Ухвала суду № 70021349, 01.11.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

01.11.2017Справа № 910/17763/17

Господарський суд міста Києва, у складі судді Чинчин О.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Златобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк" Славкіної М.А.до За участі про Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФАКТОР ПЛЮС" третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача 1.Національного банку України; 2.Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; визнання недійсним договору, застосування наслідків недійсності правочину та скасування записів

Представники сторін:

від позивача:Борисенко М.О. - представник за довіреністю;від відповідача:Білічак Х.В. - представник за довіреністю;від третьої особи-1:Петроченко С.О. - представник за довіреністю;від третьої особи-2:Цуканова С.Г. - представник за довіреністю;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Златобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк" Славкіної М.А. звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФАКТОР ПЛЮС" про визнання недійсним договору, застосування наслідків недійсності правочину та скасування записів. Також, з позовною заявою було подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2017 року порушено провадження у справі № 910/17763/17, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача - Національний банк України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, судове засідання призначено на 01.11.2017 року.

31.10.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Третьої особи-2 надійшли письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 12.10.2017 року.

01.11.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про припинення провадження по справі.

01.11.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Національного банку України надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

01.11.2017 року в судове засідання з'явились представники сторін.

В судовому засіданні представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 12.10.2017 року, а представник відповідача подав заперечення на позовну заяву. Представник третьої особи-1 вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 12.10.2017 року не виконав.

Суд прийняв до розгляду заяву Позивача про забезпечення позову та клопотання Відповідача про припинення провадження по справі.

Представник Національного банку України підтримав заяву про вступ до участі у справі в якості третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору.

Суд, розглянувши позов Третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, дійшов висновку про повернення позовної заяви без розгляду з огляду на наступне.

Відповідно до статті 26 Господарського процесуального кодексу України Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін.

Відповідно до п.п. 1.5, 1.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у процесі вирішення господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа може вважати, що саме їй належить право на предмет спору. З метою захисту свого права така особа може звернутися до господарського суду, який розглядає справу, з заявою про вступ у справу як третя особа з самостійною вимогою на предмет спору. Вступ цієї особи у справу можливий на будь-якій стадії провадження зі справи в місцевому господарському суді, але до прийняття ним рішення. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу виноситься ухвала.

Вступ у справу третьої особи, яка має самостійні вимоги на предмет спору, можливий тільки на підставі її позовної заяви, що повинна відповідати вимогам статей 54-57 ГПК, а не за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду (стаття 26 ГПК). Питання про прийняття такої заяви, відмову в її прийнятті або про її повернення вирішується на загальних підставах згідно зі статтями 61-63 ГПК.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Положенням частини 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Як випливає з вимог ч.1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок позивача направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів не залежить від того чи є у наявності у відповідача дані документи.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що у разі коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 ГПК.

В силу Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р., розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку.

Згідно з п.п. 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, належним доказом відправлення Відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 26.03.2015 року по справі №904/8482/14.

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п.2, 4 ч.3 ст.129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.

Суд зазначає, що Заявником, на підтвердження надсилання Публічному акціонерному товариству "Златобанк" копії позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, додано Опис вкладення у цінний лист від 31.10.2017 та фіскальний чек від 31.10.2017. Як вбачається з опису вкладення у цінний лист від 31.10.2017, позовна заява була надіслана Публічному акціонерному товариству "Златобанк" за адресою: 02096, м. Київ, Харківське шосе, 49.

Проте, з інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вбачається, що місцезнаходженням Публічного акціонерного товариства "Златобанк" є 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 17/52.

Таким чином, вказана в описі вкладення у цінний лист, доданому до позовної заяви, адреса місцезнаходження Публічного акціонерного товариства "Златобанк" (02096, м. Київ, Харківське шосе, 49) є невірною.

З огляду на викладене Суд позбавлений можливості дійти висновку про належне надіслання Публічному акціонерному товариству "Златобанк" копії позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору.

За таких обставин позов третьої особи і додані до нього документи підлягають поверненню заявникові без розгляду на підставі пункту 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись пунктом 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ

1. Позовну заяву Національного банку України повернути заявникові без розгляду.

2. Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя О.В. Чинчин