Рішення № 70021182, 02.11.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 29/37/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2017 Справа № 908/1844/17

м. Запоріжжя

Позивач Приватне акціонерне товариство "Завод напівпровідників", код з ЄДР-31792555, м. Запоріжжя

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат", код з ЄДР-38983006, м.Запоріжжя

про стягнення заборгованості за договором оренди

Суддя В.А. Кричмаржевський

За участю представників:

- позивача ОСОБА_1

- відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3

Установив:

Приватне акціонерне товариство "Завод напівпровідників", код з ЄДР-31792555, м. Запоріжжя, звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат", код з ЄДР-38983006, м.Запоріжжя, 229.529,04грн. заборгованості, що виникла за договором оренди обладнання № 193/9 від 18 травня 2016р., укладеним сторонами у справі.

Вимоги позивача мотивовані договірними зобовязаннями та статтями 193 Господарського кодексу України, статтями 526, 530, 759 і 762 Цивільного кодексу України.

У звязку з неявкою представника відповідача судове засідання відкладалось до 02 листопада 2017р. на 10-30 год.

Перед початком судового засідання 02 листопада 2017р. відповідачем наданий відзив на позовну заяву, в якій він погодився з позовом, але зазначив про часткове погашення ним заборгованості у розмірі 5000грн., на підтвердження цієї фінансової операції надав суду платіжне доручення №83023 від 01 листопада 2017р. на суму 5.000грн., у звязку з чим просить суд врахувати це при винесенні рішення.

Також відповідачем подана заява про розстрочку виконання рішення суду у цій справі на період з грудня 2017р. по листопад 2018р. рівними частинами, посилаючись на його тяжке фінансово-економічне становище.

Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав позовні вимоги, але з урахуванням часткового погашення відповідачем 01.11.2017р. боргу просить суд стягнути з відповідача на користь позивача -224.529,04грн. Із заявою відповідача про надання розстрочки виконання рішення не погоджується, пояснивши суду, що позивач у даний час є банкрутом, відносно нього здійснюється ліквідаційна процедура у межах справи № 908/6036/14, у даний час ліквідатор формує ліквідаційну масу для того, щоб розрахуватись з кредиторами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши цивільне та господарське законодавство, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Між Приватним акціонерним товариством "Завод напівпровідників" (далі-позивач) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (далі-відповідач) 18.05.2016року укладений договір оренди обладнання № 193/9, відповідно до умов якого орендодавець (позивач) передав, а орендар (відповідач) прийняв у тимчасове користування за плату, на умовах, викладених у цьому договорі і невідємних додатках до нього, обладнання згідно із специфікацією трубопровід системи опалення, який належить позивачеві ПрАТ "Завод напівпровідників", і вартість якого становить 1.114.474,76грн.Цей трубопровід переданий орендареві для використання у виробничих цілях згідно з його призначенням.

Строк дії договору оренди визначений до 31 грудня 2026р.

Відповідно до пункту 3.1 договору за оренду обладнання орендар повинен сплачувати щомісячно орендну плату у розмірі 24.120грн. з урахуванням ПДВ, виходячи з розрахунку 24 грн.12 коп. за метр погонний, яка перераховується орендодавцю щомісячно за фактичний строк використання обладнання після підписання акту приймання-передавання обладнання уповноваженими представниками орендаря, починаючи з 01.06.2016р.

Згідно з матеріалами справи відповідач заборгував позивачеві за договором оренди 229.529,04грн., що підтверджується актами:

-ОУ-0000100 за серпень 2016р. на суму 12.060грн.

-ОУ-0000126 за вересень 2016р. на суму 12.060грн.

-ОУ-0000138 за жовтень 2016р. на суму 12.060грн.

-ОУ-0000147 за 31.10.2016р. на суму 389,04грн.

-ОУ-0000159 за листопад 2016р. на суму 24.120грн.

-ОУ-0000169 за грудень 2016р. на суму 24.120грн.

-ОУ-0000010 за січень 2017р. на суму 24.120грн.

-ОУ-0000017 за лютий 2017р. на суму 24.120грн.

-ОУ-0000029 за березень 2017р. на суму 24.120грн.

-ОУ-0000043 за квітень 2017р. на суму 24.120грн.

-ОУ-0000045 за травень 2017р. на суму 24.120грн.

- ОУ-0000057 за червень 2017р. на суму 24.120грн.,

які долучені до матеріалів справи, ці акти підписані представниками обох сторін.

