Ухвала суду № 70021067, 03.11.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, телефон 096-068-16-02

У Х В А Л А

03.11.2017р. Справа № 905/2563/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Левшиної Я.О., при секретарі судового засідання Конько В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Компанія «Нотапс», м. Київ на дії та бездіяльність Амвросіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області у справі №905/2563/16

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Компанія «Нотапс», м. Київ

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Престиж», с. Благодатне, Донецька область

про стягнення 3% річних в розмірі 333, 94 грн., пені в розмірі 5223, 81 грн., інфляційних втрат в сумі 2497,44 грн.За участю представників сторін:

від скаржника (позивача): ОСОБА_2 (за довіреністю від 15.01.2016р.);

від боржника (відповідача): не зявився;

від ВДВС: не зявився.

суть скарги:

12.09.2017р. через канцелярію господарського суду надійшла скарга ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Компанія Нотапс на дії та бездіяльність Амвросіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, в якій скаржник просить: визнати протиправними, передчасними та незаконними дії Амвросіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області; визнати не дійсним та скасувати постанову Амвросіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 20.06.2017р. про повернення наказу Господарського суду Донецької області від 07.11.2016р. по справі № 905/2563/16 стягувачеві на підставі п.9 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження"; визнати незаконною та протиправною бездіяльність Амвросіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області у виконавчому проваджені №53366327 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області від 07.11.2016р. по справі №905/2563/16, яка полягає у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дії у виконавчому проваджені №53366327 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області від 07.11.2016р. по справі № 905/2563/16 та які були б направлені та свідчили б про перевірку майнового стану та його примусове виконання.

Відповідно до розпорядження №01-02/1025 від 12.09.2017р. щодо повторного автоматичного розподілу справи, у звязку з закінченням повноважень судді Кучерявої О.О. справу призначено до розгляду судді Левшина Я.О.

В обгрунтування скарги скаржник посилається на бездіяльність Амвросіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області у виконавчому провадженні ВП №53366327 щодо примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 17.11.2016р. у даній справі, невчинення держаним виконавцем належних, повних та обєктивних виконавчих дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження». За твердженням скаржника, наказ у даній справі не виконаний, попри неодноразове звернення стягувача до відділу ДВС з клопотаннями №21-1/02 від 21.02.2017р., №21-2/02 від 21.02.2017р., №21-1/02 від 21.02.2017р., №21-2/02 від 21.02.2017р. про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП №53366327 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області у справі № 905/2563/16, які були залишені відділом ДВС без задоволення.

В підтверження скаржник надав наступні документи: постанову про відкриття виконавчого провадження від 08.02.2017р. ВП №53366327; клопотання №21-1/02 від 21.02.2017р., №21-2/02 від 21.02.2017р., №21-1/02 від 21.02.2017р., №21-2/02 від 21.02.2017р. про вчинення виконавчих дій та докази їх направлення до ВДВС; постанову про повернення виконавчого документу стягувачу від 20.06.2017р.

28.09.2017р. від ВДВС надійшли заперечення №16-37/385-5 від 26.09.2017р., в яких виконавча служба посилалась на те, що скарга є необгрунтованою, оскільки державний виконавець здійснив всі можливі дії щодо виявлення майна боржника. Також надав клопотання №16-37/387-5 від 26.09.2017р. про розгляд скарги без участі представника ВДВС.

Представник скаржника (стягувача) в судове засідання 03.11.2017р. з'явився в режимі відеоконференції, вимоги скарги підтримав.

Представники боржника та ВДВС не з'явились.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника скаржника, господарський суд

встановив:

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.10.2016р. по справі №905/2563/16 позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Компанія Нотапс, м. Київ до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Престиж, с. Благодатне, Донецька область про стягнення 3% річних в розмірі 333,94 грн., пені в розмірі 5223,81грн., інфляційних витрат в сумі 2497,44грн. задоволені частково; стягнуто з відповідача на користь позивача суму 3% річних в розмірі 251,22грн., пені в розмірі 5223,81грн., інфляційних витрат в сумі 2497,44грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1363,85 грн.; в решті вимог відмовлено.

07.11.2016р. на виконання вказаного рішення був виданий відповідний наказ.

Постановою Амвросіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 08.02.2017р. відкрито виконавче провадження на підставі заяви стягувача про примусове виконання.

21.02.2017р. ТОВ «Компанія «Нотапс», м. Київ направило на адресу ВДВС клопотання про вчинення певних виконавчих дій за вих. №21-1/02 від 21.02.2017р., №21-2/02 від 21.02.2017р., №21-1/02 від 21.02.2017р., №21-2/02 від 21.02.2017р.

08.02.2017р. винесена постанова про арешт майна боржника, накладено арешт на рухоме та нерухоме майно божника.

08.02.2017р. зроблено запит до Державної фіскальної служби України про номери рахунків, відкритих в установах банків.

Згідно відповіді за боржником обліковуються вікриті рахунки у ПАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_4» у м. Києві.

07.03.2017р. державною виконавчою службою винесена постанова про арешт коштів боржника на надіслана на виконання до установи банку.

Згідно відповіді №81-15-8/6238 від 17.03.2017р. банком прийнято до виконання постанову та накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунках.

Вимогами №№1-3 від 29.03.2017р. державним виконавцем було знято залишок коштів з арештованих рахунків та перераховано на депозитний рахунок відділу.

Платіжними дорученнями №№4-9 від 27.04.2017р. стягнуті кошти в сумі 1504,64грн. було перераховано на розрахунковий рахунок стягувача.

Згідно відповідвіді з Територіального сервісного центру №1442 за№2654 від 25.04.2017р. за боржником обліковуються транпортні засоби.

