Постанова № 7002308, 07.12.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

07.12.09Справа №2а-12680/09/9/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Цикуренко А.С.,

при секретарі Павленко Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Алеко – Сервіс»

до Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі АР Крим

про скасування податкових повідомлень - рішень,

за участю:

позивача – Стародубова М.О., довіреність від 07.12.2009 року;

відповідачів – Грязнова Г.М., довіреність № 52/8/10-0 від 08.01.2009 року;

Обставини справи: Приватне підприємство «Алеко – Сервіс» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі АР Крим про скасування податкових повідомлень – рішень від 30.10.2009 року № 0001041500/0 на суму 522,48 грн., № 0001061500/0 на суму 6111,10 грн., № 0001051500/0 на суму 621,68 грн. Позов мотивовано тим, що податкові зобов'язання ним були сплачені вчасно і повному обсязі, платіжні доручення передані на сплату в управління АКБ “Україна”, порушення термінів зарахування коштів на рахунок одержувача відбулось через прийняття рішення про ліквідацію АКБ «Україна».

          Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові.

          Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що податкові повідомлення – рішення прийняті на підставі та в межах заколну, тому не має підстав для їх скасування. Враховуючи зазначене, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Алеко – Сервіс» 22.09.1997 року зареєстровано Нижьогірською районною державною адміністрацією АР Крим як юридична особа, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 587826 від 2209.1997 року (а.с.15).

Згідно зі свідоцтвом № 00677481 серії НВ № 593498 (а.с. 7) позивач 08.10.1997 року зареєстрований у якості платника податку на додану вартість.

Платники податку на додану вартість, об’єкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в Законі України «Про податок на додану вартість».

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно з п. 4.1 ст. 4 зазначеного Закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку вказує у податковій декларації.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 10.2 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Позивачем 15.10.2009 року проведено перевірку відповідача з питання сплати податку на додану вартість за період з 22.07.2008 року по 01.10.2009 року.

За результатами перевірки складено акт № 933,15-02/25125091 від 15.10.2009 року, в якому зафіксовано порушення відповідачем п.п. 5.3.1 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: несвоєчасна сплата податкового зобов’язання з податку на додану вартість за період з 22.07.2008 року по 01.10.2009 року у сумі 20555,37 грн.

На підставі акту перевірки позивачем 30.10.2009 року були прийняті податкові повідомлення – рішення № 0001041500/0, в якому визначено суму податкового зобов’язання за штрафними санкціями з податку на додану вартість у розмірі 522,48 грн.; № 0001061500/0, в якому визначено суму податкового зобов’язання за штрафними санкціями з податку на додану вартість у розмірі 6111,10 грн., № 0001051500/0, в якому визначено суму податкового зобов’язання за штрафними санкціями з податку на додану вартість у розмірі 621,68 грн.

До матеріалів справи судом були долучені декларації з податку на додану вартість, надані позивачем до податкового органу в порядку податкової звітності за період з 22.07.2008 року по 01.10.2009 року, а також копії платіжних документів, що підтверджують сплату узгоджених податкових зобов’язань з податку на додану вартість.

За результатами вивчення вказаних документів судом встановлено наступне.

Позивачем до ДПІ в Нижньогірському районі АР Крим 19.05.2008 року подана декларація за квітень 2008 року, в якій визначено суму зобов’язань з податку на додану вартість у розмірі 7083,00 грн. Сплата податкових зобов’язань у розмірі 7083,00 грн. підтверджується платіжним дорученням № 319 від 23.05.2008 року на суму 4000,00 грн. за призначенням платежу: платіж податку на додану вартість за квітень 2008 року та платіжним дорученням № 323 від 26.05.2008 року на суму 3083,00 грн. за призначенням платежу: платіж податку на додану вартість за квітень 2008 року.

