Постанова № 70009596, 31.10.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

31 жовтня 2017 р. 17:50 год.справа № 820/3766/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біленського О.О.,

при секретарі судового засідання Корнієнко А.Д.,

за участі:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

представника третьої особи - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України, третя особа - Національне агентство з питань запобігання корупції, про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національного антикорупційного бюро України, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Національного антикорупційного бюро України та скасувати рішення про відмову ОСОБА_1 у працевлаштуванні на посаді детектива Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України;

- зобовязати Національне антикорупційне бюро України укласти з ОСОБА_1 трудовий договір (контракт) на підставі рішенням конкурсної комісії №1 від 02.06.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Національним бюро неправомірно відмовлено йому у призначенні на посаду детектива Головного підрозділу детективів Національного бюро за результатами спеціальної перевірки, оскільки не зрозуміло, яка саме інформація була зібрана в процесі спеціальної перевірки та стала підставою для прийняття рішення про відмову у призначенні на посаду. Вказане, на думку позивача, є порушенням його права на працевлаштування в Національному бюро та підставою для задоволення позову.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у запереченнях на адміністративний позов, в яких зазначив, що в ході спеціальної перевірки виявлено інформацію, що перешкоджає зайняттю ОСОБА_1 посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища - детектива Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України.

ОСОБА_1 відповідно до Порядку проведення відкритого конкурсу для призначення на посади у Національному антикорупційному бюро України затвердженого наказом Директора Національного антикорупційного бюро України від 11.07.2016 №189, мав право подати до конкурсної комісії Національного бюро документи, що підтверджують або спростовують його ділові та моральні якості, однак конкурсній комісії позивачем не надано жодних документів, що підтверджують або спростовують його моральні якості, а натомість приховано відомості про порушення кримінальної справи стосовно нього. Представником відповідача також зазначено, що перевіркою декларації кандидата на посаду детектива Головного підрозділу детективів Національного бюро ОСОБА_1, проведеною Національним агентством з питань запобігання корупції, виявлено ряд несуттєвих розбіжностей між даними декларації та наявною в НАЗК інформацією.

Представник третьої особи у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений відповідно до вимог процесуального законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що розпорядженням Директора Національного антикорупційного бюро України від 11 липня 2016 року №974-р оголошено конкурс на заміщення вакантних посад у Національному антикорупційному бюро України, у тому числі і посади детектива Головного підрозділу детективів.

За результатами проведеного конкурсу на підставі протоколу від 02.06.2017 №47 засідання конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття вакантних посад державних службовців у Національному антикорупційному бюро Украйни ОСОБА_1 рекомендовано Директору Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 на зайняття вакантної посади детектива Головного підрозділу детективів з випробувальним строком 6 місяців.

Позивачем надано письмову згоду на проведення спеціальної перевірки щодо нього безпосередньо до Національного антикорупційного бюро України 14 червня 2017 року, що не заперечувалось сторонами по справі.

З наданих до суду відповідачем письмових пояснень та додаткових доказів судом встановлено, що до управління внутрішнього контролю у червні 2017 року з відділу по роботі з персоналом надійшли документи кандидата на зайняття вакантної посади «детектив Головного підрозділу детективів (з наданням робочого місця у м. Києві, Одесі, Львові, Харкові)» ОСОБА_1 оголошеного переможцем конкурсу згідно з протоколом засідання конкурсної комісії Національного бюро №47 від 02.06.2017.

Стосовно ОСОБА_1 розпочато спеціальну перевірку відповідно до статей 56-58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 25 березня 2015 р. № 171.

При проведенні спеціальної перевірки відповідачем надіслано 11 запитів про надання відомостей щодо ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Державної судової адміністрації України, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, Національної поліції України, Служби безпеки України, Міністерства освіти і науки України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Міністерства охорони здоров'я України, Московського районного військового комісаріату м. Харкова.

Представником відповідача зазначено, що відповідно до отриманих відомостей за результатами надіслання вищевказаних запитів ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності, у тому числі за корупційні правопорушення, не притягувався та засудженим не значиться. Обвинувальні вироки суду стосовно ОСОБА_1 в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні.

