежачому стані. Вона з ним спілкувалася, і як на її погляд, у нього були ознаки «старческого слабоумия», оскільки він її не впізнавав. У нього дуже тремтіли руки, у зв»язку з чим приймати їжу самостійно він не міг. ОСОБА_6 потребував постійного стороннього нагляду. Весною 2014 року вона була в квартирі ОСОБА_6 3 рази. Їй відомо, що за ОСОБА_6 наглядав його брат. Саме брат ОСОБА_6 відчиняв їй двері та проводив до квартири, де вона і намагалася поспілкуватися з ОСОБА_14.

Після смерті дружини, починаючи з 2005 року ОСОБА_6 зловживав спиртними напоями. Останні 5 років життя він також вживав спиртні напої, які йому у квартиру приносив чоловік на ім »я Микола та сусідка.

Свідок ОСОБА_15 в суді пояснила, що померлий ОСОБА_6 був її сусідом. Зустрічалася з ним вона лише на вулиці біля під»зду будинку. В квартирі у ОСОБА_6 ніколи не була.

Останній раз бачила ОСОБА_6 на вулиці восени 2013 року у нетверезому стані. До цього бачила його неодноразово у стані алкогольного сп»яніння.

На які хвороби страждав ОСОБА_6 свідку невідомо.

Свідок ОСОБА_16 в суді пояснив, що померлий ОСОБА_6 був його сусідом. Останній раз він бачив ОСОБА_6 у січні 2014 року. Коли він ( свідок) повертався додому, він звернув увагу, що двері квартири ОСОБА_6 були відчинені. ОСОБА_14 покликав його і попросив купити йому в аптеці спирту та мінеральної води. Він його прохання виконав.

В квартирі у ОСОБА_6 свідок ніколи не був. До вищезазначеного випадку у січні 2014 р. та після нього, свідок з ОСОБА_6 не спілкувався.

Йому відомо про те, що у період часу 2011-2012 р.р. ОСОБА_6 у себе вдома часто вживав спиртні напої з дівчиною на ім »я Тетяна та її хлопцем.

Зі слів ОСОБА_4 йому відомо, що його батько був неадекватним, погрожував йому.

Аналізуючи показання свідків в частині обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору, у сукупності з показаннями третьої особи приватного нотаріуса ОСОБА_5, судового експерта ОСОБА_10, які узгоджуються з письмовими доказами по справі, а саме висновками судових психіатричних експертиз № 495 від 23.09.2016, № 148 від 10.03.2017, даними, що містяться в досліджених медичних документах , а саме : медико- експертній справі відносно ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( у т.ч. акти огляду МСЕК № 137 від 23.05.2005 р., № 42 від 25.09.2012 р., № 745 від 25.09.2013 р.), заведеної КУ « Обласний центр медико- соціальної експертизи» ЗОР , медичних картках стаціонарного хворого №№ 7804, 378, 1377, 9175 госпітальне відділення дата госпіталізації відповідно з 19.11.2008 р. до 02.12.2008 р., з 21.01.2009 р. до 04.02.2009 р., з 26.02.2010 р. до 10.03.2010 р., з 15.12.2011 р. до 26.12.2011 р., заведених медико санітарною частиною АТ « Мотор Січ» ; медичній картці № 200735 ( 18) , заведеній КЗ « ЗЦПМСД №1» ( т.2, а.с.79-84), суд дійшов висновку , що заповідач ОСОБА_6 за життя свідомо, добровільно, на власний розсуд і належним чином реалізував свою волу і право на розпорядження власним майном шляхом його заповідання дружині ОСОБА_2

Доведеним в суді є і той факт, що ОСОБА_2 власноручно підписав заповіт, що, в свою чергу, спростовує твердження позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4 про те, що заповіт підписаний не його батьком, а іншою особою.

Крім того, сторона позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4 під час розгляду справи мала намір в подальшому заявити клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, проте своїм правом не скористалася, чим фактично усунула сумніви у дійсності заповіту з вищезазначеної підстави.

Отже, в суді встановлена дійсність заповіту, складеного та підписаного ОСОБА_6 21.06.2014 р., посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5

Надалі, як зазначалось вище, постановою державного нотаріуса Четвертої запорізької державної нотаріальної контори ОСОБА_8 від 25 листопада 2015 р. ОСОБА_2 відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлого 14.01.2015 чоловіка ОСОБА_6, на спадкове майно, що складається з ? частини квартири № 821 , що знаходиться у будинку № 1621 по вулиці Горького в м. Запоріжжі через ненадання правовстановлюючого документу на спадкове майно.

ОСОБА_7 ч.1 ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов»язквів ( спадщини) від фізичної особи, яка померла ( спадкодавця) до інших осіб ( спадкоємців).

Відповідно до ч.1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Право власності в Україні повинно спиратися на певний титул ( правовстановлюючий документ) для того, щоб бути доведеним перед іншими особами.

Неможливість отримання свідоцтва про право на спадщину позбавляє позивача можливості здійснювати права власника та порушує ч.1 ст. 317 ЦК України, ч.ч.1, 2 ст. 319 ЦК України.

В суді встановлено, що правовстановлюючі документи на квартиру АДРЕСА_5 знаходяться у володінні відповідача за первісним позовом ОСОБА_4, який через вкрай неприязні стосунки з ОСОБА_2 не надає останній документи, необхідні для отримання свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до ч.5 ст. 11 ЦК України, однією з умов виникнення прав та обов»язків учасників цивільних правовідносин є рішення суду.

З вимог ст. 16 ЦК України вбачається, що захист цивільних прав шляхом визнання права власності належить суду. Одним із способів захисту цивільних прав, згідно ч.2 ст. 16 ЦК України, є визнання права.

Таким чином, обраний позивачкою за первісним позовом спосіб захисту її прав передбачений закону і відповідає йому.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача за первісним позовом ОСОБА_2 є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 сплачений нею при зверненні до суду з позовом судовий збір в розмірі 1722, 10 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 88 ЦПК України, ст. ст. 392, 1220, 1221, 1233 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 ОСОБА_10 задовольнити .

Визнати за ОСОБА_2 Вячеславною, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1, яка зареєстрована та проживає за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_8, право власності на ? частину квартири АДРЕСА_6 в порядку спадкування за заповітом після смерті чоловіка ОСОБА_6, який помер 14 січня 2015 року.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 ОСОБА_10, треті особи : приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5»я Дмитріївна, ОСОБА_3, Четверта Запорізька державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 ОСОБА_3 сплачений нею при зверненні до суду з позовом судовий збір в розмірі 1722, 10 грн. ( одна тисяча сімсот двадцять дві гривні 10 копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а учасниками процесу, які не були присутніми в судовому засіданні в той же строк з дня отримання копії рішення.

Суддя Н.Г.Скользнєва

30.10.2017