Постанова № 70020789, 31.10.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2017 року Справа № 910/5459/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук Л.Й. (головуючого), Ткаченко Н.Г., Удовиченка О.С.розглянувши касаційну скаргуПАТ "Енергетичні технології"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 13.07.2017 за позовомПАТ "Енергетичні технології"до1. ТОВ "Косакс Енд Ко Інтернешнл"; 2. ТОВ "Будівельна компанія "Комфортбуд-2"провизнання договору недійсним в межах справи №910/5459/15-г Господарського судуміста Києваза заявоюТОВ "Косакс Енд Ко Інтернешнл"доПАТ "Енергетичні технології"провизнання банкрутомрозпорядник майнаКуліченко М.В.

в судовому засіданні взяли участь представники:

ПАТ "Енергетичні технології": Крекін М.Д. (довіреність від 19.04.2017),ТОВ "Косакс Енд Ко Інтернешнл":Білоцерківець Н.В. (довіреність від 30.09.2014), Селепей Ю.І. (довіреність від 31.01.2017), ТОВ "Будівельна компанія "Комфортбуд-2":Кобилецький О.І. (довіреність від 07.04.2017), ТОВ "Кінто Інвест":Дружинін Є.Є. (довіреність від 03.02.2017).

В С Т А Н О В И В :

ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2015, залишеною без змін постановою суду апеляційної інстанції від 18.08.2015 та постановою суду касаційної інстанції від 20.10.2015, за заявою ТОВ "Косакс Енд Ко Інтернешнл" (далі - ініціюючого кредитора) порушено провадження у справі №910/5459/15-г про банкрутство ПАТ "Енергетичні технології" (далі - боржника) за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011) (далі - Закон про банкрутство); визнано вимоги ініціюючого кредитора до боржника на суму 2 042 443, 70 грн.; введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено Куліченка М.В. (том 1, а.с. 88 - 90, том 2, а.с. 85 - 92, 177 - 181).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2015 (залишена без змін постановою апеляційного суду від 18.08.2015) затверджено реєстр вимог кредиторів боржника на загальну суму 3 666 778, 99 грн. з вимогами ТОВ "Косакс Енд Ко Інтернешнл" на суму 2 737 527, 99 грн. у четверту чергу та ТОВ "КІНТО Інвест" на суму 929 251 грн. у шосту чергу. Постановою Вищого господарського суду України від 20.10.2015 результат розгляду судами кредиторських вимог ТОВ "КІНТО Інвест" залишено без змін (том 1, а.с. 212 - 215, том 2, а.с. 97 - 102, 183 - 187).

Постановою Господарського суду міста Києва від 25.07.2016, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2016, припинено процедуру розпорядження майном боржника; припинено повноваження розпорядника майна Куліченка М.В.; визнано боржника банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Куліченка М.В. (том 6, а.с. 66 - 71, 130 - 135).

Постановою Вищого господарського суду України від 14.03.2017 рішення судів першої та апеляційної інстанцій про визнання ПАТ "Енергетичні технології" банкрутом та введення щодо нього ліквідаційної процедури скасовано, справу передано на новий розгляд на стадію розпорядження майном до місцевого господарського суду в іншому складі суду (том 6, а.с. 240 - 247).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2017 справу №910/5459/15-г прийнято до провадження суддею Паламарем П.І. з призначенням її до розгляду у підсумковому засіданні, яке неодноразово відкладалося місцевим господарським судом (том 7, а.с. 3).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2015 порушено провадження у справі №910/17107/15 за позовом боржника до ініціюючого кредитора та ТОВ "Будівельна компанія "Комфортбуд-2" про визнання недійсним з моменту укладення договору про виконання зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог від 15.04.2014, за умовами якого проведено зарахування зустрічних грошових вимог ТОВ "Косакс Енд Ко Інтернешнл" за Договором поруки від 25.12.2009, укладеним між ТОВ "Будівельна компанія "Комфортбуд-2", як кредитором, та ТОВ "Косакс Енд Ко Інтернешнл", як поручителем, на забезпечення зобов'язань ПАТ "Енергетичні технології" за Договором генерального підряду №7 від 27.03.2007 на капітальне будівництво "Торгово-розважального центру" в м. Івано-Франківськ по вул. А. Мельника, укладеним між ПАТ "Енергетичні технології", як замовником, та ТОВ "Будівельна компанія "Комфортбуд-2", як виконавцем, на суму 2 022 395,80грн. та за Договором поруки від 01.10.2013, укладеним на забезпечення зобов'язань ОСОБА_10 за договором безвідсоткової фінансової позики від 01.10.2013, укладеним між ТОВ "Будівельна компанія "Комфортбуд-2" (позикодавцем) та фізичною особою ОСОБА_10 (позичальником) на суму 2 720 000 грн. (том 1 матеріалів справи №910/17107/15, а.с. 16 - 33, 64 - 65).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.11.2015 у справі №910/17107/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016, у задоволенні позовних вимог ПАТ "Енергетичні технології" відмовлено (том 4 матеріалів справи №910/17107/15, а.с. 200 - 207, том 6 матеріалів справи №910/17107/15, а.с. 37 - 45).