Проте, як зазначив представник відповідача, 08.06.2017 до Національного бюро надійшло звернення ОСОБА_4 про вчинення ОСОБА_1 корупційних діянь під час проходження служби в підрозділах по боротьбі з економічною злочинністю ГУ МВС України в Харківській області, що підтверджується роздруківкою запиту на отримання інформації від відділу по роботі з персоналом вх.№С-5243 від 08.06.2017.

При розгляді звернення ОСОБА_4 відповідачем встановлено, що ОСОБА_1 у період з 22.06.2002 по 15.09.2009 працював у підрозділах УБОЗ ГУ МВС України в Харківській області та УДСБЕЗ ГУ МВС України в Харківській області.

Прокуратурою Орджонікідзевського району м.Харкова проводилось досудове слідство у кримінальній справі №26090053, порушеній 17.07.2009 за ознаками злочинів, передбачених частиною першою статті 365 та частиною другою статті 189 Кримінального кодексу України, щодо оперуповноважених відділу боротьби зі злочинами в галузях економіки УДСБЕЗ ГУ МВС України в Харківській області ОСОБА_1 та ОСОБА_5

Кримінальну справу порушено за фактом вимагання 03.07.2009 вказаними працівниками УДСБЕЗ у приватного підприємця ОСОБА_6 грошових коштів за невжиття до останнього заходів у зв'язку зі здійсненням підприємницької діяльності без державної реєстрації до грудня 2008 року.

Відповідно до довідки про вивчення кримінальної справи від 12.07.2017 відповідачем зазначено, що вивченням кримінальної справи встановлено наявність фактичних даних, які обґрунтовано вказують на участь ОСОБА_1 у веденні розмов з ОСОБА_6 щодо необхідності передачі грошових коштів, а в подальшому в одержанні грошових коштів від останнього, зокрема, 08.07.2009 працівниками УДСБЕЗ ОСОБА_1 та ОСОБА_5 отримано в автомобілі в ОСОБА_6 частину обумовленої суми - 1500 грн.

Постановою прокурора відділу прокуратури Харківської області від 01.02.2011 кримінальну справу №26090053 закрито.

Перевіркою декларації кандидата на посаду детектива Головного підрозділу детективів Національного бюро ОСОБА_1, проведеною Національним агентством з питань запобігання корупції (лист з інформацією про результати спеціальної перевірки №51-14/24088/17 від 17.07.2017), виявлено ряд несуттєвих розбіжностей між даними декларації та наявною в НАЗК інформацією.

Перевіркою декларації кандидата на посаду детектива ГПД Національного бюро ОСОБА_1 за 2016 рік, поданою 16.06.2017, проведеною Управлінням внутрішнього контролю Національного бюро на виконання повноважень, передбачених пунктом 8 частини першої статті 13 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України", встановлено, що загальна сума доходів, отриманих ОСОБА_1 та членами його сім'ї - дружиною та сином, склала 214737 грн.; грошові активи відсутні; розмір сплачених коштів в рахунок основної суми позики (кредиту) склав 298711 грн.

На думку відповідача, витрати позивача перевищили доходи на суму 83974 грн., що становить 60,9 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

З наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що відповідачем в ході спеціальної перевірки виявлено інформацію, що перешкоджає зайняттю ОСОБА_1 посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища - детектива Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, у результаті чого 14.07.2017 Директору Національного бюро скеровано доповідну записку (вх. №13/8879-01) щодо врахування викладеної інформації за результатами спеціальної перевірки позивача при вирішенні питання про призначення на посаду детектива ОСОБА_1

03.08.2017 року Управлінням внутрішнього контролю Національного бюро складено довідку про результати спеціальної перевірки відомостей щодо ОСОБА_1

03.08.2017 року позивачу направлено лист Національного бюро від 03.08.2017 №01-188/27375, в якому зазначено про відмову у призначенні ОСОБА_1 на посаду детектива.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" Національне антикорупційне бюро України (далі - Національне бюро) є державним правоохоронним органом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобігання вчиненню нових.

Завданням Національного бюро є протидія кримінальним корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці.

Згідно з ч.1 ст.6 Закону керівництво діяльністю Національного бюро здійснює його Директор, відповідно до п.6 ч.1 ст.8 Закону Директор Національного бюро призначає на посади та звільняє з посад працівників Національного бюро.