15.05.2017р. державним виконацем винесена постанова про розшук майна боржника, зазначеного у відповіді Територіального сервісного центру №1442 за№2654 від 25.04.2017р.

Згідно відповіді з державної служби інтелектуальної власності №1-6/3781 від 13.05.2017р. за боржником зареєстровані об'єкти права інтелектуальної власності відсутні.

Згідно відповіді з Державної служби України з безпеки на транспорті відсутні записи щодо суден, власником або судовласником яких є боржник.

20.06.2017р. Амвросіївським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 9 ч. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Скаржник не погодився з позицію виконавчої служби та звернувся до господарського суду Донецької області зі скаргою на дії державного виконавця, в якій просив: визнати протиправними, передчасними та незаконними дії Амвросіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області; визнати не дійсним та скасувати постанову Амвросіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 20.06.2017р. про повернення наказу Господарського суду Донецької області від 07.11.2016р. по справі № 905/2563/16 стягувачеві на підставі п.9 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження"; визнати незаконною та протиправною бездіяльність Амвросіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області у виконавчому проваджені №53366327 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області від 07.11.2016р. по справі № 905/2563/16, яка полягає у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дії у виконавчому проваджені №53366327 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області від 07.11.2016р. по справі № 905/2563/16 та які були б направлені та свідчили б про перевірку майнового стану та його примусове виконання.

Скаржник отримав оскаржувану постанову 22.08.2017р., що підтверджується витягом з офіціного веб-порталу УДППЗ «Укрпошта».

За приписами ч.1 ст.121-2 ГПК України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Таким чином, скарга подана скаржником з дотриманням встановленого законодавством терміну.

Господарський суд при розгляді скарги по суті виходить з наступного:

За приписами ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 6 Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону, чинній на момент відкриття виконавчого провадження) передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобовязаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) розяснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обовязки. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у звязку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5)безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у звязку з виконавчим провадженням; 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про розяснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не зявився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - субєктів оціночної діяльності - субєктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобовязань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій субєктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно ст. 10 Закону заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, обєкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2)звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3)вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обовязку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно п.6 ч.3 ст.18 Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

У відповідно до ст.48 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Частиною 1 ст.52 Закону передбачено, що виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобовязані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Відповідно до ч.5 ст.52 Закону у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

У відповідності до п.9 ч. 1 ст. 37 Закону виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

В матеріалах скарги наявні клопотання скаржника про вчинення певних дій вих. №21-1/02 від 21.02.2017р., №21-2/02 від 21.02.2017р., №21-1/02 від 21.02.2017р., №21-2/02 від 21.02.2017р., які були відправлені на адресу виконавчого органу 21.02.2017 відповідно до опису вкладення у цінний лист від 21.02.2017 та фіскального чеку № 3699 від 21.02.2017 та були отримані ним згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу 02.03.2017 (копії клопотань, опису вкладення, чеку та поштового вручення наявні в матеріалах справи).

При досліджені матеріалів скарги судом встановлено, що Амвросіївським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області всупереч п.3 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» заявлені клопотання залишенні без задоволення та відповіді на дані клопотання у матеріалах справи відсутні.

Проаналізувавши встановлені конкретні обставини, оцінивши надані сторонами докази і їх сукупності та взаємозвязку, виходячи із основних загально-правових засад справедливості, законності, рівності субєктів, притаманних господарському праву, суд вважає, що органом державної виконавчої служби не було вжито всіх необхідних та можливих заходів для належного примусового виконання рішення господарського суду Донецької області, а саме не надано доказів направлення запитів до відповідних органів щодо наявності зареєстрованих цінних паперів, сільськогосподарської техніки та технологічного обладнання, іншого рухомого майна, корпоративних прав, а тому оскаржувана заявником постанова державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу від 20.06.2017р. є передчасною.

При цьому висновок щодо безрезультатності та/або неможливості розшуку майна чи встановлення/з'ясування певних обставин буде обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець, повністю реалізувавши надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату.

Аналогічної правової позиції дотримується й Вищий господарський суд України у Постанові у справі №14/492 від 04.02.2015р. та у Постанові у справі №9/38-10 від 21.10.2014р.

Відповідно до положень п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобовязує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи приписи ГПК України, пункту 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України, у суду відсутні повноваження скасовувати рішення органів Державної виконавчої служби. Натомість встановивши обґрунтованість доводів заявника, суд може визнати постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною. Як зазначено в інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-08/369 від 29.06.2010 Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України, вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акта органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними. Тому у господарського суду відсутні правові підстави для відмови в задоволенні скарги лише з тієї причини, що в ній зазначається про скасування відповідної постанови (акта), а не про визнання її недійсною.

За таких обставин, суд приходить до висновку про визнання недійсною постанови головного державного виконавця Амвросіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_4 про повернення виконавчого документу стягувачу від 20.06.2017р. ВП №53366327.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлення бездіяльності Амвросіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо виконання наказу господарського суду Донецької області від 07.11.2016р. у справі № 905/2563/16, яку органом ВДВС не спростовано, суд дійшов висновку про задоволення скарги ТОВ «Компанія НОТАПС».

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Компанія «Нотапс», м.Київ на дії та бездіяльність Амвросіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області по справі №905/2563/16 щодо виконання наказу господарського суду Донецької області від 07.11.2016р. у справі № 905/2563/16 задовольнити в повному обсязі.

Визнати бездіяльність Амвросіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо порушення строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №53366327 незаконною.

Визнати дії Амвросіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 20.06.2017р. незаконними.

Визнати постанову головного державного виконавця Амвросіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_4 про повернення виконавчого документу стягувачу від 20.06.2017р. ВП №53366327 недійсною.

Ухвала набирає законної сили в день її винесення, але може бути оскаржена через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом 5-ти днів з моменту її винесення.

Суддя Я.О. Левшина