Ухвала суду № 70011417, 31.10.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Маслоша С.М.

третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2017р. по справі № 820/2848/17

за позовом ОСОБА_1

до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області третя особа ОСОБА_3

про визнання нечинними висновків та визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИЛА:

17 серпня 2017 року постановою Харківського окружного адміністративного суду задоволено частково позов ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Харківській області, третя особа ОСОБА_3.

Зобов'язано Ліквідаційну комісію ГУ МВС України в Харківській області занести зміни до висновку службового розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень працівниками ГУМВС України в Харківській області капітаном міліції ОСОБА_1 та молодшим сержантом ОСОБА_3 від 03.04.2015 року, враховуючи всі факти відомі на сьогодні слідству в частині, що стосується ОСОБА_1

Визнано нечинним п.4 висновку службового розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень працівниками ГУМВС України в Харківській області капітаном міліції ОСОБА_1 та молодшим сержантом ОСОБА_3 від 03.04.2015 року, в частині, що стосується ОСОБА_1 та занести в нього зміни із наданням остаточної кваліфікації тілесних ушкоджень ОСОБА_1, відповідно до вимог пункту 4.6. Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України та з додержанням вимог цього Порядку.

Визнано не чинним висновок акту розслідування групового нещасного випадку, що стався 06.03.2015 року, від 10.04.2015 року, за формою Н-5* щодо надання остаточної кваліфікації тілесних ушкоджень в частині, що стосується ОСОБА_1 та складання акту за формою Н-1*.

Зобов'язано Ліквідаційну комісію ГУ МВС України в Харківській області скласти акт розслідування групового нещасного випадку, що стався 06.03.2015 року, за формою Н-1* стосовно ОСОБА_1

Зобов'язано Ліквідаційну комісію ГУ МВС України в Харківській області занести до послужного списку ОСОБА_1 запис щодо його поранення, отриманого в результаті групового нещасного випадку, що стався 06.03.2015 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач представник Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Харківській області просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в позові ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. Посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, зазначив, що позивач пропустив строк для звернення з даним позовом до суду, проте суд першої інстанції безпідставно відмовив відповідачу в задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду. Крім того, суд, визнаючи нечинним п. 4 висновку акту розслідування групового нещасного випадку не взяв до уваги, що причини нещасного випадку не встановлені. Суд, не встановивши всі обставини нещасного випадку, взяв до уваги тільки висновок судової комплексної вибухо-технічної експертизи, висновок експерта із встановлення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень та наявності кримінального провадження, порушеного за ст. 348 КК України. Однак судом не взято до уваги, що дані експертиз вказують лише на те, який пристрій вибухнув та які тілесні ушкодження отримано позивачем. Вважає, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 втрутився в дискреційні повноваження відповідача та вийшов за межі завдань адміністративного судочинства.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_1 просить постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, позивача, представника відповідача, третю особу, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 проходив службу в міліції з 16 травня 2005 року, з квітня 2014 року на посаді командира БПСМОП «Слобожанщина» ГУ МВС України в Харківській області, а з листопада 2015 року в Національній поліції на посаді старшого інспектора БПСПОП «Харків» ГУНП в Харківській області.

6 березня 2015 року приблизно о 12.00 годині по вул. Познанській, навпроти будинку № 2 відбувся вибух належного його дружині автомобілю шляхом його підриву міною СПМ (середня приліпаюча міна). За кермом автомобіля знаходився позивач, а на пасажирському місці перебувала його дружина, міліціонер БПСМОП «Харків - 1» ГУ МВС в Харківській області ОСОБА_3

03 квітня 2015 року посадовими особами Головного управління МВС України у Харківській області, на підставі наказу від 23.03.2015 року №355 «Про затвердження складу комісії для розслідування нещасного випадку, який стався 06.03.2015 з працівниками ГУМВС України в Харківській області», складено Висновок службового розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень працівниками ГУМВС України в ОСОБА_1 та молодшим сержантом міліції ОСОБА_3

У Висновку щодо позивача зазначено, що 06.03.2014 року капітан міліції ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, отримав: мінно-вибухові поранення, відкриті осколкові поранення правої плечової кістки, множинні осколкові поранення правої верхньої кінцівки, правого стегна, чужорідні тіла в правій верхній кінцівці в період проходження служби при виконанні службових обов'язків. В п. 4 вказаного висновку зазначено, що остаточну кваліфікацію отримання ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, відповідно до вимог наказу МВС України від 27.12.2002 року №1346, визначити після прийняття рішення за кримінальним провадженням № 42015220040000030 (а.с. 8-10).

Акт від 10 квітня 2015 року розслідування групового нещасного випадку, що стався 06.03.2015 приблизно о 11 годині 45 хвилин з командиром батальйону ПСМОП «Слобожанщина» ГУМВС України в Харківській області капітаном міліції ОСОБА_1 та міліціонером взводу № 1 роти №1 БПСМОП «Харків-1» ГУМВС України в Харківській області молодшим сержантом міліції ОСОБА_3, складений за формою Н-5*.

Пунктом 3 акту розслідування групового нещасного випадку, що стався 06.03.2015 приблизно о 11 годині 45 хвилин з командиром батальйону ПСМОП «Слобожанщина» ГУМВС України в Харківській області капітаном міліції ОСОБА_1 та міліціонером взводу № 1 роти №1 БПСМОП «Харків-1» ГУМВС України в Харківській області молодшим сержантом міліції ОСОБА_3 від 10.04.2015 року складеного за формою Н-5* встановлено обставини нещасного випадку.

А саме: 06.03.2015 приблизно о 12 годині 35 хвилин до чергової частини ГУМВС України в Харківській області з Московського РВ ХМУ надійшла інформація про те, що 6 березня 2015 року об 11 годині 45 хвилин до вказаного РВ надійшло повідомлення чергового ДСНС в Харківській області про вибух в районі будинку № 2 по вул. Познанська (Московський район) м. Харкова автомобіля "Фольксваген - Транспортер", д/н НОМЕР_1, 1999 року випуску, білого кольору (транспортний засіб зареєстрований на ОСОБА_3.)

Розслідуванням встановлено, що під час вибуху у вищезазначеному автомобілі перебували у якості водія капітан міліції ОСОБА_1 та молодший сержант міліції ОСОБА_3

Як пояснив ОСОБА_1, він 05.03.2015 приблизно о 22 годині, як завжди, поставив автомобіль на парковку біля супермаркету «Посад» навпроти свого дому. Вранці, 06.03.2015 о 07:00, за ним додому приїхав на службовому автомобілі заступник БПСМОП лейтенант міліції ОСОБА_4 та вони о 08:00 прибули до БПСМОП для проведення інструктажу добового наряду та проведення наради з керівним складом батальйону. О 10:30 ОСОБА_4 відвіз його додому, де він з дружиною сіли до її автомобілю "Фольксваген - Транспортер» та вирушили у Будинок культури міліції на святкові заходи, присвячені 8 Березня. Проїжджаючи повз будинку №2 по вул. Познанській, пролунав вибух цього автомобіля.

Внаслідок вибуху ОСОБА_1 та ОСОБА_3 отримали мінно- вибухові поранення та в тяжкому стані були доставлені до ХМКЛШНМД ім. проф. А.І. Мєщанінова. ОСОБА_1 госпіталізований з діагнозом: мінно - вибухові поранення, відкриті осколкові поранення правої плечової кістки, множинні осколкові поранення правої верхньої кінцівки, правою стегна, чужорідні тіла в правій верхній кінцівці.

ОСОБА_3 госпіталізована з діагнозом: мінно-вибухове поранення, відкрита травма грудної клітини, проникаюче осколкове поранення грудної клітини з розривом лівої легені, множинні поранення м'яких тканин грудної клітини та спини, травматичний шок.

За попередніми висновками спеціалістів вибухотехніків НДЕКЦ при ГУМВС в Харківській області під автомобілем ОСОБА_3 було встановлено дві спеціальні прилипаючи міни (СПМ), маса вибухової речовини 1 кг тротилу.

