Рішення № 70021037, 06.11.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.10.2017 Справа № 904/8282/17

За позовом Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м. Маріуполь Донецької області

до Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь Дніпропетровської області

про стягнення 832939,36 грн

Суддя Воронько В.Д.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: юрисконсульт ОСОБА_1, довіреність № 101-4016 від 01.07.2016; представник ОСОБА_2, довіреність № 229-4016 від 22.04.2011.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (далі - відповідач), у якому заявило вимоги про стягнення 3% річних у сумі 78364,67 грн та пені у сумі 754574,69 грн, нарахованих ним з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 012/12-15/1203586, укладеного між сторонами 01.06.2012.

Позивач участь свого повноважного представника у засіданні суду не забезпечив та витребуваних судом документів не надав, але 21.09.2017 на електронну скриньку суду надіслав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату через зайнятість його представника в іншому судовому процесі.

На підставі ст. 77 ГПК України у судовому засіданні 17.10.2017 було оголошено перерву до 31.10.2017.

Відповідач відзиву на позов не надав та не заперечив проти здійснених позивачем розрахунків, проте подав клопотання про зменшення розміру пені на 80%, посилаючись на скрутний майновий стан та повне виконання ним основного грошового зобов'язання перед позивачем.

31.10.2017 відповідач подав до суду додаткові пояснення до клопотання про зменшення, у яких підтримав свої вимоги та послався на судову практику.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним акціонерним товариством "Металургійний комбінат "Азовсталь" (далі - позивач, постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів" (далі - відповідач, покупець) був укладений договір поставки № 012/12-15/1203586 від 01.06.2012 разом з протоколом розбіжностей (далі - договір), за умовами п. 1.1 якого позивач зобов'язався поставити та передати у власність відповідача продукцію коксохімічного виробництва (далі - товар) у відповідності з сортаментом, якістю та строками, в об'ємах, по цінах та на умовах, передбачених в специфікаціях до договору, які є його невід'ємною частиною, а відповідач зобов'язується прийняти товар та оплатити на умовах, викладених в цьому договорі. Витрати на перевезення (з. тариф) товару від пункту відправлення до пункту призначення відносяться на покупця.

Відповідно до п. 2.1 договору, постачальник зобов'язується здійснити поточні поставки товару, обумовленого в специфікаціях до цього договору, на умовах РСА залізнична станція відправлення (згідно правил ІНКОТРЕМС-2000), що підтверджується залізничними накладними (квитанціями), якщо інші умови поставки не визначені специфікаціями до цього договору.

Моментом виконання зобов'язань з поставки (дата поставки) товару вважається дата календарного штемпеля станції відправлення на залізничній квитанції (квитанції про приймання вантажу на маршрут або групу вагонів), якщо інше не передбачене базисними умовами поставки, узгодженими сторонами в специфікації.

Згідно п. 2.2. договору, покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, на умовах, визначених у договорі.

Позивач на виконання умов договору та специфікації № 24 від 05.07.2016, специфікації № 25 від 05.08.2016, специфікації № 26 від 05.08.2016 свої зобов'язання виконав належним чином, здійснивши на адресу відповідача поставку товару, про що свідчать залізничні накладні, сертифікати якості.

Зазначеними специфікаціями визначені наступні умови оплати поставленої продукції: оплата узгодженої сторонами кількості товару, що постачається згідно цієї специфікації, проводиться протягом 30 (тридцяти) банківських днів після відправлення покупцю сканованих копій рахунків по електронній пошті або засобами факсимільного зв'язку.

Так, за поставлену на підставі специфікації № 24 від 05.07.2016 продукцію, на адресу відповідача, позивачем були виставлені і спрямовані по електронній пошті наступні рахунки:

№ 91269260 від 12.07.2016, відправлений 19.07.2016 на суму 135 040,00 грн;

№ 91269261 від 18.07.2016, відправлений 19.07.2016 на суму 277 590,24 грн;

№ 91269296 від 13.07.2016, відправлений 19.07.2016 на суму 535 913,80 грн;

№ 91269297 від 15.07.2016, відправлений 19.07.2016 на суму 118 488,56 грн;

