Рішення № 70027118, 24.10.2017, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

24.10.2017 227/1866/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2017 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Здоровиці О.В.,

при секретарі Сисенко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Добропілля заочно цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача суми боргу за кредитним договором № б/н від 14.07.2010 року. Обґрунтовуючи вимоги позивач в своїй позовній заяві вказував на те, що відповідно до вищевказаного договору, відповідач отримав кредит у розмірі 12000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідачем не виконуються умови договору, у звязку з чим, станом на 30.04.2017 року існує заборгованість у розмірі 59717,64 грн. Позивач просить задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідача понесені ним судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1600,00 грн.

Від представника позивача надійшла заява, в якій він просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі і просив їх задовольнити. Із заяви вбачається, що представник позивача не заперечував проти винесення заочного рішення по справі.

Суд вважав за можливе розглянути справу у відсутності представника позивача, що відповідає вимогамст. 169 ЦПК України.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи належним чином був повідомлений, про що свідчить поштове рекомендоване повідомлення в матеріалах справи, будь - яких заяв від останнього не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У звязку з викладеним, враховуючи заяву представника позивача, який не заперечував проти розгляду справи у відсутність відповідача, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача по матеріалам, які є в наявності в справі і постановити заочне рішення, направивши за місцем мешкання відповідача копію рішення суду для відома.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Між сторонами склалися кредитні правовідносини.

Визначення поняття зобов'язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України. Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України). Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк. При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як "строк дії договору", так і "строк (термін) виконання зобов'язання" (ст. ст. 530, 631 ЦК України). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Як вбачається із заяви від 14.07.2010 року, відповідач подав анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку (а.с.6).

З вказаної анкети-заяви також вбачається, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, з якими він був ознайомлений і згоден, складають між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Таким чином, між позивачем та відповідачем укладено договір приєднання, який у відповідності до вимог ст. 634 ч. 1 ЦК України є договором, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як вбачається з анкети-заяви та довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна 30 днів льотного періоду» (а.с.6-7), ОСОБА_1 було оформлено кредитну картку «Універсальна 30 днів льотного періоду» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,0% на рік.

З довідки про видані кредитні карти за договором укладеним з ОСОБА_1 вбачається, що за вказаним договором 15.07.2010 року було видано кредитну картку №4149437412593905 зі строком дії карти до 05/14 (а.с.66).

З довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти клієнта ОСОБА_1 картрахунку №4149437412593905, яка мається в матеріалах справи, вбачається, що банком змінювався кредитний ліміт наступним чином: 15.07.2010 р. 0,00 грн., 16.07.2010 р. 1000,00 грн.; 24.11.2010 р. 1200,00 грн.; 15.04.2011 р. 5000 грн., 24.06.2011 р. 6000,00 грн., 24.12.2012 р. 9000,00 грн., 23.03.2013 р. 12000,00 грн., 14.05.2014 р. 5500,00 грн. (а.с.67).

Згідно повідомлень від Банка клієнту ОСОБА_1 про зміну умов кредитування від 15.12.2012р., 15.08.2014р., 15.03.2015р. (а.с.68-70) та копій внутрішніх приказів банку щодо зміни відсотків за користування кредитом СП-2014-6915682 від 18.08.2014р та СП-2015-65552838 від 18.02.2015р. (а.с.71-75) вбачається, що ставка за використання кредиту за картою «Універсальна» з 01.01.2013 року становить 2,5% на місяць, з 01.09.2014 року становить 2,9% на місяць, з 01.04.2015 року становить 3,6% на місяць.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Судом встановлено, що свої обов'язки за кредитним зобов'язанням відповідач в повній мірі не виконав та кошти не повертав, у наслідок чого перед позивачем утворилась заборгованість.

Згідно п. 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Станом на 30.04.2017 року заборгованість за кредитом у відповідача становить 59717,64 грн., що складається із наступних сум:

5498,01 грн. - заборгованість за кредитом; 47599,74 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3300,00 грн. заборгованість за комісією; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 2819,89 грн. - штраф (процентна складова).

