Ухвала суду № 70027143, 06.11.2017, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

06.11.2017 227/2118/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2017 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого - судді Здоровиці О.В.

при секретарі Сисенко Ю.В.,

за участю

прокурора Левковського К.І.

представника відповідача ОСОБА_1

п/третьої особи ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м.Добропілля цивільну справу за позовом керівника Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області - ОСОБА_3, який діє в інтересах держави до Шахівської сільської ради Добропільського району Донецької області, ОСОБА_4 про визнання незаконним рішення сільської ради, зобов»язання вчинити дії, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області звернувся до суду з позовом в інтересах держави до Шахівської сільської ради Добропільського району Донецької області (Відповідач 1), ОСОБА_4 (Відповідач 2), в якому просив визнати незаконним рішення Октябрьської сільської ради від 27.09.2016 року № VII-13/6 яким ОСОБА_4 була надана у користування земельна ділянка для ведення підсобного господарства площею 0,20 га з земель населеного пункту с.Вільне Добропільського району Донецької області вул.Крупської, 5. Також позивач просив зобов»язати Відповідача 2 повернути незаконно надану їй вищевказану земельну ділянку.

Обгрунтовуючи позовні вимоги прокурором зазначено, що 06.09.2016 року Відповідач 2 звернувся до Октябрської сільської ради Добропільського району Донецької області, яка рішенням ради від 21.10.2016 року № VII-14/7 перейменована на Шахівську сільську раду Добропільського району Донецької області, із заявою про надання земельної ділянки площею 0,20 га для ведення особистого підсобного господарства із земель населеного пункту с.Вільне Добропільського району Донецької області. Рішенням Октябрьської сільської ради від 27.09.2016 року № VII-13/6 яким ОСОБА_4 була надана у користування земельна ділянка для ведення підсобного господарства площею 0,20 га з земель населеного пункту с.Вільне Добропільського району Донецької області вул.Крупської, 5. Але, прийняте рішення є незаконним, так як рішенням сільської ради проект землеустрою не затверджувався. Крім того, всупереч вимог ст.22 ЗК України, радою було передано земельну ділянку громадянину з метою, яка не передбачена діючим законодавством для передачі її громадянам. Позивач зазначає, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування для ведення підсобного сільського господарства лише несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян. Крім того, позивач зазначає, що в порушенням вимог ст.ст.122, 123 ЗК України, Пала гуті В.С. земельна ділянка була передана в користування без розроблення документації із землеустрою. Окрім того, при розгляді на пленарному засіданні сільради питання щодо надання земельної ділянки для ведення підсобного господарства ОСОБА_4, воно попередньо не розглядалось на засіданні постійної комісії з питань регулювання земельних відносин та охорони навколишнього середовища Шахівської сільради, що є порушенням вимог ст.47 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», оскільки відсутні висновки і рекомендації постійної комісії з цього питання. На підставі викладеного позивач просив визнати незаконним вказане рішення сільради та зобов»язати Відповідача 2 повернути земельну ділянку.

В судовому засіданні прокурор Левковський К.І. звернувся до суду з заявою про відмову від позовних вимог, у звязку з їх добровільним задоволенням відповідачем, посилаючись на те, що після пред»явлення вказаного позову до суду, Шахівською сільрадою було скасовано рішення Октябрської сільської ради від 27.09.2016 року № VII-13/6 яким ОСОБА_4 була надана у користування земельна ділянка для ведення підсобного господарства площею 0,20 га з земель населеного пункту с.Вільне Добропільського району Донецької області вул.Крупської, 5, що підтверджується рішенням Шахівської сільради від 28.07.2017 року № VII-22/58. Крім того Відповідач 2 повернув надану йому, за незаконним рішенням сільради, земельну ділянку, що підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки від 31.07.2017 року.

