Постанова № 70022977, 06.11.2017, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №-613/1059/17 Провадження №-2-а/613/44/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 листопада 2017 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Харченко С.М.

за участі секретаря Мізяк М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Богодухівського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов»язання вчинення певних дій,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Богодухівського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, в якому просила визнати неправомірною відмову Богодухівського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо призначення їй пенсії у зв»зку з втратою годувальника, починаючи з 19 січня 2017 року; зобов»язати Богодухівське об»єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області призначити їй пенсію у зв»язку з втратою годувальника ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року, починаючи з 31 серпня 2017 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що вона є пенсіонеркою та перебуває на обліку в УПФУ, як отримувач пенсії за вислугу років працівникам освіти (пенсійне посвідчення НОМЕР_1 видане 21.12.2011 року Пенсійним фондом України). З 16 травня 1984 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з гр.ОСОБА_2, який було розірвано 12 травня 2005 року у Торезькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області. З травня 2005 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 року вона перебувала з ОСОБА_2 у фактичних відносинах та проживала однією сім»єю, були пов»язані спільним побутом, мали взаємні права та обов»язки, піклувалися один про одного. Мають спільну дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який весь час проживав разом з ними. ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_3 помер. Після смерті її колишнього чоловіка витрати на поховання та поминання були за кошти позивача. З травня 2016 року по січень 2017 року вона зверталася до Богодухівського об»єднаного управління Пенсійного фонду України щодо отримання пенсії її померлого чоловіка - ОСОБА_2, на що 17 січня 2017 року їй було відмовлено в отриманні пенсії у зв»язку з тим, що у неї відсутнє свідоцтво про шлюб, яке підтверджувало факт, що вона є дружиною. 23 серпня 2017 року вона повторно звернулась до пенсійного фонду стосовно переходу пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, на яке їй також було відмовлено. Рішенням суду від 20.07.2016р. було встановлено факт проживання однією сім»єю без шлюбу з 12 травня 2005 року по день смерті чоловіка ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року. В зв»язку з викладеним ОСОБА_1 звернулася до суду за захистом свого порушеного права.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання з»явилася пояснила, що вона перебувала з ОСОБА_2 у фактичних відносинах та проживала однією сім»єю, вони були пов»язані спільним побутом, мали взаємні права та обов»язки, піклувалися один про одного та на момент його смерті проживали разом, уточнила, що витрати на поховання та поминання були за її кошти. В зв»язку з чим вважає, що їй повинна бути призначена пенсія, у зв»язку із втратою годувальника.

Представник Богодухівського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області в судове засідання не з»явився, надав суду заперечення на позов, в яких зазначає, що не погоджується з доводами позивача та заперечує проти задоволення позовних вимог, з наступних підстав:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, пенсія за віком призначена з 30.08.2011 року, відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування». Позивач перебуває на обліку в управлінні як внутрішньо переміщена особа з 01.11.2015 року.

02.02.2017 року ОСОБА_1 звернулась в управління з заявою стосовно переходу з пенсії за віком на пенсію у зв»язку з втратою годувальника згідно ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Богодухівського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області № 3 від 10.02.2017 року. ОСОБА_1 було відмовлено в переході з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, оскільки з наданих позивачем документів, вважається, що шлюб з ОСОБА_2 був розірваний 12.05.2005 року, на момент смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року, ОСОБА_1 не була його дружиною, а факт, що позивач проживала однією сім»єю без шлюбу з ОСОБА_2, встановлений рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 20 липня 2016 року не є підставою для призначення пенсії у зв»язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст.36 ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв»язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім»ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по ІІІ групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв»язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування. Непрацездатними членами сім»ї вважається, зокрема: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. Згідно із статтею 21 Сімейного Кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки й чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов»язків подружжя.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши письмові докази, оцінивши їх належність, допустимість, суд приходить до наступного:

Під час розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_2 до дня смерті - 30.10.2007р. отримував пенсію. Позивач з 16.05.1984 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, 12.05.2005 року їх шлюб було розірвано, що підтверджується Свідоцтвом про розірвання шлюбу, виданим 12 травня 2005 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Торезького міського управління юстиції Донецької області.

Рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 20 липня 2016 року встановлено факт, що ОСОБА_1 проживала однією сім»єю без шлюбу в ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року, з 12 травня 2005 року по день його смерті.