Позивачем до ДПІ в Нижньогірському районі АР Крим 20.06.2008 року подана декларація за травень 2008 року, в якій визначено суму зобов’язань з податку на додану вартість у розмірі 3725,00 грн. Сплата податкових зобов’язань у розмірі 3725,00 грн. підтверджується платіжним дорученням № 411 від 23.06.2008 року на суму 2000,00 грн. за призначенням платежу: платіж податку на додану вартість за травень 2008 року та платіжним дорученням № 419 від 24.06.2008 року на суму 1725,00 грн. за призначенням платежу: платіж податку на додану вартість за травень 2008 року.

Позивачем до ДПІ в Нижньогірському районі АР Крим 19.07.2008 року подана декларація за червень 2008 року, в якій визначено суму зобов’язань з податку на додану вартість у розмірі 14221,00 грн. Сплата податкових зобов’язань у розмірі 14221,00 грн. підтверджується платіжним дорученням № 521 від 21.07.2008 року на суму 7000,00 грн. за призначенням платежу: платіж податку на додану вартість за червень 2008 року та платіжним дорученням № 532 від 23.07.2008 року на суму 7221,00 грн. за призначенням платежу: платіж податку на додану вартість за червень 2008 року.

Декларація за липень 2008 року подана позивачем до ДПІ в Нижньогірському районі АР Крим 19.08.2008 року, сума визначених в ній зобов’язань з податку на додану вартість становить 850,00 грн. Відповідно до платіжного доручення № 613 від 21.08.2008 року за призначенням платежу: платіж податку на додану вартість за липень 2008 року, позивачем сплачено самостійно задекларовану суму податкового зобов’язання у розмірі 850,00 грн.

Декларація за серпень 2008 року подана позивачем до ДПІ в Нижньогірському районі АР Крим 22.09.2008 року, сума визначених в ній зобов’язань з податку на додану вартість становить 13953,00 грн. Відповідно до платіжного доручення № 667 від 24.09.2008 року за призначенням платежу: платіж податку на додану вартість за серпень 2008 року, позивачем сплачено самостійно задекларовану суму податкового зобов’язання у розмірі 13953,00 грн.

Декларація за вересень 2008 року подана позивачем до ДПІ в Нижньогірському районі АР Крим 20.10.2008 року, сума визначених в ній зобов’язань з податку на додану вартість становить 1807,00 грн. Відповідно до виписки банку від 23.10.2008 року позивачем сплачено суму податку на додану вартість за вересень 2008 року згідно з платіжним документом № 1 від 23.10.2008 року.

Декларація за жовтень 2008 року подана позивачем до ДПІ в Нижньогірському районі АР Крим 20.11.2008 року, сума визначених в ній зобов’язань з податку на додану вартість становить 250,00 грн. Відповідно до виписки банку від 24.11.2008 року позивачем сплачено суму податку на додану вартість за жовтень 2008 року згідно з платіжним документом № 39 від 24.11.2008 року.

Декларація за листопад 2008 року подана позивачем до ДПІ в Нижньогірському районі АР Крим 19.12.2008 року, сума визначених в ній зобов’язань з податку на додану вартість становить 738,00 грн. Відповідно до платіжного доручення № 816 від 24.12.2008 року за призначенням платежу: платіж податку на додану вартість за листопад 2008 року, позивачем сплачено самостійно задекларовану суму податкового зобов’язання у розмірі 738,00 грн.

Декларація за грудень 2008 року подана позивачем до ДПІ в Нижньогірському районі АР Крим 19.01.2009 року, сума визначених в ній зобов’язань з податку на додану вартість становить 409,00 грн. Відповідно до виписки банку від 19.01.2009 року позивачем сплачено суму податку на додану вартість за грудень 2008 року згідно з платіжним документом від 22.01.2009 року та платіжним дорученням № 839 від 29.12.2008 року за призначенням платежу: платіж податку на додану вартість за 2008 рік.

