Рішення № 70026882, 02.11.2017, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Номер справи 220/1100/17

Номер провадження2/220/439/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2017 року смт.Велика Новосілка Донецької області

Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Яненко Г.М.;

за участю секретаря - Черняєвої С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Велика Новосілка Донецької області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

13.07.2017 р. позивач ПАТ «Ощадбанк» звернувся в суд ізпозовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 25266,50 грн.

Вимоги позивача мотивовано неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх договірних зобов'язань.

Представник позивача в судове засідання не зявився, будучи належним чином оповіщеним про день та час розгляду справи. Подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав.

Відповідач, в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не сповістив і не надав суду заяву про розгляд справи в за його відсутності (згідно поштового повідомлення, повернутого до суду, судову повістку отримав під особистий підпис).

При даних обставинах, зважаючи на подання позивачем заяви про відсутність заперечень проти заочного розгляду справи, суд вважає можливим справу розглянути без участі відповідача, провівши заочний розгляд справи.

Розглянувши матеріали справи судом встановлено:

29.11.2007 року між АТ «Ощадбанк» в особі філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 678, згідно умов якого відповідач отримав 50000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп., строком 120 місяців, з зобовязанням погасити суму кредиту не пізніше 28 листопада 2017 року, а також сплачувати 15,2 % річних.

Відповідно до п. 1.5. договору відповідач зобовязався здійснювати погашення кредиту рівними частинам в сумі 417,00 грн. та сплату нарахованих відсотків до останнього числа кожного місяця, шляхом внесення готівки до каси банку або шляхом безготівкових перерахувань.

В разі порушення позичальником виконання грошового зобов'язання, договором передбачено сплату пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період, за кожен день такого прострочення.

Позивачем всі зобовязання за договором були виконані належним чином, відповідачу був виданий кредит в розмірі 50000 (пятдесят тисяч) грн. 00 коп., що підтверджується випискою по рахунку № 22030500411077

Зауважень щодо відступів від умов кредитування позичальником не надавалось. Від одержання кредитних коштів останній не відмовлявся.

У порушення зазначених умов договору відповідач свої зобовязання з 01.11.2012 року за вказаним Кредитним договором належним чином не виконує, у звязку з чим станом на 21.04.2017 року має заборгованість у сумі: 19507,43 грн. (дев'ятнадцять тисяч пятсот сім грн. 43 коп.) яка складається з: заборгованість за основним боргом -17320,95 грн., заборгованість за нарахованими відсотками - 1864,48 грн., пеня - 322.00 грн.

Заперечень щодо визначеного банком розміру основного зобовязання та відсотків за користування кредитом відповідачем не зазначено.

Невиконання позичальником своїх зобовязань по кредитному договору стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про відновлення його порушених прав.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Відповідно доч.1ст.11ЦПК Українисудрозглядає цивільні справине інакше як за зверненням фізичнихчи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які берутьучасть у справі.

Змістом пункту 3 частини 1 статті 129 Конституції України, ст. 60 ЦПК України визначено, щокожна стороназобовязана довеститі обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Поданими доказами, доведено обґрунтованість заявлених вимог.

Так, за змістом ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку .

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, стаття 525 ЦК України, встановлює недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно дост. 625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до ч.1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та відповідачемвиникли правовідносини, які мають ознаки кредитного договору.

Приписи ч.1 ст. 1054 ЦК України встановлюють, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Статтею 1049 ЦК України, на позичальника покладено обовязок повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то згідно з ч. 2. ст. 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно з ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За змістом ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ст. 550 ЦК України).

Предметом неустойки відповідно до ст. 551 ЦК України, може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.(ч.3 ст. 549 ЦК України).

Як зазначалось вище, договором передбачено обовязок позичальника повернути кредитні кошти, сплатити відсотки за користування кредитом, та пеню в разі порушення виконання зобов'язання.

Однак, в порушення приписів перелічених норм, станом на 21.04.2017 року відповідач має заборгованість у сумі: 19507,43 грн. (дев'ятнадцять тисяч пятсот сім грн. 43 коп.) яка складається з: заборгованості за основним боргом -17320,95 грн., заборгованості за нарахованими відсотками - 1864,48 грн., та пені - 322.00 грн.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення: заборгованості за основним боргом -17320,95 грн., заборгованості за нарахованими відсотками - 1864,48 грн. та пені - 322.00 грн. - слід задовольнити.

Згідно з ст. 625 ЦК України, у випадку прострочення виконання грошових зобовязань боржник на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з врахуванням втрат від інфляції та 3% річних за весь час прострочення.

Зважаючи на суму боргу, строк виникнення зобовязання, розрахунок позивача, період нарахування дату виникнення прострочення, інші обставини справи, вимоги про стягнення 5010,20 грн. втрат від інфляції та 748,87 грн. 3% річних від прострочених сум заборгованості є правомірними та підлягають задоволенню.

Належних та допустимих доказів, які доводять відсутність вини боржника в порушенні зобовязання відповідачем не зазначено.

Відповідно дост. 88 ЦПК Українисплачений судовий збір відшкодовується позивачу за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,60,212-215,218,224-226 ЦПК Українисуд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії ВА № 534774, виданий Великоновосілківським РВ УМВС України у Донецькій області 18.12.1996 р., який зареєстрований за адресою: 85500, Донецька область, Великоновосілківський р-н, смт Велика Новосілка, провул. Огородній, буд. 47 (ІПН: НОМЕР_1) на користьПублічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України», в особі філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» 84302, м. Краматорськ, вул. Сіверська (ОСОБА_2), 54 ЄДРПОУ 09334702, - 17320,95 грн. заборгованості за основним боргом, 1864,48 грн. заборгованості за нарахованими відсотками, 322 грн.00 коп. пені, 5010,20 грн. втрат від інфляції та 748,87 грн. 3% річних, 1600 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленомуЦПК України. У цьому разі строки, протягом якого розглядалася заява, не включаються до строків на апеляційне оскарження рішення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Донецької області через Великоновосілківський районний суд протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Cуддя Г.М. Яненко