Постанова № 7002196, 01.12.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

01.12.09Справа №2а-6035/09/4/0170 о 12:33

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю. , при секретарі судового засідання Кравченко О.І., за участі представників сторін:

від позивача - Шиленко О.В., Шугалка Д.І;

від відповідача - Гайдамака О.О.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлідер"

до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень

Суть спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрлідер» (далі –позивач)звернулось до адміністративного суду із позовом до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим (далі – відповідач) про визнання недійсними і скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27.04.2009 року №0001852330, №0001932330, №0001892330, №0001882330, №0001862330, №0001902330, №0001912330, №0001922330, №0001992330, №0001982330, №0001972330, №0001962330, №0001952330, №0001942330, №0002012330, №0002002330, №0002022330; від 23.04.2009 року №0001782330, №0001802330. Позов мотивовано порушенням встановленого порядку організації і проведення перевірок, проведених посадовими особами відповідача, помилковістю висновків податкового органу про порушення позивачем вимог пунктів 1 і 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» (далі – Закон №265), зокрема, висновку про те, що гральні автомати, які використовуються позивачем в підприємницькій діяльності, є реєстраторами розрахункових операцій і повинні бути зареєстровані і переведені у фіскальний режими роботи. Крім того, позивач зазначає про безпідставність висновків податкового органу про порушення ним вимог п. 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004 року (далі – Положення №637), у зв'язку із не оприбуткуванням готівки, оскільки вказані висновки ґрунтуються на тому, що під час перевірки встановлено відсутність в книзі обліку розрахункових операцій записів про обіг готівки за даними фіскальних звітних чеків. На думку позивача, вказані в акті перевірки обставини, свідчать про порушення порядку ведення КОРО, а не про порушення порядку оприбуткування готівкових коштів і не є підставою для застосування штрафних санкцій за спірним рішенням від 23.04.2009 року №0001782330 на суму 24050,00 грн.

Ухвалами суду від 06.05.2009 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення по суті спору.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, відповідачем надані письмові заперечення проти позову (а.с. 126-131), в яких він просить відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що позивач використовує гральні автомати, які приводяться до гри без відповідних дій працівників позивача, шляхом отримання коштів за гру через купюроприймач. На час проведення перевірки гральні автомати не виконували фіскальних функцій і облік готівкових коштів, внесених через купюроприймачі до гральних автоматів не здійснювали. Крім того в письмових запереченнях відповідач вказував, що вимоги про застосування реєстраторів розрахункових операцій суб’єктами підприємницької діяльності, що використовують гральні автомати, передбачені ст. 11 Закону №265 і постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 року №121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій». Станом на день проведення перевірки позивач, на думку відповідача, мав реальну можливість виконати обов’язок щодо фіскалізації гральних автоматів, оскільки на той час фіскалізована комп’ютерно-касова система «Фіскал» зі сферою застосування – для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку та контролю даних про функціонування залів гральних автоматів і казино, пройшла повний цикл випробувань в Держспоживстандарті та ДССЗЗІ України, що підтверджується листом ТОВ «Експотрейд» №13 від 16.01.2009 року, і внесена до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій відповідно до наказів ДПА України від 01.07.2008 року №430 і від 10.09.2008 року №581. Стосовно виявлених порушень п. 2.6 Положення №637 представник відповідача вказав, що перевіркою був виявлений факт не оприбуткування готівкових коштів у книзі обліку розрахункових операцій у загальній сумі 4810,00 грн. за фіскальними звітними чеками №0644 від 04.04.2009 року, №0646 від 06.04.2009 року. Крім того, представник відповідача зазначив, що позивачем не забезпечено щоденне роздрукування фіскального звітного чеку, внаслідок чого до нього були застосовані фінансові санкцій відповідно до п. 4 ст. 17 Закону №265.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1, 3 статті 4 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» (далі – Закон №509) Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Згідно п. 2 ст. 11 Закону №509 органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб’єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб’єктами владних повноважень, спір що виник пов’язаний із захистом прав позивача у сфері публічних відносин і підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Судом встановлено, що позивач у справі є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи 33912276, державну реєстрацію якої проведено виконавчим комітетом Сакської міської ради 11.03.2006 року (а.с. 13, 14).

