Постанова № 70009772, 27.10.2017, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2017 р. м. Чернівці справа № 824/693/17-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Левицького В.К.

за участю секретаря судового засідання Бідней О.В.

сторін:

представника позивачки - Савицького Ю.В.

відповідач - не з'явився

представників третьої особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4

до Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ "Державний Ощадний банк України", ДП "Сетам", ОСОБА_5

про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 (далі - позивачка) звернулася до суду із вказаним позовом, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить:

- визнати протиправними дії Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області щодо проведення у рамках виконавчого провадження № 39245854 оцінки нерухомого майна: житлового будинку літ. А-1 з прибудовою літ. А та терасою літ. А та земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1;

- визнати протиправними дії Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області щодо встановлення вартості вказаного нерухомого майна відповідно до звіту про оцінку майна станом на 16.03.2017 р. у сумі 823048,00 грн без урахування ПДВ;

- визнати протиправними дії Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області щодо передачі на реалізацію житлового будинку літ. А-1 з прибудовою літ. А та терасою літ. А та земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог позивачка вказує, що незважаючи на наявність негативної рецензії на звіт про оцінку майна та не враховуючи те, що звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів оцінки, а саме є неякісним та непрофесійним і не може бути використаний, Кіцманським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, передано на реалізацію нерухоме майно, яке належить їй на праві власності, а саме: житловий будинок та земельну ділянку, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Крім того, майно передано на реалізацію через 4 дні з моменту отримання нею повідомлення про результати оцінки без врахування 10-денного терміну визначеного Законом України "Про виконавче провадження".

В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав в повному обсязі та посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги.

Кіцманський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області (далі - відповідач) не з'явився, про те подав до суду клопотання про розгляд справи без участі їхнього представника.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.09.2017 р. залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ "Державний Ощадний банк України" та ДП "СЕТАМ".

ПАТ "Державний Ощадний банк України", надав до суду письмові пояснення відповідно до яких, зазначив, що з позовними вимогами позивачки не погоджується вважає незаконними та необґрунтованими у зв`язку з тим, що державним виконавцем в процесі здійснення оцінки майна та використання відповідного звіту не порушено норми Закону України "Про виконавче провадження". Також зазначав, що оскільки позивачкою не оскаржено в установленому законом порядку Звіт про оцінку майна від 16.03.2017 р., тому відсутні підстави для невикористання зазначеного звіту. Наявність рецензії на звіт про оцінку майна не перешкоджає державному виконавцю в прийнятті звіту про оцінку, оскільки чинним законодавством встановлений виключно судовий спосіб оскарження оцінки майна.

В судовому засіданні представники ПАТ "Державний Ощадний банк України" заперечували проти задоволення позову, просили у його задоволенні відмовити та надали пояснення аналогічні викладеним у письмових поясненнях.

Державне підприємство "СЕТАМ" подало до суду письмові пояснення, в яких вказувало, що розміщення інформації в системі електронних торгів відбувається виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби. Також зазначило, що оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. Крім того, просило розглянути справу без участі їхнього представника, а в задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою суду занесеною до журналу судового засідання від 02.10.2017 р. залучено до часті у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5.

ОСОБА_5 подав до суду письмові пояснення, в яких вказував, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивачкою не оскаржено у встановленому законом порядку звіт про оцінку майна, а тому підстави не застосовувати вказаний звіт у державного виконавця відсутні.

В судове засідання призначене на 27.10.2017 р. ОСОБА_5 не з'явився, причини неприбуття не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Частиною 2 ст. 128 КАС України передбачено, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Враховуючи приписи ст. 122 та ст. 128 КАС України, суд вважає, що подання до суду особами, які беруть участь у справі клопотань про розгляд справи без їхньої участі, а також неприбуття без поважних причин третьої особи не є перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

19.06.2013 р. державним виконавцем виконавчої служби Кіцманського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №38539068 з примусового виконання виконавчого листа №718/292/13-ц від 17.06.2013 р. виданого Кіцманським районним судом Чернівецької області про стягнення з ОСОБА_4 боргу у сумі 135881,00 грн на користь ОСОБА_5 ( Т. 1 а.с. 190, 191- 192).