Подію зареєстровано у Московського РВ ХМУ до ЖЄО за № 5396. 06.03.2015 за вказаним фактом прокуратурою Московського району м. Харкова занесено відомості до ЄРДР та розпочато кримінальне провадження за №42015220040000030 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України (замах на вбивство працівника правоохоронного органу чи його близьких родичів у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків)

Згідно акту розслідування групового нещасного випадку, комісія прийшла до висновку, що питання кваліфікації нещасного випадку та складання актів за формою Н-1*(НТ*) відповідно до вимог наказу МВС України від 27.12.2002 №1346 «Про затвердження порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України» буде прийнято після прийняття рішення прокуратурою Московського району м. Харкова за кримінальним провадженням внесеним до ЄРДР 06.03.2015 за № 42015220040000030 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.348 КК України.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, в ході розслідування нещасного випадку діяв не в спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, чим порушив законні права позивача, які підлягають поновленню. При винесенні та затвердженні висновків оскаржуваних рішень відповідачем порушено вимоги Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав :

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про міліцію» № 565-Х11 від 20.12.1990 року, що діяв під час спірних правовідносин працівники міліції перебувають під захистом держави, що здійснюється в порядку і випадках, передбачених законом.

Держава гарантує захист життя, здоров'я, честі, гідності, житла, майна працівника міліції, членів його сім'ї та близьких родичів від злочинних посягань та інших протиправних дій.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 грудня 2002 року N 1346 затверджено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України (далі-Порядок).

Так, відповідно до п.1.3. Порядку розслідування нещасних випадків (в тому числі поранень), що сталися з особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовцями Національної гвардії України, курсантами (слухачами) навчальних закладів системи МВС України, проводиться з урахуванням цього Порядку.

Пунктом 1.4. Порядку визначено, що розслідування та облік аварій в органах і підрозділах внутрішніх справ, а також професійних захворювань, що сталися з військовослужбовцями Національної гвардії України, курсантами (слухачами) навчальних закладів, особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ України (далі - працівники), відбувається згідно з діючими нормативно-правовими актами.

Розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки) пункт 2.1. Порядку.

Відповідно до пункту 4.1., 4.2 Порядку спеціальному розслідуванню підлягають: випадки загибелі працівників; групові нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від тяжкості ушкодження їх здоров'я; випадки смерті в підрозділі; випадки зникнення працівників; нещасні випадки з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого (за рішенням служби державного нагляду за охороною праці системи МВС України).

Про груповий нещасний випадок (у тому числі поранення), випадок загибелі працівника, випадок природної смерті в підрозділі, а також про випадок зникнення працівника керівник підрозділу зобов'язаний негайно (у встановленому порядку) направити повідомлення за встановленою формою (додаток 8): черговій частині органу, до сфери управління якого належить підрозділ; відповідному органу прокуратури за місцем виникнення нещасного випадку; відповідній службі державного нагляду за охороною праці системи МВС України (служба охорони праці УМЗ, ВМЗ ГУМВС, УМВС терміново повідомляє відділ державного нагляду за охороною праці Департаменту матеріального забезпечення МВС); відповідній СЕС системи МВС України - у разі виявлення гострих професійних захворювань (отруєнь); відповідному органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та іншим органам (у разі необхідності). Зазначені органи (організації) повідомляють про відповідну подію свої вищі органи (організації ) згідно з установленим порядком.

Сторонами на заперечувалося, що наказом ГУ МВС України у Харківській області №300 від 11.03.2015 року, призначено службове розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень працівниками ГУМВС України у Харківській області капітаном міліції ОСОБА_1 та молодшим сержантом міліції ОСОБА_3

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 року N 230 затверджено інструкцію «Про порядок проведення службових розслідувань» (далі - Інструкція), яка визначає порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) при його проведенні.

«Службове розслідування» - це комплекс заходів, які здійснюються у межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено дисциплінарний проступок, а також з'ясування інших обставин; особи РНС - особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України.

Пунктом 2.2. Інструкції визначено, що службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником, у тому числі, у разі реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєне особою РНС кримінальне правопорушення; 2.2.6. Загибелі або травмування особи РНС.

У Московському РВ ХМУ ГУМВС у Харківській області у ЖЄО зареєстровано зазначену подію за №5396 від 06.03.2015 року та відкрите кримінальне провадження №42015220040000030 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України.

Відповідно до п. 4.3. зазначеного Порядку, спеціальне розслідування групового нещасного випадку, нещасного випадку зі смертельним наслідком, випадку зникнення працівника підрозділу організовує наказом (розпорядженням) керівник органу, до сфери управління якого належить цей підрозділ.

