Ухвала суду № 70011518, 30.10.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Спаскіна О.А. , Сіренко О.І.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представника позивача - Мєхтієв Д.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібзавод "Салтівський" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2017 по справі № 820/3395/17

за позовом Головного управління Державної фіксальної служби України у Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібзавод "Салтівський"

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2017 задоволено адміністративний позов Головного управління Державної фіксальної служби України у Харківській області (далі - позивач, ГУ ДФС у Харківській обл.) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібозавод "Салтівський" (далі - відповідач, ТОВ "Хлібозавод "Салтівський") про стягнення податкового боргу.

Стягнуто з ТОВ "Хлібозавод "Салтівський, у рахунок погашення податкового боргу в сумі 1738431,98 грн. з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за рахунок готівки, що належить ТОВ "Хлібозавод "Салтівський".

Відповідач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства, просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2017 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що відповідачем було частково сплачено суму боргу, на підтвердження зазначеного надано копію скриншоту до суду, а тому позивач мав право звернутися до суду з позовом щодо стягнення лише залишку суми податкового боргу з податку на додану вартість. Крім того відповідач вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи справу у скороченому провадженні, порушив його право на всебічний та повний розгляд справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату залишено колегією суддів без задоволення в зв'язку з неообгрунтованістю.

З урахуванням положень ст.195-1, ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи без участі представника відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що згідно податкової декларації з податку на додану вартість № 9094117307 від 22.05.2017 за квітень 2017 року ТОВ "Хлібозавод "Салтівський" самостійно визначено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 1736988,00 грн., внаслідок несплати яких утворився податковий борг у загальному розмірі 1738431,98 грн., з яких у зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем самостійно визначених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість позивачем, в порядку п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України (далі - ПК України), нарахована пеня у розмірі - 1443,98 грн.

З облікової картки платника податків - ТОВ "Хлібозавод "Салтівський" вбачається, що позивачем платіжними дорученнями № 11200694 від 01.06.2017 на суму 50000,00 грн, №222 від 24.07.2017 на суму 49,84 грн, №223 від 24.07.2017 на суму 268,62 грн, здійснені сплати сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість, якими зменшено суму боргу минулих періодів, а саме: по податковій декларації з податку на додану вартість №9246392495 від 20.12.2016 за листопад 2016.

Як вбачається з постанови Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2017 по справі № 820/1484/17 за позовом Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібзавод "Салтівський" про стягнення податкового боргу, вказаним рішенням стягнуто з відповідача податковий борг у загальному розмірі 4253656,00 грн., який виник на підставі податкових декларації з ПДВ № 9246392495 від 20.12.2016, № 9267395999 від 20.01.2017, № 9023812844 від 20.02.2017 за листопад 2016 - січень 2017.

Сплачені відповідачем суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у період з 01.06.2017 по 26.07.2017 правомірно направлені податковим органом в рахунок погашення податкового боргу, який стягнуто рішенням суду по справі № 820/1484/17, згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, згідно з вимогами п.87.9 ст. 87 ПК України.

Перевіряючи правомірність доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно пп.16.1.4,16.1.3 п.16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи;.

Відповідно до п. 54.1. ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Положеннями п. 11 ст. 56 ПК України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з п. 20.1.34 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

В силу п. п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З урахуванням зазначеного вище, а також того, що доказів сплати податкового боргу по самостійно визначеному грошовому зобов'язанню відповідачем не надано ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення податкового боргу у розмірі 1738431,98 грн. ТОВ "Хлібозавод "Салтівський".

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що оскільки розгляд справи відбувся в порядку скороченого провадження, було порушено його право на повний та всебічний розгляд справи. Проте, колегія суддів зазначає, що відповідачем ні до апеляційної скарги, ні до суду під час розгляду справи в апеляційному суді також не надано доказів на підтвердження своєї позиції, а тому колегія суддів вважає зазначені посилання такими, що не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що позивач мав право звернутися до суду з позовом щодо стягнення лише залишку суми податкового боргу з податку на додану вартість після сплати відповідачем його частини колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки згідно інформації, наданої до суду податковим органом, за товариством рахувалась недоїмка, яка погашалася в порядку черговості.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібозавод "Салтівський" - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 серпняі 2017 року по справі № 820/3395/17 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 03.11.2017