Представник Відповідача-1 ОСОБА_1 не заперечував проти закриття цивільної справи з підстав, які було зазначено прокурором і підтвердив, що рішенням Шахівської сільради від 28.07.2017 року № VII-22/58 було скасовано рішення Октябрської сільської ради від 27.09.2016 року № VII-13/6 яким ОСОБА_4 була надана у користування земельна ділянка для ведення підсобного господарства площею 0,20 га з земель населеного пункту с.Вільне Добропільського району Донецької області вул.Крупської, 5. Після ознайомлення з вказаним рішенням ОСОБА_4, остання добровільно повернула сільраді земельну ділянку, про що свідчить акт прийома-передачі земельної ділянки від 31.07.2017 року. Також представник Відповідача -1 в судовому засіданні підтвердив, що рішення, яким ОСОБА_4 була передана земельна ділянка, було прийнято сільрадою з порушенням діючого земельного законодавства.

Відповідач-2 ОСОБА_4 в судове засідання не з»явилась, причини не явки останньої до суду не відомі. Про час і місце розгляду справи належним чином відповідач-2 був повідомлений.

Суд, враховуючи думку учасників процесу, вважав можливим розглядати справу без участі ОСОБА_4.

Представник третьої особи ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав позовну заяву прокурора і не заперечував проти клопотання позивача про відмову від позову та закриття цивільного провадження, у зв»язку з добровільним вирішенням спору.

Вирішуючи питання про закриття провадження у зв»язку з відмовою позивача від позову суд виходить з такого.

Судом встановлено, що рішенням Октябрьської сільської ради від 27.09.2016 року № VII-13/6 яким ОСОБА_4 була надана у користування земельна ділянка для ведення підсобного господарства площею 0,20 га з земель населеного пункту с.Вільне Добропільського району Донецької області вул.Крупської, 5.

Відповідно до вимог ст.22 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування для ведення підсобного сільського господарства лише несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян.

Рішенням Шахівської сільради від 28.07.2017 року № VII-22/58 було скасовано рішення Октябрської сільської ради від 27.09.2016 року № VII-13/6 яким ОСОБА_4 була надана у користування земельна ділянка для ведення підсобного господарства площею 0,20 га з земель населеного пункту с.Вільне Добропільського району Донецької області вул.Крупської, 5.

З акту прийома-передачі земельної ділянки від 31.07.2017 року вбачається, що у зв»язку з скасуванням рішення Октябрьської сільської ради від 27.09.2016 року № VII-13/6, ОСОБА_4 передала Шахівській сільраді замельну ділянку площею 0,20 га з земель населеного пункту с.Вільне Добропільського району Донецької області вул.Крупської, 5.

Відповідно до ст. 31 ЦПК крім прав, визначених у ст. 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи змінити підставу чи предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову.

Зазначена норма в поєднанні з нормою ст. 11 ЦПК передбачає право позивача на власний розсуд розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору, у зв'язку з чим виключно позивачу належить право вибору своїх процесуальних дій: змінити підставу чи предмет позову або відмовитися від позовних вимог у цілому чи від їх частини.

Відповідно до ст..174 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем викладено в адресованих суду письмових заявах, ці заяви приєднуються до справи.

Відмова позивача від позову - це одностороннє вільне волевиявлення позивача, спрямоване на відмову від судового захисту своєї вимоги і на закриття порушеного позивачем процесу.

Відповідно до ч.3 ст.174 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Частиною 4 ст.174 ЦПК України передбачено, що суд не приймає відмову позивача від позову у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

В судовому засіданні судом, відповідно до ч.3 ст.206 ЦПК України, було роз»яснено сторонам наслідки відмови від позову.

Крім того судом встановлено, що представник позивача, за довіреністю від 22.09.2017 року, має право відмовлятися від позову. Згідно вказаної довіреності представнику ОСОБА_5 делеговані права, передбачені ст.ст.27,31,35, 38 ЦПК України.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, суд вважає, що відмова від позову не порушує прав і інтересів інших осіб, держави. Представник позивача в судовому засіданні відмовився від позову у зв»язку з добровільним вирішенням спору та просив закрити провадження. При цьому представник позивача просив стягнути з відповідачів, солідарно, понесені судові витрати у розмірі 3200,00 грн.

Враховуючи наведене суд вважає, що провадження підлягає закриттю на підставі п.3 ч.1 ст.205 ЦПК України.

Що стосується розподілу судових витрат, то при вирішенні вказаного питання суд виходить з такого.

