Рішення № 70022235, 02.11.2017, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/12548/17

РІШЕННЯ

іменем України

02 листопада 2017 року Сватівський районний суд

Луганської області

У складі головуючого судді Половинки В.О.

при секретарі Фурсовій Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Сватове цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, суд

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_1 заборгованість у сумі 232623, 34 грн. та судовий збір у сумі 3489,35 грн., посилаючись на те, що відповідачі не виконали зобов’язань за Кредитним договором №1/1260079 від 09.11.2012 року.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, в своїй заяві на адресу суду, заявлені вимоги підтримав, не заперечував проти заочного розгляду справи, справу просив розглядати в його відсутність.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилися, будучи повідомленими про час і місце розгляду справи належним чином шляхом публікації оголошення в газеті «Урядовий кур’єр», відомості про їх належне повідомлення є в матеріалах справи, не повідомили суд про причини своєї неявки до суду.

Враховуючи, що від відповідачів не надійшло повідомлення про причини неявки, від них не надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалив про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними позовних вимог та на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 525 ЦК Україниодностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або іншафінансоваустанова (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальниковіу розміріта на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 1050 Цивільного Кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У судовому засіданні встановлено, що 09.11.2012 р. між Публічним акціонерним товариством «Креді ОСОБА_3» та ОСОБА_1 (надалі – Відповідач 1) було укладено Кредитний договір № 1/1260079 (надалі –Договір) (а.с. 7-11).

В якості забезпечення виконання зобов’язань, між ПАТ «Креді ОСОБА_3» та ОСОБА_1 було укладено Договір застави № Z1/1260079 від 09.11.2012 року (надалі – Договір застави) та надано в приватне обтяження автотранспортний засіб: автомобіль марки Toyota, модель – Auris, 2012 року випуску, реєстраційний номер- ВВ4195СІ.

Виконання зобов’язань за кредитним договором було забезпечено порукою шляхом укладення між Банком та ОСОБА_2 (надалі Відповідач 2) Договору поруки № 31/1260080 від 09.11.2012 року (надалі –Договір поруки).

Відповідно до розділу 1, п. 1.1.1. Кредитного договору, ОСОБА_3 надав Позичальнику кредит в сумі 137123,00 грн. строком користування з 09.11.2012 року по 08.11.2017 року (включно). Позичальник зобов’язався сплачувати платежі за кредитом щомісячно в термін до 09 числа кожного місяця, згідно Графіку погашення заборгованості за Договором.

Відповідно до Кредитного договору, кредит видається Позичальнику шляхом зарахування банком кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника, відкритому у банку, для подальшого використання за цільовим призначенням.

Відповідно до умов Кредитного договору Позичальник зобов’язаний сплатити Позивачу плату за користування кредитом у розмірі та порядку, що встановлені Кредитним договором.

Погашення нарахованих процентів, згідно п.1.3.1. Кредитного договору, відбувається щомісячно в розмірі 18,50 % річних за користування кредитом, починаючи з дня списання коштів з Позичкового рахунку Позичальника до моменту повного погашення заборгованості за кредитним договором.

Згідно з п. 1.3.2. Кредитного договору Позичальник зобов’язався сплачувати щомісячно - комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,50 % в місяць від суми кредиту, зазначеного п.1.1.1 Кредитного договору.

Всі умови щодо надання кредиту, обслуговування та погашення заборгованості за кредитом, згідно Договору, визначені в Правилах та умовах надання, обслуговування та погашення Кредиту.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути повернений позичальником банку визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Згідно п.1.2 Договору поруки, Поручитель поручається перед Банком за виконання Позичальником зобов’язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, пені, штрафних санкцій, згідно Графіку погашення заборгованості за Кредитним договором.

Згідно п. 3.1. Договору поруки, у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником взятих на себе зобов’язань по Кредитному договору, Поручитель та Позичальник несуть солідарну відповідальність перед Банком на всю суму заборгованості за Кредитним договором.

Банк виконав взяті на себе зобов’язання в повному обсязі.

Всупереч умов Кредитного договору, Відповідач своєчасно не здійснив платежі для погашення суми заборгованості по кредиту, та має значну заборгованість по нарахованим процентам, чим порушив взяті на себе договірні зобов’язання.

30 жовтня 2015 року між ПАТ «Креді ОСОБА_3» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (надалі- ТОВ ФК «Позика») було укладено Договір про відступлення права вимоги грошових зобов’язань за фінансовими кредитами № 10-IV, відповідно до якого право грошової вимоги за Кредитним договором № 1/1260079 від 09.11.2012 року, укладеним між ПАТ «Креді ОСОБА_3» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «Позика».

Статтею 512 ЦК України передбачено, що однією з підстав заміни кредитора у зобов’язання іншою особою є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст.. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом.

Відповідно до ст.. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов’язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.. 1054 ЦК України, за Кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.ст. 525,526,530 ЦК України, зобов’язання мають виконуватися належним чином та у встановлений договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ст.. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно ч.1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Згідно зі ст. 554 ЦКУ, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором у розмірі 232623,34 грн., з яких: сума залишку за кредитом – 72556,34 грн.; сума простроченого основного боргу за кредитом – 22626,27 грн.; сума нарахованих процентів – 1171,49 грн.; сума прострочених процентів - 19510,49 грн.; суми інфляції – 106873,75 грн.; 3% річних – 9885,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Розмір заборгованості та його розрахунок відповідачами не спростований.

Вирішуючи питання стосовно судового збору суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» підлягають стягненню судові витрати у розмірі 3489,35 грн. у рівних частках з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1744,68 грн. з кожного.

На підставі вищевикладеного, ст. ст. 525, 526, 530, 541, 543, 554, 610, 625, 1054, 1050 ЦК України та керуючись ст. ст. 10, 11, 60,88, 212-215, 224-233 ЦПК України , суд -

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості -задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» заборгованість за Кредитним договором № 1/1260079 від 09.11.2012 року у розмірі – 232623 (двісті тридцять дві тисячі шістсот двадцять три) грн.. 34 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» судовий збір у розмірі 1744 (одна тисяча сімсот сорок чотири) грн.68 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» судовий збір у розмірі 1744 (одна тисяча сімсот сорок чотири) грн.68 коп.

Копію заочного рішення направити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга в апеляційний суд Луганської області через Сватівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Сватівського

районного суду ОСОБА_4