09.08.2013 р. заступником начальника відділу державної виконавчої служби Кіцманського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №39245854 з примусового виконання виконавчого напису №516391 виданого 28.05.2012 р. приватним нотаріусом Кіцманського районного нотаріального округу про звернення стягнення на нерухоме майно, що належить ОСОБА_6 (Т. 1 а.с. 151).

18.07.2014 р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Кіцманського районного управління юстиції, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №44081160 з примусового виконання виконавчого листа №718/3135/13-ц виданого 16.07.2014 р. Кіцманським районним судом Чернівецької області про стягнення з ОСОБА_4 солідарно на користь ОСОБА_5 боргу у сумі 155463,85 грн та судового збору 1554,64 грн (Т. 1 а. с. 193).

06.11.2014 р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Кіцманського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№45324706 з примусового виконання наказу Господарського суду Чернівецької області №926/1119/14 виданого 14.10.2014 р. про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості в сумі 200452,25 грн на користь ПАТ "Державний Ощадний банк України" (Т. 1 а. с. 187).

Як видно із матеріалів справи, виконавчі провадження №38539068, №39245854, №44081160 та №45324706 об`єднано у зведене виконавче провадження за №41363778 (Т. 1 а.с. 111 - 112, 113 - 114, 140 - 143, 152 -155)

20.01.2017 р. з метою забезпечення реального виконання виконавчого провадження державним виконавцем Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області описано та накладено арешт на майно ОСОБА_4, а саме на нежитлове приміщення, як складається з: вітальні 102, 7 кв.м; кімнати - 21,9 кв.м; убиральні - 1,5 кв.м; санітарного вузла - 2,0 кв.м; кімнати - 28, 1 кв.м; кухні - 13,7 кв.м. Встановлено, що на даний час приміщення використовується, як комерційна нерухомість. Також, арешт накладено на земельну ділянку площею 0,25 га з цільовим призначеннями для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1 (Т.1 а.с. 184 - 186).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 09.03.2017 р. державним виконавцем Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області винесено постанову, якою призначено суб'єктом оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ОСОБА_7 у виконавчому провадженні №39245854 з примусового виконання виконавчого напису №516391 виданого 28.05.2012 р. приватним нотаріусом Кіцманського районного нотаріального округу про звернення стягнення на нерухоме майно, що належить ОСОБА_4 Доручено суб'єкту оціночної діяльності визначити початкову вартість та надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна з питань визначення вартості описаного і арештованого майна боржника нежитлового приміщення загальною площею 169,9 кв.м. та земельна ділянка площею 0,25 га, яке знаходиться за адресою: с. Суховерхів, вул. Буковинська, 10, Кіцманського району. Крім того, попереджено суб'єкта оціночної діяльності про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків під час здійснення виконавчого провадження та надання завідомо неправдивого звіту з питань, що містяться в постанові (Т. 1 а.с. 145-146).

За результатами проведеної оцінки, 16.03.2017 р. суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_7 складено звіт про оцінку майна та та зроблено висновок, про те що ринкова вартість об'єкта оцінки, станом на 16.03.2017 р., без ПДВ склала: 823048,00 грн. Судом встановлено, що при здійсненні експертом оцінки, оцінювачем використовувався порівняльний підхід оцінювання без візуального обстеження об`єкта оцінки (Т. 1 а.с. 25 - 38).

27.03.2017 р. відповідачем повідомлено сторін виконавчого провадження, що згідно звіту виданого суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_7 вартість об'єкта оцінки становить 823048,00 грн. без ПДВ. Цим же листом сторонам виконавчого провадження роз'яснено право оскарження оцінки майна в 10-денний термін з дня отримання повідомлення (Т. 1 а.с. 44, 168).

06.04.2017 р. позивачка отримала повідомлення про проведення оцінки її майна. 07.04.2017 р. позивачка звернулася до відповідача із заявою про ознайомлення із звітом про оцінку майна та отримала його копії, що підтверджується її підписом на заяві (Т. 1 а.с. 118, Т. 2 а.с. 15).

10.04.2017 р. відповідачем на адресу ДП "СЕТАМ" направлено заявку на реалізацію арештованого майна, яке належить ОСОБА_4, а саме житловий будинок (приміщення), який розташований на земельній ділянці площею 0,25 га та знаходиться за адресою Чернівецька область, Кіцманський район, с. Суховерхів, вул. Буковинська, 10 (Т. 1 а.с. 182).