Згідно до вимог ч. 1ст. 89 ЦПК України, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення всіх понесених ним у справі витрат з відповідача.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» визнання позову чи добровільне задоволення вимог відповідачем після предявлення позову не звільняє його від відшкодування понесених позивачем витрат при ухваленні рішення або при закритті провадження у справі у звязку з відмовою позивача від позову з мотивів задоволення вимог відповідачем.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні з вказаним позовом до суду прокурором був сплачений судовий збір в розмірі 3200,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 342000 від 29.06.2017 року (а.с.1). Тобто, позивач виходив з того, що він заявив дві самостійні позовні вимоги немайнового характеру (1600,00 грн. х 2).

З позовом до суду прокурор звернувся 06.07.2017 року, про що свідчить штамп Добропільського міськрайонного суду на позовній заяві (а.с.2).

Спірне рішення Октябрської сільської ради від 27.09.2016 року № VII-13/6, яким ОСОБА_4 була надана у користування земельна ділянка для ведення підсобного господарства, Відповідачем 1 було самостійно скасовано рішенням Шахівської сільради від 28.07.2017 року № VII-22/58 (а.с.37).

Спірну земельну ділянку Відповідач 2 передав Шахівській сільраді 31.07.2017 року, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від 31.07.2017 року, тобто після пред»явлення позову до суду.

Вказане свідчить про наявність підстав для стягнення на користь прокуратури Донецької області понесених судових витрат.

Але, при вирішенні питання який же розмір понесених судових витрат підлягає стягненню і з кого саме з відповідачів, суд виходить з такого.

Вимога про визнання незаконним рішення суб»єкта владних повноважень є передумовою длязастосування інших способів захисту порушеного права (скасувати абовизнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобовязати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися відїх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності, а отже суд вважає, що в даному випадку вимоги позивача про визнання рішення сільради незаконним та зобов»язання Відповідача 2 вчинити певні дії не є двома самостійними вимогами немайнового характеру, а єоднією вимогою, бо зобов»язання Відповідача 2 повернути земельну ділянку є похідною немайновою вимогою від вимоги про визнання незаконним рішення суб»єкта владних повноважень.

На підставі викладеного, суд вважає, що позивач при зверненні до суду з вказаними вимогами повинен був сплатити судовий збір в розмірі 1600,00 грн., як за вимогу немайнового характеру, що передбачено підпунктом 2 пункту 1частини другоїстатті 4 ЗУ «Про судовий збір» (для юридичних осіб).

Тобто, таким чином вбачається, що сума судового збору в розмірі 1600,00 грн. (3200,00 -1600,00) є зайво сплаченою позивачем при зверненні до суду.

Враховуючи наведене, суд вважає, що на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1600,00 грн., які повинен нести Відповідач 1 Шахівська сільська рада, яка видала незаконне рішення, на підставі якого Відповідачу 2 була передана земельна ділянка у користування.

Що стосується переплаченого позивачем судового збору в розмірі 1600,00 грн., то вказана сума підлягає поверненню позивачу.

При цьому суд вважає необхідним роз»яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 1 ст.7 ЗУ «Про судовий збір», в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Тобто, для повернення зайво сплаченої суми судового збору в розмірі 1600,00 грн. позивач повинен звернутися до суду з відповідним клопотанням.

Керуючись ст..ст.205, 209-210, 89 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Цивільну справу за позовом керівника Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області - ОСОБА_3, який діє в інтересах держави до Шахівської сільської ради Добропільського району Донецької області, ОСОБА_4 про визнання незаконним рішення сільської ради, зобов»язання вчинити дії, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області закрити.

Стягнути з Шахівської сільської ради Добропільського району Донецької області (ідентифікаційний код юридичної особи 04343197, юридична адреса: 85050, Донецька обл., Добропільський район, село Шахове, вулиця М.Ф. Чернявського, будинок 14) понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1600,00 грн (одна тисяча шістсот гривень 00 коп.).

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Вступна та резолютивна частини ухвали проголошенні 02 листопада 2017 року. З повним текстом ухвали сторони можуть бути ознайомлені 06 листопада 2017 року.

Надруковано в одному примірнику в нарадчій кімнаті.

Суддя О.В.Здоровиця

02.11.2017