Ухвала суду № 70023039, 06.11.2017, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/16732/17

Провадження № 1-кс/638/3009/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2017 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

слідчого судді Грищенко І.О.

прокурора Божко О.В.

за участю захисника ОСОБА_1

при секретарі Самогньозд О.І.

за участю підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання слідчого Шевченківського відділу ГУ НП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3, по провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017220480005388 від 04 листопада 2017 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, ІНФОРМАЦІЯ_3 , неодруженого, на утриманні малолітніх дітей не має, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше засудженого 11.11.2004 року за вироком Дзержинського районного суду м. Харкова за ч. 4 ст. 187 КК України з застосуванням ст.. 69 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки, звільненого умовно-достроково на1 рік 1 місяць 26 днів , в силу ст.. 89 КК України раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

06.11.2017 року слідчий звернувся з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2

В обґрунтування доводів клопотання зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2, будучи раніше засудженим за вчинення умисного корисливого злочину, на шлях виправлення і перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив та діючи умисно повторно вчинив кримінальне правопорушення-злочин з корисливих мотивів при наступних обставинах.

04.11.2017, року приблизно о 08 год ОСОБА_4 разом з малознайомим йому ОСОБА_5 перебували біля кафе «Восток», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 173, де розпивали спиртні напої. В ході спілкування між ними виник словесний конфлікт. У ОСОБА_5 задзвонив мобільний телефон, який він дістав з карману пальта. В ході конфлікту ОСОБА_2 почав наносити удари ногами по тулубу ОСОБА_5, від чого у останнього з руки випав його мобільний телефон, марки «Samsung Galaxy», модель «A5», вартість якого, зі слів потерпілого становить 3000 гривень. У ОСОБА_2 виник раптовий злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння вищезазначеним чужим майном. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи протиправність своїх злочинних дій, підняв з землі вищезазначений мобільний телефон, належний ОСОБА_5 та з місця скоєння злочину зник. Своїми умисними діями ОСОБА_2 завдав потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 3000 гривень.

04.11.2017 року ОСОБА_2 безпосередньо після вчинення злочину був затриманий працівниками поліції у дворі будинку № 197 по вул. Клочківській в м. Харкові , після чого він був доставлений до Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області.

Вказані дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення , передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України (грабіж), тобто відкрите викрадення чужого майна, поєднане з застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого.

Підозрюваний ОСОБА_2, 25.02.1986 р. н., вчинив тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років.

Необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

04.11.2017 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Оголошена підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, обґрунтовуються наступними доказами:

- даними рапорту працівника патрульної поліції від 04.11.2017 року;

- даними протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 04.11.2017 року;

- даними протоколу огляду місця події від 04.11.2017 року;

- даними протоколу допиту потерпілого ОСОБА_5 від 04.11.2017 року;

- даними протоколів допиту свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 В;

- даними повідомлення про підозру;

- даними протоколу затримання особи від 04.11.2017 року.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого п. 1, 3 -5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 покладається мета забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання ризикам, передбачених п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, та в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 покладається необхідність запобігання можливості переховування підозрюваного від органів досудового слідства в звязку з тим, що санкція статті інкримінуемого йому правопорушення передбачає найсуворіше покарання у вигляді позбавленням волі на строк до 6 років , що може спровокувати підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, покинути територію України, з метою уникнення покарання, при застосуванні більш мяких запобіжних заходів.

Також, в обґрунтування інших ризиків - подальшим можливостям скоїти інше кримінальне правопорушення, встановлено, що підозрюваний, при застосуванні більш мяких запобіжних заходів може незаконно впливати на потерпілого, свідків, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей або документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також продовжити скоєння аналогічних злочинів, що може бути обумовлено тим, що ОСОБА_2, на дійсний час законних джерел отримання доходу не має, крім того, не має стійких соціальних зв'язків за місцем проживання, не має утриманців, фізично здорова людина, що свідчить про те, що він може переховуватися від органів досудового розслідування, суду, в тому числі шляхом можливого перетину державного кордону України .

В клопотанні зазначено про обставини, передбачені ст.178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_2 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 в разі визнання його винним.

Положеннямист. 29 Конституції України гарантовано право на свободу та особисту недоторканність. Відповідно до цієї норми передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Зазначені ризики підтверджуються наступними фактичними даними.

ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, що може спровокувати підозрюваного в подальшому переховуватися від органів досудового слідства та суду, тим самим перешкоджати досудовому розслідуванню кримінального правопорушення злочину.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив суд його задовольнити посилаючись на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України існують та застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим.

Захисник просив суд задовольнити клопотання частково та обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на нічну час доби за місцем постійного проживання підозрюваного, що надасть йому можливість працювати та матеріально себе утримувати.

Підозрювана особа підтримав позицію сторони захисту та пояснив, що не має наміру переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати досудовому розслідуванню, буде з"являтися на першу вимогу.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив наступне.

Частина 2 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України містить важливу гарантію від свавільного застосування запобіжного заходу, а саме вимогу, щоб жоден запобіжний захід не можна було застосовувати без наявностіобґрунтованості підозри.

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57)

Частина 1 статті 194 КПК України передбачає, що «суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3)недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні».

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Калашник проти Росії» тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі. Якщо законом встановлено презумпцію щодо обставин, які стосуються підстав тримання під вартою, має бути, крім того, переконливо доведена наявність конкретних обставин, які переважують правило поваги до особистої свободи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільстваНадані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Так, згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей або документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5)вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (обвинувачується).

Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, які на нього покладені, запобігання спробам переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу, суд враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоровя підозрюваного, міцність соціальних звязків підозрюваного в місті його постійного проживання, в тому числі наявність у нього родини та утриманців, наявність у підозрюваного міста роботи або навчання, репутацію підозрюваного, майновий стан підозрюваного, відсутність судимостей у підозрюваного, дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися раніше, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується відповідні обставини.

З огляду на таке, ОСОБА_2 в силу ст.. 89 КК України раніше не судимий, являється громадянином України, офіційно не працевлаштований, постійного доходу не має, утриманців не має, холостий, у нього відсутні міцні соціальні зв'язки, має постійне місце проживання та реєстрації за адресою: АДРЕСА_2..

Слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно підозрюваного більш мякого запобіжного заходу для запобігання вищевказаних ризиків. Однак, враховуючи реальне існування ризиків, оцінюючи сукупність обставин, враховуючи особу підозрюваного, наявні підстави вважати, що знаходячись на волі підозрюваний може продовжити злочинну діяльність, переховуватися від слідчих органів та суду, вважаю, що застосування більш мяких запобіжних заходів є неможливим, а тому відносно підозрюваного необхідно обирати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно з положеннями ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з положеннями вимог ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків передбачених КПК України.

Відповідно до вимог ст.182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, визначає заставу достатню для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених КПК України. При цьому суд вважає, що застава у межах, визначених п.1 ч.5 ст.182 КПК України здатна забезпечити виконання підозрюваним, який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього обовязків і тому слідчий суддя визначає заставу в розмірі 15 000 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 206, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в :

Клопотання слідчого Шевченківського відділу ГУ НП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3, по провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017220480005388 від 04 листопада 2017 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань №27 строком не більше 60 (шістдесяти) днів, який слід рахувати, починаючи з 04 листопада 2017 року, тобто до 02 січня 2018 року.

Визначити суму застави в розмірі 15 000,00 (п"ятнадцять тисяч) гривень, яку можливо внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (р/рахунок: 37318098006674, Одержувач: ТУ ДСА України у Харківській області, Банк: Державна казначейська служба України, МФО банку: 820172, код одержувача: 26281249, Призначення платежу: Забезпечення виконання рішення згідно ЦПК або застава згідно КПК по справі №_____від__ за (ПІБ)_____(Дзержинський районний суд м.Харкова).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання підвартою протягом дії ухвали.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_2 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, на підстві ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_2 наступні обовязки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, який буде встановлено та в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) здати на зберігання слідчому військової прокуратури Харківського гарнізону, який здійснює досудове розслідування по даному кримінальному провадженню свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в України.

Визначити 2-місячний термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі Харківської установи виконання покарань №27 (м. Харків вул. Полтавський Шлях, 99).

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа Харківської установи виконання покарань №27 негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти таповідомити усно і письмово слідчого, прокурора Харківської місцевої прокуратури №1 та слідчого суддю Дзержинського районного суду м. Харкова Грищенко І.О.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави тазараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується упорядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом пяти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_2 в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя І.О.Грищенко

Копію ухвали отримав:

"_____"______2017 р. _ год. _____ хв.. ______ ОСОБА_2