№ 91269298 від 16.07.2016, відправлений 19.07.2016 на суму 792 099,82 грн;

№ 91269299 від 17.07.2016, відправлений 19.07.2016 на суму 372 392,64 грн;

№ 91269499 від 19.07.2016, відправлений 21.07.2016 на суму 248 589,13 грн;

№ 91269500 від 20.07.2016, відправлений 21.07.2016 на суму 648 423,05 грн;

№ 91269903 від 22.07.2016, відправлений 25.07.2017 на суму 971 594,70 грн;

№ 91270241 від 23.07.2016, відправлений 27.07.2016 на суму 540 997,66 грн;

№ 91270242 від 24.07.2016, відправлений 27.07.2016 на суму 526 843,73 грн;

№ 91270252 від 25.07.2016, відправлений 27.07.2016 на суму 505 497,30 грн;

№ 91270420 від 26.07.2016, відправлений 27.07.2016 на суму 270 397,73 грн;

№ 91270421 від 27.07.2016, відправлений 27.07.2016 на суму 390 619,43 грн;

№ 91270695 від 27.07.2016, відправлений 29.07.2017 на суму 516 560,47 грн;

№ 91270696 від 28.07.2016, відправлений 29.07.2017 на суму 252 488,68 грн;

№ 91271092 від 29.07.2016, відправлений 01.08.2016 на суму 542 297,52 грн;

№ 91271093 від 30.07.2016, відправлений 01.08.2016 на суму 404 484,49 грн;

№ 91271094 від 31.07.2016, відправлений 01.08.2016 на суму 640 826,15 грн;

№ 91271098 від 31.07.2016, відправлений 01.08.2016 на суму 135 617,70 грн.

За поставлену на підставі Специфікації № 25 від 05.08.2016 р. продукцію, на адресу Відповідача, Позивачем, були виставлені і спрямовані по електронній пошті наступні рахунки:

№ 91275717 від 12.08.2016, відправлений 16.08.2016 на суму 293 378,47 грн;

№ 91275718 від 13.08.2016, відправлений 16.08.2016 на суму 275 520,37 грн;

№ 91275758 від 11.08.2016, відправлений 16.08.2016 на суму 276 384,47 грн;

№ 91275869 від 16.08.2016, відправлений 17.08.2016 на суму 155 986,33 грн;

№ 91275989 від 12.08.2016, відправлений 18.08.2016 на суму 164 572,75 грн;

№ 91275992 від 12.08.2016, відправлений 19.08.2017 на суму 168 659,27 грн;

№ 91275993 від 12.08.2016, відправлений 19.08.2017 на суму 187 153,51грн;

№ 91275994 від 12.08.2016, відправлений 19.08.2016 на суму 170 045,04 грн;

№ 91275995 від 12.08.2016, відправлений 19.08.2017 на суму 175 579,94 грн;

№ 91275996 від 12.08.2016, відправлений 19.08.2017 на суму 164 745,86 грн;

№ 91276023 від 12.08.2016, відправлений 19.08.2017 на суму 166 562,33 грн;

№ 91276024 від 12.08.2016, відправлений 19.08.2017 на суму 162 289,52 грн;

№ 91276025 від 13.08.2016, відправлений 19.08.2017 на суму 662 323,40 грн;

№ 91276026 від 13.08.2016, відправлений 19.08.2017 на суму 750 053,11 грн;

№ 91276028 від 13.08.2016, відправлений 19.08.2017 на суму 879 190,13 грн;

№ 91276030 від 13.08.2016, відправлений 19.08.2016 на суму 745 515,13 грн;

№ 91276031 від 15.08.2016, відправлений 19.08.2017 на суму 904 161,54 грн;

№ 91276032 від 15.08.2016, відправлений 19.08.2017 на суму 1 017 005,69 грн;

№ 91276034 від 15.08.2016, відправлений 19.08.2017 на суму 682 769,28 грн;

№ 91276035 від 16.08.2016, відправлений 19.08.2016 на суму 186 491,26 грн;

№ 91276036 від 16.08.2016, відправлений 19.08.2016 на суму 898 165,06 грн;

№ 91276351 від 12.08.2016, відправлений 22.08.2016 на суму 187 904,08 грн;

