Ухвала суду № 70010948, 06.11.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

06 листопада 2017 рокуЛьвів№ 876/9401/17

Суддя Львівського апеляційного адміністративного суду Довга О. І., перевіривши апеляційну скаргу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року у справі № 809/1249/16 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року вказану вище апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з пропуском особою, яка подала апеляційну скаргу, строку апеляційного оскарження та надано тридцятиденний строк з моменту отримання даної ухвали для усунення виявленого недоліку.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором № 7900513050557 особа, яка подала апеляційну скаргу копію зазначеної ухвали отримала 15 вересня 2017 року.

На виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк, особою, яка подала апеляційну скаргу, подано до суду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.

В обгрунтування клопотання відповідач покликається на те, що пропуск строку на звернення до суду було зумовлене відсутністю коштів для сплати судового збору. Відтак, відповідач переконаний, що така обставина, а також своєчасне подання первинної скарги та сплата судового збору, є поважними причинами для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Суд, вивчивши доводи поданого відповідачем клопотання, та ознайомившись з матеріали справи, дійшов висновку, що таке клопотання є необгрунтованим з наступних мотивів.

З матеріалів справи судом встановлено, що 10 листопада 2016 року судом першої інстанції у відкритому судовому засіданні прийнято оскаржену постанову. Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, 03 січня 2017 року управління Державної архітектурно-будівельної інпекції у Івано-Франківській області подало до суду апеляційну скаргу, яку ухвалами судді Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року було залишено без руху, та 22 квітня 2017 року повернуто скаржнику з причини несплати ним судового збору.

29 серпня 2017 року апелянт, сплативши судовий збір, повторно подав апеляційну скаргу, однак пропустив строк на апеляційне оскарження судового рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст.108 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Відтак, після усунення обставин, які були підставою для повернення апеляційної скарги, її може бути подано повторно. Водночас, у випадку повторного подання апеляційної скарги, до неї застосовуються ті ж вимоги, що у випадку первинного оскарження, у тому числі й дотримання строків на подання апеляційної скарги.

Поряд з цим, суд переконаний в тому, що скаржник, у випадку повернення первісної апеляційної скарги, повинен вживати невідкладних заходів щодо усунення недоліків, які стали причиною повернення останньої. Водночас, суд зазначає, що повернення апеляційної скарги не означає, за своєю суттю, початок перебігу нового строку на апеляційне оскарження.

Суд вважає за необхідне вказати на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа ОСОБА_2 проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Своєчасність фінансування органів державної влади та їх видатків є безпосереднім обовязком держави. Водночас, суд не визнає відсутність коштів для сплати судового збору як поважну причину для поновлення строку на апеляційне оскарження. Так, у рішенні Європейського суду з справ людини у справі Пономарьов проти України зазначає, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

У даній справі управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області просить не екстраординарного перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду в порядку нагляду чи за нововиявленими обставинами, а відновлення провадження через значний період часу шляхом поновлення строку на ординарне апеляційне оскарження. Європейський суд з прав людини у згаданому абзацом вище рішенні також зазначив, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, де нібито складне економічне становище перешкоджало відповідачу сплатити державне мито, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.

Аналізуючи відповідність обставин справи та дій державних органів відповідно до конвенції, ЄСПЛ у своєму рішенні від 20 жовтня 2011 року у справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04) підкреслив особливу важливість принципу належного урядування, який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Щодо практики Європейського суду з прав людини, на яку покликається відповідач, суд зазначає наступне. Згідно Преамбули метою прийняття та функціонування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є забезпечення їх загального та ефективного визнання і додержання. Згідно статті 1 Конвенції Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції. Конвенція є юридичним механізмом, який покликаний забезпечити захист прав людини від посягань з боку держави чи неналежного виконання нею своїх обов'язків. При цьому Конвенція не покликана забезпечувати захист інтересів держави.

Відповідно до статті 19 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року для забезпечення дотримання Високими Договірними Сторонами їхніх зобов'язань за Конвенцією та протоколами до неї створюється Європейський суд з прав людини.

Покликання відповідача на окремі фрагменти рішень Європейського суду у своєму клопотанні суд вважає необгрунтованими, так як правові позиції цих рішень покликані захищати інтереси особи та забезпечити їй належний захист від протиправних дій чи бездіяльності з боку держави та державних органів, уповноважених на виконання її функцій. Суд переконаний, що державний орган та держава вцілому не вправі використовувати юридичні механізми захисту прав, визначені Конвенцією та правовими позиціями Європейського суду з прав людини, для задоволення власних інтересів, оскільки це прямо суперечить меті та завданню самої Конвенції та може призвести до зловживання домінуючим становищем суб'єкта владних повноважень у адміністративних правовідносинах.

Отже, суд констатує, що управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області не наведено обґрунтованих причин, які б перешкоджали йому вчасно звернутись до суду із апеляційною скаргою.

Відповідно до положень частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву (про поновлення строку на апеляційне оскарження) не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Таким чином, підстави для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року у справі № 809/1249/16 відсутні.

Керуючись статтями 160, 165, 189 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску управліннямДержавної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області строку апеляційного оскарження.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року у справі № 809/1249/16 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування рішень.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів з моменту направлення копії ухвали особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

СуддяОСОБА_3