Постановою Вищого господарського суду України від 08.02.2017 прийняті у справі №910/17107/15 судові рішення про відмову в позові скасовано з переданням справи до Господарського суду міста Києва для розгляду по суті в межах справи №910/5459/15-г про банкрутство ПАТ "Енергетичні технології" (том 6 матеріалів справи №910/17107/15, а.с. 77 - 80).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2017 справу №910/17107/15 прийнято суддею Паламарем П.І до розгляду в межах справи №910/5459/15-г про банкрутство ПАТ "Енергетичні технології" (том 6 матеріалів справи №910/17107/15, а.с. 104).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2017 (суддя Паламар П.І.) позов ПАТ "Енергетичні технології" до ТОВ "Косакс Енд Ко Інтернешнл" та ТОВ "Будівельна компанія "Комфортбуд-2" про визнання недійсним договору задоволено; визнано недійсним договір про виконання зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог від 15.04.2014, укладений між ТОВ "Косакс Енд Ко Інтернешнл" та ТОВ "Будівельна компанія "Комфортбуд-2"; стягнено з відповідачів 1, 2 на користь позивача по 609 грн. витрат з оплати судового збору за подання позову (том 8, а.с. 241 - 244).

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ТОВ "Косакс Енд Ко Інтернешнл" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (з урахуванням додаткових пояснень), в якій просило скасувати ухвалу суду першої інстанції від 30.05.2017 та прийняти нове рішення, яким у позові ПАТ "Енергетичні технології" відмовити, обґрунтовуючи порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, що полягало у неправильному застосуванні до спірних правовідносин положень цивільного законодавства щодо наслідків спливу позовної давності за договором поруки від 25.12.2009, які були предметом зарахування за оспорюваним правочином, а також нез'ясуванні обставин справи щодо реального порушення спірним договором про залік зустрічних вимог прав позивача - ПАТ "Енергетичні технології", так як за наслідками його укладення між відповідачами 1, 2 не змінився обсяг заборгованості позивача за договором генерального підряду №7 від 27.03.2007, а лише, на думку скаржника, відбулася заміна кредитора у зобов'язанні.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2017 (колегія суддів у складі: головуючого судді - Зубець Л.П., суддів: Зеленіна В.О., Алданової С.О.) апеляційну скаргу ТОВ "Косакс Енд Ко Інтернешнл" задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.05.2017 у справі №910/5459/15-г скасовано та винесено нову ухвалу, якою в позові ПАТ "Енергетичні технології" до ТОВ "Косакс Енд Ко Інтернешнл" та ТОВ "Будівельна компанія "Комфортбуд-2" про визнання недійсним договору відмовлено (том 9, а.с. 84 - 90).