Слід зазначити, що пенсійні правовідносини є одним із видів суспільних відносин і особливою формою здійснення права на пенсію. Пенсійні правовідносини розглядаються як особлива форма соціальної взаємодії, що об'єктивно виникає в суспільстві відповідно до закону, учасники якої мають взаємні кореспондуючі права та обов'язки і реалізують їх з метою задоволення своїх потреб та інтересів в особливому порядку, який не заборонений державою чи гарантований і охороняється нею в особі певних органів.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 85 у поєднанні із пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, заходи регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства.

Відповідно до частини 1 ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року встановлено, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні.

Згідно з пункту «д» частини 4 ст. 30 вказаного Закону непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, дружина (чоловік) або один з батьків чи дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку, і не працює.

У цій статті визначені умови, за яких членам сім'ї, зазначеним у її другій частині, призначається пенсія у зв'язку із втратою годувальника, а також закріплено право та умови отримання цієї виплати усиновленими дітьми, пасинками та падчерками, неповнолітніми дітьми, які мають право на пенсію у зв'язку із втратою годувальника, в разі їх усиновлення.

Зі змісту цих норм убачається, що перелік непрацездатних членів сім'ї, яким може бути призначена пенсія у зв'язку із втратою годувальника, є посібним і вичерпним. Вони не містять правил (велінь), згідно з якими до непрацездатних членів сім'ї померлого годувальника можна відносити осіб за іншими критеріями (ознаками) визначення поняття сім'ї, як-от спільне проживання і ведення господарства, спільний побут, набуття характерних взаємних прав та обов'язків.

Ужиті в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» поняття «чоловік» та «дружина» позначають одного з подружжя. За частиною першою статті 21 Сімейного кодексу України (далі - СК) подружжя утворюється тільки на підставі шлюбу - добровільного сімейного союзу жінки та чоловіка, зареєстрованого в державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Згідно зі статтею 36 СК саме шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.

Відповідно до частини другої статті 21 СК проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.

У повсякденному житті може скластися правова ситуація, коли жінка та чоловік проживають разом, ведуть спільне господарство, разом виховують дітей, ведуть спільний побут, набувають певних взаємних прав та обов'язків, притаманних сім'ї. Але при цьому вони не перебувають у шлюбі. В окремих сферах правовідносин (житлових, цивільно-майнових, сімейних, трудових та інших) такі відносини можуть підпадати під поняття сім'ї, а її учасники визнаватися членами сім'ї, яким з огляду на об'єктивну відмінність їх змісту у відповідних галузях законодавства надаються або не надаються (обмежуються) відповідні права та обов'язки.

Ззовні такі відносини подібні до шлюбних. Однак попри цю схожість, вони не уподібнюються (не ототожнюються) з ними, і жінка та чоловік, які утворили неодружену сімейну пару та за певних унормованих правовідносин можуть вважатися членами сім'ї, що не є рівнозначним поняттям «чоловік» та «дружина», позаяк саме цими термінами закон персоніфікує кожного з подружжя як суб'єкта правовідносин між собою.

У законодавстві про пенсійне забезпечення ясно й однозначно визначено, що право на призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника, з-поміж інших категорій осіб, мають одне з подружжя - чоловік чи дружина, до яких жінка чи чоловік, які разом проживають однією сім'єю без шлюбу, не належать.

Нормативний підхід до розуміння зазначених положень закону в контексті зазначених обставин справи дає підстави дійти такого правового висновку.

У розумінні частини четвертої статті 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» право на призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника мають чоловік або дружина, які перебували в зареєстрованому шлюбі. Жінка та чоловік, які на час смерті померлого годувальника проживали однією сім'єю без шлюбу та/або утримували один одного, не є подружжям, і після смерті того з них, хто за життя утримував другого, той, хто залишився жити, не набуває права на призначення йому пенсійних виплат у зв'язку із втратою годувальника.

Встановлення в судовому порядку факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без шлюбу і визнання за її учасниками статусу члена сім'ї не легітимізує і не може легітимізувати (узаконити) правове становище неодруженої сімейної пари як подружньої, оскільки за законом подружжя утворюється не від тривалості чи стійкості взаємин, а після реєстрації шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Даний висновок відповідає правовому висновку Верховного Суду України, висловленому в Постанові від 10.03.2015 року у справі № 21-615а14.

Відповідно до ст. 244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 6,8-10, 69-72,105,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Богодухівського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов»язання вчинення певних дій - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Богодухівський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя