Постанова № 70027780, 27.10.2017, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №805/1076/17-а

Провадження №2-а/265/130/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2017 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Костромітіної О.О., при секретарі Куксенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про скасування постанови про накладання штрафу, вимог, зобов'язання вчинити певні дії та визнання дій неправомірними, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, -

В С Т А Н О В И В:

03 лютого 2017 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області звернулося до суду із адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про скасування постанови про накладення штрафу у розмірі 5100 гривень та вимоги про зобов'язання виконати рішення суду, про зобов'язання закінчення виконавчого провадження.

19 травня 2017 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області звернулося до суду із адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції в Донецькій області про визнання дій неправомірними та скасування постанови від 24 квітня 2017 року відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Донецькій області ВП № 53822694 про відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 01 вересня 2017 року справи за вищевказаними адміністративними позовами були об'єднані.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області з 20 червня 1990 року перебуває і отримує пенсію по інвалідності 1 групи ОСОБА_2. Постанову Вищого адміністративного суду України від 10 січня 2014 року № 2-а/78/11/0538 про проведення перерахунку та виплати пенсії відповідно до ст. 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Головне управління отримало 12 березня 2015 року та виконало в межах своєї компетенції, повноважень та покладених судом зобов'язань. Головним управлінням 16 березня 2015 року проведено перерахунок пенсії за рішенням суду ОСОБА_2 як інваліду 1 групи у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком з 1.11.2010 року та нарахована доплата за рішенням суду у розмірі 14679,03 гривень, яка обліковується в електронній пенсійній справі. Вказане рішення суду головним управлінням виконано одразу після отримання, тобто до отримання постанови про відкриття виконавчого провадження. Постанову про відкриття виконавчого провадження від 04 серпня 2016 року головним управлінням отримано 30 серпня 2016 року. Вказаною постановою зобов'язано головне управління виконати вищевказане рішення суду. Невиконання судового рішення в частині виплати нарахованих грошових коштів за відсутності відповідного фінансування не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Листом від 30 серпня 2016 року головним управлінням було повідомлено відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Донецькій області про фактичне виконання в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом по виконавчому провадженню ВП № 51532129 з наданням доказів (розрахунку про проведений перерахунок пенсії ОСОБА_2). 10 січня 2017 року відділом до Головного управління було направлено вимогу, в якій вимагалося виконати рішення суду в повному обсязі в 10-денний термін з дня отримання вимоги. Листом від 13 січня 2017 року головним управлінням було повідомлено Відділ про фактичне виконання в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом по виконавчому провадженню ВП № 51532129 з наданням доказів (розрахунку на доплату пенсії та витягу з електронної пенсійної справи. Проте відділом виконавче провадження завершено не було. Крім того, 18 січня 2017 року Відділом винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5100 гривень за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк вищезазначеного рішення суду. Одночасно 18 січня 2017 року відділом винесено вимогу про виконання зазначеного рішення суду в повному обсязі. Окрім того, 24 квітня 2017 року відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 53822694 щодо стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області штрафу у розмірі 5100 гривень, винесену при виконанні постанови № 51532129. На підставі викладеного, вважаючи дії відповідача неправомірними, позивач звернувся до суду із зазначеними адміністративними позовами.

17 травня 2017 року на адресу суду надійшли заперечення на адміністративний позов відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, в яких зазначено наступне. На примусовому виконанні Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Донецькій області перебуває виконавчий лист № 2а-78/11, виданий 25.11.2015 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя про зобов'язання Головного управління ПФУ в Донецькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2, як інваліду війни 1 групи відповідно до ст.22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, те деяких інших осіб» у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком з 01 листопада 2010 року (ВП 51532129). 04 серпня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 01 вересня 2016 року до відділу надійшов лист ГУ ПФУ у Донецькій області, яким повідомлено про проведення перерахунку пенсії ОСОБА_2 з 01 листопада 2010 року по 23 липня 2011 року, але в резолютивній частині виконавчого документу не визначено кінцеву дату здійснення перерахунку. 01 вересня 2016 року було зупинене виконавче провадження у зв'язку із зверненням до Вищого адміністративного суду за роз'ясненням резолютивної частини виконавчого документу, а 20 жовтня 2016 року - поновлено. 01 вересня 2016 року до відділу надійшов лист ГУ ПФУ в Донецькій області, яким боржник повідомив про здійснення перерахунку ОСОБА_2 та неможливість виплатити нараховані кошти через відсутність бюджетних асигнувань. Отже, рішення позивачем виконано частково. 10 січня 2017 року державним виконавцем скеровано вимогу до ГУ ПФУ у Донецькій області щодо виконання рішення суду в повному обсязі в 10-денний строк з дати отримання вимоги. Листом від 13 січня 2017 року ГУ ПФУ у Донецькій області повідомлено про неможливість виконати рішення суду в повному обсязі в частині виплати нарахованих за рішенням суду коштів у зв'язку з ненадходженням додаткових коштів в обсягах, що можуть забезпечити фінансування донарахованих за рішеннями судів сум; для проведення виплат пенсіонерам даної категорії в розмірах, визначених рішеннями суду, коштів в державному бюджеті не передбачено. Діючи відповідно до ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», враховуючи, що станом на 18.01.2017 року рішення суду не виконане, державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника ВП № 51532129 у розмірі 5100 гривень та скеровано боржнику вимогу щодо виконання рішення суду, якою його попереджено про накладення штрафу у подвійному розмірі та кримінальну відповідальність у разі повторного невиконання рішення суду, і повторно надано 10-денний строк на виконання рішення суду. 04 квітня 2017 року до відділу надійшов лист боржника від 31 березня 2017 року, яким повідомлено про виконання рішення у повному обсязі, у тому числі проведення виплат за рішенням суду ОСОБА_2 у розмірі 14679,03 гривень. На підставі викладеного, тривале невиконання рішення суду боржником є необґрунтованим та безпідставним, тому накладення штрафу на боржника за невиконання рішення суду та законних вимог державного виконавця щодо невиконання рішення суду є правомірним.