Посадовими особами органів державної податкової служби України на підставі направлень на планові перевірки (а.с. 134, 140, 144, 145, 151, 152, 156, 157, 162, 163, 168, 169, 174, 175, 179, 183, 188, 189, 194, 195, 199, 203, 204, 208, 209, 213, 214, 218, 219, 224, 225) проведені перевірки по контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового і безготівкового обігу суб’єктів підприємницької діяльності, стосовно господарських одиниць, залів гральних автоматів , які розташовані в м. Ялта за адресами: вул. Леніна 25-4, вул. Київська, 24; вул. К. Маркса – Ігнатенка, 2; в м. Сімферополі за адресами: вул. 60-років Жовтня, 22; вул. К. Маркса/вул. Пушкіна, 7/12; пр. Перемоги, 210-в; вул. Крилова, 84; вул. Гагаріна, 34-б; вул. Гагаріна, 35; вул. Кірова 1/ вул. Козлова, 11; вул. Київська, 5; вул. К. Маркса/пр. Кірова 2/38; пр. Кірова, 37; вул. Леніна / вул. Гагаріна, 15/1; вул. Гагаріна, 4; в м. Євпаторії за адресами: вул. Демишева, 10-б, пр. Перемоги, 59-в.

За результатами перевірки складено:

стосовно залу гральних автоматів, розташованого в м. Ялта, вул. Леніна 25-4 – акт від 06.04.2009 року, № бланку 00313 (а.с. 133, 135), за висновками якого встановлено порушення пунктів 1, 9 ст. 3 Закону №265;

стосовно залу гральних автоматів, розташованого в м. Ялта, вул. Київська, 24 – акт від 06.04.2009 року, № бланку 00292 (а.с. 139, 141), за висновками якого встановлено порушення пунктів 1 ст. 3 Закону №265, пп. 2.2. і пп. 2.6 Положення №637;

стосовно залу гральних автоматів, розташованого в м. Ялта, вул. К. Маркса – Ігнатенка, 2 – акт від 10.04.2009 року, № бланку 00304 (а.с. 182, 184), за висновками якого встановлено порушення пункту 1 ст. 3 Закону №265;

стосовно залу гральних автоматів, розташованого в м. Сімферополь, вул. 60-років Жовтня, 22 – акт від 09.04.2009 року, № бланку 001294 (а.с. 143, 147), за висновками якого встановлено порушення пункту 1 ст. 3 Закону №265;

стосовно залу гральних автоматів, розташованого в м. Сімферополь, вул. К. Маркса/вул. Пушкіна, 7/12 – акт від 09.04.2009 року, № бланку 001295 (а.с. 149, 153), за висновками якого встановлено порушення пункту 1 ст. 3 Закону №265;

стосовно залу гральних автоматів, розташованого в м. Сімферополь, пр. Перемоги, 210-в – акт від 10.04.2009 року, № бланку 001362 (а.с. 155, 158), за висновками якого встановлено порушення пункту 1 ст. 3 Закону №265;

стосовно залу гральних автоматів, розташованого в м. Сімферополь, пр. Кірова, 84– акт від 10.04.2009 року, № бланку 001407 (а.с. 160, 164), за висновками якого встановлено порушення пункту 1 ст. 3 Закону №265;

стосовно залу гральних автоматів, розташованого в м. Сімферополь, вул. Гагаріна, 34-б – акт від 10.04.2009 року, № бланку 001406 (а.с. 166, 170), за висновками якого встановлено порушення пункту 1 ст. 3 Закону №265;

стосовно залу гральних автоматів, розташованого в м. Сімферополь, вул. Гагаріна, 35 – акт від 10.04.2009 року, № бланку 001389 (а.с. 172, 176), за висновками якого встановлено порушення пункту 1 ст. 3 Закону №265;

стосовно залу гральних автоматів, розташованого в м. Сімферополь, вул. Кірова 1/ вул. Козлова, 11 – акт від 13.04.2009 року, № бланку 001420 (а.с. 186, 190), за висновками якого встановлено порушення пункту 1 ст. 3 Закону №265;