Відповідно до ст.10 Закону до працівників Національного бюро належать особи начальницького складу, державні службовці та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Національному бюро.

Оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених законом до підслідності Національного бюро, а також в інших справах, витребуваних до Національного бюро прокурором, що здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування працівниками Національного бюро, проводять старші детективи та детективи Національного бюро, які є державними службовцями.

Директор Національного бюро утворює конкурсні комісії, які проводять конкурс на зайняття вакантних посад у Національному бюро. Директор Національного бюро включає до складу конкурсної комісії представників, визначених ОСОБА_7 громадського контролю при Національному бюро (не більше трьох осіб у складі однієї конкурсної комісії).

Положення про конкурсні комісії та регламент їх роботи визначаються Директором Національного бюро.

Повідомлення про оголошення конкурсу на зайняття посади у Національному бюро розміщується на офіційному веб-сайті Національного бюро не пізніше ніж за десять днів до завершення строку подання заяв на участь у конкурсі.

Конкурс на зайняття посад у Національному бюро передбачає складання кваліфікаційного іспиту (тестування) та проведення співбесіди.

На службу до Національного бюро приймаються на конкурсній, добровільній, контрактній основі громадяни України, які спроможні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, віком, освітнім і професійним рівнем та станом здоровя ефективно виконувати відповідні службові обовязки. Кваліфікаційні вимоги до професійної придатності визначаються Директором Національного бюро. Призначення на посади у Національному бюро здійснюється виключно за результатами відкритого конкурсу, що проводиться в порядку, визначеному Директором Національного бюро, крім призначення на посади першого заступника та заступників Директора Національного бюро.

Трудові відносини працівників Національного бюро регулюються законодавством про працю, державну службу та укладеними трудовими договорами (контрактами). На спеціалістів Національного бюро, які не мають спеціальних звань, поширюється дія Закону України "Про державну службу". Посади спеціалістів Національного бюро відносяться до відповідних категорій посад працівників апарату міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, їх територіальних органів у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до пунктів 6.1, 6.2 та 6.8 розділу 6 Регламенту конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття вакантних посад у Національному антикорупційному бюро України, затвердженого наказом Директора Національного антикорупційного бюро України від 22 травня 2015 року № 6-н, конкурсна комісія обирає кандидатів на вакантні посади у Національному бюро, які будуть запропоновані Директору Національного антикорупційного бюро України, шляхом голосування.

Результат конкурсу фіксується у витягу з протоколу засідання конкурсної комісії, в якому вказується результат кінцевого (рейтингового) голосування.

На основі вказаного витягу з протоколу секретар конкурсної комісії формує подання Директору Національного антикорупційного бюро України, в якому зазначається резолютивна частина рішення конкурсної комісії із зазначенням тих кандидатів на вакантні посади у Національному бюро, яких конкурсна комісія рекомендує Директору Національного антикорупційного бюро України для призначення, а також кандидатів, які рекомендовані для зарахування до резерву Національного бюро. Подання підписується всіма членами конкурсної комісії. Кожен член конкурсної комісії має право висловити в поданні окрему думку.

Подання передається головою конкурсної комісії Директору Національного антикорупційного бюро України.

Пунктом 5.8 розділу V Порядку проведення відкритого конкурсу для призначення на посади у Національному антикорупційному бюро України, затвердженого наказом Директора Національного антикорупційного бюро України від 11 липня 2016 року № 189 (із змінами, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за результатами співбесіди конкурсною комісією може вноситись пропозиція Директорові щодо призначення кандидата на вакантну рівнозначну або нижчу посаду у Національному бюро в межах одного структурного підрозділу, за умови, якщо конкурс здійснювався цією ж конкурсною комісією, така посада є вакантною, по ній проводився конкурс і не визначено переможця або другого за результатами конкурсу та не оголошено повторний конкурс.