До складу комісії із спеціального розслідування включаються заступник керівника органу, до сфери управління якого належить цей підрозділ (голова комісії) та представники: служб внутрішньої безпеки та розслідувань, державного нагляду за охороною праці системи МВС України, управління (відділу) роботи з персоналом, органу, до сфери управління якого належить підрозділ, керівник підрозділу, де стався випадок. У разі необхідності до складу комісії включаються представники інших підрозділів. При груповому нещасному випадку (у тому числі поранення), коли серед постраждалих є працівник, що працює за наймом, до складу комісії зі спеціального розслідування включаються, за погодженням, представники територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Комісія зі спеціального розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що трапився під час виконання оперативно-розвідувальних завдань, ліквідації масових безпорядків, за рішенням керівника органу, до сфери управління якого належить підрозділ може мати інший склад.

Залежно від конкретних умов (характеру і можливих наслідків аварії тощо) до складу комісії можуть включатися представники інших відомств, місцевого органу виконавчої влади, профспілкових організацій, членами яких є потерпілі.

Керівником ГУМВС України в Харківській області видано наказ від 23.03.2015 року № 355, яким затверджено склад комісії для розслідування нещасного випадку (а.с.71).

Протоколом №2 від 08.04.2015 року засідання комісії зі спеціального розслідування групового нещасного випадку, вирішено без посилання на будь - які нормативні акти, що питання кваліфікації нещасного випадку та складання актів за формою Н-1*(НТ*) відповідно до вимог наказу МВС України від 27.12.2002 №1346 «Про затвердження порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України» буде прийнято після прийняття рішення прокуратурою Московського району м. Харкова за кримінальним провадженням внесеним до ЄРДР 06.03.2015 за №42015220040000030 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.348 КК України (а.с. 72).

Пунктами 4.5, 46 Порядку визначено, що спеціальне розслідування нещасних випадків (у тому числі поранень) проводиться протягом не більше 10 робочих днів. У разі необхідності встановлений термін може бути продовжений керівником органу, який призначив розслідування.

За результатами розслідування складається акт спеціального розслідування за формою Н-5*, а також оформляються інші матеріали, передбачені цим Порядком, у тому числі карта обліку професійного захворювання на кожного потерпілого, якщо нещасний випадок пов'язаний з гострим професійним захворюванням (отруєнням).

В акті спеціального розслідування нещасного випадку, який стався внаслідок аварії, зазначаються категорія аварії та розмір заподіяної під час цієї аварії матеріальної шкоди.

Акт спеціального розслідування підписується головою і всіма членами комісії із спеціального розслідування. У разі незгоди зі змістом акта член комісії у письмовій формі викладає свою окрему думку.

Акт за формою Н-1* (НТ*) на кожного потерпілого складається відповідно до акта спеціального розслідування у двох примірниках, підписується головою та членами комісії із спеціального розслідування і затверджується керівником вищого підрозділу протягом доби після одержання цих документів.

Судом, з наданого до матеріалів справи акту розслідування групового нещасного випадку Н-5*, складеного 10.04.2015 року, встановлено, що перевірка проведена у період з 23.03.2015 року по 10.04.2015 року.

Відповідно до приписів вищезазначеного Порядку, потягом доби після отримання результатів розслідування, викладених у акті форми Н-5*, тобто відповідач протягом доби після складання акту Н-5* повинен був на дотримання вимог цього порядку скласти акт формою Н-1* (НТ*) на кожного потерпілого у тому числі на ОСОБА_1

Позивачем у ході судового засідання зазначено, що відповідачем у порушення приписів Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, акти за формою Н-1* та НТ* не складалися.

Під час судового розгляду відповідачем до матеріалів адміністративної справи не надано ані акту за формою Н-1*, ані акту за формою НТ*.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що відповідач діяв відповідно до пункт 4.5 Порядку, який надає право керівнику на продовження терміну спеціального розслідування нещасних випадків, що зумовлює відстрочення складання вищезазначених актів, колегія суддів вважає безпідставними.

Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, не передбачено такої підстави, як "...після прийняття рішення за кримінальним провадженням.." як підставу для відстрочення складання актів за формою Н-1* та НТ*. У самому протоколі № 2 засідання комісії зі спеціального розслідування групового нещасного випадку від 08.04. 2015 також не зазначено правову норму, якою керувалася комісія, приймаючи таке рішення (а.с.72).

