Постанова № 7002269, 03.12.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

03.12.09Справа №2а-12962/09/4/0170 о 09:43

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю. , при секретарі судового засідання Кравченко О.І., за участі представників сторін:

від позивача – Жиліна А.Г.;

від відповідача – не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетомикс"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

про скасування акту

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бетомикс» (далі – позивач) звернулось до адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (далі – відповідач) про скасування акту №296/15-2 від 30.10.2009 року про анулювання реєстрації позивача в якості платника податку на додану вартість. Позов мотивовано тим, що рішення про анулювання реєстрації позивача у якості платника податку на додану вартість прийнято відповідачем із порушенням пп. «ґ» п. 9.8. ст. 9 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» (далі – Закон №168); висновок відповідача про відсутність оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців суперечить фактичним обставинам, оскільки позивач у цей період здійснював господарські операції, що впливали на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Ухвалою суду від 13.11.2009 року відкрито провадження у справі, ухвалами від 16.11.2009 року задоволено клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, до набрання законної сили судовим рішенням у справі, зупинено дію оскаржуваного рішення, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с. 20), просив врахувати при прийнятті судового рішення, що відповідно до чинних актів законодавства власником і адміністратором реєстру платників податку на додану вартість в Україні є Державна податкова адміністрація України.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з’ясування обставин у справі, суд керуючись ч. 4 ст. 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи і оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. ст. 1, 4 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Повноваження податкових органів щодо ведення реєстру платників податку на додану вартість передбачені ст. 9 Закону №168 і Положенням №79.

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи у спірних відносинах владні управлінські функції стосовно позивача, є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами є справою адміністративної юрисдикції, пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічних відносин і його належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Судом встановлено, що позивач є юридичною особою, державну реєстрацію проведено Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 16.05.2008 року, ідентифікаційний номер юридичної особи 35874526 (а.с. 6), до моменту прийняття спірного рішення про анулювання реєстрації у якості платника ПДВ був зареєстрований як платник цього податку, індивідуальний податковий номер 358745201098, свідоцтво №100124329, видане ДПІ у м. Сімферополі 26 червня 2008 року на бланку ф. №2-ПДВ, серія НБ №193856 (а.с. 7).

Відповідно до спірного акту №296/15-2 від 30.10.2009 року (а.с. 8, 9), комісією, створеною відповідно до розпорядження відповідача від 30.09.2009 року №1920 встановлено наявність підстав для анулювання реєстрації позивача, як платника податку на додану вартість з 30.10.2009 року на підставі пп. «ґ» п. 9.8. ст. 9 Закону №168.

Даним підпунктом встановлено, що реєстрація у якості платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

В пункті 1 спірного акту зазначено, що позивач протягом 12 послідовних податкових місяців подає звітність з податку на додану вартість, яка свідчить про відсутність оподатковуваних поставок, що підтверджено реєстром податкових декларацій з ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що позивач в період з грудня 2008 року по жовтень 2009 року подавав податкові декларації, в яких не декларував податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв’язку з відсутністю реалізації товарів (послуг). В даних періодах позивачем декларувався податковий кредит з ПДВ.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що, вказуючи пп. «ґ» п. 9.8 ст. 9 Закону №168 як підставу для анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість, відповідач діяв з порушенням способу анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, передбаченого законодавством України, без урахування фактичних обставин справи.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в Законі №168.

Об'єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України (пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону №168).

Підпункт «ґ» п. 9.8. ст. 9 Закону №168 передбачає одну з підстав для анулювання реєстрації у якості платника податку на додану вартість: відсутність оподатковуваних поставок протягом 12 календарних місяців поспіль, проте відсутність господарських операцій, що впливає на виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість не означає відсутності оподатковуваних операцій взагалі.

Матеріалами справи підтверджується і відповідачем не заперечується той факт, що позивач здійснював господарські операції з придбання товарів (послуг), що є об’єктом оподаткування податком на додану вартість, в тому числі в період з грудня 2008 року по жовтень 2009 року.

Крім того, вирішуючи спір, суд враховує положення пп. 4.4.1 п. 4.4 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно із якою у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Тому рішення відповідача про анулювання реєстрації у якості платника податку на додану вартість від 30.10.2009 року не може бути визнано судом таким, що вчинено у відповідності до Закону №168, та повинно бути скасоване з дати його прийняття.

Крім того, суд, враховуючи що позивачем заявлено вимоги про скасування акту, а не про визнання протиправним і скасування рішення відповідача, як це передбачено для правових актів індивідуальної дії, суд, керуючись ч. 2 ст. 11 КАС України, вважає можливим в цій частині вийти за межі позовних вимог. Також, на підставі ч. 2 ст. 11 КАС України суд вважає можливим ухвалити рішення, яким зобов’язати відповідача здійснити дії щодо відновлення реєстрації позивача як платника податку на додану вартість, оскільки це є необхідним для повного захисту прав позивача.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

У зв’язку із складністю справи в судовому засіданні 03.12.2009 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 08.12.2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2.          Визнати протиправним і скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим, яке оформлене актом №296/15-2 від 30.10.2009 року, про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетомикс» (ідентифікаційний код юридичної особи 35874526).

3.          Зобов’язати Державну податкову інспекцію в с. Сімферополі АР Крим здійснити дії щодо відновлення реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетомикс» (ідентифікаційний код юридичної особи 35874526) як платника податку на додану вартість.

4.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетомикс» 3,40 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення в повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може біти подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя                                         Циганова Г.Ю.