Рішення конкурсної комісії про визначення переможця конкурсу на відповідну посаду, другого за результатами конкурсу кандидата на зайняття вакантної посади, та у разі рекомендації до призначення кандидата на вакантну рівнозначну або нижчу посаду у Національному бюро протягом трьох робочих днів після їх прийняття оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного бюро.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про те, що рішення про прийняття на службу та призначення на посаду приймається Директором Національного бюро на підставі рекомендації конкурсної комісії Національного бюро, при цьому рішення конкурсної комісії не є актом індивідуальної дії, оскільки за своїм змістом має рекомендаційний характер та не встановлює обов'язку для Директора Національного бюро прийняти на службу рекомендованого кандидата.

Із пояснень представника відповідача судом встановлено, що підставою прийняття Директором Національного бюро рішення про відмову у призначенні позивача на посаду детектива Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України стало виявлення в ході спеціальної перевірки інформації, що перешкоджає зайняттю ОСОБА_1 посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища - детектива Головного підрозділу детективів Національного бюро в розумінні норм статей 10 та 13 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України», а саме неповідомлення позивачем інформації щодо кримінального провадження щодо нього та суперечності у декларації, поданій на виконання вимог Закону України "Про запобігання корупції".

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені субєктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» особа не може бути призначена на посаду в Національному бюро, якщо вона: 1) за рішенням суду визнана недієздатною або її дієздатність обмежена; 2) має судимість за вчинення злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку (крім реабілітованої особи), або на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення, або притягалася судом до відповідальності за вчинення умисного злочину; 3) відповідно до вироку суду, що набрав законної сили, позбавлена права займатися діяльністю, повязаною з виконанням функцій держави, або обіймати певні посади; 4) має громадянство іншої держави; 5) у разі призначення буде безпосередньо підпорядкована особі, яка є її близькою особою відповідно до Закону України "Про запобігання корупції"; 6) не пройшла спеціальну перевірку; 7) не пройшла перевірку і стосовно неї встановлено заборону відповідно до Закону України "Про очищення влади"; 8) не подала передбачену Законом України "Про запобігання корупції" декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або якщо внаслідок перевірки цієї декларації підрозділом внутрішнього контролю Національного бюро виявлено відображення в декларації недостовірних відомостей щодо майна (активів), доходів, видатків та фінансових зобовязань, розмір (вартість) яких перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Із пояснень представника відповідача судом встановлено, що в обґрунтування прийнятого рішення суб'єкт владних повноважень посилається саме на пункти 6 та 8 частини першої статті 13 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України», якими визначено, що особа не може бути призначена на посаду в Національному бюро, зокрема якщо вона не пройшла спеціальну перевірку; не подала передбачену Законом України «Про запобігання корупції» декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або якщо внаслідок перевірки цієї декларації підрозділом внутрішнього контролю Національного бюро виявлено відображення в декларації недостовірних відомостей щодо майна (активів), доходів, видатків та фінансових зобов'язань, розмір (вартість) яких перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Аналогічні обмеження щодо вступу на державну службу особи, яка не пройшла спеціальну перевірку передбачено пунктом 7 частини першої статті 19 Закону України «Про державну службу».

Відповідно до п.1, 5, 6 Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_7 України від 25 березня 2015 р. № 171 спеціальна перевірка проводиться стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком (далі - претенденти на посаду) (крім випадків, передбачених законодавством), у тому числі щодо відомостей, поданих особисто.

Спеціальній перевірці підлягають відомості щодо: 1) наявності судового рішення, що набрало законної сили, згідно з яким особу притягнуто до кримінальної відповідальності, в тому числі за корупційні правопорушення, а також наявності судимості, її зняття, погашення; 2) факту, що особа піддана, піддавалася раніше адміністративним стягненням за повязані з корупцією правопорушення; 3) достовірності відомостей, зазначених у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; 4) наявності в особи корпоративних прав; 5) стану здоровя (в частині перебування особи на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоровя), освіти, наявності наукового ступеня, вченого звання; 6) відношення особи до військового обовязку; 7) наявності в особи допуску до державної таємниці (якщо такий допуск необхідний згідно з кваліфікаційними вимогами до певної посади); 8) поширення на особу передбаченої Законом України Про очищення влади заборони займати відповідну посаду.

Спеціальна перевірка проводиться за письмовою згодою претендента на посаду на її проведення за формою згідно з додатком 1, яка подається разом із заявою про призначення.

Судом встановлено, що позивачем надано письмову згоду на проведення спеціальної перевірки щодо нього.