До вказаної заявки відповідачем додано довідку від 10.04.2017 р. за №148-421868 про те, що висновок експерта про вартість спірного майна та земельної ділянки сторонами виконавчого провадження не оскаржувався (Т. 1 а.с. 182, 183).

З матеріалів справи також видно, що 21.04.2017 р. на підставі заяви ПАТ "Державний ощадний банк України" державним виконавцем Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції прийнято постанову про призначення рецензування звіту про оцінку нерухомого майна від 16.03.2017 р. оскільки об`єкт що оцінювався не оглядався експертом, що в подальшому може вплинути на хід виконання виконавчого провадження. Суб`єктом оціночної діяльності призначено експерта Маковейчук М.І. Попереджено експерта про відмову або ухилення від дачі рецензування висновку чи за дачу завідомо неправдивого рецензування висновку ( Т. 1 а.с. 172, Т. 2 а.с. 9).

Судом також встановлено, що вважаючи дії відповідача неправомірними, позивачка в квітні 2017 р. звернулася до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила визнати протиправними дії державного виконавця Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Головного ТУЮ у Чернівецькій області щодо використання звіту про оцінку житлового будинку літ. А-1 з прибудовою літ. А та терасою літ. А та земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,25 га по АДРЕСА_1 від 16.03.2017 року, складеного оцінювачем ОСОБА_7

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.04.2017 р. у справі №824/246/17-а позовну заяву ОСОБА_4 залишено без руху. Встановлено п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви. Позивачка не усунула недоліки позовної заяви, у зв`язку з чим ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 01.05.2017 р. позовна заява була повернена їй (Т.2 а.с. 90-91, 97).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, в травні 2017 р. позивачка звернулася із скаргою до Кіцманського районного суду Чернівецької області.

13.05.2017 р. ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області за скаргою ОСОБА_4 на неправомірні дії державного виконавця Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, відкрито провадження у справі №718/1034/17.

Крім того, ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 12.05.2017 р. у справі №718/1034/17 зупинено реалізацію арештованого майна, а саме житлового будинку літ. А-1 з прибудовою літ. А та терасою літ. А, та земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,25 га по АДРЕСА_1 що належить позивачці (Т. 2 а.с. 44 - 47).

У зв'язку із прийняттям вказаного рішення, 18.05.2017 р. відповідачем винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 45324706, яку для виконання 19.05.2017 р. направило на адресу Чернівецької філії ДП "СЕТАМ" про зупинення реалізацію арештованого майна боржника ОСОБА_4 по лоту №212127, торги по якому призначено на 22.05.2017 р. (Т. 2 а.с. 52, 53).

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 30.06.2017 р. у цивільній справі №718/1034/17 за скаргою ОСОБА_4 на неправомірні дії державного виконавця Кіцманського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області скасовано ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 13.05.2017 р. (Т. 1 а.с. 169 - 171).

Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10.07.2017 р. у справі №718/1034/17 скаргу ОСОБА_4 задоволено. Визнано неправомірними дії державного виконавця щодо визначення вартості майна, а саме житлового будинку літ. А-1 з прибудовою літ. А та терасою літ. А та земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,25 га по АДРЕСА_1 та використання звіту від 16.03.2017р., складеного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_7 Визнано недійсним та скасовано звіт про оцінку майна, а саме житлового будинку літ. А-1 з прибудовою літ. А та терасою літ. А та земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,25 га по АДРЕСА_1 та використання звіту від 16.03.2017 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_7 Зобов`язано Головне територіальне управління юстиції у Чернівецькій області, в особі Кіцманського районного відділу ДВС, зняти з реалізації житловий будинок літ. А-1 з прибудовою літ. А та терасою літ. А та земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,25 га по АДРЕСА_1 (Т.1 а.с. 22-24).

27.07.2017 р. відповідачем винесено постанову, якою поновлено виконавче провадження №45324706 з примусового виконання стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" заборгованості в сумі 200452,25 грн, у зв`язку із скасуванням ухвали Кіцманського районного суду Чернівецької області (Т. 1 а.с. 160-161).

Ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 21.08.2017 р. ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10.07.2017 р. скасовано. Провадження по справі за скаргою ОСОБА_4 на неправомірні дії державного виконавця Кіцманського РВ ДВС ГТУЮ в Чернівецькій області закрито.

15.09.2017 р. ОСОБА_4 звернулася до Чернівецького окружного адміністративного суду із позовом до Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії.

Судовим розглядом також встановлено, що відповідно до загального висновку Рецензії складеної рецензентом-оцінювачем ОСОБА_9 12.06.2017 р. на звіт про незалежну оцінку незалежну оцінку житлового будинку літ. А-1 з прибудовою літ. А та терасою літ. А та земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1, виконаний суб`єктом оціночної діяльності - підприємцем ОСОБА_7, що звіт про оцінку майна класифікується за ознакою абз. 5 п. 67 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 р. №1440, як такий що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки, є неякісним та непрофесійним і не може бути використаний (Т. 1 а.с. 46-47).

15.06.2017 р. ПАТ "Державний ощадний банк України" звернувся до відповідача з листом, в якому враховуючи негативну рецензію на звіт про оцінку майна просив вжити заходів щодо залучення до участі у виконавчому провадженні оцінювача та провести повторну оцінку майна ОСОБА_4 (Т. 1 а.с. 156).

04.07.2017 р. відповідач листом №148-04/5992 повідомив Чернівецьку філію ДП "Сетам" про результати рецензування звіту про оцінку майна та просив припинити прилюдні торги з примусової реалізації арештованого майна боржника, а саме приміщення за адресою АДРЕСА_1, лот №212127 (Т. 1 а.с. 157, Т. 2 а.с. 7).

Судовим розглядом встановлено та не заперечувалося особами, які беруть участь у справі, що у зв'язку із направленням 04.07.2017 р. відповідачем листа, Чернівецькою філію ДП "Сетам" прилюдні торги з примусової реалізації арештованого майна боржника не припинялися.

Крім того, судом встановлено та не заперечувалося особами, які беруть участь у справі, що прилюдні торги, які були призначені на 18.08.2017 р. з реалізації арештованого майна позивачки (лот № 212127) не відбулися, що підтверджується протоколом №279646 проведення електронних торгів від 18.08.2017 р. (Т. 1 а.с. 122).

31.08.2017 р. Чернівецька філія державного підприємства "СЕТАМ" листом №1062/39-09-17 повідомила відповідача, що про предмет іпотеки - житловий будинок загальною площею 169,90 кв.м, переобладнаний під кафе - бар та земельна ділянка загальною площею 0,25 га кадастровий номер НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1, ВП№39245854, початкова вартість 823048,00 грн, лот після уцінки №236657, торги призначено на 02.10.2017 р., вартість майна після уцінки становить 658438,40 грн (Т. 2 а.с. 6).

З матеріалів видно, що прилюдні торги, які були призначені на 02.10.2017 р. з реалізації арештованого майна позивачки лот №236657 (уцінено лот № 212127) не відбулися.

Згідно роздруківки з сайту ДП «СЕТАМ» від 26.10.2017 р. видно, що на 13.11.2017 р. призначено проведення аукціону щодо реалізації арештованого майна позивачки, зокрема, житловий будинок загальною площею 169,90 кв. м, переобладнаний під кафе-бар та земельна ділянка загальною площею 0,25 га, кадастровим номером НОМЕР_1, за адресою: АДРЕСА_1 номер лоту 243727 (уцінено лот 236657), вартість майна після уцінки становить 576133,60 грн.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку що в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень в силу ч. 1 ст. 5 Закону № 1404-VIII покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Закон № 1404-VIII в ч. 1 ст. 3 серед виконавчих документів, на підставі яких рішення підлягають примусовому виконанню визначає виконавчі написи нотаріусів.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.

Статтею 48 Закону № 1404-VIII визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Частиною 7 ст. 51 Закону № 1404-VIII визначено, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку" від 05.06.2003 р. № 898-IV (далі - Закон № 898-IV).

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону № 898-IV у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (ч. 3 ст. 33 Закону № 898-IV).

Статтею 41 Закону № 898-IV визначено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 56 Закону № 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна (ч. 3 ст. 56 Закону № 1404-VIII).

Частиною 5 ст. 56 Закону № 1404-VIII визначено, що про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов'язково зазначаються: якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо; якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди.

Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений виконавцем, але не раніше ніж через п'ять робочих днів після накладення арешту (ч. 7 ст. 56 Закону № 1404-VIII).

Згідно ст. 57 Закону № 1404-VIII визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

З аналізу вказаних норм випливає, що в разі примусового виконання виконавчого напису нотаріуса виконавець зобов'язаний вживати передбачених Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, в тому числі щодо накладення арешту на майно яке звернуто стягнення та визначення вартості вказаного майна.

Крім того, ст. 57 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі недосягнення сторонами виконавчого провадження згоди щодо визначення вартості майна на яке звернуто стягнення державний виконавець залучає експерта, суб'єкта оціночної діяльності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Закон № 1404-VIII чітко визначає дії, яких повинен вжити державний виконавець в разі примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, в тому числі щодо звернення стягнення на нерухоме майно боржника.

Судом встановлено, що 09.08.2013 р. на підставі заяви ПАТ "Державний Ощадний банк" заступником начальника відділу державної виконавчої служби Кіцманського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №39245854 з примусового виконання виконавчого напису №516391 виданого 28.05.2012 р. приватним нотаріусом Кіцманського районного нотаріального округу про звернення стягнення на нерухоме майно, що належить ОСОБА_6

В подальшому вказане виконавче провадження приєднано до зведеного виконавчого провадження №41363778.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, майно, яке належить ОСОБА_4, а саме нежитлове приміщення, яке складається з: вітальні 102, 7 кв.м; кімнати - 21,9 кв.м; убиральні - 1,5 кв.м; санітарного вузла - 2,0 кв.м; кімнати - 28,1 кв.м; кухні - 13,7 кв.м та земельна ділянка площею 0,25 га з кадастровим номером НОМЕР_1, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, відповідачем описано, накладено арешт та в подальшому залучено суб'єкта оціночної діяльності для визначення оцінки майна.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що під час здійснення виконавчих дій щодо примусового виконання виконавчого напису, відповідач правомірно, у межах та спосіб визначений Законом № 1404-VIII залучив суб'єкта оціночної діяльності для проведення оцінки майна позивачки, а тому позовна вимога щодо визнання неправомірними (протиправними) дії Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області щодо проведення у рамках виконавчого провадження №39245854 оцінки нерухомого майна житлового будинку та земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1, які належать ОСОБА_4 задоволенню не підлягає.

Стосовно інших вимог позивачки, суд зазначає наступне.

Згідно приписів ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 р. №2658-III (далі - Закон №2658-III) оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.

Відповідно до ст. 12 Закону №2658-III звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Зміст, форма, порядок складання, затвердження та строк дії акта оцінки майна встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що за результатами проведеної оцінки майна, яке належить позивачу, суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_7 складено звіт про оцінку майна та зроблено висновок, що ринкова вартість об'єкта оцінки, станом на 16.03.2017 р., без ПДВ склала: 823048,00 грн.

Статтею 4 Закону №2658-III визначено, що рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Відповідно до ст. 13 Закону №2658-III визначено, що рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у статті 5 цього Закону.

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов'язковим.

Якщо письмовим запитом про необхідність проведення рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) встановлюється вимога щодо надання висновку про вартість майна, така вимога задовольняється шляхом проведення оцінки майна. У цьому випадку рецензент здійснює або забезпечує здійснення оцінки майна в порядку, встановленому нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) оцінювачем, який працює в органі державної влади, на запити органів державної влади або у зв'язку з виконанням своїх посадових обов'язків здійснюється в межах повноважень, визначених посадовими інструкціями. Якщо запитом органу державної влади передбачено надання висновку про вартість майна і підготовка зазначеного висновку вимагає проведення незалежної оцінки, органи державної влади забезпечують її проведення у порядку, встановленому цим Законом.

В інших випадках рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на платній основі.

Отже, рецензування звіту про оцінку майна є обов'язковим за наявності однієї з таких умов, як: погодження, затвердження або прийняття оцінки органом державної влади.

Приписами п. 62 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 р. № 1440 (далі - Національний стандарт) визначено, що рецензування звіту про оцінку майна здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та осіб, які заінтересовані у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (далі - рецензенти).