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ПАТ "Енергетичні технології" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою (з урахування додаткових пояснень), в якій просило скасувати постанову апеляційного суду від 13.07.2017, а ухвалу суду першої інстанції від 30.05.2017 залишити в силі, обґрунтовуючи порушенням апеляційним судом положень статей 16, 203, 215, 256, 259, 266, 267, 512, 553 - 556, 602 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 94, 95, 97 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2017 у справі №910/5459/15-г на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представників ПАТ "Енергетичні технології" - Крекіна М.Д., ТОВ "Косакс Енд Ко Інтернешнл" - Білоцерківця Н.В. та Селепея Ю.І., ТОВ "Будівельна компанія "Комфортбуд-2" - Кобилецького О.І. та ТОВ "Кінто Інвест" - Дружиніна Є.Є., дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції з 19.01.2013 внесено доповнення до статті 16 ГПК України частиною такого змісту: "справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини 1 статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство", а також доповнено частину 1 статті 12 пунктом 7 про підвідомчість господарським судам справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство. Перелік таких майнових вимог законодавцем не обмежено, однак передбачено винятки щодо спорів, пов'язаних з визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів) за позовом контролюючих органів, визначених Податковим кодексом України.

Такі зміни щодо виключної підсудності певних спорів судам, у провадженні яких перебуває справа про банкрутство, набрали чинності з 19.01.2013.

Отже, законодавець змінив норми процесуального права в частині виключної підсудності і такі зміни поширюються на всі правовідносини у майнових спорах з боржником, які розглядаються судами у справах про банкрутство після 19.01.2013.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у Постанові №16/047 від 13.04.2016 у справі №908/4804/14, який, проаналізувавши зміни до статей 16 та 12 ГПК України в системному аналізі з положеннями Закону про банкрутство №2343-ХІІ (у редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011), зазначив про те, що за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення майнових спорів до боржника є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону №2343-ХІІ, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Висновки Верховного Суду України у Постанові від 13.04.2016 у справі №908/4804/14 щодо застосування норм процесуального права, відповідно до статті 11128 ГПК України, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують положення статей 12, 16 ГПК України.

У даному випадку процедура банкрутства у справі №910/5459/15-г ініційована та порушена ухвалою суду від 19.03.2015, за заявою ТОВ "Косакс Енд Ко Інтернешнл" на підставі існування безспірної заборгованості боржника перед ініціюючим кредитором, як фінансовим поручителем третьої особи - ТОВ "Будівельна компанія "Комфортбуд-2" за зобов'язаннями за Договором генерального підряду №7 від 27.03.2007, визнаної та стягненої на користь ініціюючого кредитора із солідарних відповідачів ПАТ "Енергетичні технології" та ПП "Медін-Інвестмент" на суму 2 002 395, 78 грн. основного боргу, 40 047, 92 грн. судового збору згідно з рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2014 у справі №909/415/14, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.09.2014 та постановою Вищого господарського суду України від 27.11.2014 (том 1, а.с. 4 - 38).

Судами встановлено, що 03.07.2015 боржник звернувся до ТОВ "Косакс Енд Ко Інтернешнл", як відповідача-1, та ТОВ "Будівельна компанія "Комфортбуд-2", як відповідача-2, про визнання недійсним Договору про виконання зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог від 15.04.2014, укладеного між відповідачем-1 та відповідачем-2, як фінансовими поручителями двох різних осіб за двома різними цивільно-правовими договорами (договором генерального підряду та договором позики грошових коштів фізичною особою) (том 1 матеріалів позовного провадження №910/17107/15, а.с. 10 - 14).

Ухвалою місцевого господарського суду від 26.04.2017 дана позовна заява прийнята до розгляду в межах справи про банкрутство після скасування постановою Вищого господарського суду України від 08.02.2017 у справі №910/17107/15 рішень судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у визнанні недійсним договору від 15.04.2014 (том 6 матеріалів справи №910/17107/15, а.с. 104).

При цьому, судом касаційної інстанції у постанові від 08.02.2017 було зазначено, що такий спір безпосередньо пов'язаний із здійсненням провадження у справі про банкрутство, оскільки на його підставі у ТОВ "Косакс Енд Ко Інтернешнл" виникло право вимоги до позивача на суму 2 022 395, 80 грн., яку стягнено з останнього за рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2014 у справі №909/415/14, яке є чинним, та яка стала підставою для порушення щодо позивача-боржника справи про банкрутство №910/5459/15-г (том 6 матеріалів справи №910/17107/15, а.с. 79).