Відповідно до п. 8 Порядку №171 для проведення спеціальної перевірки претендент на посаду подає до відповідного органу: 1) письмову згоду на проведення спеціальної перевірки; 2) автобіографію; 3) копію паспорта громадянина України; 4) копії документів про освіту, вчені звання та наукові ступені; 5) медичну довідку про стан здоровя за формою, затвердженою МОЗ, щодо перебування на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоровя; 6) копію військового квитка або посвідчення особи військовослужбовця (для військовослужбовців або військовозобовязаних); 7) довідку про допуск до державної таємниці (у разі його наявності); 8) заяву, передбачену частиною першою статті 6 Закону України Про очищення влади.

Претендент на посаду подає декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, визначеному частиною першою статті 45 Закону України Про запобігання корупції, до Національного агентства.

Перевірка відомостей щодо претендента на посаду під час проведення спеціальної перевірки проводиться: 1) ДСА - щодо наявності в Єдиному державному реєстрі судових рішень відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності; 2) МВС - щодо наявності судимості, її зняття, погашення; 3) Мінюстом і НКЦПФР - щодо наявності в особи корпоративних прав; 4) Мінюстом - щодо наявності в Єдиному державному реєстрі осіб, щодо яких застосовано положення Закону України Про очищення влади, відомостей про претендента на посаду; 5) Національним агентством - щодо наявності в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або повязані з корупцією правопорушення, відомостей про претендента на посаду, а також щодо достовірності відомостей, зазначених особою у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік; 6) МОЗ, відповідним органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, структурним підрозділом обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації - щодо відомостей про стан здоровя претендента на посаду (в частині перебування на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоровя); 7) МОН, відповідним органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, структурним підрозділом обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, центральним органом виконавчої влади, якому підпорядкований навчальний заклад, керівником навчального закладу - щодо освіти, наявності у претендента на посаду наукового ступеня, вченого звання; 8) СБУ - щодо наявності в особи допуску до державної таємниці, а також щодо відношення особи до військового обовязку (в частині персонально-якісного обліку військовозобовязаних СБУ); 9) Міноборони, військовими комісаріатами Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя - щодо відношення особи до військового обовязку (крім випадків персонально-якісного обліку військовозобовязаних СБУ).

З метою проведення перевірки відомостей про особу або достовірності поданих документів до проведення спеціальної перевірки можуть залучатися інші центральні органи виконавчої влади або спеціально уповноважені субєкти у сфері протидії корупції.

Судом встановлено та не заперечувалось представниками сторін, що за результатами надіслання під час проведення спеціальної перевірки відповідних запитів отримано відомості, що ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності, у тому числі за корупційні правопорушення, не притягувався та засудженим не значиться. Обвинувальні вироки суду стосовно ОСОБА_1 в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні.

У той же час під час проведення спеціальної перевірки відповідачем перевірено відомості, вказані у зверненні ОСОБА_4 про вчинення ОСОБА_1 корупційних діянь під час проходження служби в підрозділах по боротьбі з економічною злочинністю ГУ МВС України в Харківській області, з огляду на те, що спецперевірка полягає не лише у направленні запитів до уповноважених органів, перелік яких наведено у частині четвертій статті 57 Закону України «Про запобігання корупції», але й залучені до проведення спеціальної перевірки інших центральних органів виконавчої влади або спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції з метою перевірки відомостей про особу або достовірності документів - як це передбачено частиною четвертою статті 57 вищезгаданого Закону.

Суд зазначає, що законодавчо визначеним завданням Національного бюро є протидія кримінальним корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці, при цьому одними із принципів діяльності Національного бюро є підконтрольність і підзвітність суспільству та визначеним законом державним органам та відкритість для демократичного цивільного контролю.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про правомірність висновків відповідача щодо проведення перевірки відомостей, викладених у зверненні ОСОБА_4

До суду надано докази того, що при розгляді звернення ОСОБА_4 відповідачем встановлено, що ОСОБА_1 у період з 22.06.2002 по 15.09.2009 працював у підрозділах УБОЗ ГУ МВС України в Харківській області та УДСБЕЗ ГУ МВС України в Харківській області.

Прокуратурою Орджонікідзевського району м.Харкова проводилось досудове слідство у кримінальній справі №26090053, порушеній 17.07.2009 за ознаками злочинів, передбачених частиною першою статті 365 та частиною другою статті 189 Кримінального кодексу України, щодо оперуповноважених відділу боротьби зі злочинами в галузях економіки УДСБЕЗ ГУ МВС України в Харківській області ОСОБА_1 та ОСОБА_5 Кримінальну справу порушено за фактом вимагання 03.07.2009 вказаними працівниками УДСБЕЗ у приватного підприємця ОСОБА_6 грошових коштів за невжиття до останнього заходів у зв'язку зі здійсненням підприємницької діяльності без державної реєстрації до грудня 2008 року.

Відповідно до довідки про вивчення кримінальної справи від 12.07.2017 відповідачем зазначено, що вивченням кримінальної справи встановлено наявність фактичних даних, які обґрунтовано вказують на участь ОСОБА_1 у веденні розмов з ОСОБА_6 щодо необхідності передачі грошових коштів, а в подальшому в одержанні грошових коштів від останнього, зокрема, 08.07.2009 працівниками УДСБЕЗ ОСОБА_1 та ОСОБА_5 отримано в автомобілі в ОСОБА_6 частину обумовленої суми - 1500 грн.

Постановою прокурора відділу прокуратури Харківської області від 01.02.2011 кримінальну справу № 26090053 закрито.

Судом встановлено, що позивачем під час проходження конкурсу на заняття вакантних посад подано особову картку форми П-2ДС із додатком "Автобіографія", датовану 21.07.2016, а також автобіографію, датовану 15.06.2017.

Відповідно до Інструкції щодо заповнення Особової картки державного службовця, затвердженої Наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 №156, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 серпня 2016 за №1200/29330, пункт 30 «Автобіографія» заповнюється особисто у довільній формі з дотриманням хронологічної послідовності (від народження до дати написання автобіографії). Зазначаються прізвище, імя та по батькові, дата і місце народження, висвітлюються питання, повязані із навчанням, трудовою і громадською діяльністю. Також необхідно зазначити, чи притягувався(лися) до кримінальної відповідальності претендент на посаду та члени його сімї й найближчі родичі.

Судом встановлено, що у автобіографії від 15.06.2017 позивачем не зазначено відомостей щодо притягнення його до кримінальної відповідальності.

Відповідно до п.14 ч.1 ст.3 Кримінально-процесуального кодексу України ( у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) притягнення до кримінальної відповідальності - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Суд зазначає, що обов'язковість зазначення відомостей щодо притягнення особи до кримінальної відповідальності в автобіографії визначено законодавством вже на момент чинності Кримінально-процесуального кодексу України № 4651-VI, яким безпосередньо визначено поняття притягнення до кримінальної відповідальності, у той час як кримінальну справу щодо позивача порушено 17.07.2009, тобто, на момент чинності Кримінально-процесуального кодексу України від 28.12.1960, у якому відсутнє визначення поняття "притягнення до кримінальної відповідальності".

Однак ст.98 Кримінально-процесуального кодексу України від 28.12.1960 передбачено, що за наявності приводів і підстав, зазначених у статті 94 цього Кодексу, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування. Якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу має бути порушено щодо цієї особи.

Частиною четвертою статті 10 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» передбачено, що на службу до Національного бюро приймаються на конкурсній, добровільній, контрактній основі громадяни України, які спроможні за своїми особистими, діловими та моральними якостями ефективно виконувати відповідні службові обов'язки.

Постановою колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2013 р. у справі № 2а-13063/12/2070 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Харківській області, Управління внутрішньої безпеки в Харківській області Департаменту внутрішньої безпеки ГУБОЗ МВС України, Харківського міського управління Головного управління МВС України в Харківській області про визнання відмови в прийнятті на роботу неправомірною встановлено, що закриття прокуратурою Харківської області кримінальної справи № 26090053, порушеної відносно ОСОБА_1, за п.2 ст.6 Кримінально-процесуального кодексу України, не спростовує самого факту порушення вказаної кримінальної справи, що підлягало зазначенню позивачем в анкеті, поданій до ХМУ ГУМВС в Харківській області.

З огляду на наведене, судом не беруться до уваги доводи позивача про закриття порушеної відносно нього кримінальної справи, оскільки підставою для висновку про неналежний рівень особистих морально-ділових якостей позивача слугував не лише факт порушення кримінальної справи та обставини, за яких вона була порушена, а й приховування цього факту від перевірки.

За таких обставин, суд вважає вірним висновок відповідача про нездатність ОСОБА_1 за своїми особистими, діловими і моральними якостями виконувати покладені на детектива Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України завдання.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.09.2015 у зазначеній справі встановлено, що відділом кадрового забезпечення Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області за результатами перевірки кандидата складено висновок про недоцільність його повторного прийому на службу в органи внутрішніх справ у звязку з проявленою нещирістю та не зазначенням у анкеті даних про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність досвіду роботи на посаді дільничного інспектора, а також відсутність даних про складання заліків з фізичної підготовки. Даний висновок був підставою відмови у прийомі на службу в органи внутрішніх справ. Такі підстави для відмови є обґрунтованими та правомірними з огляду на те, що позивач у анкеті зазначив що до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, що не відповідає дійсності.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Представником відповідача зазначено, що ОСОБА_1 був не щирим із конкурсною комісією Національного бюро, а в подальшому при проведені спеціальної перевірки із Управлінням внутрішнього контролю Національного бюро, оскільки неодноразово в поданих до Національного бюро документах та особовій картці приховав факт порушення щодо нього кримінальної справи, що за вказаних обставин свідчить про низькі особисті та моральні якості ОСОБА_1

Враховуючи факт приховування позивачем відомостей щодо притягнення його до кримінальної відповідальності, характер ознак складу злочину, за якими порушено кримінальну справу, обставини, викладені у постанові про закриття кримінальної справи від 01.02.2011, законодавче визначення завдань Національного антикорупційного бюро України, а також те, що місією НАБУ є очищення влади від корупції заради побудови та розвитку успішного суспільства та ефективної держави, суд приходить до висновку про те, що Директором Національного антикорупційного бюро України обґрунтовано відмовлено ОСОБА_1 у призначенні на посаду детектива Головного підрозділу детективів.

Результати спеціальної перевірки стосовно запиту Національного антикорупційного бюро України від 26.06.2017 №01-221/22613 надіслані Національним агентством з питань запобігання корупції до Національного антикорупційного бюро України листом №5114/24088/17 від 17.07.2017 року.

Перевіркою декларації кандидата на посаду детектива Головного підрозділу детективів Національного бюро ОСОБА_1, проведеною Національним агентством з питань запобігання корупції (лист з інформацією про результати спеціальної перевірки №51-14/24088/17 від 17.07.2017), виявлено ряд несуттєвих розбіжностей між даними декларації та наявною в НАЗК інформацією.

Перевіркою декларації кандидата на посаду детектива ГПД Національного бюро ОСОБА_1 за 2016 рік, поданою 16.06.2017, проведеною Управлінням внутрішнього контролю Національного бюро на виконання повноважень, передбачених пунктом 8 частини першої статті 13 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України", встановлено, що загальна сума доходів, отриманих ОСОБА_1 та членами його сім'ї - дружиною та сином, склала 214737 грн.; грошові активи відсутні; розмір сплачених коштів в рахунок основної суми позики (кредиту) склав 298711 грн.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про отримані (нараховані) доходи, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи.

У пункті 47 Роз'яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 11 серпня 2016 р. № 3, зазначено: «якщо кредит, позика, поворотна безвідсоткова фінансова допомога (позичка) тощо були отримані суб'єктом декларування або членом його сім'ї упродовж звітного року, то вони повинні бути відображені в розділі «Доходи, у тому числі подарунки» як «Інші доходи» (із зазначенням, про який саме дохід йдеться).

У розділі «Фінансові зобов'язання» декларації ОСОБА_1 зазначено про отримані позики в 2016 році на суму 315651 грн., що становить 229 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року. Проте у розділі «Доходи, у тому числі подарунки» їх не відображено.

