номер провадження справи 29/112/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
за результатами розгляду позову про розірвання договору
02.11.2017 Справа № 908/6036/14
м. Запоріжжя
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький титано-магнієвий комбінат, код з ЄДР-38983006; м.Запоріжжя вул.Теплична, 18
до відповідача Приватного акціонерного товариства Завод напівпровідників, код з ЄДР-31792555, м.Запоріжжя вул. Теплична, 16
про розірвання договору № 210 від 15.12.2014р. про надання послуг з передачі свіжотехнічної води.
у межах справи № 908/6036/14 про банкрутство ОСОБА_1 Завод напівпровідників, код з ЄДР-31792555, м.Запоріжжя
Суддя Кричмаржевський В.А.
За участю представників:
- позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3
- відповідача ОСОБА_4
Установив:
Відповідно до постанови господарського суду Запорізької області від 24.11.2016р. Приватне акціонерне товариство "Завод напівпровідників", код з ЄДР-31792555, визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_5
На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 25.11.2016р. оприлюднено повідомлення № 37778 про визнання боржника ОСОБА_1 "Завод напівпровідників" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Статтею 4-1 ГПК України передбачено, що господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом. Крім того, вони розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до статті 10 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, повязаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобовязань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
Товариство з обмеженою відповідальністю Запорізький титано-магнієвий комбінат звернулося до господарського суду з позовом ОСОБА_1 "Завод напівпровідників" про розірвання договору № 201 від 15.12.2014р. про надання послуг з передачі свіжотехнічної води, укладеного сторонами.
З урахуванням вищевикладених обставин ухвалою суду від 28.09.2017р. заяву ТОВ Запорізький титано-магнієвий комбінат прийнято до розгляду у межах справи № 908/6036/14 про банкрутство ОСОБА_1 Завод напівпровідників та порушено провадження за заявою, призначено судове засідання на 02.11.2017р. о 10-00 год.
Представники позивача заявлені вимоги підтримали в повному обсязі, позов обґрунтовують статтями 10, 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статтями 526, 599, 651 ч.2 Цивільного кодексу України, просять укладений з ОСОБА_1 «Завод напівпровідників» договір №201 від 15.12.2014р. про надання послуг з передачі свіжотехнічної води розірвати з підстав істотного порушення умов договору відповідачем та завдання шкоди, внаслідок якої позивач позбавлений можливості отримання прибутку, з метою чого і було укладено спірний договір, а також обмеження діючим законодавством позивача в можливостях щодо стягнення грошових зобовязань відповідача в звязку з відкриттям ліквідаційної процедури ОСОБА_1 «Завод напівпровідників».
Відповідач проти позову заперечує, надав суду відзив з обґрунтуванням позиції, зазначивши про те, що позивач жодним чином не позбавляється того, на що розраховував при укладанні договору, а саме на отримання оплати наданих послуг, враховуючи, що частина наданих послуг відповідачем оплачена, в т.ч. 12.10.2017р. на суму 22.006,87 грн., інша частина боргу 115.529,51 грн. включена до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство, залишок заборгованості є незначним. При цьому відповідач потребує замовлених послуг з отримання свіжотехнічної води.
Судовий процес фіксувався за допомогою програмно-апаратного комплексу "Оберіг".
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (Виконавець) та Приватне акціонерне товариство «Завод напівпровідників» (Замовник) 15.12.2014р. уклали договір № 201 про надання послуг передачі свіжотехнічної води (далі Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору Виконавець зобовязується забезпечити надання послуг з передачі свіжотехнічної води (далі вода) Замовнику на виробничі потреби по трубопроводу до межі експлуатаційної відповідальності та балансової приналежності, а Замовник зобовязується сплачувати за послуги з передачі води на умовах та в строки, передбачені цим Договором.
Згідно з п.2.1 Договору Виконавець зобовязаний забезпечити Замовнику передачу води за його потребами, але не більше наданого ліміту.
За відпуск води визначена договірна вартість 1.414,00/тис.куб.м без НДС відповідно до п.3.1 Договору, яка збільшувалась підписаними сторонами додатковими угодами: №1 від 01.08.2015р. …за 1 тис.куб.м. з 01.08.2015р.- 2.158,00 грн. без НДС; № 3 від 12.02.2016р. - …за 1 тис.куб.м. з 01.02.2016р.- 2.190,00 грн. без НДС.