Відповідно до п. 63 Національного стандарту рецензування полягає у неупередженому об'єктивному розгляді оцінки майна особою, яка не має особистої матеріальної або іншої заінтересованості в результатах такої оцінки, відповідно до напряму та спеціалізації її кваліфікаційного свідоцтва.

Згідно до п. 64 Національного стандарту за результатами своєї роботи рецензент готує рецензію у письмовій формі, яку скріплює підписом. Рецензія не повинна містити власного висновку про вартість об'єкта оцінки. Будь-які судження про вартість об'єкта оцінки, виражені у грошовій формі, можуть відображатися рецензентом виключно у формі звіту про оцінку майна, складеному у повній формі відповідно до вимог національних стандартів.

Якщо у письмовому запиті про необхідність рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) встановлюється вимога щодо надання висновку про вартість об'єкта оцінки, така вимога задовольняється шляхом проведення оцінки майна. У разі рецензування звіту про оцінку майна оцінювачем, який працює в органі державної влади або органі місцевого самоврядування - суб'єктах оціночної діяльності, вимога щодо надання висновку про вартість майна задовольняється шляхом організаційного забезпечення проведення незалежної оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. У такому разі особи, що вимагають проведення незалежної оцінки майна в процесі рецензування, забезпечують укладення договору на проведення оцінки майна в порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 65 Національного стандарту визначено, що у рецензії повинні зазначатися: підстави проведення рецензування; повна назва звіту про оцінку майна, що був об'єктом рецензування, відомості про його виконавців, їх кваліфікацію та висновок про можливість проведення зазначеними особами оцінки майна відповідно до правових вимог провадження професійної оціночної діяльності; строк проведення рецензування і дата підписання рецензії; висновок про обґрунтованість вибору виду вартості та її відповідність вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна; висновок про зібрані виконавцем звіту про оцінку майна вихідні дані та іншу інформацію (їх повнота, достатність для проведення оцінки майна та розкриття у звіті); висновок про відповідність і правильність застосування під час проведення оцінки методичних підходів, методів та оціночних процедур з урахуванням мети і бази оцінки, обґрунтованість використаних припущень; загальний висновок про достовірність оцінки майна.

Приписами п. 66 Національного стандарту визначається, що рецензія може містити перелік аргументованих рецензентом зауважень до звіту про оцінку майна, у тому числі застереження про можливість впливу цих зауважень на достовірність оцінки майна. У процесі рецензування рецензент не повинен брати до уваги будь-яку додаткову інформацію про об'єкт оцінки або подібне майно, що виникла після дати складення звіту про оцінку майна та висновку про вартість майна до дати підписання рецензії.

Відповідно до п. 67 Національного стандарту рецензія повинна містити висновок про відповідність звіту вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та про можливість його використання з відповідною метою, у тому числі про достовірність оцінки майна. Звіт класифікується за такими ознаками: звіт повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна; звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки; звіт не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків; звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний.

Як вбачається із матеріалів справи, 21.04.2017 р. на підставі заяви ПАТ Державний ощадний банк України" державним виконавцем Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції прийнято постанову про призначення рецензування звіту про оцінку нерухомого майна від 16.03.2017 р. у зв`язку із тим, що об`єкт що оцінювався не оглядався експертом, що в подальшому може вплинути на хід виконання виконавчого провадження суб`єктом оціночної діяльності призначено експерта Маковейчук М.І.

Відповідно до загального висновку Рецензії складеної 12.06.2017 р. на звіт про оцінку майна виконаний суб`єктом оціночної діяльності - підприємцем ОСОБА_7 встановлено, що звіт про оцінку майна не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки, є неякісним та непрофесійним і не може бути використаний.

Відповідно до ст. 61 Закону № 1404-VIII реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує 50 мінімальних розмірів заробітної плати. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна.

Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України. Початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

Порядок реалізації майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, крім цінних паперів, визначається Міністерством фінансів України за погодженням з Національним банком України. Порядок реалізації цінних паперів визначається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Міністерством юстиції України, а іншого майна - Міністерством юстиції України.

Відповідно до частин 2 та 4 ст. 61 Закону № 1404-VIII, наказом від 29.09.2016 р. №2831/5 Міністерства юстиції затверджено Порядок реалізації арештованого майна, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 р. за № 1301/29431 (далі - Порядок).