стосовно залу гральних автоматів, розташованого в м. Сімферополь, вул. Київська, 5 – акт від 13.04.2009 року, № бланку 001421 (а.с. 192, 196), за висновками якого встановлено порушення пункту 1 ст. 3 Закону №265;

стосовно залу гральних автоматів, розташованого в м. Сімферополь, вул. К. Маркса/пр. Кірова 2/38 – акт від 09.04.2009 року, № бланку 001416 (а.с. 202, 205), за висновками якого встановлено порушення пункту 1 ст. 3 Закону №265;

стосовно залу гральних автоматів, розташованого в м. Сімферополь, пр. Кірова, 37 – акт від 09.04.2009 року, № бланку 001415 (а.с. 207, 210), за висновками якого встановлено порушення пункту 1 ст. 3 Закону №265;

стосовно залу гральних автоматів, розташованого в м. Сімферополь, вул. Леніна / вул. Гагаріна, 15/1 – акт від 09.04.2009 року, № бланку 001418 (а.с. 212, 215), за висновками якого встановлено порушення пункту 1 ст. 3 Закону №265;

стосовно залу гральних автоматів, розташованого в м. Сімферополь, вул. Леніна / вул. Гагаріна, 15/1 – акт від 09.04.2009 року, № бланку 001417 (а.с. 217, 220), за висновками якого встановлено порушення пункту 1 ст. 3 Закону №265;

стосовно залу гральних автоматів, розташованого в м. Сімферополь, вул. Гагаріна, 4 – акт від 09.04.2009 року, № бланку 001289 (а.с. 222, 226), за висновками якого встановлено порушення пункту 1 ст. 3 Закону №265;

стосовно залу гральних автоматів, розташованого в м. Євпаторії, вул. Демишева, 10-б – акт від 10.04.2009 року, № бланку 000343 (а.с. 178, 180), за висновками якого встановлено порушення пункту 1 ст. 3 Закону №265;

стосовно залу гральних автоматів, розташованого в м. Євпаторії, пр. Перемоги, 59-в – акт від 14.04.2009 року, № бланку 000349 (а.с. 198, 200), за висновками якого встановлено порушення пунктів 1, 2, 3 ст. 3 Закону №265.

На підставі даних актів та згідно із п. 2 ст. 17 Закону №265 відповідачем прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.04.2009 року №0001802330 на суму 5780,00 грн. (а.с. 138), від 27.04.2009 року №0001862330 на суму 7140,00 грн. (а.с. 142), від 27.04.2009 року №0001882330 на суму 23460,00 грн. (а.с. 148), від 27.04.2009 року №0001992330 на суму 8160,00 грн. (а.с. 154), від 27.04.2009 року №0001982330 на суму 6120,00 грн. (а.с. 159), від 27.04.2009 року №0001972330 на суму 6800,00 грн. (а.с. 165); від 27.04.2009 року №0001962330 на суму 20060,00 грн. (а.с. 171), від 27.04.2009 року №0001942330 на суму 10880,00 грн. (а.с. 177), від 27.04.2009 року №0001952330 на суму 16320,00 грн. (а.с. 181), від 27.04.2009 року №0002012330 на суму 10540,00 грн. (а.с. 185), від 27.04.2009 року №0002002302 на суму 10200,00 грн. (а.с. 191); від 27.04.2009 року №0001932330 на суму 6800,00 грн. (а.с. 201), від 27.04.2009 року №0001922330 на суму 14280,00 грн. (а.с. 206), від 27.04.2009 року №0001912330 на суму 10880,00 грн. (а.с. 211), від 27.04.2009 року №0001902330 на суму 8500,00 грн. (а.с. 216), від 27.04.2009 року №0001892330 на суму 10540,00 грн. (а.с. 221).

Спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27.04.2009 року №0001852330 на суму 15350,00 грн. прийнято на підставі пунктів 1, 2, 4 ст. 17 Закону №265, рішення від 27.04.2009 року №0002022330 на суму 9770,00 грн. (а.с. 197) – на підставі пунктів 1, 2 ст. 17 Закону №265; рішення від 23.04.2009 року №0001782330 на суму 24050,00 грн. – на підставі ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки» (далі – Указ №436).

Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 2 КАС України, суд, вирішуючи справу, зобов’язаний перевірити, чи здійснювались перевірки на підставі закону, які повноваження мав відповідач щодо проведення таких перевірок, чи діяли посадові особи відповідача безсторонньо, обґрунтовано та добросовісно у зв’язку з проведенням перевірок і прийняттям рішень про застосування штрафних санкцій.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, органи податкової служби зобов’язані здійснювати свої функції, у тому числі стосовно проведення перевірок суб’єктів господарювання виключно на підставі, у спосіб, в межах повноважень, визначених законом.

Загальні підстави та порядок проведення перевірок встановлені Законом №509.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 цього Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Таким чином, органи податкової служби мають право проводити документальні невиїзні і планові та позапланові виїзні перевірки, підстави для проведення яких визначені законодавством України.

Суд зазначає, що визначення, підстави та порядок проведення позапланових перевірок передбачені Законом №509 та Законом №265.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону №265 контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до ст. 16 Закону №265 контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Згідно з ч. 2 ст. 16 Закону №265 планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов'язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5 - 9 статті 9 цього Закону. Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку.

Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону №265 планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Судом встановлено, що в ч. 7 статті 11-1 Закону № 509 зазначено, що позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України №265 і №481, а в інших випадках - за рішенням суду.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку що здійснені відповідачем перевірки позивача, в межах повноважень податкових органів, визначених Законом №265, є позаплановими.

Відповідно до статті 11-2 Закону №509-ХІІ посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Отже, судом встановлено, що обов’язковою умовою для проведення позапланової перевірки є наявність рішення керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Суд зазначає, що відповідачем дійсно порушено вимоги Закону №509 у зв’язку з відсутністю наказу на проведення перевірки.

Проте, зазначені порушення могли бути підставою для не допуску посадових осіб, вказаних в направленнях на проведення перевірки до її проведення, як це передбачено ч. 2 ст. 11-2 Закону №509. Позивач таким правом не скористався, що підтверджується актами перевірки, підписаними особами, уповноваженими здійснювати розрахункові операції від імені позивача, отриманням цими особами під розпис направлень на проведення перевірки, поясненнями представника відповідача, наданими в судовому засіданні.

Судом встановлено, що в основу висновків про порушення позивачем вимог п. 1 ст. 3 Закону №265 (в наслідок чого відповідачем прийняті спірні рішення від 23.04.2009 року №0001802330, від 27.04.2009 року №0001862330, від 27.04.2009 року №0001882330, від 27.04.2009 року №0001992330, від 27.04.2009 року №0001982330, від 27.04.2009 року №0001972330, від 27.04.2009 року №0001962330, від 27.04.2009 року №0001942330, від 27.04.2009 року №0001952330, від 27.04.2009 року №0002002302, від 27.04.2009 року №0002012330, від 27.04.2009 року №0002022330, від 27.04.2009 року №0001932330, від 27.04.2009 року №0001922330, від 27.04.2009 року №0001912330, від 27.04.2009 року №0001902330, від 27.04.2009 року №0001892330) покладено обставини, пов’язані встановленням позивачем в господарських одиницях гральних автоматів, на які придбані торгівельні патенти. При цьому, на думку податкового органу, розрахункові операції, а саме приймання від покупців готівкових коштів, проводяться через реєстратори розрахункових операцій – гральні автомати, які не зареєстровані, не опломбовані і не переведені у фіскальний режим роботи.

Разом із тим, актами перевірок підтверджується, що в усіх залах ігрових автоматів застосовувались реєстратори розрахункових операцій, зокрема: Samsung ER 350-F-UA в залах, розташованих в м. Ялта, вул. Леніна 25-4; м. Сімферополь: вул. Гагаріна, 35; вул. К. Маркса/пр. Кірова, 2/38; м. Євпаторії, вул. Демишева, 10-б;

Datex MP5000-i в залах в м. Ялта, вул. Київська, 24, вул. К. Маркса – Ігнатенка, 2; м. Сімферополь, вул. К. Маркса/вул. Пушкіна, 7/12; пр. Перемоги, 210-в; пр. Кірова, 84, вул. Гагаріна, 34-б; в м. Сімферополь, вул. Київська, 5, в м. Євпаторії, пр. Перемоги, 59-в