Також заборгованість за вказаним договором оренди підтверджується і актом звірки взаєморозрахунків від 26.10.2017р., підписаним представниками обох сторін у справі.

Пунктом 3.3 договору оренди передбачено, що орендна плата повинна перераховуватися орендарем орендодавцеві щомісячно за фактичний строк використання після підписання актів приймання-передачі обладнання.

Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За договором оренди орендар за отримане у користування майно зобовязаний здійснювати визначену плату.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічний припис містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Враховуючи порушення орендарем відповідачем у справі умов договору оренди щодо оплати отриманого за договором, доведеність орендодавцем позивачем своїх вимог документальними доказами: договором, специфікацією, актами здачі-прийняття робіт, розрахунком, актом звірки, що підтверджує безспірність вимог, позов підлягає задоволенню з урахуванням часткового погашення відповідачем заборгованості у розмірі 5.000грн..

А відтак стягненню підлягають - 224.529,04грн.

Стосовно заяви відповідача про надання йому розстрочки виконання судового рішення на 12 місяців, то суд з цим не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право (не обовязок) відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно з п.7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Як на підставу надання розстрочки виконання рішення суду підприємство-відповідач у заяві посилається на його унікальність, відповідач є єдиним в Україні підприємством з виробництва титану губчастого, титанових сплавів, литва, титанового шлаку, тетрахлориду титану, титанових зливок та інших видів титанової продукції в Україні та Європі з великою часткою електроенергії у собівартості. Обмеженість фінансових ресурсів комбінату ускладнює роботу щодо підтримки у належному працездатному стані безперервного, екологічно небезпечного виробництва. Враховуючи постійне підвищення тарифів на електроенергію та кризу на світовому ринку титанових напівфабрикатів, відповідач опинився на межі зупинки виробництва. Відповідач віднесений до підприємств України першого класу підвищеної небезпеки тощо.

Характеризуючи фінансово-економічне становище підприємства-позивача, то суд зазначає, що Приватне акціонерне товариство "Завод напівпровідників" постановою господарського суду Запорізької області у справі № 908/6036/14 визнане банкрутом, відносно нього введена ліквідаційна процедура, призначений ліквідатор, який у даний час формує ліквідаційну масу з метою проведення розрахунків з кредиторами, і на підставі статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зобовязаний предявляти до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості, що і є у даному випадку. Позивач визнаний господарським судом неплатоспроможним.

Таким чином, при розгляді заяви відповідача про надання розстрочки виконання судового рішення на 12 місяців судом враховуються можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений законом строк, але суд також враховує такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення. Тяжкий фінансовий стан боржника не звільняє його від належного виконання зобовязань перед кредитором, не робить неможливим виконання рішення суду.

Також суд вважає за необхідне зазначити про те, що загальна заборгованість позивача перед кредиторами у справі № 908/6036/14 про його банкрутство становить більше 10 млрд. грн., і від своєчасного стягнення позивачем з боржників дебіторської заборгованості залежатиме своєчасність погашення позивачем заборгованості перед кредиторами у справі про банкрутство.

Враховуючи часткове погашення відповідачем заборгованості перед позивачем у розмірі 5.000грн., провадження у цій частині підлягає припиненню на підставі п.1-1 статті 80 ГПК України.

Судові витрати з розгляду справи відповідно до приписів статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 45, 33, 34, 44, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

Вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат", код з ЄДР-38983006 (69600 м.Запоріжжя вул.Теплична, 18), на користь Приватного акціонерного товариства "Завод напівпровідників", код з ЄДР-31792555 (69600 м.Запоріжжя вул.Теплична,16), - 224.529грн. 04коп. заборгованості та 3.442грн. 93коп. судового збору. Видати наказ.

Припинити провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат", код з ЄДР-38983006 (69600 м.Запоріжжя вул.Теплична, 18), на користь Приватного акціонерного товариства "Завод напівпровідників", код з ЄДР-31792555 (69600 м.Запоріжжя вул.Теплична,16), - 5.000грн.

Залишити без задоволення заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат", код з ЄДР-38983006 (69600 м.Запоріжжя вул.Теплична, 18), № 25-16/1917 від 01.11.2017р. про розстрочку виконання рішення суду.

Суддя В.А. Кричмаржевський

Рішення підписано та оформлено згідно з вимогами статті 85 ГПК України 03.11.2017р.