За висновками відповідача, витрати позивача перевищили доходи на суму 83974 грн., що становить 60,9 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

Національне бюро листом від 22.09.2017 №131-221/33748 звернулось до Національного агентства з питань запобігання корупції з питанням щодо повної перевірки декларацій ОСОБА_1 за 2015-2016 роки, а також про здійснення моніторингу способу життя ОСОБА_1

Представником позивача надано до суду лист-відповідь НАЗК №75-03/36372/17 від 12.10.2017, відповідно до якого позивача повідомлено про те, що станом на 10.10.2017 до Національного агентства не надходила інформація НАБУ щодо можливого відображення ОСОБА_1 недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

НАЗК як третьою особою у справі на момент розгляду справи по суті не надано до суду пояснень з приводу проведення повної перевірки декларацій ОСОБА_1 за 2015-2016 роки, а також про здійснення моніторингу способу життя ОСОБА_1

Суд зазначає, що підрозділ внутрішнього контролю Національного бюро має право самостійно перевіряти відомості, відображені у декларації, а у разі виявлення вищевказаним підрозділом відображення в декларації недостовірних відомостей щодо майна (активів), доходів, видатків та фінансових зобовязань, розмір (вартість) яких перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року особу не може бути призначено на посаду в Національному бюро на підставі п.8 ч.1 ст.13 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України".

При цьому відповідно до вимог Порядку №171 у межах проведення спеціальної перевірки Національним агентством надаються відомості щодо наявності в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або повязані з корупцією правопорушення, відомостей про претендента на посаду, а також щодо достовірності відомостей, зазначених особою у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Судом встановлено із довідки про результати спеціальної перевірки відомостей щодо позивача, що підставою для висновку про застосування в межах п.8 ч.1 ст.13 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" стала інформація саме управління внутрішнього контролю НАБУ, яке уповноважене робити висновок про відображення в декларації недостовірних відомостей щодо майна (активів), доходів, видатків та фінансових зобовязань.

Відповідно до приписів ч.2 ст.58 Закону України "Про запобігання корупції" у разі встановлення за результатами спеціальної перевірки факту розбіжностей у поданих претендентом на посаду автобіографії та/або декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік посадовою особою (органом), яка (який) організовує проведення спеціальної перевірки, надається можливість претенденту на посаду протягом пяти робочих днів надати письмове пояснення за таким фактом та/або виправити таку розбіжність.

До суду не надано доказів надання позивачем у визначеному Законом України "Про запобігання корупції" порядку письмових пояснень щодо виявлених відповідачем розбіжностей у декларації.

Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Суд зазначає, що у межах спірних правовідносин правова оцінка надається рішенню щодо відмови у призначенні позивача на посаду на підставі приписів ч.1 ст.13 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України».

При цьому, пунктом 4 листа Міністерства юстиції України від 26.12.2008 № 758-0-2-08-19 «Щодо практики застосування норм права у випадку колізії» визначено, що при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.

Згідно з пунктом 8 розділу II Прикінцевих положень Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» до приведення у відповідність із цим Законом закони України, інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Таким чином, норми Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» є спеціальними по відношенню до норм до Закону України «Про державну службу», а тому є визначальними при прийнятті рішення про прийняття на службу та призначення на посади у Національному бюро та у випадку розбіжності, колізії з іншими нормами законодавства необхідно керуватись нормами Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України».

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За приписами ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.

Суд зазначає, що дії Національного антикорупційного бюро України щодо прийняття рішення про відмову ОСОБА_1 у працевлаштуванні на посаді детектива Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, вчинені на підставі, у порядку та у спосіб, що визначені законом, а тому є правомірними. Доказів, що свідчать про протилежне, до суду не надано.

Відповідно до Рекомендацій Комітету ОСОБА_7 Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_7 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Таким чином, повноваження Національного антикорупційного бюро України укласти з ОСОБА_1 трудовий договір (контракт) на підставі рішення конкурсної комісії №1 від 02.06.2017 року є дискреційними повноваженнями такого органу державної влади, тобто відносяться до його виключної компетенції, а тому адміністративний суд не може перебирати на себе його функцій, крім того, зазначена позовна вимога є похідною від попередньої. Отже, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 69-72, 86, 94, 128, 159, 160 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України, третя особа - Національне агентство з питань запобігання корупції, про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 06 листопада 2017 року.

Суддя Біленський О.О.