Samsung ER 350F8TU.07 в м. Сімферополь, вул. Кірова 1/ вул. Козлова, 11 м. Сімферополь, пр. Кірова, 37, вул. Леніна / вул. Гагаріна, 15/1, вул. Гагаріна, 4

На всі реєстратори розрахункових операцій видано відповідне реєстраційне посвідчення, вони переведені у фіскальний режим роботи, опломбовані, сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків відповідає даним денного звіту реєстраторів розрахункових операцій.

Судом встановлено, що позивач застосував гральні автомати «Smartgames», про що він зазначає в позовній заяві, які обладнані купюроприймачами (а.с. 6).

Втім за твердженням представника позивача, за розпорядженням директора ТОВ «Укрлідер» від 10.09.2008 року №1 (а.с. 68) на всіх гральних автоматах купюроприймачі були відключені, встановлення ставок на гральних автоматах відбувалося за допомогою ключа на суму придбаного кредиту, згідно із касовим чеком. Зазначені доводи відповідачем не оспорювались, доказів на їх спростування відповідачем не надано.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені у Законі №265.

Стаття 1 Закону №265 передбачає, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами-суб’єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб’єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Стаття 2 Закону №265 визначає, зокрема, такі терміни:

реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;

автомат з продажу товарів (послуг) - реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.

місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів ( послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо,

розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів , платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг),

фіскальні функції – здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам’яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону №265 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до п. 2 статті 17 Закону №265 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

Матеріали справи беззаперечно свідчать про те, що під час проведення перевірки залу ігрових автоматів, позивачем для проведення розрахунків під час прийому ставок використовувались реєстратори розрахункових операцій, у зв'язку із чим позивачем забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, вказаній в денному звіті.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року № 121 «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» встановлені строки переведення суб’єктів підприємницької діяльності на розрахунки із застосуванням РРО.

У пункті 6 додатку до вказаної постанови визначено, що суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують гральні автомати, у термін до 31 грудня 2006 року мали перевести розрахунки із застосуванням РРО.

Пунктом 2 постанови передбачено, що Міністерство економіки повинно було забезпечити до 01 липня 2001 року розроблення технічних вимог до автоматів з продажу товарів (послуг), а Міністерство промислової політики забезпечити до 01 лютого 2003 року організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам’ятовуючих пристроїв (фіскальної пам’яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Наказом Державної податкової адміністрації України № 581 від 10 вересня 2008 року був затверджений Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції, в який був внесений Фіскал з версією внутрішнього програмного забезпечення 2160.04.02***, який мав застосовуватися у казино, залах гральних автоматів, для фіскалізації гральних автоматів, для торгівлі та послуг гральних автоматів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач використовує ігровий автомат SmartGames. Згідно до технічного паспорту вказаного типу автомату виробником вказаного типу автомату не передбачено оснащення даного типу автомату пристроєм з фіскальними функціями.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи те, що позивачем для проведення розрахунків під час прийому ставок використовувались реєстратори розрахункових операцій, за допомогою яких виконувалось занесення у фіскальну пам’ять та довготермінове зберігання в ній розрахункових операцій при прийомі ставок, ці апарати дозволяють здійснювати багаторазове зчитування підсумкової інформації про обсяг розрахункових операції, суд дійшов висновку, що твердження Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим щодо порушення позивачем вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не відповідають фактичним обставинам справи.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем у встановленому порядку не надано доказів того, що розміщені в залах ігрові автомати використовуються для здійснення розрахунків із особами, які роблять ставки, та для зберігання отриманих за надані послуги готівкових коштів.