За умовами п.4 Договору Замовник до 10-го числа звітного місяця перераховує на поточний банківський рахунок виконавця аванс в розмірі 100% від вартості спожитої води за попередній звітний місяць на підставі рахунка. Остаточний розрахунок за фактично надану воду здійснюється протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами акту на підставі рахунку з урахуванням раніше здійсненої оплати. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний банківський рахунок Виконавця.
Пунктом 7.1 Договору, з урахуванням Додаткової угоди № 2 від 30.12.2015р., визначений строк, на який його укладено, - до 31.12.2018р.
Позивач ТОВ Запорізький титано-магнієвий комбінат свої зобовязання за Договором виконує належним чином та надає відповідачу послуги з передачі води. В свою чергу ОСОБА_1 «Завод напівпровідників» замовленими послугами користується, проте оплату за них здійснює не в повному обсязі.
Згідно з актом звіряння взаємних розрахунків станом на 19.10.2017р. заборгованість ОСОБА_1 «Завод напівпровідників» перед ТОВ Запорізький титано-магнієвий комбінат за Договором № 201 від 15.12.2014р. становить -153.772,19 грн.
До вказаної заборгованості входить борг за договором за період з 01.06.2016р. по 31.12.2016р. на суму - 155.529,51 грн., який визнаний судом та включений до реєстру вимог кредиторів ухвалою від 19.07.2017р.
Враховуючи порушення умов Договору та не отримання регулярних платежів за надані послуги, визнання боржника банкрутом, ТОВ Запорізький титано-магнієвий комбінат звернулось до ОСОБА_1 «Завод напівпровідників» з письмовою пропозицією обґрунтування необхідності експлуатації та підтримання в технічному справному стані систем водопостачання та каналізації промислового майданчика ОСОБА_1 «Завод напівпровідників», надання рішення комітету кредиторів про згоду на оплату послуг по підтримці в працездатному стані комунікацій водопостачання та водовідведення на території ОСОБА_1 «Завод напівпровідників» з рахунка, з якого проводиться виплата кредиторам, виплата поточних платежів та витрат, повязаних зі здійсненням ліквідаційної процедури. Також запропоновано укласти нові договори, повязані з водопостачанням та водовідведенням з умовами гарантування оплати послуг.
Також позивач направив відповідачу проект Додаткової угоди № 4 від 24.02.2017р., якою було запропоновано викласти пункт 7.1 в наступній редакції: «Строк дії договору з 01 січня 2017р. по 01 березня 2017р.».
Відповідач - ОСОБА_1 «Завод напівпровідників» зміни до договору не погодило, Додаткову угоду не підписало, обґрунтовуючи відмову необхідністю у користуванні замовленими за Договором послугами виключно для збереження та утримання майна у належному стані та для виконання вимог законодавства про охорону праці, санітарного та епідемічного благополуччя населення, Кодексу законів про працю України.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України господарські зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі із договору.
Згідно зі статтею 626 Цивільного Кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За приписами статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
В свою чергу, порушенням зобов'язання відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Суд погоджується з позицією позивача, що при укладенні договору він розраховував на отримання прибутку та на належне виконання відповідачем умов договору, насамперед по оплаті наданих послуг, чого наразі позбавлений значною мірою, в тому числі з введенням ліквідаційної процедури щодо ОСОБА_1 «Завод напівпровідників».
Твердження відповідача про необхідність отримання послуг за договором не підтверджені належними та допустимими доказами, потреба у постачанні ОСОБА_1 «Завод напівпровідників» води позивачем та необхідності її використання для утримання майна в належному стані, з метою дотримання вимог законодавства про охорону праці, санітарного та епідемічного благополуччя населення, трудового законодавства не доведені.
Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до частини 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Щодо включення частини заборгованості за надані послуг до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_1 «Завод напівпровідників», то це свідчить саме про невиконання відповідачем умов договору, а не про гарантування здійснення виплат позивачу в ліквідаційній процедурі. При цьому твердження представника відповідача про те, що всі вимоги до банкрута всіх черговостей за реєстром кредиторів будуть погашені, є передчасними, оскільки ліквідаційна маса не сформована, ліквідаційна процедура триває у даний час.
