Ухвала суду № 70016516, 19.10.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/53174/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2017 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Цокол Л.І. за участі секретаря Стороженко С.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Даш-Бен-Інвест" про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Даш-Бент Інвест" звернулось до слідчого судді із клопотанням, яке представник ОСОБА_1 та адвокат Грищенко В.А. підтримали під час його розгляду, обгрунтовуючи наступним. Лисянським відділенням поліції Звенигородського відділу поліції Черкаської області здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження № 12016250200000108, яке в подальшому було об'єднано з іншими кримінальними провадженнями під єдиним реєстраційним номером 12015250200000256.

На сьогодні, досудове розслідування кримінального провадження № 12015250200000256 здійснюється Головним слідчим управлінням Національної поліції України, процесуальне керівництво досудового розслідування кримінального провадження здійснюється Генеральною прокуратурою України, що підтверджується відповіддю отриманої ТОВ «Даш-Бент Інвест».

Так, в рамках кримінального провадження 12016250200000108 слідчим суддею 21.03.2016 року ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області по справі №700/224/16-к було задоволено клопотання слідчого Лисянського відділення поліції Звенигорського відділу поліції ГУНП в Черкаській області Хвостенка О.В., погоджене з прокурором Звенигородської місцевої прокуратури у Лисянському відділі Іщенком О.М.., про застосування заходів забезпечення у кримінальному провадженні N9 12016250200000108 шляхом накладення арешту на цінні папери - акції прості бездокументарні іменні Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти», майнові, корпоративні права, що випливають із зазначених вище цінних паперів, накладення арешту на корпоративні права ПАТ «Дашуківські бентоніти» та заборони вносити зміни до відомостей про юридичну особу ПАТ «Дашуківські бентоніти», які містяться в ЄДРПОУ пов'язані зі зміною засновників та керівника підприємства, зміною адреси підприємства та інших реєстраційних дій, а саме:

1) накладено арешт на:- цінні папери - акції прості бездокументарні іменні Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» (код ЄДРПУ емітента 00223941; код цінних паперів емітента І5ІІМ ІІА4000066542, у загальній кількості 49 394 742 (сорок дев'ять мільйонів триста дев'яноста чотири тисячі сімсот сорок дві) шт., вартістю - 25 коп./шт., що складає загальну вартість 12 348 685,50 грн., які обліковуються на рахунках в цінних паперах Товариства з обмеженою відповідальністю «Даш-Бент Інвест» (код ЄДРПОУ 32161354, що знаходиться за адресою: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. 8, офіс 311) у Публічному акціонерному товаристві «Банк Петрокоммерц-Україна» (01601, м. Київ, вул. Велика Житомирська, буд. 20, код ЄДРПОУ 22906155) та/або у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дельта» (18000, Черкаська обл., місто Черкаси, вул. Байди Вишневецького, буд. 37; код ЄДРПОУ 35158559), та/або на рахунках в цінних паперах Товариства з обмеженою відповідальністю «Даш-Бент інвест» в інших депозитарних установах;

- майнові, корпоративні права, що випливають із зазначених вище цінних паперів (акцій простих бездокументарних іменних ПАТ «Дашуківські бентоніти», відомості та дані щодо яких зазначені вище).

2) з метою збереження майна та майнових прав потерпілих, накладено також арешт на корпоративні права ПАТ «Дашуківські бентоніти» та на час проведення досудового розслідування заборонити вносити зміни до відомостей про юридичну особу ПАТ «Дашуківські бентоніти», які містяться в ЄДРПОУ пов'язані зі зміною засновників та керівника підприємства, зміною адреси підприємства та інших реєстраційних дій.

Підставою для задоволення клопотання про накладення арешту на майно стало те, що цінні папери (акції), емітовані ПАТ «Дашуківські бентоніти», що належать на праві власності ТОВ «Даш-Бент Інвест», є предметом (засобом) кримінального правопорушення, незастосування заходів забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на такі цінні папери та корпоративні права, що з них випливають (з оголошенням заборони користування ними), може призвести до незаконного заволодіння акціями ТОВ «Даш-Бент Інвест» третіми особами або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Отже, станом на дату подання цього клопотання про скасування арешту майна більше року обмежуються права власника такого майна ТОВ «Даш-Бент Інвест».