Крім того, відповідно до положень пункту 2 статті 17 Закону фінансові санкції застосовуються у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи РРО. Податковий орган застосував фінансові санкції з урахуванням усіх ігрових автоматів, які знаходилися у ігровому залі, але у матеріалах справи відсутні докази того, що усі ігрові автомати застосовувалися позивачем при здійсненні розрахункових операцій у не фіскальному режимі роботи. У актах перевірки лише зазначено про наявність у ігровому залі ігрових автоматів у робочому стані. Дані обставини свідчать про відсутність доказу факту скоєння позивачем порушення вимог Закону.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що спірні рішення від 23.04.2009 року №0001802330, від 27.04.2009 року №0001862330, від 27.04.2009 року №0001882330, від 27.04.2009 року №0001992330, від 27.04.2009 року №0001982330, від 27.04.2009 року №0001972330, від 27.04.2009 року №0001962330, від 27.04.2009 року №0001942330, від 27.04.2009 року №0001952330, від 27.04.2009 року №0002002302, від 27.04.2009 року №0002012330, від 27.04.2009 року №0002022330, від 27.04.2009 року №0001932330, від 27.04.2009 року №0001922330, від 27.04.2009 року №0001912330, від 27.04.2009 року №0001902330, від 27.04.2009 року №0001892330 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлідер» штрафних (фінансових) санкцій не можуть бути визнані таким, що прийняті на підставі та відповідно до діючого законодавства, добросовісно та безсторонньо, тому позовні вимоги про їх скасування є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Крім того, з наведених вище підстав, підлягають скасуванню і рішення від 27.04.2009 року №0001852330 та рішення від 27.04.2009 року №0002022330 в частині штрафних санкцій, застосованих на підставі пункту 2 ст. 17 Закону №265 (сума штрафних санкцій за рішенням від 27.04.2009 року №0001852330 – 14960,00 грн., за рішенням від 27.04.2009 року №0002022330 – 9520,00 грн.).

Оцінюючи правомірність прийняття рішення від 23.04.2009 року №0001782330 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 24050,00 грн., судом встановлено, що воно прийнято на підставі висновків за актом перевірки господарської одиниці, розташованої в м. Ялта, вул. Київська, 24 (а.с. 139, 141), яким встановлено факт не оприбуткування готівкових коштів у книзі обліку розрахункових операцій у загальній сумі 4810,00 грн. за фіскальними звітними чеками №0644 від 04.04.2009 року, №0646 від 06.04.2009 року (чеки роздруковані та надані на момент перевірки, проте не вклеєні в КОРО та на вписані в розділі 2 КОРО).

Судом встановлено, що відповідно до п. 1.2 Положення №637 оприбуткування готівки – проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Згідно із пп. 2.2 Положення №637 підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.

Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Відповідно до пп. 2.6 Положення №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Відповідно до абз. 3 ст. 1 Указу №436 за не оприбуткування неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки до юридичних осіб всіх форм власності, фізичних осіб – громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, які є суб’єктами підприємницької діяльності, а також постійних представництв нерезидентів через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у п’ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закону №265 встановлений обов’язок суб’єктів підприємницької діяльності які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг щодо проведення розрахункових операцій на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Перевіркою проведеною податковим органом не встановлено факту не проведення розрахункових операцій позивачем через РРО на суму 4810,00 грн. Відсутність запису в розділі 2 книги обліку розрахункових операцій не свідчить про не оприбуткування отриманої за день готівки, а є лише порушенням встановленого порядку використання цієї книги (зокрема, вимог п. 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 року №614, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 року за N 106/5297) відповідальність за яке передбачена п. 3 ч. 1 ст. 17 Закону №265.

Таким чином суд погоджується із доводами позивача щодо безпідставності застосування штрафних (фінансових) санкцій за рішенням рішення від 23.04.2009 року №0001782330 на суму 24050,00 грн. на підставі ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки».

Стосовно рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27.04.2009 року №0002022330 судом встановлено, що воно прийнято згідно із пунктами 1, 2 ст. 17 Закону №265 на підставі висновків за актом перевірки від 14.04.2009 року № бланку 000349 стосовно господарської одиниці, розташованої в м. Євпаторії, пр. Перемоги, 59-в.

В основу рішення від 27.04.2009 року №0001852330 покладено обставини, наведені в акті перевірки від 06.04.2009 року № бланку 00313, стосовно господарської одиниці, розташованої за адресою: м. Ялта, вул. Леніна, 25-4.