Приписами п. 1 розділу 2 Порядку визначено, що реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України "Про виконавче провадження".

Якщо вартість майна боржника визначено в рішенні суду, виконавець передає майно на реалізацію за ціною, визначеною судовим рішенням, без проведення визначення вартості чи оцінки такого майна, крім рішень про конфіскацію майна.

Вартість майна, визначена у звіті про оцінку майна, є дійсною на період реалізації арештованого майна.

Датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною).

Пунктом 2 розділу 2 Порядку визначено, що організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Заявка на реалізацію арештованого майна повинна містити такі дані:

повне найменування відділу державної виконавчої служби або прізвище ім`я, по батькові (за наявності) приватного виконавця, виконавчий округ, номер посвідчення приватного виконавця;

номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчих проваджень;

повні найменування боржника та стягувача, їх адреси, код за ЄДРПОУ - для юридичних осіб;

форма реалізації арештованого майна (електронні торги чи торги за фіксованою ціною);

вид майна (зазначається відповідно до категорій, які використовуються на Веб-сайті);

найменування майна, включаючи назву моделі, модифікації та інші складові найменування, які зазначаються згідно з реєстраційною, технічною та іншою документацією або наявними позначками на самому майні;

відомості про майно, яке передається на реалізацію, його склад, характеристики, опис, включно з інформацією про явні дефекти, відсутні елементи, обмежену функціональність (додатково зазначається інформація, визначена пунктами 6 - 10 розділу ІІІ цього Порядку);

місцезнаходження майна (для нерухомого майна - точна поштова адреса, для рухомого - адреса зберігача);

відомості про зберігача майна (найменування, фактична та юридична адреси, телефон, електронна адреса);

відомості про чинні обтяження майна, зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек);

вартість майна, що передається на реалізацію, визначена відповідно до статті 57 Закону України "Про виконавче провадження";

реквізити рахунку відділу державної виконавчої служби чи приватного виконавця для перерахування коштів;

адреса офіційної електронної пошти відділу державної виконавчої служби чи приватного виконавця;

фото- та/або відеоматеріали;

електронний цифровий або власноручний (у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) підпис начальника відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. В разі якщо заявку на реалізацію арештованого майна подав приватний виконавець, він підписує її самостійно із дотриманням умов, вказаних у цьому пункті.

Відповідно до п. 3 Порядку визначено, що виконавець у строк не пізніше п'яти робочих днів після ознайомлення із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі Організатору.

Заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовий формі):

копія виконавчого документа, а в разі наявності зведеного виконавчого провадження - довідка виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними;

копія постанови про опис та арешт майна боржника, а у разі якщо опис та арешт майна проводили до набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" - копія акта опису та арешту майна боржника;

копії документів, що підтверджують вартість (оцінку) майна (повідомлення сторін про визначення вартості майна, акт виконавця про визначення вартості майна або звіт суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання про оцінку майна, строк чинності якого відповідає вимогам частини шостої статті 57 Закону України "Про виконавче провадження");

у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду;

копії документів, що підтверджують наявність (відсутність) чинних обтяжень майна.

Не підлягає передачі на реалізацію майно, щодо якого наявний письмовий висновок експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі, якщо витрати, пов'язані зі зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано.

Пунктом 4 розділу 2 Порядку визначено, що начальник відділу державної виконавчої служби після отримання проекту заявки та документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до трьох робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна та у разі виявлення порушень визначає їх перелік та встановлює строк для усунення порушень, який становить не більше трьох робочих днів, а у разі, якщо відповідно до законодавства реалізація майна неможлива, документи щодо передачі майна на реалізацію повертаються державному виконавцю, який їх подав, із зазначенням визначених законодавством підстав, що унеможливлюють реалізацію майна.

У разі встановлення відповідності документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує (за допомогою електронного цифрового підпису або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її Організатору разом із документами, передбаченими абзацами четвертим - тринадцятим пункту 3 розділу ІІ цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для внесення інформації про проведення електронних торгів у Систему.

Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).

Організатор перевіряє повноту заповнення заявки. У разі невідповідності заявки вимогам, передбаченим пунктом 2 цього розділу, Організатор через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) повідомляє начальника відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) про необхідність усунення недоліків протягом трьох робочих днів.