Позивачем до ДПІ в Нижньогірському районі АР Крим 19.02.2009 року подана декларація за січень 2009 року, в якій визначено суму зобов’язань з податку на додану вартість у розмірі 428,00 грн. Сплата податкових зобов’язань за січень 2009 року підтверджується платіжним дорученням № 917 від 20.02.2009 року за призначенням платежу: платіж податку на додану вартість за січень 2009 року та платіжним дорученням № 926 від 23.02.2009 року за призначенням платежу: платіж податку на додану вартість за січень 2009 року.

Позивачем до ДПІ в Нижньогірському районі АР Крим 19.03.2009 року подана декларація за лютий 2009 року, в якій визначено суму зобов’язань з податку на додану вартість у розмірі 377,00 грн. Сплата податкових зобов’язань за лютий 2009 року підтверджується платіжним дорученням № 956 від 18.03.2009 року за призначенням платежу: платіж податку на додану вартість за лютий 2009 року.

Позивачем до ДПІ в Нижньогірському районі АР Крим 17.04.2009 року подана декларація за березень 2009 року, в якій визначено суму зобов’язань з податку на додану вартість у розмірі 521,00 грн. Сплата податкових зобов’язань за березень 2009 року підтверджується платіжним дорученням № 1034 від 26.04.2009 року за призначенням платежу: платіж податку на додану вартість за березень 2009 року та платіжним дорученням № 1023 від 15.04.2009 року за призначенням платежу: платіж податку на додану вартість за березень 2009 року.

Позивачем до ДПІ в Нижньогірському районі АР Крим 20.05.2009 року подана декларація за квітень 2009 року, в якій визначено суму зобов’язань з податку на додану вартість у розмірі 353,00 грн. Сплата податкових зобов’язань за квітень 2009 року підтверджується платіжним дорученням № 1085 від 21.05.2009 року за призначенням платежу: платіж податку на додану вартість за квітень 2009 року.

Позивачем до ДПІ в Нижньогірському районі АР Крим 19.06.2009 року подана декларація за травень 2009 року, в якій визначено суму зобов’язань з податку на додану вартість у розмірі 623,00 грн. Сплата податкових зобов’язань за травень 2009 року підтверджується платіжним дорученням № 51 від 22.06.2009 року за призначенням платежу: платіж податку на додану вартість за травень 2009 року.

Позивачем до ДПІ в Нижньогірському районі АР Крим 20.07.2009 року подана декларація за червень 2009 року, в якій визначено суму зобов’язань з податку на додану вартість у розмірі 344,00 грн. Відповідно до виписки банку від 21.07.2009 року позивачем сплачено суму податку на додану вартість за червень 2009 року згідно з платіжним документом № 81 від 21.07.2009 року.

Декларація за липень 2009 року подана позивачем до ДПІ в Нижньогірському районі АР Крим 19.08.2009 року, сума визначених в ній зобов’язань з податку на додану вартість становить 490,00 грн. Відповідно до платіжного доручення № 172 від 20.08.2009 року за призначенням платежу: платіж податку на додану вартість за липень 2009 року, позивачем сплачено самостійно задекларовану суму податкового зобов’язання у розмірі 490,00 грн.

Декларація за серпень 2009 року подана позивачем до ДПІ в Нижньогірському районі АР Крим 21.09.2009 року, сума визначених в ній зобов’язань з податку на додану вартість становить 297,00 грн. Відповідно до платіжного доручення № 231 від 18.09.2009 року за призначенням платежу: платіж податку на додану вартість за серпень 2009 року, позивачем сплачено самостійно задекларовану суму податкового зобов’язання у розмірі 297,00 грн.

Декларація за вересень 2009 року подана позивачем до ДПІ в Нижньогірському районі АР Крим 19.10.2009 року, сума визначених в ній зобов’язань з податку на додану вартість становить 306,00 грн. Відповідно до платіжного доручення № 286 від 21.10.2009 року за призначенням платежу: платіж податку на додану вартість за вересень 2009 року, позивачем сплачено самостійно задекларовану суму податкового зобов’язання у розмірі 306,00 грн.

