Постанова № 70014711, 03.11.2017, Млинівський районний суд Рівненської області

№566/761/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2017 року смт. Млинів Рівнеської області

Млинівський районний суд Рівненської області

в складі: головуючої судді Бандури А.П.

при секретарі: Христюк Н.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

третьої особи - представника третьої особи - ТОВ «МВК «ОМЕГА» - Назаркевича О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Млинів Рівненської області адміністративну справу за позовом позовом ОСОБА_1, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВ «МВК» Омега» до Управління патрульної поліції м. Одеса, інспектора І роти І батальйону УПП у м.Одеси ДПП лейтенанта ОСОБА_4 про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в Млинівський районний суд Рівненської області з адміністративним позовом Управління патрульної поліції м. Одеса, інспектора І роти І батальйону УПП у м.Одеси ДПП лейтенанта ОСОБА_4 про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, посилаючись на її незаконність.

В судовому засіданні представник третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору- представник ТОВ «МВК» Омега» Назаркевич О.В. позов підтримав, просив його задоволити.

Відповідачі, будучи неодноразово повідомленими про час та місце проведення судового засідання, в судове засідання не з'явилися, надіслали до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

02 серпня 2017 року, до Млинівського районного суду надійшло клопотання відповідача Департаменту патрульної поліції у м.Одесі про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з тим, що позивачем не сплачено судовий збір, а відповідно до п.7 ч.1 ст.155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо провадження по справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимог ст.106 КАС України.

08 серпня 2017 року, до Млинівського районного суду надійшло заперечення проти адміністративного позову відповідача Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції, в якому вказав, що 05 липня 2017 року в ході патрулювання та виконання службових обов'язків інспекторами патрульної поліції роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, в складі наряду на КП «Дачне» було виявлено авто «DAF», номерні знаки НОМЕР_2 зі спеціалізованим напівпричепом «ROBUSTE » Е номерний знак НОМЕР_1 під керуванням, як пізніше стало відомо, ОСОБА_1, що рухався о 00 год. год. 31 хв. по автомобільній дорозі Київ - Одеса, перевозивши вантаж та при зважуванні на пересувному пункті вагового контролю було встановлено, що загальне, фактичне його навантаження на строєну вісь становить 23 460 кг. при дозволеному 22 000 кг. порушивши пункт 22.5 Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, яким визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Під час підготовки до розгляду справи, лейтенант поліції ОСОБА_4 запропонував позивачу пройти вимірювання (зважування) в рамках контролю за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів становленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів (п.п. 4 п. 2 «Порядку здійснення габаритно- вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні», затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 27 червня 2007 року №879), на що він погодився.

Після вимірювання (зважування) лейтенант поліції ОСОБА_4 .звернув увагу позивача на його правопорушення, роз'яснив позивачу його права відповідно до ст.63 Конституції України та положення ст. 268 та ст. 308 КУпАП, після чого позивач, знаходячись на місці, скористався своїм правом і не забажав надати поліцейським жодної заяви, клопотання чи пояснення як під час підготовки так і під час розгляду справи про адміністративне правопорушення в порядку п.5 ст.278 КУпАП не вказавши при цьому своїх мотивів.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 та п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП лейтенант поліції ОСОБА_4 виніс постанову по справі про накладення адміністративного стягнення за порушення спеціальних правил здійснення дорожнього перевезення, рух транспортних засобів та їх составів у разі фактичної маси понад 40 тонн при перезенні подільних вантажів автомобільними дорогами при відсутності дозволу, а саме, пункт 25 «Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. №30, відповідно до якого забороняється проїзд великогабаритних та великовагових. транспортних засобів без дозволу, зазначеного у пункті 4 цих Правил, або документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, що повинні знаходитися у водія і пред'являтися на вимогу уповноважених осіб.

Негайно після закінчення розгляду справи лейтенант ОСОБА_4 відповідно до ст.285 КУпАП оголосив винесену постанову серії БР №771057 від 05 липня 2017 року, після чого копію постанови вручив під розписку позивачу ОСОБА_1, про що свідчить його особистий підпис.

Тому, на думку відповідача - представника Департаменту патрульної поліції в м. Одеса, в діях позивача є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.132-1 КУпАП, а тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити в повному обсязі.

(а.с.64-70)

Суд, враховуючи думку позивача, керуючись п.4 ч.2 ст.128 КАС України, визнав можливим розгляд справи проводити за відсутності відповідачів, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Суд, дослідивши обставини справи, вважає, що позов підставний для підлягаючий до задоволення, так як він підтверджується зібраними та перевіреними в ході судового засідання доказами, зокрема: постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії БР№771057 від 05 липня 2017 року підтверджується, що інспектором патрульної поліції роти №1, батальйону №1 Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_4 було складено постанову, згідно якої ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом DAF XF95420, 05 липня 2017 року о 02 годині 52 хвилини в Біляєвському районі Одеської області, на автодорозі Київ-Одеса 450 км з спеціальним напівпричепом самоскидом Robuste 53802-C26 д.н.з ВК 6530ХТ перевозив вантаж, при зважуванні якого на пересувному пункті вагового контролю було встановлено, що навантаження на строєну вісь становить 23460 кг, замість дозволених 22000 кг, чим порушив пункт 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306.

ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено на нього адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП

(а.с.4).

Статтею 132-1 КУпАП встановлено, що порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб'єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У відповідності до ст.33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року №198 затверджено Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, відповідно до п.16 яких перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначається окремими актами законодавства.

Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30, згідно п.3 яких транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.

Підпунктом 4 п.2 наведеного Порядку визначено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Відповідно до пп.5-1 наведеного пункту документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.

Згідно п.6 вказаного Порядку габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

З аналізу наведених норм чинного законодавства України вбачається, що документальний габаритно-ваговий контроль здійснюється не в пунктах габаритно-вагового контролю, без здійснення зважування та шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу для визначення загальної маси транспортного засобу.

Відповідно до п.15 Порядку №879 контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють відповідні підрозділи МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху, та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

З матеріалів справи вбачається, що до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, як доказ вчиненого порушення, додано три квитанції про зважування транспортного засобу.

Згідно квитанції №14877 від 05 липня 2017 року вага транспортного засобу «DAF» НОМЕР_2 становить 40280 кг, вісь 1 - 6720 кг, вісь 2 - 10100 кг, вісь 3 - 7800 кг, вісь 4 - 7760 кг, вісь 5 - 7900 кг. Дата зважування: 05 липня 2017 року, час зважування: 00 годин 02 хвилини.

(а.с.8)

З квитанції №13258 від 05 липня 2017 року вбачається, що вага транспортного засобу «DAF» НОМЕР_2 становить 39620 кг, вісь 1 - 6820 кг, вісь 2 - 10120 кг, вісь 3 - 7560 кг, вісь 4 - 7480 кг, вісь 5 - 7640 кг. Дата зважування: 05 липня 2017 року, час зважування: 00 годин 40 хвилин.

(а.с.9)

Відповідно до квитанції №13341 від 05 липня 2017 року вага транспортного засобу «DAF» НОМЕР_2 становить 39380 кг, вісь 1 - 6880 кг, вісь 2 - 10920 кг, вісь 3 - 7200 кг, вісь 4 - 7120 кг, вісь 5 - 7260 кг. Дата зважування: 05 липня 2017 року, час зважування: 02 година 38 хвилин.

(а.с.8)

Суд, дослідивши дані квитанції, прийшов до висновку, що зважування транспортного засобу «DAF» НОМЕР_2 05 липня 2017 року відбулось тричі, і при кожному зважуванні вага транспортного засобу, а також навантаження на вісь змінювались, при цьому, інспектор І роти І батальйону УПП у м.Одеси ДПП лейтенант ОСОБА_4, при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, взяв до уваги інформацію про вагу, яка показала найбільший результат, в той час, як дана вага не співпала з тією вагою, яка зазначена в товаро-транспортній накладній на вантаж та інших квитанціях про зважування.

Крім цього, в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що при винесенні постанови про адміністративне правопорушення, правопорушнику ОСОБА_1 не роз'яснювались його права, передбачені ст.268 КУпАП, так як відомості щодо роз'яснення прав та обов'язків в матеріалах справи відсутні.

Згідно зі ст. 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 70 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З вимог ст.70 КАС України вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Крім того, у зв'язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб'єкта владних повноважень, ч. 4 ст. 70 КАС України, зобов'язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріли, які можуть бути використані як докази у справі.

Разом з тим, відповідач в судове засідання не з'явився та будь-яких доказів, які б спростовували доводи позивача суду не надав, правомірність свого рішення суду не довів.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно чч.1-2 ст. 162 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про:

1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення;

2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача коштів;

5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;

8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Суд за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень може прийняти іншу постанову у випадках, встановлених законом.

Відповідно до статті 293 КУпА П, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:

1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення;

2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;

3) скасовує постанову і закриває справу;

4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи).

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів, суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростосованих презумпцій факту.

Виходячи з встановлених обставин згідно пояснень позивача, які не були в порушення вимог ст. 70 КАС України спростовані відповідачем, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам п.3 ч.3 ст. 2 КАС України.

Оцінивши наявні в матеріалах справи та надані в судовому засіданні докази в їх сукупності, з урахуванням того, що всі виявлені під час складання постанови про адміністративне правопорушення недоліки та сумніви мають застосовуватись на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.132-1 КУпАП, так як будь-яких об'єктивних доказів про те, що навантаження на строєну вісь, при зважуванні на пересувному пункті вагового контролюавтомобіля «DAF», номерні знаки НОМЕР_2 зі спеціалізованим напівпричепом «ROBUSTE » Е номерний знак НОМЕР_1 становить 23 460 кг., замість допустимих 22 000 кг в судовому засіданні не здобуто, а тому постанова серії БР №771057 від 05 липня 2017 року є неправомірною та незаконною, в зв'язку з чим вона підлягає скасуванню.

На підставі наведеного,

керуючись ст.ст. 105, 160-163 КАС України,

суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1, третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВ «МВК» Омега» до Управління патрульної поліції м. Одеса, інспектора І роти І батальйону УПП у м.Одеси ДПП лейтенанта ОСОБА_4 про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення - задоволити повністю.

Рішення суб'єкта владних повноважень про накладення на ОСОБА_1 05 липня 2017 року адміністративного стягнення за ст.132-1 КУпАП - визнати протиправним.

Постанову БР №771057 від 05 липня 2017 року, винесену інспектором патрульної поліції роти №1, батальйону №1 Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_4 про накладення на ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення за ст.132-1 КУпАП - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за постановою БР №771057 від 05 липня 2017 року - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга на постанову Млинівського районного суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Млинівський районний суд. У разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Млинівського райсуду А.П. Бандура