Відповідач помилково вважає, що в разі визнання судом суми боргу позивача та включення її до реєстру кредиторів загальна заборгованість за договором зменшилась та становить не 153.772,19 грн., а 115.529,51 грн. менше.
На підставі статті 37 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суд прийняв постанову про визнання боржника банкрутом і відкрив ліквідаційну процедуру. Як зазначено в Законі, банкрут - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобовязання встановлена господарським судом.
Стаття 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначає наслідки визнання боржника банкрутом. Так, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:
- господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо;
- строк виконання всіх грошових зобовязань банкрута вважається таким, що настав;
- у банкрута не виникає жодних додаткових зобовязань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обовязкових платежів)), крім витрат, безпосередньо повязаних із здійсненням ліквідаційної процедури;
- припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;
- відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;
- продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом;
- скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;
- вимоги за зобовязаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть предявлятися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі;
- виконання зобовязань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених цим розділом, тощо.
З аналізу зазначеної норми вбачається, що боржник з моменту визнання його банкрутом зобовязаний завершити свою господарську діяльність, у нього не може виникати жодних додаткових зобовязань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обовязкових платежів)), крім витрат, безпосередньо повязаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Зазначеним спростовується позиція відповідача щодо наявності у позивача можливості отримання очікуваного за договором. Закон не передбачає як стягнення, так і взагалі нарахування з підприємства - банкрута будь-яких сум, окрім витрат, безпосередньо повязаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Крім того суд вважає, що при вирішення спору, який виник у даних правовідносинах сторін, також можливе застосування статті 652 ЦК України.
Так, враховуючи доводи сторін та представлені докази на їх обґрунтування, фактичні обставини справи про банкрутство ОСОБА_1 «Завод напівпровідників», має місце істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.
Договір № 201 було укладено сторонами 15.12.2014р., тобто до порушення провадження у справі про банкрутство ОСОБА_1 «Завод напівпровідників» (06.01.2015р.), навіть до ініціювання такого провадження ТОВ АЙ.ТІ.ДЖІ-ІНВЕСТ (22.12.2014р.).
Як зазначив представник позивача, наявність провадження у справі про банкрутство відповідача значною мірою позбавляє ТОВ «ЗТМК» можливості отримання належних платежів за договором за послуги, які отримані відповідачем як після порушення провадження у справі про банкрутство так і після визнання його банкрутом. В разі якщо б позивачу було відомо про загрозу неплатоспроможності ОСОБА_1 «Завод напівпровідників» договір укладався б на коротший термін та на інших умовах. Відповідно до статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір, або уклали б його на інших умовах.
Таким чином, оцінивши усі обставини справи у їх сукупності та дослідивши надані сторонами у справі докази, суд дійшов висновку, що вимога позивача про розірвання договору № 201 від 15.12.2014р. про надання послуг з передачі свіжотехнічної води є обґрунтованою, відповідає вимогам закону та такою, що підлягає задоволенню.
Заперечення відповідача спростовуються вищевикладеним.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 4-5, 49, 86 Господарського процесуального кодексу України, статтею 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд
Ухвалив:
Позов задовольнити.
Розірвати договір № 201 від 15.12.2014р. про надання послуг з передачі свіжотехнічної води, укладений Товариством з обмеженою відповідальністю Запорізький титано-магнієвий комбінат, код з ЄДР-389830068, та Приватним акціонерним товариством Завод напівпровідників, код з ЄДР-31792555.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства Завод напівпровідників, код з ЄДР-31792555, м.Запоріжжя вул. Теплична, 16, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький титано-магнієвий комбінат, код з ЄДР-38983006; м.Запоріжжя вул.Теплична, 18 судовий збір в розмірі - 1.600 (одна тисяча шістсот) грн. Видати наказ.
Копію ухвали надіслати позивачу, відповідачу, ліквідатору ОСОБА_5, членам комітету кредиторів.
Суддя В.А. Кричмаржевський
Судове рішення № 70021176, Господарський суд Запорізької області було прийнято 02.11.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 908/6036/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: