Ухвала суду № 70021001, 02.11.2017, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

розглянувши заяву ФОП ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами

у справі № 903/254/14

за позовом Волинського прокурора з нагляду за додерженням законів у транспортній сфері в інтересах держави - Міністерства інфраструктури України, Державної адміністрації залізничного транспорту, Державного територіально - галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних Перевезень"

до відповідача: Рожищенської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: фізична особа - підприємець ОСОБА_1

про визнання незаконним та скасування розпорядження і рішення Рожищенської міської ради, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

Суддя Костюк С.В.

при секретарі Коритан Л. Ю.

за участю представників:

від заявника (3-ї особи по справі): ФОП ОСОБА_1- заявник; ОСОБА_2 – адвокат, договір про надання правової допомоги №13-09/8 від 13.09.2017 року;

від позивача: ОСОБА_3, довіреність № КР-24 від 03.01.2017 року;

від відповідача: н/з;

від прокуратури: прокурор відділу прокуратури Волинської області ОСОБА_4, посвідчення №036267 від 12.11.2015 року.

Права та обов'язки учасникам судового процесу роз'яснені відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не поступало.

Суть: 04.10.2017 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі № 903/254/14 за позовом Волинського прокурора з нагляду за додерженням законів у транспортній сфері в інтересах держави - Міністерства інфраструктури України, Державної адміністрації залізничного транспорту, Державного територіально - галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних Перевезень" до Рожищенської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: фізична особа - підприємець ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування розпорядження і рішення Рожищенської міської ради, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

При обґрунтуванні заяви, вказує, що на підставі розпорядження Рожищенської міської ради від 27.10.2003 року № 189- в підприємцю ОСОБА_1 було надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки загальною площею 18.60 м. кв. для обслуговування торгового кіоску в м. Рожище по вул. Привокзальній за рахунок земель не наданих у користування. Станом на момент пред'явлення позову у справі № 903/254/14 ОСОБА_1 виготовив технічний паспорт на вищезгадану земельну ділянку, якій було присвоєно кадастровий номер. В Державного територіального галузевого обєднання “Львівська залізниця” в особі Відокремленого підрозділу “Рівненська дирекція залізничних перевезень” документації на дану земельну ділянку немає.

Як слідує з технічного завдання від 16.12.2003 року Управління Держкомзему у Рожищенському районі земельна ділянка по вул. Привокзальній, 13, в м. Рожище відноситься до земель комунальної власності.

Відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Рожищенської райдержадміністрації надано висновок від 10.10.2003р. №167 про можливе відведення землі.

Згідно висновку державної землевпорядної експертизи від 16.02.2004 року №128 відведення земельної ділянки відповідає вимогам земельного законодавства і діючим нормативно-технічним документам.

Рішенням Рожищенської міської ради від 01.04.2004 року №13/5, зазначений проект відведення земельної ділянки був затверджений, а остання надана підприємцю ОСОБА_1 на умовах оренди.

Зазначає, що ДТГО “Львівська залізниця” взагалі не мала права користуватись земельною ділянкою, переданою їй в постійне користування, оскільки її межі не були виділені в натурі, постійно перебували у користуванні інших осіб та комунальній власності Рожищенської міської ради.

Каталог координат земельної ділянки повинен був наданий державною установою у сфері нагляду за додержанням земельного законодавства та носити офіційний характер.

При наданні відомостей вирахування дирекційних кутів відстаней між точками повороту меж, координат та площ земель м. Рожище, Рожищенський район, Волинська область, ДТГО для складання висновку, ПрАТ “Інститут “Волиньводпроект” на документі поставлено печатку “з оригіналом згідно”, що свідчить про підроблення документів, оскільки оригіналу даного документу не існує, а відомості містять виключно інформаційний характер та не можуть бути завірені за відсутності оригіналу.

В процесі розгляду Рожищенським районним судом справи 3167/766/16 – ц було встановлено ряд обставин, що підтверджують інформацію про те, що відомості, які слугували основою для Висновку експерта та взяті за основу при винесенні рішення господарським судом Волинської області від 01.10.2014 року не відповідають дійсності та не є достовірними.

В подальшому Рожищенським районним судом Волинської області було призначено земельно – технічну експертизу по справі №167/766/16 –ц з метою встановлення фактичних меж земельної ділянки ПАТ “Українська залізниця” та земель комунальної власності Рожищенської міської ради.

В ході проведення топографо - геодезичних робіт було виявлено невідповідність фактичного розташування земельної ділянки, що перебуває в користуванні Львівської залізниці ПАТ “Українська залізниця” даним, що вказані в державному акті, а також відомостям кутів поворотних точок, що були надані та взяті за основу, при прийнятті висновку та рішення господарським судом Волинської області від 01.10.2014 року.

На основі вказаних промірів, які були накладені по факту розташування головної колії на геодезичну зйомку, не можливо визначити чи входить земельна ділянка за кадастровим № 0724510100:02:003:0089 в межу відводу Львівській залізниці. оскільки Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою Львівської залізниці в межах Рожищенського району, який виготовлений в умовній системі координат, унеможливлює її внесення до автоматизованої системи ведення Державного земельного кадастру, без розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості.

Заявник вважає, що в матеріалах господарської справи міститься невірна (неправдива) інформація, яка була взята за основу при прийнятті рішення від 01 жовтня 2014 року у справі № 903/254/14 та не була відома ні відповідачу ні третій особі – ОСОБА_1, крім того, дана інформація не могла бути відомою, оскільки фактично виявлена випадково, у зв’язку із розглядом справи №167/766/16 – ц Рожищенським районним судом.

Заступник прокурора Волинської області в поясненні від 24.10.2017 року № 05-3228 вих.17 вказує, що як слідує з заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами такими обставинами є матеріали кримінального провадження №12016030010003352, внесеного до ЄРДР 18.07.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України та інформація ФОП ОСОБА_5, надана на адвокатський запит, якою підтверджено, що матеріали топографо - геодезичних робіт, що були взяті за основу при прийнятті оскаржуваного рішення не відповідають дійсності. Про дані обставини заявнику стало відомо під час розгляду справи №903/840/16 за позовом ПАТ “Українська залізниця до Рожищенської міської ради, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_6 про визнання недійсним рішення від 18.02.2011 №21 “Про дозвіл на розміщення торгового павільйону”.

Як слідує з рішення суду у справі № 903/254/14 підставою задоволення позову було те, що розпорядження Рожищенської міської ради від 27.10.2003 № 189-рв та рішення Рожищенської міської ради від 31.01.2013 № 22/7, на підставі яких ФОП ОСОБА_1 передано у строкове платне користування земельну ділянку, що перебуває у постійному користуванні ДГТО “Львівська залізниця”, прийняті всупереч вимог ст. ст. 116, 149 Земельного кодексу України, якими передбачено, що надання у користування земельної ділянки, що перебуває у користуванні, провадиться лише після вилучення її в порядку, передбаченому ч.2 ст. 149 даного Кодексу.

Оскільки згоди на вилучення чи на передачу земельної ділянки в оренду ФОП ОСОБА_7 ДТГО “Львівська залізниця” не надавала, то відповідно договір оренди земельної ділянки від 31.01.2013 для обслуговування ФОП ОСОБА_1 торгового кіоску, судом визнано недійсним, дане рішення набрало законної сили 17.10.2014 року.

При цьому вказує, що необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ті обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншою судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами. Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором; також не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону.

Відомості, які містяться у матеріалах кримінального провадження №12016030010003352 від 18.07.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, не можуть бути нововиявленими обставинами в розумінні ст. 112 ГГЖ України, оскільки їх не існувало на час розгляду господарським судом Волинської області справи №903/254/14 за позовом Волинського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері. Кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, будь-якого кінцевого процесуального рішення у вказаному провадженні не прийнято. Щодо інформації ФОП ОСОБА_5, наданої на адвокатський запит, яка нібито підтверджує, те що матеріали топографо-геодезичних робіт, які було взято за основу при прийнятті рішення від 01.10.2014 року не відповідають дійсності, за своєю природою є новим доказом, а не нововиявленою обставиною, який необхідно було б досліджувати разом з іншими доказами під час розгляду справи №903/254/14.

02.11.2017 року представником ДТГО “Львівська залізниця” подано заперечення на заяву про перегляд рішення господарського суду за нововиявленими обставинами, в якому, зокрема, зазначено, що наведені в заяві доводи не можуть розглядатися, як підстави перегляду судового рішення від 01.10.2014 року у справі № 903/254/14 за нововиявленими обставинами у відповідності до положення ст. 112 ГПК України, а тому просить відмовити у прийняті заяви.

В обґрунтування заперечення посилається на норми ст. 112 ГПК України, якою визначено перелік підстав перегляду рішень за ново виявленими обставинами, ст. 113 даного кодексу, якою визначено порядок та строк подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Представником заявника (ФОП ОСОБА_1 О.) 02.11.2017 року подано заяву про зупинення провадження у справі до отримання висновку експертизи призначеної Рожищенським районним судом Волинської області у справі № 167/766/16-ц.

Представник ДТГО “Львівська залізниця” та прокурор в судовому засіданні заперечують дану заяву, вказуючи про відсутність підстав зупинення провадження по розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Заява про зупинення провадження розглянута в судовому засіданні та відхилена, оскільки ст. 79 ГПК України визначено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі, які в даному випадку відсутні.

Зокрема, за ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Частиною 2 даної статті передбачено, що господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках: 1) призначення господарським судом судової експертизи; 2) надсилання господарським судом матеріалів прокурору або органу досудового розслідування; 3) заміни однієї з сторін її правонаступником.

Водночас, в заяві про зупинення провадження вищезазначені підстави відсутні.

Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи суд вважає, що заява ФОП ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду від 01.10.2014 року у справі № 903/254/14 не може бути задоволена з врахуванням наступного.

Так, як вбачається з матеріалів справи рішенням господарського суду від 01.10.2014 року було задоволено позов повністю, визнано незаконним та скасувано розпорядження Рожищенської міської ради № 189-рв від 27.10.2003; визнано незаконним та скасувано в частині продовження дії договору оренди земельної ділянки підприємцю ОСОБА_1 рішення Рожищенської міської ради №22/7 від 30.10.2012; визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 32,54 кв. м., яка знаходиться по вул. Привокзальній, 13 м. Рожище Волинської області, укладений між Рожищенською міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 від 31.01.2013 (а.с.254-259 Т.1), дане рішення сторонами не оскаржувалось та набрало законної сили.

Як слідує з рішення господарського суду від 01.10.2014 року, задовольняючи позов та скасовуючи розпорядження Рожищенської міської ради № 189-рв від 27.10.2003 року та рішення № 22/7 від 30.10.2012 року в частині продовження дії договору оренди земельної ділянки підприємцю ОСОБА_8, визнаючи недійсним договір оренди земельної ділянки площею 32,54 кв.м. між міською радою та ФОП ОСОБА_1 від 31.01.2013 року, суд виходив з того, що земельна ділянка, щодо якої укладено договір оренди землі від 31.01.2013 на підставі рішення Рожищенської міської ради № 22/7 від 30.10.2012 належить ДТГО “Львівська залізниця” на праві постійного користування, що підтверджується державним актом серії І-ВЛ №001965 від 11.03.2002, який відповідно до ст.126 ЗК України є документом, що посвідчує відповідне право, яке згідно із ст.125 ЗК України виникло з моменту його державної реєстрації Рожищенською міською радою.

Водночас , згідно ч. 5 ст. 116 ЗК України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у користуванні, провадиться лише після вилучення її в порядку, передбаченому ч.2 ст. 149 даного Кодексу.

Частиною 2 ст. 149 ЗК України передбачено, що вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів АРК, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, ч:еьких рад відповідно до їх повноважень.

Відповідно до п. "б" ст.141 ЗК України вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом, є однією із підстав припинення права користування земельною ділянкою.

Оскільки згоди на вилучення чи на передачу земельної ділянки в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 ДТГО “Львівська залізниця” не надавала, то право ДТГО “Львівська залізниця” на неї не було припиненим, як на момент надання ділянки в оренду, так і не є припиненим станом на момент розгляду справи (01.10.2014).

Розпорядженням Рожищенської міської ради № 189-рв від 27.10.2003 та договором оренди земельної ділянки від 31.01.2013 фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 для обслуговування торгового кіоску передано у строкове платне користування земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні ДТГО “Львівська залізниця”, в порушення ст. ст. 116, 149 ЗК України, тому вказане розпорядження скасовано, а договір оренди - визнано недійсним.

У силу припису ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою- третьою, п'ятою та шостою ст. 203 названого Кодексу. Згідно ч. 1 ст. 2013 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до підпункту 2.24 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України “Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин” № 6 від 17.06.2011, для правильного вирішення спору про визнання недійсним договору оренди суттєве значення має з'ясування правового режиму спірної земельної ділянки та дотримання сторонами порядку передачі її в оренду згідно з вимогами ст. ст. 84, 118, 123, 124 ЗК України з урахуванням необхідності у певних випадках дотримання порядку її вилучення. З огляду на це судам потрібно встановлювати наявність у відповідної ради повноважень для вирішення питання щодо затвердження проекту відведення і передачі спірної земельної ділянки в оренду, а отже й дійсність укладеного договору, що оспорюється.

По даній справі, судом призначалась судова земельно-технічна експертиза, у висновку експерта від 09.09.2014 року вказано, що має місце порушення землекористування, зокрема порушення меж та накладення земельних ділянок відповідно до правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки. Земельна ділянка, яка знаходиться в оренді ФОП ОСОБА_1 накладається на земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні у ДТГО “Львівська залізниця”. Площа перетину становить 0,0029 га.

В заяві про перегляд вищезазначеного рішення за нововиявленими обставинами, як на нововиявлені обставини, заявник посилається на матеріали кримінального провадження №12016030010003352, внесеного до ЄРДР 18.07.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України та інформацію ФОП ОСОБА_5, надану на адвокатський запит, якою підтверджено, що матеріали топографо - геодезичних робіт, які були взяті за основу при прийнятті оскаржуваного рішення не відповідають дійсності. Про дані обставини заявнику стало відомо під час розгляду справи №903/840/16 за позовом ПАТ “Українська залізниця до Рожищенської міської ради, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_6 про визнання недійсним рішення від 18.02.2011 №21 “Про дозвіл на розміщення торгового павільйону”.

Відповідно до ст. 112 ГПК України необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ті обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншою судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами. Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором; також не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону.

Згідно ч. 5 ст. 114 ГПК України за результатами перегляд у судового рішення приймаються рішення - у разі зміни або скасування рішення; постанова - у разі зміни або скасування постанови; ухвала - у разі зміни чи скасування ухвали або залишення рішення, ухали, постанови без змін.

Суд вважає, що заявник, звертаючись з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами по справі № 903/254/14, не довів належними та допустимими доказами наявність таких обставин у розумінні положень ст. 112 ГПК України, а тому заяву ФОП ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами залишає без задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 112-114 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про перегляд рішення господарського суду Волинської області від 01.10.2014 року за нововиявленими обставинами по справі №903/254/14 залишити без задоволення, рішення господарського суду Волинської області від 01.10.2014 року залишити без змін.

Суддя С. В. Костюк