Ухвала суду № 70025838, 03.11.2017, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

УХВАЛА

03.11.17 Справа № 914/1181/17

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючий суддяДубник О.П.

СуддівСкрипчук О.С.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) Моршинський санаторій Пролісок для дітей з батьками б/н від 26.10.2017 року (вх. № 01-05/5137/17 від 31.10.2017 року)

на рішення Господарського суду Львівської області від 12.10.2017р.

у справі № 914/1181/17 (головуючий суддя Бортник О.Ю., судді: Березяк Н.Є., Фартушок Т.Б.)

за позовом: ТОВ Моршинський санаторій Пролісок для дітей з батьками, м. Моршин, Львівська область

до відповідача-1: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів

до відповідача-2: Клінічного госпіталю Державної прикордонної служби України (військова частина 2522), м. Львів

про визнання недійсним договору та визнання переважного права на укладення договору оренди.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.10.2017р. у справі №914/1181/17 (головуючий суддя Бортник О.Ю., судді: Березяк Н.Є., Фартушок Т.Б.) в задоволенні позову ТОВ Моршинський санаторій Пролісок для дітей з батьками до відповідача-1: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, до відповідача-2: Клінічного госпіталю Державної прикордонної служби України (військова частина 2522) про визнання недійсним договору та визнання переважного права на укладення договору оренди відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням, ТОВ Моршинський санаторій Пролісок для дітей з батьками подало апеляційну скаргу б/н від 26.10.2017 року (вх. № 01-05/5137/17 від 31.10.2017 року).

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, судова колегія зазначає наступне.

Частиною 1 статті 4 Закону України Про судовий збір від 8 липня 2011 року №3674-VI (зі змінами та доповненнями) (далі Закон №3674-VI) (у редакції станом на час подання позову) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI (у редакції станом на час подання позову) за подання позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 1 січня 2017 р. прожитковий мінімум для працездатних осіб, відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 р. №1801-VIII становить - 1600 грн.

За дві вимоги немайнового характеру, заявлені у позовній заяві №35/17 від 12.06.2017р. позивачем сплачено 3200,00 грн. судового збору.

Відповідно до пп. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, особа яка подає апеляційну скаргу повинна сплатити судовий збір у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином, сума, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги про перегляд оспорюваного рішення складає 3520,00 грн., яку слід сплатити на рахунок №31216206782006, банк ГУДКСУ у Львівській області, код отримувача (код ЄДРПОУ): 38007620, отримувач: УДКСУ у Личаківському районі м. Львова, МФО банку: 825014.

Як доказ сплати судового збору скаржником до апеляційної скарги додано квитанцію №0.0.880068101.1 від 26.10.2017 року на суму 1852,42 грн.

Таким чином, скаржником сплачено судовий збір не у повному розмірі, а саме не здійснено сплату судового збору на суму 1667,58 грн.

Згідно до п. 2.22 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) повертається господарським судом з підстав, передбачених ГПК, а саме: пунктом 3 частини першої статті 97.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до апеляційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Частина 4 статті 97 ГПК України не позбавляє права апелянта повторно подати апеляційну скаргу, після усунення обставин, зазначених у даній ухвалі, однак, заявивши при цьому клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,

У Х В А Л И В:

1.Повернути апеляційну скаргу ТОВ Моршинський санаторій Пролісок для дітей з батьками та додані до неї матеріали всього на 11 арк., в тому числі квитанцію №0.0.880068101.1 від 26.10.2017 року на суму 1852,42 грн.

2.Долучити до матеріалів справи копії апеляційної скарги ТОВ Моршинський санаторій Пролісок для дітей з батьками та квитанції №0.0.880068101.1 від 26.10.2017 року на суму 1852,42 грн.

3.Після усунення обставин, що спричинили повернення апеляційної скарги, апеляційна скарга може бути подана повторно.

4.Ухвала може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та

строки передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддяДубник О.П.

СуддіСкрипчук О.С.

ОСОБА_1