При цьому інших документів, які складаються за результатами спеціального розслідування, законом або Порядком проведення розслідування не передбачено.

Відповідачем матеріали службового розслідування до суду не надані, посилаючись на їх знищення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у разі ліквідації підрозділу, акти розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* та акти за формою Н-1* (НТ*) підлягають передачі правонаступникові, який бере на облік ці нещасні випадки, а в разі його відсутності - до відповідного архіву (п.3.17. Порядку).

Контроль за своєчасним і об'єктивним розслідуванням нещасних випадків (у тому числі поранень), їх документальним оформленням та обліком, виконанням заходів щодо усунення їх причин здійснюють служби державного нагляду за охороною праці системи МВС України відповідно до їх компетенції та повноважень.

Окрім того, до матеріалів справи надано висновок службового розслідування від 03.04.2015 року, в якому пунктом 1 службове розслідування завершене, а у п.2 визнано, що 06.03.2015 капітан міліції ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, отримав: "мінно-вибухове поранення, відкриті осколкові поранення правої плечової кістки, множинні осколкові поранення правої верхньої кінцівки, правого стегна, чужорідні тіла в правій верхній кінцівці в період проходження служби при виконанні службових обов'язків".

Проте, всупереч викладеним обставинам, у п. 4 цього ж висновку (в частині що стосується позивача) вказано на те, що остаточну кваліфікацію отримання ОСОБА_1 тілесних ушкоджень відповідно до вимог наказу МВС України від 27.12.2002 року №1346 визначити після прийняття рішення за кримінальним провадженням №42015220040000030.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що такі твердження відповідача є неправомірними.

Висновком експерта відділу вибухотехнічної і пожежотехнічної експертизи Науково-долсідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС Укрїни у Харківській області встановлено, що на автомобіль НОМЕР_2 було встановлено два вибухові пристрої: №1 спрацював, а № 2 від ударної повітряної хвилі та струсу кузову автомобілю відокремився від кузову та зруйнувався. Також встановлено, що центром вибуху вибухового пристрою № 1 є днище автомобілю в районі розташування правої задньої двері, ніж другим рядом сидінь. Вибуховий пристрій № 2 було встановлено, вірогідно, у районі розташувань першого ряду сидінь (водія та пасажира). Склад вибухового пристрою № 2 містить «...систему дистанційного керування вибухом...трансівер (рація) з ознаками кустарної переробки...Аналогічна компоновка радіокерованих саморобних вибухових пристроїв...показана у деяких інформаційних джерелах терористичної та диверсійної спрямованості, а також у спеціальній літературі. Щодо проектування та конструювання вибухових пристроїв, подібних саморобному пристрою № 2, то до цього потрібні фундаментальні знання...мінно-вибухова та (або) інженерно-саперна підготовка на рівні офіцера інженерних військ, а також практичний досвід вибухових робіт та бойового застосування вибухових пристроїв»

Також, висновком судово-медичної експертизи № 198-А/15 від 10.03.2015 року встановлено, що 06.03.2014 року капітан міліції ОСОБА_1 1977 р. н., отримав: мінно-вибухові поранення, відкриті осколкові поранення правої плечової кістки, множинні осколкові поранення правої верхньої кінцівки, правого стегна, чужорідні тіла в правій верхній кінцівці.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач в ході службового розслідування та спеціального розслідування прийняв рішення, яке не грунтується на нормах закону.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що на даний час не встановлено осіб, які причетні до скоєного, обставини вчинення, мотиви та мета, причини нещасного випадку (технічні, організаційні, психофізичні), тому комісія не може прийти до висновку, що нещасний випадок пов'язаний з виконанням позивачем його службових обов'язків, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки питання чи знаходився позивач на службі чи ні під час події 6 березня 2015 року встановлюється журналом обліку робочого часу працівника міліції. Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача, позивачу вказаний день обрахований як час знаходження на службі та здійснено оплату за службу в цей день.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 в частині зобов'язання відповідача занести відомості про поранення до послужного списку останнього, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до приписів п. 3.2.9. зазначеної Інструкції, до пункту 13 заносяться відомості про поранення, контузії та інші травми, отримані в період бойових дій на підставі документів, виданих лікувальними установами, військовими частинами та архівами.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

05.02.2017 року позивачу, на його неодноразові звернення протягом 2017 року, надано відповідь, в якій зазначено, що після прийняття остаточного рішення за кримінальним провадженням буде розглянуто питання про внесення до послужного списку особової справи відомостей про отримання ним поранення.