Згідно зі статтею 174 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) підозрюваний, обвинувачений, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Таким чином на законодавчому рівні чітко регламентовані підстави для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна. Однак, жодним з таких заходів станом на дату подання цього клопотання не може бути забезпечено кримінальне провадження адже арештоване майно не є речовим доказом, не підлягає конфіскації, а на ТОВ «Даш-Бент Інвест» не може бути покладено обов'язок по відшкодуванню будь-якої шкоди завданої кримінальним провадження і щодо ТОВ «Даш-Бент Інвест» не розслідується провадження за фактом отримання неправомірної вигоди яка може бути стягнена з такого товариства.

Більш того, згідно ст. 84 КПК України імперативно передбачено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

А тому, виходячи з вищевказаних норм КПК України арештовані цінні папери та корпоративні права, що випливають із зазначених вище цінних паперів не підпадають під визначення речових доказів в кримінальному провадженні, оскільки не є матеріальними об'єктами, які можуть зберегти сліди злочинів.

Крім того, слідчим не доведено, що зазначене в оскаржуваній ухвалі майно (цінні папери) є чи може бути предметом будь-якого злочину, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом чи доходом від вчинення злочину, як того вимагає положення ст.ст.170-173 Кримінального процесуального кодексу України.

За ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема, правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

На сьогодні, таке втручання (накладення арешту) в права ТОВ «Даш-Бент Інвест» не виправдовує заходів забезпечення провадження та перешкоджає товариству здійснювати свою діяльність, що відповідно тягне за собою неспіврозмірність застосованого заходу.

Більш того, згідно п.1 ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

У відповідності до ч.І ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї (надалі за текстом - Конвенція), згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практику ЄСП/1 як джерело права. Ч 2 ст.8 КПК України визначає обов'язок застосування практики ЄСП/1 у кримінальному провадженні. Наведене підтверджує той факт, що практика ЄСП/1 є частиною національного законодавства України і саме тому є обов'язковою до виконання посадовими особами та суддями безпосередньо.

У п.175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» передбачено: «Суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення», що також підтверджується рішенням у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».

З наведеного визначення обґрунтованої підозри вбачається, що вона має стосуватися конкретної особи. Зазначений підхід щодо поняття обґрунтованої підозри відтворений в ряді норм КПК України і фактично є його фундаментальним принципом. У контексті такого забезпечувального заходу як арешт майна він проявляється в тому, що відповідно до ч.І ст.170 КПК України арешт майна застосовується до підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння.

В кримінальному провадженні № 1201625020000010, не було повідомлено про підозру будь- якій особі, тобто особи причетної до вчинення даного злочину взагалі на даний час не встановлено. Також не заявлено цивільного позову, санкція ч.3 статті 190 КК України не передбачає конфіскації майна, також слідчим взагалі не встановлено розмір заподіяної кримінальним правопорушенням шкоди, що відповідно унеможливлює визначення співмірності можливих заподіяних збитків до вартості майна на яке накладено арешт.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено, зокрема, на гроші у будь- якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Щодо ТОВ «Даш-Бент Інвест» та будь-якого із акціонерів ТОВ «Даш-Бент Інвест» відсутнє кримінальне провадження, в ухвалі про накладення арешту відсутня інформація щодо підозрюваного або обвинуваченого у кримінальному провадженні.

Слід зазначити, що позбавлення власника можливості володіти своїм майном не може бути безмежним, навіть в рамках кримінального провадження.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про акціонерні товариства», акціонери не відповідають за зобов'язаннями товариства і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства тільки в межах належнихїм акцій. До акціонерів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення протиправних дій товариством або іншими акціонерами.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про цінні папери і фондовий ринок» визначено: «Акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права».