№ 91276364 від 19.08.2016, відправлений 22.08.2016 на суму 144 336,96 грн;

№ 91276429 від 20.08.2016, відправлений 23.08.2016 на суму 421 841,56 грн;

№ 91276430 від 21.08.2016, відправлений 23.08.2016 на суму 280 608,97 грн;

№ 91276431 від 22.08.2016, відправлений 23.08.2016 на суму 272 095,97 грн;

№ 91276480 від 09.08.2016, відправлений 23.08.2016 на суму 955 668,50 грн;

№ 91276481 від 10.08.2016, відправлений 23.08.2016 на суму 265 848,26 грн;

№ 91276482 від 13.08.2016, відправлений 23.08.2016 на суму 143 062,91 грн;

№ 91276483 від 14.08.2016, відправлений 23.08.2016 на суму 546 433,12 грн;

№ 91276484 від 15.08.2016, відправлений 23.08.2016 на суму 399 126,07 грн;

№ 91276485 від 16.08.2016, відправлений 23.08.2016 на суму 265 376,68 грн;

№ 91276486 від 17.08.2016, відправлений 23.08.2016 на суму 533 022,83 грн;

№ 91276487 від 18.08.2016, відправлений 23.08.2016 на суму 262 930,42 грн;

№ 91276488 від 19.08.2016, відправлений 23.08.2016 на суму 937 424,58 грн;

№ 91276489 від 21.08.2016, відправлений 23.08.2016 на суму 418 342,58 грн;

№ 91276645 від 22.08.2016, відправлений 25.08.2016 на суму 286 241,63 грн;

№ 91276646 від 23.08.2016, відправлений 25.08.2016 на суму 430 190,83 грн.

За поставлену на підставі специфікації № 26 від 05.08.2016 продукцію, на адресу відповідача, позивачем, були виставлені і спрямовані по електронній пошті наступні рахунки:

№ 91276659 від 17.08.2016, відправлений 26.08.2016 на суму 885 113,10 грн;

№ 91276660 від 17.08.2016, відправлений 26.08.2016 на суму 392 901,32 грн;

№ 91276661 від 18.08.2016, відправлений 26.08.2016 на суму 866 246,45 грн;

№ 91276662 від 18.08.2016, відправлений 26.08.2016 на суму 917 817,86 грн;

№ 91276663 від 18.08.2016, відправлений 26.08.2016 на суму 862 567,86 грн;

№ 91276664 від 19.08.2016, відправлений 26.08.2016 на суму 865 738,09 грн;

№ 91276666 від 19.08.2016, відправлений 26.08.2016 на суму 854 925,53 грн;

№ 91276667 від 20.08.2016, відправлений 26.08.2016 на суму 925 235,20 грн;

№ 91276668 від 20.08.2016, відправлений 26.08.2016 на суму 757 069,91 грн;

№ 91276669 від 21.08.2016, відправлений 26.08.2016 на суму 818 384,06 грн;

№ 91276670 від 23.08.2016, відправлений 26.08.2016 на суму 649 621,25 грн;

№ 91276786 від 24.08.2016, відправлений 25.08.2016 на суму 146 993,27 грн;

№ 91276787 від 25.08.2016, відправлений 25.08.2017 на суму 143 056,81 грн;

№ 91276791 від 24.08.2016, відправлений 25.08.2017 на суму 155 264,82 грн;

№ 91276792 від 25.08.2016, відправлений 25.08.2017 на суму 150 342,79 грн;

№ 91276797 від 23.08.2016, відправлений 26.08.2016 на суму 166 409,17 грн;

№ 91276845 від 26.08.2016, відправлений 26.08.2016 на суму 146 961,26 грн;

№ 91276847 від 24.08.2016, відправлений 26.08.2016 на суму 885 964,75 грн;

№ 91276848 від 24.08.2016, відправлений 26.08.2016 на суму 912 612,38 грн;

№ 91276849 від 24.08.2016, відправлений 26.08.2016 на суму 356 883,78 грн;

№ 91277215 від 26.08.2016, відправлений 29.08.2016 на суму 424 414,07 грн;

№ 91277296 від 26.08.2016, відправлений 29.08.2016 на суму 570 281,26 грн;

