Рішення № 70012557, 03.11.2017, Володарський районний суд Київської області

Справа № 364/530/17

Провадження № 2/364/221/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2017 року, Володарський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Моргун Г. Л.,

за участю секретаря Сіваченко Л. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні , в смт Володарка, справу за позовом

Публічного акціонерного товариства КБ " ПриватБанк"

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Позивач у травні 2017 року звернувся до суду з названим позовом, вказуючи, що 16.07.2010 року ОСОБА_1 за своєю заявою отримала картку ПАТ КБ «ПриватБанк» з встановленим лімітом на картковому рахунку у розмірі 5500,00 грн. Вона порушує умови договору та не проводить в установлений термін оплату. Станом на 17.04.2017 року загальна заборгованість відповідача перед банком становить 65700,12 грн.

Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по кредиту у сумі 65700,12 грн. та судові витрати у розмірі 1600,00 грн.

В судове засідання представник позивача не з’явився, на адресу суду надійшла заява, якою він просить суд задовольнити позов підтримуючи позовні вимоги, розгляд справи провести без його участі. Проти проведення заочного розгляду справи не заперечує ( а.с. 38). Своєю заявою від 03.11.2017 року вказує на збільшення судових витрат у зв’язку з викликом відповідача у судове засідання через засоби масової інформації та просить стягнути зазначені витрати з відповідача ( а.с.85-87).

Відповідач ОСОБА_1 на виклик суду в судове засідання не з’явилася. Про місце та час розгляду справи відповідач належним чином повідомлена через засоби масової інформації – газету « Час Київщини» від 27.10.2017 року ( а.с. 86), що відповідає вимогам ч.9 ст.74 ЦПК України. Заяви про відкладення розгляду справи до суду не надходило , причини неявки суду не повідомлялися.

Відповідно до ст.197 ЦПК України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі , чи у разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Суд, ознайомившись з позовною заявою, взявши до уваги позицію представника позивача викладену у відповідній заяві та дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступних міркувань.

Так, у своїй позовній заяві позивач зазначає, що 16.07.2010 року ОСОБА_1 звернулася до Публічного акціонерного товариства КБ « ПриватБанк» та отримала кредит у сумі 5500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 30 відсотків на рік за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач зобов’язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором ( а.с.5). Банк виконав взяті на себе зобов’язання та встановив кредитний ліміт на картку у розмірі 5500,00 грн.

Позивач стверджує, що відповідач порушила умови договору та не проводить в установлений термін оплату по кредиту. Станом на 17.04.2017 року загальна заборгованість відповідача по кредиту становить 65700,12 грн., з яких :

5221,48 грн. – заборгованість за кредитом;

53473,87 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом;

3400,00 грн.- заборгованість за пенею та комісію;

500,00 грн.- штраф ( фіксована частина);

3104,77 грн. – штраф ( процентна складова).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходить з наступних міркувань.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 2 ст. 59, ч. 1, ч. 4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

За змістом ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній на час укладення Кредитного договору) перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитонадавач зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про кредитні умови, зокрема: орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо); варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; можливість дострокового повернення кредиту та його умови.

Для перевірки обставин, на які посилається позивач, суд ухвалою від 26.06.2017 року зобов’язав позивача надати для огляду в судовому засіданні оригінали документів кредитної справи ОСОБА_1 (а.с.49). Позивач не виконав даної ухвали не надіслав суду оригіналів матеріалів, які повинні міститися у кредитній справі ОСОБА_1. При таких обставинах суд позбавлений можливості перевірити докази, на які позивач посилається у своїй позовній заяві.

Позивач до позовної заяви додав фотокопію анкети-заяви ОСОБА_1 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку. Досліжуючи її суд вказує, що названа фотокопія вкрай неналежної якості для її візуального сприйняття (а.с.6). Разом із тим, із цього документу можна встановити, що в ньому зазначені персональні дані відповідача щодо дати народження, місця проживання, реквізитів паспорту громадянина України, дата 16.07.2010 року та підпис. Вказана заява не містить більш жодних даних про умови договору.

Так, в заяві міститься розділ про те, що заявник просить надати йому перераховані нижче послуги: платіжна картка кредитка «Універсальна», зарплатна картка, картка Gold, пенсійна картка, ощадкнижка (депозит) дебетна особова картка, ідентифікація з паспортом. Заявник мав обрати банківську послугу, проставивши навпроти обраної послуги відмітку. Однак такої відмітки анкета-заява не містить. Також анкета-заява містить строку, в якій заявник мав вказати бажаний кредитний ліміт за платіжною карткою кредитка «Універсальна»/ Gold, ця строка не заповнена. Крім того, анкета-заява не містить жодних даних про те, що відповідач отримав будь-яку картку, а також строк її дії.

Матеріали справи містять в собі витяги із тарифів та Умов і Правил надання банківських послуг ( а.с. 7-31). При цьому, копії вказаного витягу з тарифів та Умов і Правил надання банківських послуг не містять підпису відповідача .

Виходячи із наведеного, доводи позивача про те, що ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 5500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку , належними та допустимими доказами не підтверджуються. Одночасно суд вважає, що надані при зверненні до суду завірені позивачем копії анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку ( а.с.6), витяги із тарифів та умов і правил надання банківських послуг ( а.с.7-31), є копіями невідомого походження, а відтак також не є належними та допустимими доказами у справі згідно положень ст.ст. 58, 59 ЦПК України.

Така позиція суду узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду України, що відповідно до ст.360-7 ЦПК України є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Так, копіями невідомого походження, як зазначено в правових позиціях Верховного суду України, викладених у справах № 6-57743св10, № 6-29420св10 є будь-які копії документів, справжність яких неможливо перевірити шляхом співставлення із оригіналом. Окрім цього, згідно правових позицій Верховного суду України, викладених у справах № 6-240цс14, № 6-16цс15 не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, якщо умови не містять підпису позичальника.

Отже, встановлені судом обставини дають підстави стверджувати, що всупереч положень ст.ст. 58-60 ЦПК України на підтвердження заявлених позовних вимог позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту видачі відповідачу кредитної картки "Універсальна" , не надано належних доказів укладення та виконання договору між сторонами, зарахування коштів на кредитну картку позичальника, видачу коштів готівкою та ін.

Відповідно до ст.27 ч.2 ЦПК України кожна сторона зобов’язана надати суду всі наявні докази для підтвердження своїх позовних вимог. Відповідно до ч.2 ст.64 ЦПК України письмові докази, як правило, подаються в оригіналі.

Відповідно до ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Всупереч наведеному сторона позивача не надала суду доказів на підтвердження своїх вимог. Зокрема, суду не надано: належних доказів укладення договору; виконання договору; зарахування коштів на кредитну картку позичальника; видачу відповідачу всіх готівкових коштів та ін.

Виходячи з вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України, суд зазначає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Відповідно до ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються. Отже, за наведених вище підстав у задоволенні позову слід відмовити повністю.

На підставі ст.88 ЦПК України, оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено, з відповідача на користь позивача не стягується судовий збір сплачений при зверненні до суду. Прохання представника позивача викладене у адресованій до суду заяві від 03.11.2017 року ( а.с.85-87) щодо стягнення судових витрат понесених позивачем за подання оголошення у пресі про виклик відповідача у судове засідання – також не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 11, 60, 509, 526, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 88, 197, 213- 215, 224 - 226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства КБ « ПриваБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити повністю.

Заочне рішення може бути переглянуте Володарським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Г. Л. Моргун