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» визначено, що: «Емітент - юридична особа, у тому числі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Автономна Республіка Крим або міська рада, а також держава в особі уповноважених нею органів державної влади чи міжнародна фінансова організація, які від свого імені розміщують емісійні цінні папери та беруть на себе зобов'язання за ними перед їх власниками».

ТОВ «Даш-Бент Інвест» як основний акціонер, що володіє 90,0055% статутного капіталу ПАТ «Дашуківські бентоніти» та має у власності 49 394 742 штук акцій вказаного товариства, у зв'язку з накладенням арешту на його корпоративні права (в тому числі не майнові) несе збитки у вигляді недоотриманого прибутку (дивідендів), у зв'язку з неможливістю брати участь у загальних зборах емітента та брати участь у вирішені питання про виплату та розподіл вказаних дивідендів, що є прямим порушенням ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України та п. 8 ч. 1 ст. 8, ст. 25 Закону України «Про акціонерні товариства» та обмеженням прав у користуванні та розпорядженні майном.

Арешт на цінні папери та корпоративні права можуть бути спрямовані на зниження ліквідності акцій , що в подальшому суттєво вплине на діяльність як і емітента (ПАТ «Дашуківські бентоніти») та і ТОВ «Даш-Бент Інвест» як власника акцій.

Статтею 175 КПК України передбачено, що ухвала про арешт майна повинні бути негайно виконані слідчим, прокурором. Ухвала слідчого судді, суду про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором в порядку, визначеному в ухвалі. Даний порядок в оскаржуваній ухвалі від 21.03.2016 року не передбачений.

Ухвала Лисянського районного суду Черкаської області від 21.03.2016 у справі №700/224/16-к не була виконана належним чином, оскільки немає ніяких відомостей про арешт корпоративних прав на рахунках у цінних паперах ТОВ «Даш-Бент-Інвест» у депозитарних установах.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України зазначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про акціонерні товариства» корпоративні права - це сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про акціонерні товариства» кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: участь в управлінні акціонерним товариством; отримання дивідендів; отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.

Одна проста акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування (ч. 2 ст. 25 Закону України «Про акціонерні товариства).

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про акціонерні товариства», акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства.

Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 21.03.2016 у справі № 700/224/16-к накладено арешт на акції, майно та корпоративні права ТОВ «Даш Бент-Інвест» (в тому числі майнові та немайнові корпоративні права).

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про акціонерні товариства», загальні збори є вищим органом акціонерного товариства. Акціонерне товариство зобов'язане щороку скликати загальні збори (річні загальні збори). Загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства.

Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про акціонерні товариства» у загальних зборах акціонерного товариства можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь, або їх представники.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону України «Про акціонерні товариства» загальні збори акціонерного товариства мають кворум за умови реєстрації для участі у них акціонерів, які сукупно є власниками більш як 50 відсотків голосуючих акцій.

ТОВ «Даш-Бент Інвест» володіє 90,0055% статутного капіталу ПАТ «Дашуківські бентоніти», має у власності 49 394 742 штук акцій та є його основним акціонером, а так як накладено заборону (арешт на немайнові корпоративні права) на участь у голосуванні ТОВ «Даш-Бент-Інвест» належними йому акціями, то відповідно на загальних зборах акціонерів ПАТ «Дашуківські бентоніти» немає кворуму для їх проведення та голосування з питань порядку денного, що свою чергу порушує права не тільки ТОВ «Даш-Бент Інвест», а і інших акціонерів ПАТ«Дашуківські бентоніти» (яких 1723) та блокує господарську діяльність ПАТ «Дашуківські бентоніти».

Крім того, ОСОБА_6 є акціонером ПАТ «Дашуківські бентоніти» та має у своїй власності 4100 штук акцій, яка складає 0,0075% від загальної кількості, що істотно не впливають на прийняття рішень загальних зборів акціонерів, а ініційований ним арешт грубо порушує права ТОВ «Даш-Бент Інвест» як основного акціонера.