Відтак, висновки апеляційного господарського суду при прийнятті постанови від 13.07.2017 про недоведення позивачем ПАТ "Енергетичні технології" обставин порушення оспорюваним договором його законних прав та інтересів, зроблено з порушенням вимог статей 1, 11 - 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та вказівок Вищого господарського суду України відповідно до Постанови від 08.02.2017 у справі №910/17107/15, оскільки боржник вправі доводити незаконність правового статусу ініціюючого кредитора у справі про банкрутство з використанням усіх передбачених статтями 15-16 ЦК України способів захисту цивільних прав, а зокрема, шляхом звернення з вимогами про визнання недійсним правочину, за наслідком укладення якого до ініціюючого кредитора перейшли права вимоги до боржника.

Як встановлено судами, 27.03.2007 між ВАТ "Енергетичні технології", як замовником, та ТОВ "Будівельна компанія "Комфортбуд-2", як виконавцем, укладено Договір генерального підряду №7, за яким ТОВ "Будівельна компанія "Комфортбуд-2" зобов'язалося здійснити підрядні роботи у 3 етапи з передачею об'єкта будівництва замовнику у строк до 01.11.2008 (пункти 1.23., 2.1.-2.2., 13.3.1. Договору), а замовник зобов'язався оплатити виконані за актами приймання-передачі роботи у 3-денний строк з моменту підписання актів (пункти 4.4.-4.7. Договору). Умовами зазначеного договору передбачено, що всі правовідносини, що виникають у зв'язку з виконанням умов Договору і не врегульовані ним, регламентуються нормами чинного законодавства України (пункт 18.6. Договору). Судами не встановлено досягнення сторонами згоди про збільшення позовної давності відповідно до статті 259 ЦК України за даним Договором генерального підряду (том 1 матеріалів приєднаного позовного провадження у справі №910/17107/15, а.с. 17 - 33).

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що до Договору генерального підряду №7 від 27.03.2007 слід застосовувати загальний строк позовної давності у 3 роки, а оскільки обов'язок позивача-боржника виник не пізніше 4 грудня 2008 року, то перебіг строку позовної давності завершився в грудні 2011 року відповідно до статті 257 ЦК України.

Судами встановлено, що на забезпечення зобов'язань позивача-боржника за даним Договором генерального підряду було укладено Договір поруки від 25.12.2009, згідно з яким ТОВ "Косакс Енд Ко Інтернешнл" (відповідач-1) поручився перед ТОВ "Будівельна компанія "Комфортбуд-2" за виконання позивачем-боржником зобов'язань за зазначеним вище договором генерального підряду; строк дії поруки сторони визначили у 5 років (том 1 матеріалів приєднаного позовного провадження у справі №910/17107/15, а.с.118 - 119).

Відповідно до статті 266 ЦК України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно). Статтею 559 ЦК України визначено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про сплив позовної давності щодо зобов'язань поручителя ТОВ "Косакс Енд Ко Інтернешнл" станом на 15.04.2014 як таких, що є додатковими за своєю правовою природою та не можуть існувати поза спливом позовної давності за основним зобов'язанням за договором генерального підряду №7, незважаючи на те, що умовами договору поруки 25.12.2009 передбачено строк її дії 5 років.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на імперативність приписів статті 266 ЦК України та зазначає про невірне застосування апеляційним судом положень зазначеної норми цивільного права як такої, яка в системному тлумаченні зі статтею 259 ЦК України (про право сторін за договором збільшити позовну давність за взаємною домовленістю сторін), дозволяє диспозитивне збільшення перебігу позовної давності в додаткових зобов'язаннях (зокрема, щодо фінансової поруки), всупереч загальному строку позовної давності, визначеному для основного зобов'язання.

Відповідно до статей 601, 602 ЦК України передбачено припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав; однак, не допускається зарахування зустрічних вимог у разі спливу позовної давності.