          Дослідивши у судовому засіданні податкові декларації з податку на додану вартість, подані позивачем відповідачу в порядку податкової звітності у період з 19.05.2008 року по 01.10.2009 року, а також платіжні документи, що підтверджують сплату узгоджених податкових зобов’язань, суд не виявив порушень з боку позивача в частині своєчасності сплати самостійно задекларованих зобов’язань відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

          Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що штрафні санкції позивачу нараховані у зв’язку з несвоєчасною сплатою самостійно задекларованих зобов’язань у розмірі 8472,41 грн., оскільки кошти, сплачені позивачем відповідно до платіжних доручень № 160 від 18.06.2001 року на суму 6700,00 грн. та № 322 від 25.06.2001 року на суму 1772,41 грн. через АПБ «Україна» на бюджетні рахунки ДПІ в Нижньогірському районі АР Крим не надходили.

Однак суд зазначає, що відповідно до п.п. 16.5.1 п.16.1 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах (п.п. 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 закону).

          Також, відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Таким чином, суд не вбачає вини позивача у ненадходженні грошових коштів до бюджету у розмірі 8472,41 грн.

Крім того, суд зазначає, що згідно з п.7.7 ст.7 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) і у рівних пропорціях. Проте порядок такого стягнення в Законі не визначений, та не зазначено про те, що вказана заборгованість може погашатися за рахунок інших платежів платника податків.

Разом з тим, аналіз норм Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 N 276, свідчить, що контроль за справлянням податкових зобов’язань, що здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачає прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк виконує доручення клієнта у точній відповідності з інформацією, що міститься в розрахунковому документі.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власник користується своїм майном на свій власний розсуд. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, що встановлено ст. 391 ЦК України. Відповідно до ст. ст. 22, 41 Конституції України захист права власності гарантується державою. Кожен має право володіти, користуватись та розпоряджуватися своєю власністю. Відповідно до ст. 47 Господарського кодексу України держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист майнових прав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що жодна норма податкового законодавства не наділяє органи державної податкової служби правом розпоряджатися коштами платника податків всупереч його волі, вираженій у призначеннях платежів на платіжних дорученнях, на свій власний розсуд.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача повноважень змінювати призначення платежу, визначене платником податків в платіжних документах.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 71 КАС України обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб’єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду доказів визначеної законом компетенції самостійно визначати цільове призначення платежу, здійсненого платником податків, та зарахування коштів платника на свій розсуд. Щодо джерел погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення необхідно зазначити, що обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку (ч. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»). Податок, збір (обов'язковий платіж) вважається зарахованим в дохід державного бюджету лише з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету (ч. 5 ст. 50 Бюджетного кодексу України). Відповідно зазначена норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу якимось чином змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків самостійно спрямував власні кошти.

За наявності податкового боргу у позивача відповідач має право та можливість на підставі п. 10 ст. 10 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» звернутися до суду з позовом про стягнення даного боргу.

Відповідно до частини 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки у разі якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про скасування спірних податкових повідомлень-рішень, а не визнання його протиправним і скасування, як це передбачено для правових актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідне для повного захисту прав та інтересів сторін по справі.

Постанова оформлена та підписана 10.12.2009 року.

На підставі викладеного, керуючись статями 160-16,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі АР Крим від 30.10.2009 року № 0001041500/0 про визначення приватному підприємству «Алеко – Сервіс» суми податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 522,48 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі АР Крим від 30.10.2009 року № 0001051500/0 про визначення приватному підприємству «Алеко – Сервіс» суми податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 621,68 грн.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі АР Крим від 30.10.2009 року № 0001061500/0 про визначення приватному підприємству «Алеко – Сервіс» суми податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 6111,10 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення в повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може біти подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя                                                   Цикуренко А.С.