Згідно із розрахунком штрафних санкцій (а.с. 243, 244) за даними рішеннями застосовано санкції за п. 1 ст. 17 Закону №265 у зв'язку із встановленням посадовими особами податкового органу порушення пунктів 1, 2 ст. 3 Закону №265 – не проведення через РРО розрахункової операції на суму 50 грн. (рішення від 27.04.2009 року №0002022330) і 10,00 грн. (рішення від 27.04.2009 року №0001852330) і не видачею розрахункових документів на вказані суми.

За вказане порушення податковим органом застосовані штрафні санкції на суму 250,00 грн. і 50,00 грн. відповідно.

Пунктом 1 ст. 17 Закону №265 передбачено право податкових органом застосовувати фінансові санкції до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих – послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Суд не може визнати застосування даної санкції обґрунтованою, а доводи відповідача про проведення розрахункової операції без застосування РРО – доведеними у встановленому порядку, з наступних підстав.

За твердженням представника позивача усі купюроприймачі в гральних автоматах були відключені.

Проте в акті перевірки господарської одиниці, розташованої за адресою: м. Ялта, вул. Леніна, 25-4, вказано, що розрахункову операцію проведено шляхом сплати в купюроприймач купюри у 10 грн. Згідно із актом перевірки, проведеної стосовно господарської одиниці, розташованої в м. Євпаторії, пр. Перемоги, 59-в, встановлено невидачу розрахункового документу при придбанні кредитів на суму 50,00 грн.

Разом із тим, посадовими особами податкового органу, в обох випадках, не встановлено невідповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків і суми коштів, вказаній в денному звіті РРО.

За таких обставин суд вважає, що відповідачем не надано належних і допустимих доказів того, що позивач прийняв готівкові кошти за обставин, вказаних в акті перевірки, тобто провів розрахункову операцію в розумінні Закону №265 і надав відповідні послуги.

Тому в частині застосування штрафних санкцій на підставі п. 1 ст. 17 Закону №265 рішення від 27.04.2009 року №0001852330 та від 27.04.2009 року №0002022330 також підлягають скасуванню.

Застосування за рішенням від 27.04.2009 року №0001852330 фінансових санкцій у розмірі 340,00 грн., обґрунтовується податковим органом положеннями п. 4 ст. 17 Закону №265 і встановленими під час перевірки обставинами: позивачем не роздруковано фіскальний звітний чек за 26.02.2009 року.

Згідно із п. 9 ст. 3 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій;

Відповідно до п. 4 ст. 17 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Позивачем зазначені обставини не спростовані, тому суд вважає правомірним застосування за рішенням від 27.04.2009 року №0001852330 штрафних (фінансових) санкцій на суму 340,00 грн.

Враховуючи, що позивачем помилково заявлені вимоги про визнання недійсними спірних рішень, замість визнання їх протиправними, суд керуючись ч. 2 ст. 11 КАС України, вважає можливим в цій частині вийти за межі заявлених у позові вимог.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Суд вважає можливим стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 3,40 грн.

В судовому засіданні 01.12.2009 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 04.12.2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 94, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити частково.

2.          Визнати протиправним і скасувати рішення Сакської об’єднаної державної податкової інспекції від 23.04.2009 року №0001802330 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлідер» (ідентифікаційний код юридичної особи 33912276) штрафних фінансових санкцій на суму на суму 5780,00 грн.

3.          Визнати протиправним і скасувати рішення Сакської об’єднаної державної податкової інспекції від 27.04.2009 року №0001862330 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлідер» (ідентифікаційний код юридичної особи 33912276) штрафних фінансових санкцій на суму на суму 7140,00 грн.

4.          Визнати протиправним і скасувати рішення Сакської об’єднаної державної податкової інспекції від 27.04.2009 року №0001882330 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлідер» (ідентифікаційний код юридичної особи 33912276) штрафних фінансових санкцій на суму на суму 23460,00 грн.

5.          Визнати протиправним і скасувати рішення Сакської об’єднаної державної податкової інспекції від 27.04.2009 року №0001992330 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлідер» (ідентифікаційний код юридичної особи 33912276) штрафних фінансових санкцій на суму на суму 8160,00 грн.