Відтак, встановивши обставини укладення Договору про виконання зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог 15.04.2014 між ТОВ "Будівельна компанія "Кромфортбуд-2" (відповідачем-2) та ТОВ "Косакс Енд Ко Інтернешнл" (відповідачем-1), суд першої інстанції дійшов вірного висновку про неможливість зарахування зобов'язань за Договором поруки від 25.12.2009, укладеним на забезпечення Договору генерального підряду №7 від 27.03.2007, з огляду на сплив позовної давності за додатковим зобов'язанням поручителя одночасно зі спливом позовної давності за основним зобов'язанням боржника за договором генерального підряду. Внаслідок чого суд першої інстанції дійшов висновку про укладення спірного договору зарахування зустрічних однорідних вимог 15.04.2014 з порушенням вимог цивільного законодавства (статей 602, 266, 257 ЦК України) та визнав його недійсним (том 8, а.с. 243 - 244).

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з правильністю висновків суду першої інстанції про порушення норм цивільного права (статей 602, 266, 257 ЦК України) при укладенні договору зарахування зустрічних однорідних вимог 15.04.2014 та визнання його недійсним із зазначених підстав.

Колегія суддів касаційного суду вважає помилковими висновки суду апеляційної інстанції про укладення оспорюваного договору з дотриманням норм цивільного права та з невірним застосуванням апеляційним судом приписів статей 257, 259, 602 ЦК України як таких, що допускають диспозитивне визначення строків позовної давності за додатковим зобов'язанням. В даному випадку зобов'язання фінансового поручителя ТОВ "Косакс Енд Ко Інтернешнл" існували в межах строків позовної давності за основним зобов'язанням за договором генерального підряду №7 від 27.03.2007.

Про таке застосування положень цивільного законодавства роз'яснено пунктом 5.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів"№10 від 29.05.2013: "оскільки зі спливом позовної давності до основної вимоги позовна давність спливає і до додаткової вимоги - стягнення неустойки, звернення стягнення на заставлене майно тощо (стаття 266 ЦК України), то господарським судам слід мати на увазі таке. До відповідних додаткових вимог належать, крім зазначених у цій нормі, порука і притримання, а також інші види забезпечення виконання зобов'язань, які можуть бути встановлені договором або законом (частина 2 статті 546 ЦК України).

Позовна давність обчислюється окремо щодо основної і щодо кожної додаткової вимоги. Відтак можливий сплив позовної давності щодо додаткової вимоги, тоді як за основною вимогою позовна давність триватиме. Але якщо позовна давність спливла за основною вимогою, то вважатиметься, що вона спливла і стосовно додаткової вимоги.".

Також, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає недоречними посилання апеляційного суду на правову позицію Верховного Суду України у Постанові від 15.05.2017 у справі №643/4395/16-ц, згідно з якою сплив позовної давності сам по собі не припиняє суб'єктивного права кредитора, яке полягає в можливості одержання від боржника виконання зобов'язання як у судовому, так і без використання судового примусу; Цивільний кодекс України сплив позовної давності окремою підставою для припинення зобов'язання не визнає з огляду на таке.

В ході розгляду даного спору не вирішувалось питання правомірності стягнення заборгованості за договором генерального підряду з боржника, щодо якого пропущено строки позовної давності, та не визначалась можливість такого стягнення за рішенням суду.

Предметом даного спору є правомірність укладення договору від 15.04.2014 про зарахування зустрічних вимог за двома договорами поруки, укладених двома господарюючими суб'єктами, на забезпечення двох взаємно не пов'язаних цивільно-правових угод (договору генерального підряду та договору позики грошових коштів фізичній особі), який повинен відповідати спеціальним вимогам для припинення зобов'язання зарахуванням, визначеним статтями 601, 602 ЦК України, однією з яких є недопустимість зарахування як зустрічних однорідних вимог таких, за якими сплинув строк позовної давності.

З огляду на зазначене та враховуючи межі перегляду справи судом касаційної інстанції відповідно до статей 1115, 1117 ГПК України, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2017 у справі №910/5459/15-г необхідно скасувати, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.05.2017 залишити в силі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ПАТ "Енергетичні технології" задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2017 у справі №910/5459/15-г скасувати, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.05.2017 залишити в силі.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді Н.Г. Ткаченко

О.С. Удовиченко