Ухвала суду № 70022735, 26.10.2017, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа №428/11467/17

Провадження № 2-а/428/493/2017

УХВАЛА

26 жовтня 2017 року м. Сєвєродонецьк

Суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Журавель Т.С., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії.

Крім того, позивач звернулась з клопотанням про відстрочення сплати судового збору у звязку з тяжким матеріальним становищем.

Як вбачається з аналізу ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Таким чином, суддя, враховуючи, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, певний час не отримує пенсію, яка є єдиним джерелом її доходу, вважає можливим відстрочити сплату судового збору по даній справі до постановлення судом рішення.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Сєвєродонецькому міському суду Луганської області та підлягає розгляду в порядку скороченого провадження згідно частини 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі не має.

Щодо позовних вимог, які стосуються періоду до 31.03.2017 року та клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Суд також враховує, що пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права, що також випливає із загального правила, встановленого ч. 1 ст. 71 КАС України, про обовязковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Аналогічний висновок щодо визначення часу, з якого особа могла дізнатися про порушення свого права викладено у постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року по справі № 6-2469цс16.

Статтею 47 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеними у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Таким чином, про порушення свого права на призначення та виплату пенсії позивач, із урахуванням реєстрації місця її проживання в м. Сєвєродонецьку за місцем розташування органу Пенсійного фонду, повинна була дізнаватись 26 числа кожного місяця, за який їй не було призначено та виплачено пенсію.

До суду позивач звернулася 23.10.2017 року, про що свідчить штамп Укрпошти. Тобто, шестимісячний строк звернення до суду був пропущений позивачем з приводу визнання дій відповідача протиправними та зобовязання відповідача нарахувати і виплатити пенсію за період до березня 2017 року включно, оскільки про порушення права на виплату пенсії за березень 2017 року позивач повинна була дізнатися 26 березня 2017 року. Існування будь-яких обставин, які обєктивно перешкоджали позивачу дізнатися про порушення свого права на призначення та виплату пенсії із наступним зверненням до суду, позивачем не доведено.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду, у звязку з чим позовні вимоги в частині визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії за період до 31.03.2017 року слід залишити без розгляду.

Суд додатково зазначає, що норми ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки вказана норма стосується лише нарахованих в минулому сум пенсії, не отриманих з вини органу, що призначає і виплачує пенсію.

З позовної заяви вбачається, що пенсія з 01.03.2016 року позивачу не нараховувалась, а тому жодних підстав для застосування ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» у цій справі немає.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом України в своїх постановах у справах № 21-329а13, № 21-4289а15, № 21-1249а16.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 69 КАС України, докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне витребувати в Управлінні праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області інформацію щодо чинності довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 10.12.2014 року №23849, виданої на імя ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1

Керуючись статтями 69, 99, 100, 104-107, 110, 165, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору по справі до постановлення судом рішення задовольнити.

Відстрочити сплату судового збору у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії до постановлення судом рішення.

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити певні дії по 31.03.2017 року залишити без розгляду.

Відкрити скорочене провадження в адміністративній справі № 428/11467/17 за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії з 01.04.2017 року.

Запропонувати відповідачу, у 10-денний строк з дня отримання ухвали про відкриття скороченого провадження та копій документів, подати заперечення проти позову та докази, які у нього є, або заяву про визнання позову.

В порядку частини 3 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України роз'яснити відповідачу, що в разі, якщо справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача, то заперечення проти позову чи заява про визнання позову мають бути подані безпосередньо до канцелярії суду. У разі неподання заперечення проти позову, суд має право розглянути справу не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, встановленого для надання заперечень, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Справа розглядатиметься суддею Журавель Т.С. одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Копію цієї ухвали, разом з інформацією про процесуальні права та обов'язки, невідкладно надіслати позивачу та відповідачу.

Зобовязати Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області надати до суду у 10-денний строк з дня отримання даної ухвали інформацію щодо чинності довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 10.12.2014 року №23849, виданої на імя ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т. С. Журавель