6.          Визнати протиправним і скасувати рішення Сакської об’єднаної державної податкової інспекції від 27.04.2009 року №0001982330 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлідер» (ідентифікаційний код юридичної особи 33912276) штрафних фінансових санкцій на суму на суму 6120,00 грн.

7.          Визнати протиправним і скасувати рішення Сакської об’єднаної державної податкової інспекції від 27.04.2009 року №0001972330 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлідер» (ідентифікаційний код юридичної особи 33912276) штрафних фінансових санкцій на суму на суму 6800,00 грн.

8.          Визнати протиправним і скасувати рішення Сакської об’єднаної державної податкової інспекції від 27.04.2009 року №0001962330 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлідер» (ідентифікаційний код юридичної особи 33912276) штрафних фінансових санкцій на суму 20060,00 грн.

9.          Визнати протиправним і скасувати рішення Сакської об’єднаної державної податкової інспекції від 27.04.2009 року №0001942330 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлідер» (ідентифікаційний код юридичної особи 33912276) штрафних фінансових санкцій на суму 10880,00 грн.

10.          Визнати протиправним і скасувати рішення Сакської об’єднаної державної податкової інспекції від 27.04.2009 року №0001952330 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлідер» (ідентифікаційний код юридичної особи 33912276) штрафних фінансових санкцій на суму 16320,00 грн.

11.          Визнати протиправним і скасувати рішення Сакської об’єднаної державної податкової інспекції від 27.04.2009 року №0002002330 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлідер» (ідентифікаційний код юридичної особи 33912276) штрафних фінансових санкцій на суму 10200,00 грн.

12.          Визнати протиправним і скасувати рішення Сакської об’єднаної державної податкової інспекції від 27.04.2009 року №0002012330 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлідер» (ідентифікаційний код юридичної особи 33912276) штрафних фінансових санкцій на суму 10540,00 грн.

13.          Визнати протиправним і скасувати рішення Сакської об’єднаної державної податкової інспекції від 27.04.2009 року №0002022330 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлідер» (ідентифікаційний код юридичної особи 33912276) штрафних фінансових санкцій на суму 9770,00 грн.

14.          Визнати протиправним і скасувати рішення Сакської об’єднаної державної податкової інспекції від 27.04.2009 року №0001932330 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлідер» (ідентифікаційний код юридичної особи 33912276) штрафних фінансових санкцій на суму 6800,00 грн.

15.          Визнати протиправним і скасувати рішення Сакської об’єднаної державної податкової інспекції від 27.04.2009 року №0001922330про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлідер» (ідентифікаційний код юридичної особи 33912276) штрафних фінансових санкцій на суму 14280,00 грн.

16.          Визнати протиправним і скасувати рішення Сакської об’єднаної державної податкової інспекції від 27.04.2009 року №0001912330про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлідер» (ідентифікаційний код юридичної особи 33912276) штрафних фінансових санкцій на суму 10880,00 грн.

17.          Визнати протиправним і скасувати рішення Сакської об’єднаної державної податкової інспекції від 27.04.2009 року №0001902330 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлідер» (ідентифікаційний код юридичної особи 33912276) штрафних фінансових санкцій на суму 8500,00 грн.

18.          Визнати протиправним і скасувати рішення Сакської об’єднаної державної податкової інспекції від 27.04.2009 року №0001892330 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлідер» (ідентифікаційний код юридичної особи 33912276) штрафних фінансових санкцій на суму 10540,00 грн.

19.          Визнати протиправним і скасувати рішення Сакської об’єднаної державної податкової інспекції від 23.04.2009 року №0001782330 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлідер» (ідентифікаційний код юридичної особи 33912276) штрафних фінансових санкцій на суму 24050,00 грн.

20.          Визнати частково протиправним і скасувати рішення Сакської об’єднаної державної податкової інспекції від 27.04.2009 року №0001852330 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлідер» (ідентифікаційний код юридичної особи 33912276) штрафних (фінансових) санкцій на суму 15010,00 грн.

21.          В задоволенні решти частини позову відмовити.

22.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлідер» 3,40 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення в повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може біти подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя                                         Циганова Г.Ю.