У судовому засіданні представник Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області Яресько К.В. підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник відповідача відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Косарева І.В., яка діє на підставі довіреності, у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав. викладених в раніше наданих запереченнях.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що Постановою Вищого адміністративного суду України від 10 січня 2014 року зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст. 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ОСОБА_2 (а.с. 14-15).

04 серпня 2016 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (а.с. 16-17).

Листом від 30 серпня 2016 року ГУ ПФУ у Донецькій області повідомлено відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції про проведення перерахунку пенсії ОСОБА_2 з 01 листопада 2010 року по 23 липня 2011 року, та зазначено, що виплату пенсії, яка нарахована ОСОБА_2 на виконання рішення суду у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком, буде проведено за умови виділення необхідних асигнувань за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (а.с. 18-19).

10 січня 2017 року державним виконавцем скеровано вимогу до ГУ ПФУ у Донецькій області щодо виконання рішення суду в повному обсязі в 10-денний строк з дати отримання вимоги (а.с. 20).

Листом від 19 січня 2017 року ГУ ПФУ у Донецькій області на вимогу державного виконавця повідомлено відповідача про неможливість провести виплати нарахованих за рішенням суду коштів у зв'язку з ненадходженням додаткових коштів в обсягах, що можуть забезпечити фінансування донарахованих за рішеннями судів сум (а.с. 21). В доповнення до даного листа направлено супровідна відомість на зарахування пенсій за період з 01.03.2015 року по 31.03.2015 року, опис на зарахування пенсій на поточні (карткові) рахунки одержувачів, список № 1 на зарахування пенсій на поточні (карткові) рахунки одержувачів (а.с. 22, 23).

18 січня 2017 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у розмірі 5100 гривень (а.с. 24-25) та скеровано боржнику вимогу щодо виконання рішення суду, якою його попереджене про накладення штрафу у подвійному розмірі та кримінальну відповідальність у разі повторного невиконання рішення суду і повторно надано 10-денний строк на виконання рішення суду (а.с. 26-27).

Листом від 31 березня 2017 року ГУ ПФУ в Донецькій області повідомило відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції про виконання рішення у повному обсязі, у тому числі проведення виплат за рішенням суду ОСОБА_2 у розмірі 14679,03 гривень, та додано докази на підтвердження цього (а.с. 131, 132-134).

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції від 19 квітня 2017 року закінчено виконавче провадження № 51532129 у зв'язку з повним фактичним виконанням рішення суду (а.с. 135).

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності прийняття виконавчою службою постанови про накладення штрафу від 18 січня 2017 року у виконавчому провадженні №51532129, вимог відділу про зобов'язання виконання рішення суду від 10 січня 2017 року та 18 січня 2017 року та постанови про відкриття виконавчого провадження від 24 квітня 2017 року, що регулюється нормами Конституції України, Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02 червня 2016 року № 1403-VIII (далі - Закон № 1403-VIII) та іншими нормативно-правовими актами стосовно спірних правовідносин.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначав Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606).

02 червня 2016 року Верховною Радою України прийнятий Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII, який в силу положень пункту 1 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону набрав чинності 05 жовтня 2016 року.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1403-VIII Закон № 606 визнаний таким, що втратив чинність з дня набрання чинності Законом № 1404-VIII (05 жовтня 2016 року), крім статті 4, яка втрачає чинність через три місяці з дня набрання чинності цим Законом.

За приписами пункту 7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

У зв'язку з наведеним, суд не приймає до уваги посилання позивача на невірне застосування Головним територіальним управлінням юстиції у Донецькій області при винесенні спірної постанови про накладення штрафу від 18 січня 2017 року, Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року.

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як встановлено судом виконавче провадження, в межах якого державним виконавцем було прийнято спірну постанову про накладення штрафу, було відкрито на виконання судового рішення, яким боржника (позивача у даній справі) було зобов'язано вчинити певні дії.

Статтею 63 Закону № 1404 - VIII передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 75 Закону № 1404 у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Фактичною підставою винесення оскаржуваної постанови від 18 січня 2017 року ВП № 51532129 про накладення на позивача штрафу стало не проведення останнім виплат стягувачу згідно з перерахунком у виконавчому провадженні ВП № 51532129.

Згідно з пунктом 1.1 розділу I Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого постановою правління ПФУ від 30 квітня 2002 року № 8-2 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 року за № 442/6730; було чинним на час виникнення спірних відносин; далі - Положення), управління ПФУ у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах (далі - Управління) є органами ПФУ, підпорядкованими відповідно головним управлінням ПФУ в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів ПФУ.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2.1 та підпункту 2 пункту 2.2 розділу II Положення основним завданням Управління, крім іншого, є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів ПФУ та інших джерел, визначених законодавством. Управління відповідно до покладених на нього завдань планує доходи та видатки коштів ПФУ в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету ПФУ.

Згідно статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до статті 119 Бюджетного кодексу України нецільове використання бюджетних коштів, тобто витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим законом про державний бюджет, має наслідком, крім зменшення асигнувань на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням, також і притягнення відповідних посадових осіб до дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності у порядку, визначеному законами України.

Враховуючи наведене, позивач будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету має здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення та в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Тобто, невиконання судового рішення управлінням ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 30 березня 2016 року, від 22 листопада 2016 року, (справи № № 21-5118а15, 21-318а16 відповідно).

На підставі встановлених по справі обставин та зазначених норм права, суд вважає, що невиконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області через відсутність відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися підставою для накладення штрафу. Тобто в даному випадку, приймаючи оскаржувану постанову, суб'єкт владних повноважень діяв передчасно без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття постанови про накладення штрафу від 18.01.2017 року по ВП № 51532129.

За наведених обставин адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в частині скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про накладання штрафу від 18.01.2017 року по ВП № 51532129 у розмірі 5100 гривень, підлягає задоволенню шляхом скасування зазначеної постанови.

Разом з тим, позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в частині скасування вимог від 10.01.2017 № 291/3-16П по ВП №51532129, від 18.01.3017 № 58 по ВП №51532129 про зобов'язання виконання рішення суду, не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законодавством не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Постановою пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" (п.6) розтлумачено, що до юрисдикції адміністративних судів належать справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Оскільки вимоги державного виконавця про зобов'язання виконання рішення суду не є постановою, під час примусового виконання якої можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС в сенсі ст. 181 КАС України, то суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині скасування вимог є юридично неспроможними та такими, що не підлягають задоволенню.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги в частині скасування вимог від 10.01.2017 № 291/3-16П по ВП №51532129, від 18.01.3017 № 58 по ВП №51532129 про зобов'язання виконання рішення суду, задоволенню не підлягають.

Суд також вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача винести постанову про закінчення ВП № 51532129 у зв'язку з повним виконанням рішення суду, оскільки вказані дії є компетенцією державного виконавця. Окрім того, постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції від 19 квітня 2017 року закінчено виконавче провадження № 51532129 у зв'язку з повним фактичним виконанням рішення суду. Отже, вказані позовні вимоги на момент розгляду справи є неактуальними.

Щодо позовних вимог про визнання дій неправомірними та скасування постанови від 24.04.2017 ВП № 53822694 про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення штрафу у розмірі 5100 гривень, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу є виконавчими документами.

Таким чином, відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом - постановою державного виконавця про накладення штрафу, не суперечить вимогам чинного законодавства. Тобто у суду відсутні підстави вважати, що відповідач, приймаючи зазначену постанову діяв всупереч вимогам Закону № 1404-VIII.

При цьому суд звертає увагу, що скасування постанови про накладення штрафу є наслідком закінчення виконавчого провадження з її виконання на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VIII, що входить до компетенції державного виконавця, внаслідок чого суд відмовляє у задоволенні цієї частини позовних вимог позивача.

Враховуючи вищевикладене, адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області підлягає задоволенню в частині скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Косаревої І.В. про накладання штрафу від 18.01.2017 року по ВП № 51532129 у розмірі 5100 гривень, а в іншій частині задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160 - 163,181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про скасування постанови про накладання штрафу від 18.01.2017 року по ВП № 51532129 у розмірі 5100 гривень, про скасування вимог від 10.01.2017 № 291/3-16П по ВП №51532129, від 18.01.3017 № 58 по ВП №51532129, про зобов'язання винести постанову про закінчення ВП № 51532129 у зв'язку з повним виконанням рішення суду, про визнання дій неправомірними та скасування постанови від 24.04.2017 ВП № 53822694 про відкриття виконавчого провадження, задовольнити частково.

Постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Косаревої І.В. про накладання штрафу від 18.01.2017 року по ВП № 51532129 у розмірі 5100 гривень скасувати.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Костромітіна О.О.