Арешт може накладатися лише на частку у статутному капіталі товариства або на акції, що означає обмеження корпоративного майнового права учасника або акціонера товариства відчужувати свою частку в товаристві.

Однак такий арешт не може бути накладений на немайнові права такого учасника, тобто не поширюється на можливість брати участь та голосувати на загальних зборах товариства, адже це може призвести до неможливості товариства здійснювати господарську діяльність.

Реалізація немайнових корпоративних прав учасника або акціонера товариства не призводить до переходу права власності на акції або частину у статутному капіталі товариства. Натомість господарський суд може своєю ухвалою встановити заборону на внесення змін до статуту товариства в частині зміни розміру статутного капіталу, щодо якого розглядається спір про право власності на акції (частки, паї), але це вже не буде арешт майнових корпоративних прав.

В пункті 6.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 «Про деякі питання вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» чітко зазначено, що заборона проведення загальних зборів учасників (акціонерів) юридичної особи фактично означає заборону цій особі здійснювати свою діяльність у частині компетенції загальних зборів. Зазначене також порушує право учасників (акціонерів) юридичної особи брати участь в управлінні юридичною особою.

Судам слід виходити із законодавчо встановленої заборони незаконного втручання органів державної влади, в тому числі і судів, у господарські відносини.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору. Зокрема, не допускається винесення ухвал зокрема про:

- заборону проводити реєстрацію акціонерів для участі в загальних зборах;

- заборону депозитарній установі надавати АТ або акціонерам реєстр власників іменних цінних паперів для проведення загальних зборів;

- заборону акціонеру реєструватися для участі в загальних зборах або зобов'язання акціонера з'явитися та зареєструватися для участі в загальних зборах;

- заборону акціонерам, в тому числі органам управління державним майном, видавати довіреності на представництво їх інтересів на загальних зборах акціонерів.

В пункті 2.28 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 «Про деякі литання вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» зазначено, що під час визначення правомочності загальних зборів господарські суди не мають підстав для неврахування голосів акціонерів (учасників, членів), акції (частки, паї) яких перебувають під арештом, оскільки накладення арешту на акції (частки, паї) є обмеженням права на їхнє відчуження, а не обмеженням прав, посвідчених ними.

Арешт акцій (часток, паїв) не позбавляє їх власника можливості реалізації посвідчених ними корпоративних прав і не призводить до зменшення загальної кількості акцій (часток, паїв) у статутному капіталі (складеному капіталі, пайовому фонді) юридичної особи та, відповідно, загальної кількості голосів акціонерів (учасників, членів).

Також в п. 43 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» чітко зазначено, що суди не вправі також вживати заходи до забезпечення позову, які фактично означають заборону на проведення загальних зборів учасників(акціонерів) товариства, зокрема реєструватися для участі у загальних зборах, забороняти реєстратору надавати реєстр акціонерів на день проведення загальних зборів тощо.

У пунктах 43- 48 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" №13 від 24.10.2008 роз'яснено, що заборона проведення загальних зборів учасників (акціонерів) товариства фактично означає заборону товариству здійснювати свою діяльність у частині компетенції загальних зборів. Господарським судам необхідно враховувати заборону незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, в тому числі і судів, у господарські відносини (стаття б Господарського кодексу України).

Заборона проведення загальних зборів учасників (акціонерів) товариства порушує також право учасників (акціонерів) товариства брати участь в управлінні товариством.

Крім цього товариство просить взяти до уваги наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерне товариство зобов'язане щороку скликати загальні збори (річні загальні збори). Річні загальні збори товариства проводяться не пізніше 30 квітня наступного за звітним року.

До порядку денного річних загальних зборів обов'язково вносяться питання, передбачені пунктами 11,12 і 24 частини другої статті 33 цього Закону.

У зв'язку з наявністю арештів накладених ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 21.03.2016 у справі №700/224/1б-к, відповідно ПАТ «Дашуківські бентоніти» не може провести навіть річні загальні збори, як це вимагає Закон України «Про акціонерне товариства».Статтею 1 протоколу N21 Конвенції передбачено, що: «кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права».