Пунктом 3 Інструкції з організації обліку кадрів у системі МВС України, затвердженого наказом МВС України від 30.12.2005 року № 1276, визначено порядок оформлення та ведення особових справ, що складається з п'яти частин, у яких зберігаються: у першій частині - послужний список (додаток 2), висновки комісії по визначенню вислуги років для виплати надбавки за вислугу років, про підтвердження окремих періодів служби, довідка ф. 1.

Послужний список - це документ, що відображає проходження служби особами рядового і начальницького (офіцерського) складу органів внутрішніх справ. Він складається на підставі паспортних відомостей, перевіреної анкети, автобіографії, військового квитка, трудової книжки, наказів та інших документів кандидата на службу.

Внесення до послужного списку відомостей, не передбачених його формою, забороняється.

Згідно п. 3.2.9. зазначеної Інструкції, до пункту 13 заносяться відомості про поранення, контузії та інші травми, отримані в період бойових дій на підставі документів, виданих лікувальними установами, військовими частинами та архівами.

Висновком судово-медичної експертизи встановлено, що наявні у ОСОБА_1 ушкодження утворилися внаслідок дії металевих осколків при вибуховій травмі. Пунктом 2 службового розслідування від 03.04.2015 року встановлено, що саме в період проходження служби при виконанні службових обов'язків ОСОБА_1 отримав: мінно-вибухове поранення, відкриті осколкові поранення правої плечової кістки, множинні осколкові поранення правої верхньої кінцівки, правого стегна, чужорідні тіла в правій верхній кінцівці.

З огляду на вищезазначене, у відповідача наявні підстави для внесення до послужного списку ОСОБА_1 запису щодо його поранення, отриманого в результаті групового нещасного випадку, що стався 06.03.2015 року. Тому позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача занести до послужного списку ОСОБА_1 запис щодо його поранення, отриманого в результаті групового нещасного випадку, що стався 06.03.2015 року підлягають задоволенню.

Доводи відповідача про те, що позивач отримав поранення не під час бойових дій, тому внесення відомостей про поранення до послужного списку буде порушенням п. 3.1 правил оформлення і ведення особових справ працівників ОВС, колегія суддів також вважає безпідставними, оскільки у своїй відповіді від 5 лютого 2017 року, як на підставу відмови відповідач посилався лише на відсутність остаточного процесуального рішення по кримінальній справі (а.с. 37).

Колегія суддів також вважає безпідставними доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду.

Як вбачається з матеріалів справи висновок службового розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень працівниками ГУМВС України в Харківській області капітаном міліції ОСОБА_1 та молодшим сержантом міліції ОСОБА_3 був направлений до особової справи позивача (а.с. 9-10). З особовою справою позивач ознайомився лише після звільнення. Доказів того, що висновок службового розслідування від 03.04.2015 та акт розслідування групового нещасного випадку від 10.04.2015 вручався позивачу відповідачем не надано.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. у справі № 1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) розтлумачено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", а саме зазначено, що цей термін треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Законний інтерес - це юридичний інтерес, що заснований на законі і випливає з нього, схвалюється ним, хоча і не закріплений у конкретних правових нормах. Так можна говорити про загальні законні інтереси осіб - учасників адміністративного процесу (досягнення юридично значущого результату, прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі) і персоніфіковані законні інтереси (інтерес особи у встановленні конкретних фактів, що доводять його невинність у вчиненні адміністративного правопорушення або обґрунтовують його позицію у зв'язку зі зверненням у компетентний державний орган).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуваний акт розслідування Н-5* та бездіяльність відповідача щодо не прийняття на його підставі акту за формою Н- 1* є такими, що мають правове значення, а отже, є рішеннями у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України, а позовні вимоги щодо їх оскарження підлягають задоволенню.

Позивач постанову суду першої інстанції в частині відмови в позові не оскаржує.

Оскільки постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанціїї, колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2017р. по справі № 820/2848/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 06.11.2017 р.