Організатор повертає заявку на реалізацію майна приватному виконавцю у разі зупинення або припинення діяльності приватного виконавця відповідно до Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Аналізуючи наведені норми, суд приходить до висновку, що обов'язок щодо передачі арештованого (іпотечного) майна на реалізацію виникає в державного виконавця тільки в разі визначення його вартості (оцінки) відповідно до ст. 57 Закону 1404-VIII, з урахуванням вимог встановлених ст. 13 Закону № 2658-ІІІ.

Враховуючи наведені норми, а також встановлені по справі обставини, суд приходить до переконання, що відповідач передчасно, без врахування 10-денного строку передбаченого ст. 57 Закону 1404-VIII, а також в порушення вимог Порядку передав на реалізацію майно, яке належить позивачці.

В судовому засіданні представник позивачки вказував, що на час розгляду справи права позивачки не порушено, однак вважає, що її права може бути порушено у разі реалізації арештованого майна на прилюдних торгах.

Як зазначалося вище, прилюдні торги, які були призначені на 02.10.2017 р. з реалізації арештованого майна позивачки лот №236657 (уцінено лот № 212127) не відбулися. Згідно роздруківки з сайту ДП "СЕТАМ" від 26.10.2017 р. видно, що на 13.11.2017 р. призначено проведення аукціону щодо реалізації арештованого майна позивачки, зокрема, житловий будинок загальною площею 169,90 кв. м, переобладнаний під кафе-бар та земельна ділянка загальною площею 0,25 га, кадастровим номером НОМЕР_1, за адресою: АДРЕСА_1 номер лоту 243727 (уцінено лот 236657), вартість майна після уцінки становить 576133,60 грн.

З цього приводу суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 3 КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Пунктом 6 ч.1 ст. 3 КАС України установлено, що адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах.

За змістом ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Водночас суб'єктивна оцінка порушення права не є абсолютною. В деяких випадках сам законодавець визначає коло осіб, права яких можуть бути порушені внаслідок бездіяльності, вчинення суб'єктом владних повноважень певних дій чи прийняття актів, правомірно обмежуючи право інших осіб на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод або інтересів.

Отже, право на захист можна визначити як надану правомочній особі можливість застосування заходів правоохоронного характеру для відновлення її порушених прав чи таких, що оспорюються.

Право на захист є самостійним суб'єктивним правом, яке з'являється у власника прав лише в момент їх порушення або оспорювання і реалізується в межах охоронюваних правовідносин, які виникли при цьому.

Відтак, захист порушених прав, свобод та інтересів особи є похідним, тобто передбачає наявність встановленого факт їх порушень.

При цьому, п.1 ч.2 ст. 17 КАС України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Системний аналіз наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить, що судовий захист прав, свобод або інтересів шляхом повного чи часткового задоволення адміністративного позову, можливий виключно щодо інтересу, порушеного протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень за наявності між ними та порушенням причинно-наслідкового зв'язку умови порушення її прав.

Отже, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Таким чином, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

З огляду на викладене, суд зазначає, що позивачкою, в даній ситуації, не надано жодного доказу, що свідчив би про наявність порушень її прав з боку відповідача його діями щодо встановлення вартості описаного нерухомого майна відповідно до звіту про оцінку майна станом на 16.03.2017 р. у сумі 823048,00 грн без урахування ПДВ та передачі його на реалізацію вказаного майна. Відтак, в задоволенні позовних вимог в цій частині позов також не підлягає задоволенню.

Інші доводи представника позивачки щодо протиправності дій відповідача, суд вважає необґрунтованими, оскільки вони не вказують на наявність підстав для задоволення позову та спростовуються матеріалами справи.

В той же час суд роз'яснює, що у разі незгоди позивачки з результатами торгів вона може їх оскаржити в судовому порядку, з урахуванням правової позиції Верховного Суду України, висловленої в постанові від 12.10.2016 р. у справі № 6-1981цс16.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 70-72, 86, 158, 160 - 167 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

У відповідності до ст. ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.

Згідно ст. 254 КАС України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.К. Левицький

Постанова в повному обсязі складена протягом п'яти робочих днів 03.11.2017 р. (29 та 29 жовтня вихідні дні).