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та гарантувати дотримання права, свобод та законних інтересів осіб та умов за яких жодна особа не була б піддана необгрунтованому процесуальному обмеженню.

Згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь- яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже, суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обгрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті (ч. З ст. 170 КПК України).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ЕСНК 1999-11). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Бегіез А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

У відповідності до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної в постанові № 4 від 07.02.2014 «Про узагальнення судової практики розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінальногопровадження», арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. При цьому таке майно може перебувати як у згаданих осіб, так і в інших фізичних або юридичних осіб. Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не е підозрюваним. З огляду на наведене правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.

З огляду на приписи п.18 ч.І ст. 3 КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слід зазначити, що подальший арешт майна за відсутністю передбачених для нього підстав може порушити право заявника на вільне використання належного йому майна, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Баландіна проти України, «Батрак проти України», «Панов проти України»).

Вважають , що у справі відсутні обставини, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння юридичної особи майном та обумовлювали арешт її майна, оскільки ТОВ «Даш-Бент Інвест» не є юридичною особою, стосовно якої здійснюється досудове розслідування, співробітники товариства не є підозрюваними в кримінальному провадженні, що виключає можливість накладення арешту майнові, корпоративні права, якими володіє ТОВ «Даш- Бент Інвест».

Окрім цього , ухвалою слідчого судді Лисянського районного суду Черкаської області від 12.02.2016 по справі № 700/116/16-к БУЛО НАКЛАДЕНО АНАЛОГІЧНИЙ АРЕШТ НА ЦІННІ ПАПЕРИ, МАЙНОВІ ТА КОРПОРАТИВНІ ПРАВА, який в подальшому був скасований ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 26.04.2016р. як незаконний.

Генеральна прокуратура України своїх пояснень не надала.

Вислухавши адвоката та представника заявника, вивчивши матеріали додані до клопотання про його скасування, слід дійти наступного висновку.

Згідно ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів часників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та упередженого розслідування і судового розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необгрунтовано.

Викладені заявником доводи та додані до клопотання матеріали, переконують в необґрунтованості накладеного арешту, свідчать про тривалий час застосованого обмеження, а тому клопотання слід задовольнити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2, 174,309 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

скасувати частково накладений ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 21.03.2016 по справі №700/224/1б-к арешт, а саме, на:

- майнові, корпоративні права, що випливають цінних паперів - акцій простих бездокументарних іменних ПАТ «Дашуківські бентоніти», код ЄДРПОУ емітента 00223941; код цінних паперів емітента ISIN UА4000066542, у загальній кількості 49 394 742 (сорок дев'ять мільйонів триста дев'яноста чотири тисячі сімсот сорок дві) шт., вартістю - 25 коп./шт., що складає загальну вартість 12 348 685,50 грн., які обліковуються на рахунках в цінних паперах Товариства з обмеженою відповідальністю «Даш-Бент Інвест» (код ЄДРПОУ 32161354, що знаходиться за адресою: 04071, м. Київ вул. Набережно-Лугова, буд. 8, офіс 311) у Публічному акціонерному товаристві «Банк Петрокоммерц-Україна» (01601, м. Київ, вул. Велика Житомирська, буд. 20, код ЄДРПОУ 22906155)

та/або у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дельта» (18000, Черкаська обл., місто Черкаси, вул. Байди Вишневецького, буд. 37; код ЄДРПОУ 35158559), та/або на рахунках в цінних паперах Товариства з обмеженою відповідальністю «Даш-Бент Інвест» в інших депозитарних установах);

- арешт на корпоративні права ПАТ «Дашуківські бентоніти» та на час досудового розслідування заборону вносити зміни до відомостей про юридичну особу ПАТ «Дашуківські бентоніти», які містяться в ЄДРПОУ пов'язані зі зміною засновників та керівника підприємства, зміною адреси підприємства та інших реєстраційних дій.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно.

Слідчий суддя Л.І.Цокол