Вказана заборгованість підтверджується наданим позивачем розрахунком (а.с.4-5).

Відповідно до п. 2.1.1.12.11 «Правил користування платіжною карткою», банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у встановленої Банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим Договором.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, при цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогами ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних або юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Проаналізувавши зібрані та дослідженні по справі докази, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

В позовній заяві та в розрахунку заборгованості за кредитом позивачем зазначено (а.с.4,5), що станом на 30.04.2017 року у відповідача існує заборгованість за комісією в розмірі 3300,00 грн.

При цьому, з доданих до позовної заяви документів вбачається, що позивачем не надано доказів на підтвердження підстав нарахування комісії.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки ні з Заяви, ні з Умов та Правил надання банківських послуг, а ні зі змісту позовної заяви не вбачається підстав щодо нарахування вказаної комісії, суд, керуючись ч.4 ст.10 ЦПК України, своєю ухвалою від 20.09.2017 року розяснив позивачу про те, що обовязок доведення наявності заборгованості лежить на позивачеві, також було визнано явку представника позивача ПАТ КБ «Приватбанк» до судового засідання 20.10.2017 року обовязковою, для зясування питання щодо підстав нарахування комісії в розмірі 3300,00 грн.

Але в судове засідання 20.10.2017 року представник позивача не зявився та не надав до суду будь-яких доказів на підтвердження підстав нарахування комісії за укладеним між сторонами кредитним договором від 14.07.2010 року в розмірі 3300,00 грн.

Доводи позивача про заборгованість за комісією в розмірі 3300,00 грн. - матеріалами справи не підтверджуються.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено того, що у відповідача за кредитним договором від 14.07.2010 року є заборгованість за комісією в розмірі 3300,00 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафів в розмірі 500,00 грн. - штрафу (фіксована частина) та 2819,89 грн. - штрафу (процентна складова), суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідач є зареєстрованим за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, з 18.10.2013 року, що підтверджується повідомленням з відділу реєстрації Добропільської міської ради Донецької області від 10.07.2017 р. № 17-16/407 (а.с.43).

Враховуючи наведене, суд вважає, що на договірні правовідносини між сторонами у справі розповсюджується дія Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Відповідно до ст. 2 Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що проводять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Згідно з Переліком населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року №1275-р, до таких населених пунктів віднесено і м. Добропілля Донецької обл., де зареєстрований відповідач.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення штрафів, які нараховані відповідно до 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг, задоволенню не підлягають на підставі ст..2 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», так як вони нараховані після 14.04.2014 року.

Зважаючи на викладене, розмір заборгованості за кредитним договором, яка підлягає задоволенню в даному випадку становить 53097,75 грн., з яких: 5498,01 грн. - заборгованість за кредитом; 47599,74 грн. - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом.

В решті позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» необхідно відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1ст. 88 ЦПК Українистороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно п.36 постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» вбачається, що вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову (частина перша статті 88 ЦПК) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір, (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом№ 3674-VI).

Враховуючи вищевказані положення ЦПК України, а також розяснення постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1422,63 гривень, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (88,91 %). Решту судового збору в сумі 177,37 гривень слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. ст. 526,1049,1050,1054 ЦК України, ст. ст. 212 - 215,218,224 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рахунок № 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором № б/н від 14.07.2010 року, що виникла станом на 30.04.2017 року в сумі 53097,75 грн. (п'ятдесят три тисячі дев'яносто сім грн. 75 коп.), яка складається з:

5498,01 грн. - заборгованість за кредитом;

47599,74 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на №29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, судовий збір у сумі 1422,63 грн. (одна тисяча чотириста двадцять дві грн. шістдесят три коп.).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку, встановленомуЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Копію заочного рішення, не пізніше трьох днів з дня його проголошення, направити відповідачурекомендованимлистоміз повідомленням для відома.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошенні 20 жовтня 2017 року. З повним текстом рішення сторони можуть бути ознайомлені 26 жовтня 2017 року.

Надруковано в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Суддя О.В. Здоровиця

20.10.2017