№ 91277297 від 26.08.2016, відправлений 29.08.2016 на суму 706 433,68 грн;

№ 91277298 від 27.08.2016, відправлений 29.08.2016 на суму 548 892,41 грн;

№ 91277299 від 28.08.2016, відправлений 29.08.2016 на суму 931 866,22 грн;

№ 91277308 від 28.08.2016, відправлений 30.08.2016 на суму 146 001,16 грн;

№ 91277309 від 27.08.2016, відправлений 30.08.2016 на суму 645 404,12 грн;

№ 91277487 від 29.08.2016, відправлений 30.08.2016 на суму 315 525,07 грн;

№ 91277681 від 29.08.2016, відправлений 31.08.2016 на суму 878 901,74 грн.

Однак, відповідач в порушення умов договору не виконав в повному обсязі своїх зобов'язань щодо своєчасної оплати поставки товару, внаслідок чого зі сторони відповідача мало місце прострочення оплати отриманого за специфікаціями № 24 від 05.07.2016 та № 25 від 05.08.2016 товару.

Враховуючи прострочення відповідачем оплати поставленого товару, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права шляхом стягненням з відповідача 3% річних у сумі 78364,67 грн та пені у сумі 754574,69 грн.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами по справі договір є договором поставки, до якого слід застосовувати відповідні положення Господарського та Цивільного кодексів України.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення передбачені і ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто неналежне виконання.

Факт поставки позивачем товару відповідачу підтверджений матеріалами справи та відповідачем не оспорений.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивачем повністю доведено вину відповідача у порушенні умов договору та несвоєчасному здійсненні оплати поставленого товару.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.2 договору сторони погодили, що у випадку прострочки оплати товару, покупець сплачує постачальнику від вартості несплаченого товару пеню за кожний день прострочки оплати у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період виникнення прострочки.

Перевіривши розрахунок пені за загальний період з 01.09.2016 по 20.10.2016 за кожним актом окремо на загальну суму 754574,69 грн наданий позивачем, суд дійшов висновку про її обгрунтовність.

Проте, слід зазначити, що відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру пені на 80%, розглянувши яке суд дійшов наступного.

Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пунктом 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України також зазначено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Викладені правові норми узгоджуються з правовою позицією Пленуму Вищого господарського суду України, викладеною у п. 3.17.4. його постанови № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Судом взято до уваги наведені відповідачем доводи в підтвердження винятковості випадку та об'єктивності причин. Однак, врахувавши те, що сторони здійснюють свою діяльність в одному економічному просторі і негативні явища в економіці мають вплив на обидві сторони, судом задовольняється клопотання частково, шляхом зменшення розміру пені на 30%.

Таким чином, сума пені, що підлягає до стягнення з відповідача складає 528202,28 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, на підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за загальний період з 01.09.2016 по 20.10.2016 за кожним рахунком окремо, що у загальній сумі складає 78364,67 грн, перевіривши які суд дійшов висновку про їх обґрунтованість.

З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у неналежному виконанні свого обовязку щодо оплати поставленого товару, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача, які підлягають задоволенню в частині стягнення пені у сумі 528202,28 грн, 3% річних у сумі 78364,67 грн; в решті позову слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, витрати на оплату судового збору покладаються на відповідача, як на сторону, з вини якої виник спір.

Отже, згідно ст. 49 ГПК України, суд витрати по сплаті судового збору покладає на відповідача у сумі 12494,09 грн.

Слід зазначити, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у сумі 12499,66 грн за платіжним дорученням № НОМЕР_1 від 31.08.2017, тоді як відносно ціни позову судовий збір складає 12494,09 грн.

З огляду на що існує переплата судового збору у сумі 4,91 грн, яка підлягає поверненню платнику на підставі ст. 7 Закону України "Про судовий збір" за умови подання ним клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Дніпропетровської області

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 310; ідентифікаційний код 00186520) на користь Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, буд. 1; ідентифікаційний код 00191158) пеню у сумі 528202,28 грн, 3% річних у сумі 78364,67 грн та витрати по сплаті судового збору у сумі 12494,09 грн, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 06.11.2017.

Суддя ОСОБА_3