Ухвала суду № 70010088, 31.10.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

31 жовтня 2017 року м. Київ № 826/3588/17

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі: судді Аблова Є.В., при секретарі Борсуковській А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Руслана Олеговича, за участю третіх осіб - ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк», про визнання протиправним рішення про державну реєстрацію та скасування державної реєстрації, -

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Руслана Олеговича за участю третіх осіб - ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» про визнання протиправним рішення про державну реєстрацію та скасування державної реєстрації.

Представником третьої особи 20.06.2017 року подано до суду клопотання про закриття провадження у справі, яке мотивоване тим, що жодна зі сторін не є належними сторонами у справі у розумінні частини другої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, так як дії які оскаржуються позивачем відносно реєстрації права власності були здійснені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.

Представник позивача заперечував проти задоволення клопотання про закриття провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для закриття провадження у справі, суд виходить з наступного.

За змістом статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як зазначено у статті 4 КАС України, правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до пункту першого частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 3 КАС України, суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За змістом вказаних статей справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома або більше визначеними суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правовідносинах, у яких хоча б одним суб'єктом виступає законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, водночас на цих суб'єктів покладено обов'язок виконувати вимоги та приписи. При цьому необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним управлінських функцій саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Як вбачається з позовних вимог, позивач просить визнати протиправним рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Р.О. про державну реєстрацію права власності нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 на Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк".

Відповідно до вимог постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 року за загальним правилом розмежування компетенції судів з розгляду земельних та пов'язаних із земельними відносинами майнових спорів відбувається залежно від суб'єктного складу їх учасників. Ті земельні та пов'язані із земельними відносинами майнові спори, сторонами в яких є юридичні особи, а також громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб'єкта підприємницької діяльності, розглядаються господарськими судами, а всі інші - в порядку цивільного судочинства, крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких згідно з пунктами 1, 3 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства віднесено до компетенції адміністративних судів.

Згідно з пунктом 1 рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (справа №1-6/2010 від 01.04.2010 року) положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

У даному випадку має місце спір між позивачем та відповідачем як суб'єктом владних повноважень (державним реєстратором) щодо визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію нерухомого майна, а відтак заявлені позовні вимоги підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Крім того, суд бере до уваги ухвалу господарського суду м. Києва від 16.12.2016 року у справі №910/22803/16 про відмову у прийнятті позовної заяви, з якої вбачається, що позивачу роз'яснено, що спір в частині скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є адміністративним і відноситься до юрисдикції адміністративних судів.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а відтак підстави для закриття провадження у справі відсутні.

Керуючись статтями 157, 160 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" про закриття провадження у справі відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає

Суддя Є.В. Аблов